Вибір та обгрунтування найефективнішої цінової стратегії

    Внутрішні фактори включають маркетингові цілі фірми, стратегію маркетингового комплексу, витрати і організацію процесу ціноутворення. Стратегія ціноутворення визначається головним чином цільовим ринком та задачами позиціювання. Цілі ціноутворення частіше всього включають у себе виживання в ринкових умовах, максимізацію поточного прибутку, дольові переваги на ринку, і якісні переваги на ринку.

    Зовнішні фактори, що впливають на ціноутворення, включають у себе стан ринка та попит, ціни та пропозицію конкурентів, а також інші фактори, такі як економічна ситуація, інтереси торгових посередників та державне регулювання. Степінь свободи продавця при виборі ціни змінюється в залежності від типу ринка. Ціна відіграє особливу роль на ринках монополістичної і олігополістичної конкуренції.

    В кінці кінців, саме споживач вирішує, чи вірно компанія сформулювала ціну. Споживач порівнює ціну і цінність товара: якщо ціна вище за суму сприймаючої цінності, споживачі не купуватимуть товар. Оцінюючи ринок та попит, компанія спочатку вивчає криву попиту, яка відображає залежність між запрошеною ціною і рівнем попиту на товар при цій ціні. Чим більше нееластичний попит на товар, тим вище компанія може  встановлювати ціну. Попит і сприймання споживачем цінності встановлюють “потолок” ціни товару.

    Покупці також порівнюють ціну товара із цінами конкурентів. Виробники повинні доцільно слідкувати за цінами і характеристиками всіх товарів конкурентів і використовувати цю інформацію як базовий рівень при формуванні власних цін. [5]

2.    Практична частина

2. Загальна характеристика ДП “Золочівський лісгосп”

   Золочівський держлісгосп Львівського Територіального Управління Головлісоохорони при РНК СРСР організований у 1939 році після входження західно – українських земель у склад України на базі приватних лісів. За час окупації, в лісництвах господарювали польські та німецькі лісничі. Господарство велось в лісі відповідно до старого польського лісовпорядкування. Була посилена охорона лісу від пожеж і самовільних рубок. Деревину, яку заготовляли, вивозили кіньми до залізничної станції Злочів. Лісовідновлення проводили в невеликих обсягах на невжитках і лісових галявинах, рідколіссях.

    В період німецько-фашистської окупації Золочівський лісгосп, як господарсько-адміністративна одиниця не існувала, а ліси знаходилися в руках колишніх власників. Після звільнення Львівської області від загарбників у 1944 році Золочівський лісгосп поновив свою діяльність в складі Львівського територіального управління лісоохорони та лісонасаджень. У цей час  визначаються обсяги лісогосподарських робіт в лісництвах, комплектується штат робітників та лісової охорони. За лісовпорядкуванням 1948 - 1949 рр. площа лісів лісгоспу становила 41485 га. Розрахункова лісосіка головного користування складала 55 га – 10000 кбм деревини, рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства 1651 га – 12597 кбм.

   У 1960 році згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 30 листопада 1959 року №1834 і наказом по (бувалому) Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР від 14.05.1960 року №117 „Про реорганізацію системи управління лісового господарства і лісозаготівель” Золочівський лісгосп та Золочівський ліспромгосп реорганізовано в лісгопзаг. Характерними ознаками його роботи стало – застосування механізації на лісокультурних і лісогосподарських роботах, переробка низькосортної деревини, селекційні роботи.

    У 1960 - 1985 рр. створено потужний лісопромисловий комплекс, до якого входили цехи розпилювання, товарів народного споживання, виробництва паркету, сушильне господарство. Цех у 1990 р. випускав 220-240 тис.кв.м. паркету за рік. Велика увага приділялася соціально – культурному напрямку, будівництву. У 1992 році лісгосп реформується в держлісгосп. У часи незалежності лісопромисловий комплекс було приватизовано.

    Очолювали колектив золочівців: Ф. В. Таранович – 1944-1950 рр., Є. А. Рижков – 1950-1957 рр., В. А. Кутиркін - 1957-1960 рр., Т. М. Рупняк 1960 – 1978 рр.,  С. В. Пономаренко 1978 – 1998 рр., Й. В. Павлів 1998 – 2000 рр., із 2000 року –   А. В. Соколовський, а з 2008 – М. А. Куть.

    Сьогодні загальна розміщена на територіях чотирьох адміністративних районів: Золочівського, Бродівського, Буського, Перемишлянського.   

    До складу ДЛГ входить 8 лісництв: Білокамінське, Гологірське, Зозулівське, Золочівське, Нестюківське, Сасівське, Словітське, Пеняківське, авто лісовозна дорога, нижній склад, цех переробки.

Таблиця 2.1

    Характерною рисою господарювання від перших днів існування є постійне покращення породного складу насаджень.

    Починаючи з 1990 року приділено максимум уваги на створення культур модрини плантаційного типу. Одночасно йде наполеглива робота по зменшенню площі під малоцінними породами дерев. Щорічна посадка лісових культур в середньому складає 180 га.

   Щорічна заготівля деревини головного користування становить 42,7 тисячі кубометрів, а догляд за молодняками проводиться в середньому на площі 610 га.

   Приділяється увага збиранню і реалізації лікарських рослин, заготівлі меду, в лісництвах є своє підсобне господарство.

  Лісове господарство в економіці регіону займає чільне місце. Основними напрямами його розвитку є:

  - поліпшення ґрунтозахисних і водоохоронних властивостей лісу шляхом проведення лісогосподарських та лісокультурних заходів до мінімуму непродуктивних площ;

  - збільшення продуктивності лісів шляхом заліснення непокритих лісом площ;

  - поліпшення умов лісової естетики шляхом проведення усіх лісогосподарських заходів.

    Із врахуванням підвищення декоративності ландшафтів в найбільш часто відвідуваних місцях високо декоративними екзотами.

    Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб держлісгоспу. Значення сіножатей в кормовому балансі району незначне. Їх питома вага в задоволенні потреб району становить 0,8%.

    Лісокультурне виробництво. Підвищення продуктивності лісових насаджень, їх біологічної стійкості і захисних функцій було і залишається основним завданням ведення лісового господарства. Перш за все, - це збереження, раціональне використання та відтворення корінних деревостанів з високими захисними властивостями. В умовах Золочівського держлісгоспу такими є букові насадження, під якими зайнято 12109 га лісопокритої площі.

     Немаловажним є проблема заміни похідних деревостанів, що не відповідають умовам місцезростання, на корінні, передусім букові. Для цієї цілі посад матеріал бука вирощується в розсадниках, практикується підсів насіння під наметом назначених в рубку ділянок. За останні роки лісівниками держлісгоспу проведено значну роботу в цьому напрямку.

     Серйозної уваги лісівників вимагають до себе низькоповнотні, малоцінні насадження, які втратили свої захисні та інші корисні властивості. З метою створення можливостей для вирощування стійких високопродуктивних деревостанів тут проводяться лісовідновні та реконструктивні рубки. При формуванні насаджень рубками догляду забезпечити цілеспрямоване здійснення заходів з тим, щоб у кожному виділі породний склад деревостанів, їх повнота і запас відповідали еталонним зразкам. Нашими лісівниками проводиться значна робота по селекції та плантаційному вирощуванню модрини. Держлісгосп володіє потужною лісонасіневою базою модрини японської. Перш за все – це 18 га. постійних лісонасіневих плантацій. Застосування в лісокультурному виробництві насіння з покращеними генетичними властивостями дає змогу значно підвищити продуктивність і стійкість насаджень. Для цільового промислового лісовирощування зі скороченим оборотом рубки, модрина японська серед інших місцевих та інтродукованих порід є найперспективнішою. За інтенсивністю росту, накопичення стовбурної деревини вона не має аналогів. У відповідних умовах і при відповідній технологій вирощування в 20 – 25 років модрина японська забезпечує запас деревини 320 – 430 кбм з гектара. В такому віці вже можна заготовляти цінні промислові сортименти, які відзначаються високою якістю деревини. До того ж вона є стійкою проти технологічного забруднення, хворіб, шкідників і кліматичних аномалій. Під вирощування модринових насаджень щорічно відводиться близько 10 % лісокультурного фонду лісгоспу. За минулі роки їх вже створено на площі понад 300 га., і це за максимально короткий час забезпечить щорічне додаткове отримання деревини.

Таблиця 2.2

Інформація про посадку лісових культур по Золочівському держлісгоспі в період з 1984 по 2008 роки.

     Для забезпечення посадковим матеріалом лісництв держлісгоспу тільки у 2004 році було закладено 1,7 га посівного відділення розсадника де вирощено 1326,1 тис. шт. сіянців. Закладено 0,1 га шкільного відділення розсадника де висаджено 5 тис. шт. саджанців.

          В Золочівському держлісгоспі активно застосовуються традиційні методи інтенсифікації виробництва – вдосконалення агротехніки та технології створення лісових культур в залежності від їх цільового призначення, реконструкцію малоцінних та низькоповнотних насаджень. Розширюється мережа індивідуальних лісових розсадників, що являється додатковим стимулом для створення високоякісних лісових насаджень.

     Важливий резерв інтенсифікації – вирощування швидкоростучих, технічно цінних порід-інтродуцентів, зокрема, модрини японської, дуба північного, а також вирощування насаджень прискореним плантаційним методом, що дає можливість у короткий термін одержати максимальну кількість деревини і певні асортименти цільового призначення.

Охорона лісу:

Чисельність державної лісової охорони :

- за штатним розписом - 108 чол.

- фактично - 108 чол.

      За останні 10 років в держлісгоспі пожеж не було. Щорічні затрати на охорону лісів від пожеж середньому становлять 11 тисяч гривень.

      Щорічно проводиться влаштування мінералізованих смуг довжиною 47 км. і догляд за мінералізованими смугами 141 км.

     Охорона лісу від пожеж проводиться силами лісової охорони. На пожежонебезпечний період в кожному лісництві для допомоги лісовій охороні наймають сезонних пожежних сторожів. Також проводиться будівництво і ремонт протипожежних доріг.

На ДП “Золочівський лісгосп” використовують лінійно-функціональну організаційну структуру управління (рис 2.1.):

Таблиця 2.3

ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ЗОЛОЧІВСЬКОГО ДЛГ ЗА 2005-2009 роки