Основні положення Міжнародного кодексу з практики маркетингових та соціальних досліджень

Стаття 32. Звичайно будь-який звіт по маркетинговому дослідженню повинний містити роз'яснення  пунктів, перерахованих у ст. 33, або  посилання на інший наявний документ, що містить усі ці пункти. Єдиним винятком цієї статті є випадок, коли між клієнтом і дослідником є  попередня домовленість про відсутність  необхідності включення цієї інформації в офіційний звіт або інший документ. Будь-яка така домовленість не повинна позбавляти клієнта права одержати цю інформацію в безпосередньому запиту. Цей виняток не повинний також діяти в тих випадках, коли звіти і висновки опубліковані (цілком або частково) або передані іншим особам, а не тільки клієнту.

Стаття 33. У звіт по проведеному дослідженню  повинна бути включена така інформація:

Основні дані:

     а) для кого і ким проводилося  дослідження;

     б) ціль дослідження;

в) імена  субпідрядників і консультантів, що проводили будь-яку суттєву частину  дослідження;

Предмет дослідження:

     г) опис гаданого і фактичного охоплення  проблем;

д) розмір, характер і географія поширення  предмета дослідження, як заплановані, так і фактично отримані дані, і, де можливо, дати об’єм зібраних даних, отриманих тільки частково про предмет дослідження;

е) деталі методу вивчення предмета дослідження, а також використані методи зважування (оцінки);

ж) де технічно можливі, дані про рівень респонса (відношення кількості відповідей до кількості питань) і коментар із приводу можливого перекручування результатів через відсутність  відповідей на задані питання;

Збір  даних:

з) опис методу, за допомогою якого проводився збір інформації (тобто особисте інтерв'ю, письмові анкети або телефонні інтерв'ю, групове обговорення, використання механічних устроїв, що записують, спостереження  або інші методи); и) точний опис штату  співробітників, що проводили польові  дослідження, методи контролю за якістю проведення польових досліджень;

к) методи притягнення інформаторів і загальної  характеристики використаної мотивації, що забезпечує співробітництво інформаторів із дослідниками;

     д) період часу, коли проводилися польові  дослідження;

м) у  випадку кабінетних досліджень точна  вказівка джерел інформації і їхня надійність;

Представлення результатів:

     н) найважливіші висновки, отримані в  результаті дослідження;

о) база обчислених відсотків із чіткою вказівкою  бази вагового і невагового методів;

п) загальні вказівки щодо статистичних меж припустимих  похибок у відношенні основних результатів, а також статистично значимих розходжень між ключовими параметрами;

р) використані  анкети й інші важливі матеріали (або, у випадку спільного дослідження, у тій частині, що стосується згаданого  вище предмета дослідження).

Застосування  кодексу

Стаття 34. Будь-яка особа або організація, залучена або що бере участь у маркетингових  дослідженнях і/або що пропонує проводити  їх, зобов'язана активно застосовувати  правила цього кодексу по духу і букві.

Стаття 35. Про будь-яке серйозне порушення  кодексу з боку окремої країни варто негайно повідомити в національну  організацію, що прийняла даний кодекс. Ця національна організація, що виражає  інтереси своїх учасників, відповідає в першу чергу за розгляд і  виконання рішення по кожному  випадку порушення. Національна  організація повинна вживати  заходів, що вона вважає справедливими, і стежити за дотриманням дійсного кодексу. Важливо, щоб про будь-яке  прийняте рішення по цій статті повідомлялося  в секретаріати МТП і ЕСОМАР, без  указівки назв зацікавлених сторін.

Стаття 36. У випадках, якщо: 

     а) така національна організація не існує, або

     б) така національна організація за якимись причинами не може прийняти рішення або не в змозі інтерпретувати дійсний кодекс, або

     в) яка зацікавлена сторона бажає  звернутися для рішення питання  в міжнародну організацію (або негайно, або в плані наступного повторного обговорення), або

     г) дана проблема залучає представників  із різних країн (наприклад, при виконанні  міжнародного маркетингового дослідження), тоді питання передається в секретаріати МТП і ЕСОМАР, що проводять консультації з зацікавленими сторонами по предметі суперечки. Там, де неформальний дозвіл проблеми виявився неможливим, обидва секретаріати створюють спеціальний  орган разом із МТП і ЕСОМАР із метою вирішення виниклої проблеми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури 

1. Академия  рынка: Маркетинг: Пер. с фр. А. Дастан, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др. / Науч. ред. А. Г. Худокормов. — М.: Экономика, 1993. — 572 с.
2. Алексунин В. А. Международный маркетинг: Учеб. пособие. — М.: Издательский Дом «Дашков и Ко», 2000. — 160 с.
3. Багиев Г. Л., Моисеева Н. К., Никифорова С. В. Международный маркетинг. — СПб: Питер, 2001. — 512 с.
4. Барсукова С. В. Международный маркетинг (материалы к лекциям): Учеб. пособие. М.: Финансовая академия при Правительстве РФ, 1999.
5. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг: Навч.посібник — К.: ІВЦ «Видавництво» Політехніка», 2003. — 152 с.
6. Конопльов В. Т. Міжнародний маркетинг. — Донецьк: Юго — Восток, 1998. — 320 с.
7. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с франц. — СПб: Наука, 1996. — 589 с.
8. Ли Се Ун. Международный бизнес: стратегия и управление. — М.: Наука, 1996. — 352 с.
9. Международный маркетинг: Учеб. пособие / Н. И. Перцовский, И. А. Спиридонов, С. В. Барсукова; Под ред. Н. И. Перцовского. — М.: Высш. школа, 2001. — 239 с.
10. Международный маркетинг: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Васильев, Л. А. Ибрагимов, Н. Г. Кашенева и др.; Под ред. Г. А. Васильева, Л. А. Ибрагимова. — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 1999. — 199 с.
11. Международный маркетинг в Украине / Михайлов В. С., Сафнулин Ю. Г. — Киев: НИИ статистики, 1997. — 179 с.
12. Менеджмент и маркетинг бизнеса в международных компаниях. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 384 с.