Основні напрямки покращення умов праці

      П’яту категорію становлять роботи, за яких у результаті досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей і зникають у більшості робітників після повноцінного відпочинку. Однак у деяких осіб вони можуть перетворитися на виробничо зумовлені та професійні захворювання (шахтарі на підземних роботах).

      До  шостої категорії важкості відносяться  роботи, виконані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих глибинах).

      Умови  праці диференціюються по мірі відхилення від гігієнічних нормативів, вплив на функціональний стан і здоров'я працюючих і розділяються на оптимальні (I клас), допустимі (II клас), шкідливі і небезпечні (III клас).

      До  оптимальних (I клас) відносяться умови  і характер праці, що виключають несприятливу дію на здоров'ї працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників (внаслідок їх відсутності або відповідності гігієнічним нормативам для населених пунктів) і забезпечують збереження високого рівня.

        До допустимих умов і характером праці (II клас) є такі, при яких рівні шкідливих і небезпечних чинників, по-перше, не перевищують нормативи для робочих місць, а функціональні зміни, обумовлені трудовим процесом, відновлюються впродовж регламентованого відпочинку під час робочого дня або удома до початку наступної зміни, і, по-друге, не чинять несприятливої дії в найближчому і віддаленому періоді на здоров'ї працюючих і на їх потомство.

        До шкідливих і небезпечних  (III клас) відносяться такі умови  і характер праці, при яких працюючі піддаються дії тих, що перевищують гігієнічні нормативи небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також психофізичних чинників трудової діяльності, що викликають функціональну зміну організму, які можуть привести до стійкого зниження працездатності і (чи) порушення здоров'я працюючих.

        Шкідливі і небезпечні умови  і характер праці (III клас) розділяються  на ступіні:

      1 ступінь- зухвалі функціональні  порушення, що мають оборотний  характер при ранньому виявленні  і припиненні дії;

      2 ступінь - зухвалі стійкі функціональні порушення, сприяючі росту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і в окремих випадках появі ознак або легких форм професійних захворювань;

      3 ступінь - що характеризуються  підвищеною небезпекою розвитку  професійних захворювань, захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності.

      Вище  в роботі була представлена класифікація робіт за ступенем тяжкості. Для  оцінки стану психофізіологічних функцій  працюючих використовуються методики, спрямовані на вимір м'язової сили і витривалості, швидкості прийому і переробки інформації, часу реагування на зоровий стимул.

      Оцінюючи  санітарно-гігієнічні чинники, серед  методів наближеної оцінки сумарного  впливу метеорологічних чинників виділяють  метод обліку ефективних і еквівалентно-ефективних температур. Показник ефективної температури включає вплив температури і вологості повітря на людину на робочому місці, при яких у обстежуваного з'являється відчуття комфорту.

Для оцінки дії  на організм людини не лише температури  і вологості повітря, але і швидкості його руху використовують номограму визначення еквівалентно-ефективної температури, яка дозволяє визначити ефективну і еквівалентно-ефективну температуру при показаннях сухого термометра психрометра від 0 до 38З і швидкості руху повітря від 0 до 3,5 м/сек (для працівників, що виконують легку роботу).

Визначення температури  здійснюється так: за допомогою лінійки  сполучають точки на шкалі номограми, що відповідають показанням сухого і  мокрого термометрів психрометра. У місці перетину отриманої лінії з лінією швидкості руху повітря буде точка ефективної температури нерухомого повітря і еквівалентно-ефективної температури рухливого повітря. Наприклад, мокрий термометр психрометра показує 15З і сухий - 25З, що відповідає 21З ефективної температури нерухомого повітря при швидкості руху повітря 1,5 м/сек. В цьому випадку еквівалентно-ефективна температура складає19С.

      Проте при використанні цього методу не враховується вплив на людину таких  важливих чинників, як дію тяжкості і нервової напруженості праці, променистої енергії і так далі. Тому його можна використовувати лише для приблизної оцінки впливу на людину усіх метеорологічних чинників зовнішнього середовища.

      Оцінюючи  такий санітарно-гігієнічний чинник як освітлення робочого місця, до уваги беруться наступні особливості. При створенні оптимальних умов для діяльності зорового аналізатора необхідно враховувати, що ефективність залежить не лише від освітленості, але і від таких важливих функцій ока, як контрольна чутливість, гострота зору, швидкість розрізнення деталей і стійкість ясного бачення. Відомо, що максимальній контрастній чутливості (здатність ока розрізняти яскравість забарвленої поверхні) забезпечується яскравістю фону в межах 100 - 3200 Кд/м2. За межами цих величин вона знижується. На контрастну чутливість впливають розміри тих, що оглядаються

      Комплексна  оцінка умов праці на основі спеціальних  досліджень чинників виробничого середовища проводиться при атестації робочих  місць. Результати цієї роботи використовуються підприємствами і організаціями для проведення заходів для поліпшення умов праці, встановлення доплат, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, у тому числі за рахунок власних засобів підприємств і організацій, а також для визначення диференційованих тарифів (внесків) на державне соціальне страхування залежно від умов праці.

      Атестація робочих місць за умовами праці  проводиться один раз в 5 років  спеціальною комісією, до складу якої включаються головні фахівці  підприємства, працівники відділів кадрів, праці і заробітної плати, охорона праці, медичні працівники, представники профспілкового комітету. Дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу проводяться на конкретних робочих місцях шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів і розрахунків. Результати інструментальних вимірів параметрів шкідливих і небезпечних виробничих чинників оформляються протоколами і заносяться в Карту умов праці на робочому місці. 

4.Основні напрямки покращення умов праці

      При визначенні основних напрямів поліпшення умов праці знову спиратимемося на класифікацію умов праці.

      Основними заходами по зниженню фізичної і нервово-психічної  напруженості є наступні:

- підвищення  рівня механізації і автоматизації трудомістких виробничих процесів, використання сучасної високопродуктивної техніки;

-вдосконалення  організації робочих місць;

-організація прийомів і методів праці;

-оптимізація  темпу роботи;

-оптимізація  режиму праці і відпочинку;

- поліпшення  транспортного обслуговування робочих місць, пов'язаних з важкими предметами праці;

- науково обгрунтоване  встановлення норм обслуговування  устаткування і норм часу його  обслуговування з урахуванням  об'єму інформації, який працівник  може правильно сприйняти, переробити і прийняти своєчасне і правильнее рішення;

- чергування  робіт, що вимагають участі  різних аналізаторів (слуху, зору, дотику);

- чергування  робіт, що вимагають переважно  розумових навантажень з роботами фізичними;

-чергування  робіт різної складності і інтенсивності;

-оптимізація  режимів праці і відпочинку;

- попередження  і зниження монотонності праці  шляхом підвищення змістовності праці;

- ритмизация  праці (робота по графіку зі  зниженою на 10-15% навантаженням в  перший і останній годинник робочої зміни);

- комп'ютеризація  обчислювальних і аналітичних  робіт, широке використання персональних  комп'ютерів в практику управління  виробництвом, організація комп'ютерних  банків даних по різних аспектах  виробничої діяльності і інші.

      Серед заходів, спрямованих на поліпшення соціально-гігієнічних умов праці, виділяють заходи по поліпшенню метеорологічних умов.

Заходи по поліпшенню естетичних умов праці включають  раціональне забарвлення виробничих приміщень і устаткування.

Разом з іншими пасивними засобами підвищення працездатності колірне забарвлення виробничих приміщень і устаткування теж чинить істотний вплив на людину. Колір може впливати на психіку людини і його естетичне сприйняття. Він не лише змінює стан зорового аналізатора, але і впливає на самопочуття і настрій, отже, і на працездатність людини.  

      У нашій країні прийняті наступні сигнально-застережливі кольори: червоний - "стоп" і "вогонь", жовтий - "увага", зелений - "безпека", синій, - "інформація". Помаранчевий колір попереджає про серйозну небезпеку (про взрыво- і вогненебезпечності, про струм високої напруги, про рух транспорту і так далі). Орган управління слід забарвлювати в яскраві кольори. Червоний колір необхідно застосовувати тільки для аварійних кнопок і важелів. Для включаючих кнопок рекомендують білий або жовтий колір, для інших - кольори, що контрастують із забарвленням верстата.

До пасивних засобів підвищення працездатності відноситься функціональна музика. Її трансляція перед початком роботи (зустрічаюча музика) повинна сприяти перемиканню уваги працюючих на трудовий процес. 
 
 

ВИСНОВКИ

      Умови праці — це умови, які складаються  в процесі праці людини — головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються  на соціально-економічні, які розглядаються  у широкому розумінні і характеризують відношення до них суспільства, а також виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

      Створення нормальних умов праці полягає в  забезпеченні сприятливої обстановки на робочому місці - усунення важких фізичних робіт, праці в шкідливих і аварійних умовах, зниженні його монотонності, нервової напруженості і так далі

      Умови праці необхідно розуміти як результат  дії безлічі взаємозв'язаних чинників виробничого і соціально-психологічного характеру. Тому, проводячи заходи по поліпшенню умов праці на підприємстві, вищому керівництву і інженерним службам потрібно враховувати усі чинники умов праці. Від цього залежить ефективність заходів, що проводяться. Звичайно, при цьому потрібно зважати на специфіку конкретного виробництва.

      У вирішенні проблеми поліпшення умов праці велику роль грає планомірність  здійснення заходів. Основним документом, що визначає суть і черговість проведення заходів в області поліпшення умов праці, являється план заходів  по поліпшенню і оздоровленню умов праці в організації.

                  Праця, а відповідно умови й охорона праці є  реаліями різних систем: з одного боку, «людина — машина (технічний процес)», «людина — виробниче середовище», «людина — машина (технічний процес) — виробниче середовище», а з іншого, — «людина — колектив — суспільство», «людина — суспільство — природа». Для перших трьох систем умови праці розглядаються стосовно робочого місця, ділянки, цеху, виробництва, а останніх двох — у межах підприємства, галузі, регіону. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література 
1. Грищук М. В. Основи охорони праці: Підручник. -К.: Кондор, 2005. -238 с. 
2. Лапін В. М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. -Львів: ЛБІ НБУ, 2004. -142 с. 
3. Охорона праці в Україні: Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. - К.: КНТ, 2004. -436 с. 
4. Охорона праці: Запитання та відповіді/ Ред. Ю.Зубенко. -К., 2000. -404, с. 
5. Основи охорони праці: Підручник для студ. вуз./ За ред. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка; М-во освіти України. Укр. держ. ун-т харчових технологій. -К.: Основа, 2000. -12 с.