Методичні підходи до вибору стратегій просування інновацій на ринок

Всі проаналізовані стратегії можуть використовуватися  у комбінованому або модифікованому вигляді. Узагальнюючи, зазначимо, що стратегії, які спрямовані на впровадження кардинальних інновацій, є більш ризикованими і потребують значно більших маркетингових, виробничих, технологічних та інших витрат. Тому стратегію визначають, з одного боку, виходячи з внутрішніх можливостей підприємства, його потенціалу, а з іншого – з конкурентних позиції та «сигналів» ринку.

Таким чином, визначати стратегічні перспективи підприємства можна залежно від: видів та розмірів ризику, типів інновацій, потреб конкретної інновації, ступеня новизни ринку/товару/технології та від масштабів діяльності. З цією метою в матрицю вихідних даних пропонується заносити інформацію щодо можливих стратегічних рішень з ключових позицій:

• ризику;
• інновації;
• ринкових сигналів;
• потенційних можливостей підприємства.

Потім на основі поєднання та комбінування стратегічних рішень між собою обирають найбільш прийнятний варіант стратегії. Такий  підхід дозволяє комплексно враховувати  особливості мінімізації інноваційних ризиків, сутність самих інновацій  та ринкові умови.

  Висновки. Підсумовуючи вищевикладене, відзначимо:

1. Проведений аналіз стратегій за класифікаційними ознаками: види ризику, типи інновацій, потреби конкретної інновації, ступінь новизни ринку/товару/технології та масштаби діяльності, дозволив відзначити, що всі проаналізовані стратегії можуть використовуватися у комбінованому або модифікованому вигляді;
2. Запропоноване визначення масштабів інноваційних стратегій для різних видів промислових підприємств (глобальна (міжнародна), державного рівня, регіональна або локальна) залежно від наявності вільних коштів у підприємства та рівня попиту на дані інновації (або ступеня новизни розробки) дозволяє на основі урахування стратегічних переваг окреслювати перспективи інноваційної діяльності;
3. На основі виокремлення стратегічних переваг конкретного підприємства, ризиків його інноваційних проектів та «сигналів» ринку запропоновано формулювати комплексну стратегію підприємства-інноватора, яка враховує види ризику, типи інновацій, потреби конкретної інновації, ступінь новизни ринку/товару/технології та масштаби діяльності, що в цілому сприяє підвищенню ефективності управлінських рішень.

Література:

1. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб.: Питер, 2000. – 320 с.

2. Бузько И.Р. Экономический риск (методы анализа, оценки и ограничения) / И.Р. Бузько. –Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 331 с.

3. Журило В.В.   Маркетингові   стратегії   підприємств   на   ринку   технологічних   інновацій [Електронний ресурс] / В.В. Журило. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5._NTSB_2007/ Economics/20373.doc.htm