Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2011 в 15:43, курсовая работа
Зростання динамічності та невизначеності зовнішнього оточення обумовлює проблему своєчасної адаптації підприємства до умов, які змінюються, що передбачає успішне функціонування підприємства на ринку. Для вирішення даної проблеми, як показує світова практика, використовується концепція стратегічного менеджменту. Основною ланкою стратегічного менеджменту являється стратегічне планування. Стратегічне планування базується на проведенні досліджень маркетингового середовища підприємства, а його результатом є розроблена стратегія розвитку.
Вступ …………………………………………………………………….……3
Розділ І Характеристика підприємства ………………………………….….4
1. Історія виникнення підприємства
2. Опис видів діяльності і продукції, що випускає підприємство
3. Основні економічні показники діяльності підприємства за останні 3 роки
4. Структура управління підприємством та перелік основних функцій керування
Розділ ІІ Аналіз макро-середовища підприємства …………….………….14
Розділ ІІІ Аналіз мікро-середовища підприємства …………....….……....18
Розділ ІV Дослідження маркетингової діяльності підприємства ….…….30
Висновок ……………………………………………………………….……34
Список використаної літератури …………………………………….…….35
Оцінка проводилася експертним методом за шкалою 0 до 3 в залежності від ступеня впливу фактору на діяльність заводу, знаки «+» та «–» свідчать про відповідно позитивний або негативний характер впливу, а також напрям прояву його змін «+», «–» і «0» відповідно зростання, зниження та стабільність.
На основі таблиці оцінки факторів впливу
складемо перелік можливостей та загроз,
з якими може зіткнутися підприємство
в майбутньому. При цьому розташовуємо
їх із врахуванням зменшення ступеню впливу
їх на підприємство, а також зробимо пріоритет
для тих факторів, вплив яких зростає.
Позитивність чи негативність впливу
можна визначити по стовпчику «Характер
впливу» табл. 2.2. В результаті отримаємо
таблицю можливостей та загроз (табл..3.8).
Таблиця 3.8 – Перелік можливостей та загроз безпосереднього оточення підприємства
Фактори мікросередовища | Оцінка ступеня впливу фактора на підприємство у балах | Можливі варіанти відповідних дій підприємства |
Можливості (фактори сприятливого впливу) | ||
Висока торгова сила покупців | 3 | --- |
Зростання привабливості постачальників | 2 | --- |
Збільшення попиту споживачів | 3 | --- |
Збільшення конкурентної боротьби в сфері діяльності підприємства | 2 | --- |
Висока прихильність покупців до товару | 2 | --- |
Збільшення конкурентної сили постачальників | 3 | --- |
Ненасиченість ринку | 1 | --- |
Загрози (фактори несприятливого впливу) | ||
Стан і тенденції розвитку підприємства | 0 | Проведення демпінгової політики |
Ступінь мінливості потреб | 0 | Укладання короткострокових угод |
Стан кокурентної боротьби в сфері діяльності підприємства | 0 | Пошук ненасичених ринків та закріплення, активний маркетинг |
Сила конкурентного тиску | 0 | Оперативне перепрофілювання виробництва на новий асортимент |
Число активних конкурентів | 0 |
Тепер маємо перелік основних заходів, які потрібні підприємству для ефективного використання наявних можливостей мікросередовища:
З метою запобігання можливим загрозам підприємство має робити наступні кроки:
РОЗДІЛ ІV ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Базою розвитку фірми є товар, який вона виробляє, або послуга, що надається. В нашому випадку ключовим є товар. Отже будемо розглядати діяльність підприємства насамперед з цієї позиції – реалізації товару та максимізації прибутку. На продуктивність будь-якого окремого підприємства впливають як зовнішні так і внутрішні сили. Його реакція на їх прояв на стадії реалізації складається з багатьох чинників, основними з яких є цінова політика, товарна політика, методи розповсюдження та просування товару. Ці фактори є складовими маркетингової політики.
Товарна політика. Останнім часом компанія проводить товарну політику вузької спеціалізації. Це відбувається при поетапному малозатратному вдосконаленні продукції й незмінних технологіях. Головними чинниками такої політики є:
-зняття з виробництва старих типів тканин та стрічок, що не затребувані споживачем;
-універсалізація моделей устаткування для легкої замінюваності запчастин, а також швидкої зміни профілю виробництва (придбання потужніших машин та станків з числовим управлінням);
-робиться приорітет на собівартість продукту з метою економії коштів та поліпшення конкурентної позиції на ринку, збільшення рентабельності.
На виробничому рівні підприємство бачить свої зусилля по вдосконаленню якості та кількості товару в наступних напрямках:
1)
раціональне розподілення
2)
збільшення продуктивності
Цінова політика. Зараз підприємство проводить політику по збереженню частки ринку та веде боротьбу по зниженню ціни за рахунок зменшення собівартості продукції. Однак останнє можна зробити лише за допомогою інновацій та зміни технологій виробництва, або заміною сировини на більш дешеву, що одразу ж позначається на якості продукції. У зв’язку з браком коштів, а також невеликим ринком збуту «Нільс» не може собі дозволити в повному обсязі ні перше ні друге. Тому на даний момент це самий болючіший елемент комплексу маркетингу заводу.
Не маючи змоги ані підвищувати, ані знижувати ціни підприємство вдається до різних побічних методів, таких як скорочення штату працівників, тимчасове припинення виробництва, зміна профілю виробництва на більш дорогий асортимент. Підприємство вимушене економити на матеріалах, опаленні, електроенергії та соціальних програмах. Також ведеться робота по залученню окремих постійних роздрібних клієнтів, окрім існуючих оптових. Ціни зростають скоординовано зростанню цін на сировину.
Політика розповсюдження товарів. Підприємство здійснює реалізацію своєї продукції через роздрібні магазини в містах Харків, Полтава, Кременчук, а також через регіональних дилерів, що займаються основним збутом продукції покупцям. Підприємство має склад в Харкові і здійснює поставки в інші міста (окрім тих міст в яких є фірмові магазини) Як бачимо, зараз «Нільс» орієнтується на ринок України (в першу чергу на Східну Україну). При цьому поки що не йде мова про налагодження там виробництва, а лише тільки про постачання готової продукції.
Канал сбуту продукції підприємства
Функції виробника:
1)Проведення науково- дослідної роботи;
2)Стимулювання сбуту;
3)Налагодження контактів із потенційними споживачами;
4)Виготовлення товарів у відповідності до потреб споживачів;
5)Транспортування та складування товарів;
6)Питання фінансування;
7)Прийняття відповідальності за функціонування каналу сбуту.
Функції дистриб’ютора:
1) Налагоджена
організаційна структура
2) Транспортування продукції;
3) Передача прав власності на продукцію;
4) Захист та забезпечення збереження товарів;
5) Ціноутворення.
Функції роздрібного торговця:
1)Забезпечення асортименту товарів та послуг;
2)Розділення партій товару;
3)Збереження товарів;
4)Забезпечення сервіса.
Функції споживача:
1)Формує попит;
2)Формує прибуток підприємства.
Політика просування товарів. Політика просування продукції НПФ «Нільс» включає в себе наступні заходи по стимулюванню попиту:
– Реклама в пресі (в основному місцеві видання );
– Рекламні календарі в обмеженій кількості;
– Інтернет-сайт;
Про ефективність політики просування можуть свідчити різні рейтинги та опитування споживачів. Наявне зростання замовлень з боку основних клієнтів та незначне розширення кола споживачів. Однак систему просування потрібно вдосконалювати.
Весь асортимент товарів (майже 98%) розповсюджуються в основному за дворівневими каналами збуту.
Результати проведеного аналізу маркетингової активності підприємства заносимо в табл. 4.1, підсумовуємо бали експертної оцінки та робимо висновок щодо загальної маркетингової активності підприємства. При цьому бали нараховуються наступним чином: 1 бал – використання елементів маркетингу залежно від ситуації, що склалася; 2 бали – часте, але нерегулярне їх використання; 3 бали – систематичне використання.
Таблиця 4.1 – Оцінка маркетингової активності підприємства
Елементи маркетингової діяльності | Бали | |||
1 | 2 | 3 | ||
Здійснення сегментації ринку | 15 | |||
Вивчення потреб і переваг споживачів | 30 | |||
Вивчення конкурентів | 25 | |||
Ступінь зміни асортименту
товарів з урахуванням |
30 | |||
Рівень контролю за якістю товару | 30 | |||
Використання торгової марки | 20 | |||
Облік еластичності попиту при встановленні ціни | 17 | |||
Застосування системи знижок з ціни | 30 | |||
Використання прогресивних методів продажу | 19 | |||
Рівень сервісу | 29 | |||
Оцінка ефективності руху товарів | 28 | |||
Використання засобів стимулювання збуту | 22 | |||
Оцінка ефективності рекламних заходів | 22 |
Ступінь маркетингової активності підприємства визначається з використанням шкали:
13-21 бал – низька
22-30 балів – середня