Кібернетичні моделі найпростіших економічних систем (балансова модель та модель відтворення)

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 21:40, реферат

Описание работы

Для дослідження економічного розвитку доцільно використовувати більш деталізовані моделі. Одним із напрямів побудови таких можуть бути, наприклад, багатовимірні моделі виробництва. Багатовимірні динамічні моделі є різні. Вони можуть відрізнятися складом компонент, способом формування показників, розмірністю, методами розв’язування балансових рівнянь та ін. Різноманіття таких моделей переважно викликане тим, що, вибираючи набір необхідних параметрів, треба заздалегідь брати до уваги труднощі інформаційного забезпечення побудованої моделі.

Содержание

Вступ
3
1. Структурна модель розширеного відтворення
4
2. Одновимірна статична балансова модель
6
3. Двовимірна статична балансова модель
9
4. Двовимірна кібернетична модель відтворення
11
Висновок
13
Список літератури
14
Тести
15

Работа содержит 1 файл

Ref.docx

— 520.34 Кб (Скачать)

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

Кафедра економічної 

кібернетики

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Кібернетичні моделі найпростіших економічних систем (балансова модель та модель відтворення)»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконали:

студенти групи Екк-41

Багнюк Василь

Жубрид Андрій

 

Перевірив:

доц. Антонів В. Б.

 

 

 

 

 

Львів 2013

 

Зміст

Вступ

3

1. Структурна модель розширеного  відтворення

4

2. Одновимірна статична  балансова модель

6

3. Двовимірна статична  балансова модель

9

4. Двовимірна кібернетична  модель відтворення

11

Висновок

13

Список літератури

14

Тести

15


 

 

Вступ

 

Вивчення динаміки економічної структури передбачає розгляд передусім проблеми структурних змін. Тому доцільно розрізняти поняття економічного зростання та розвитку. Теоретично гіпотеза збалансованого економічного зростання випливає з незмінності виробничої структури. У певному розумінні цей підхід є узагальненням екстенсивного розвитку, адже тоді затрати всіх ресурсів у всіх галузях зростають з однаковим темпом.

Реальний економічний розвиток, особливо в разі інтенсифікації виробництва, пов'язаний зі значними структурними змінами. Такий розвиток далеко не завжди збалансований, що є своєрідною платою за його динамічність.

Для дослідження економічного розвитку доцільно використовувати більш деталізовані моделі. Одним із напрямів побудови таких можуть бути, наприклад, багатовимірні моделі виробництва. Багатовимірні динамічні моделі є різні. Вони можуть відрізнятися складом компонент, способом формування показників, розмірністю, методами розв’язування балансових рівнянь та ін. Різноманіття таких моделей переважно викликане тим, що, вибираючи набір необхідних параметрів, треба заздалегідь брати до уваги труднощі інформаційного забезпечення побудованої моделі.

 

  1. Структурна модель розширеного відтворення

 

Причиною розширеного відтворення вважають науково- технічний прогрес. Матеріальною ж основою цього процесу можна вважати нагромадження. У вартісній формі його реалізують у вигляді потоків капіталовкладень (інвестицій). Ці потоки утворюють зворотні зв’язки між входами та виходами економічної системи. Структурна схема цих потоків зображена на рис. 1.1.

 

 

Розглянемо ці потоки, тобто розподіл виробленої у процесі докладніше, перш за все вироблену продукцію поділяють на виробниче , невиробниче споживання та чисті капіталовкладення (у дужках зазначено частки відповідних потоків). Потік чистих капіталовкладень G, призначений на зростання виробничого потенціалу, відповідно, поділяють на виробничі Ів та невиробничі Ін інвестиції. Частина V виробничих інвестицій призначена на поповнення обігових фондів у наступному періоді , решта із запізненням забезпечує приріст основних фондів . Отже, основні фонди, які будуть використовувати в наступному періоді:

 

 

Потік невиробничих інвестицій (Ін) також має дві складові: затрати на проведення науково-дослідних робіт, які з певним запізненням забезпечують виробництво новою технологічною інформацією (розробками), та невиробничі інвестиції призначені для підвищення кваліфікації працівників, формуючи потік висококваліфікованої робочої сили. На підставі цієї структурної схеми можна побудувати відповідну кібернетичну модель розширеного відтворення, яка зображена на рис. 1.2.

 

  1. Одновимірна статична балансова модель

Для опису економічної  системи як єдиного технологічного блока, який перетворює вхідні ресурси  у вихідний продукт застосовують виробничі функції. У такому випадку  структуру цього блока не розглядають, тобто блок трактують як “чорну скриньку”. Відповідно, для моделювання застосовують метод “чорної скриньки”.

Балансові моделі в економічному аналізі дають змогу простежити рух матеріальних потоків і виявити  взаємозв’язки між показниками  цієї системи. У ході аналізування системи  можна вдаватись до різного ступеня  її деталізації (розбиття) на підсистеми.

Спочатку розглянемо одновимірну  балансову модель виробництва сукупного  продукту Z та його розподіл на поточне виробниче використання М і кінцевий продукт V. Для цього систему вважатимемо взаємозв’язком двох блоків: виробничого (БВ) та розподільного (БР). Структурна схема взаємодії цих блоків зображена на рис. 2.1.

 

 

Для опису розподільного блока  правильне таке балансове співвідношення:

 

Z=M+V

 

Припустимо, що процес виробництва  описує виробнича функція . Тоді отримаємо рівність .

Цю рівність уже можна використовувати  для виявлення різних співвідношень  між затратами ресурсів та компонентами випуску. Наприклад, якщо прийняти L = L0 та Ф = Ф0, то можна змінити умови статичної рівноваги:

 

 

За цими рівняннями можна визначати  затрати фактора М на його відтворення для заданої інтенсивності кінцевого споживання (продукту), або для розв’язування зворотної задачі.

Однак зазначимо, що балансові моделі переважно будують на підставі лінійно-однорідних виробничих функцій. У цьому випадку  матимемо співвідношення

 

 

Уважаючи, що визначальним чинником є  основні виробничі фонди Ф0 та припустима інтенсивність їхнього використання f, то показник Z0 можна визначати з умови , а для його випуску необхідні ресурси та .

За цих умов із балансових рівнянь  отримаємо

За допомогою цього співвідношення можна проаналізувати залежності між  збалансованими значеннями показників моделі.

В аналізуванні та плануванні матеріальних потоків важливу роль відіграють так звані коефіцієнти повних затрат — матеріальних ресурсів, праці, фондів. Вони визначають загальні затрати на одиницю кінцевого продукту, тобто

Виявляється, що досить легко визначити  зв’язок між коефіцієнтами повних і прямих затрат. У цьому випадку  коефіцієнти повних матеріальних затрат можна визначити з рівності тобто

звідки

Оскільки а<1, то (1) можна записати у вигляді

а =1 +а +а23 + ... ,

а отже, виконується наближене співвідношення

,

яке описує процес формування повних затрат, необхідних для виробництва  кінцевого продукту (так званий мультиплікативний ефект в утворенні затрат). Різниця між повними і прямими затратами виникає з огляду на непрямі затрати різного порядку. Наприклад, заграти електроенергії на виробництво локомотива: електроенергія - локомотив - прямі затрати. Проте існують ланцюжки різної довжини непрямих затрат: електроенергія - сталевий прокат - локомотив - непрямі затрати першого порядку, електроенергія — сталь - сталевий прокат — локомотив — непрямі затрати другого порядку; електроенергія - чавун - сталь - сталевий прокат - локомотив - затрати третього порядку і т.д.

Отже, сумарні повні затрати  електроенергії можуть навіть у кілька разів перевищувати прямі затрати  електроенергії на виробництво локомотива.

 

 

  1. Двомірна статична балансова модель

 

Розширимо викладене вище на двовимірний  випадок. Таке узагальнення надалі можна  розширити на багато продуктовий (багатовимірний) випадок. Тепер означає валовий випуск, V ,- - кінцевий продукт і-ої галузі, а (і, j = 1, 2) — взаємне споживання проміжних продуктів галузей, у тому числі на власне виробництво. Вважають, що необхідний випуск продуктів галузей забезпечує наявність ресурсів Ф та L.

Кібернетична схема взаємозв’язків між галузями зображена на рис. 3.1.

 

З наведеної схеми можна записати такі балансові співвідношення:

 

 (2)

 

На підставі припущення про пропорційність затрат до випущеної продукції можна  записати залежності між відповідними інтенсивностями матеріальних потоків за допомогою лінійно-однорідних функцій

 

 (3)

 

де  - технологічні коефіцієнти, які означають розмір прямих затрат продукції і на виробництво одиниці валового продукту j-ої галузі. Їх називають коефіцієнтами прямих матеріальних затрат.

З урахуванням  , співвідношення (2), (3) можна записати у вигляді:

 

 

  1. Двовимірна кібернетична модель відтворення

 

На рис. 4.1 показано двовимірну кібернетичну модель відтворення, яка побудована об’єднанням двох одновимірних. На виході моделі для кожної підсистеми маємо невиробничу частину кінцевого продукту. Аналогічно можна розширити модель на довільну кількість продуктів.

 

 

Для цієї кібернетичної відповідна математична модель повинна містити такі співвідношення:

 

 

або після підстановки

 

 

З цих рівностей бачимо, що характер траєкторій Z1{t), Z2(t) та L(t ) суттєво залежить від співвідношення між параметрами та .

 

Висновок

 

Завдяки розвиткові ЕОМ метод моделювання  став основним інструментом кібернетики. Застосовувані моделі стають чимраз масштабнішими: від моделей функціонування підприємства й економічної галузі до комплексних моделей управління біогеоценозами, від еколого-економічних моделей раціонального природокористування в межах цілих регіонів до глобальних моделей.

У 1972 р. на основі методу «системної динаміки»  Дж. Форрестера були побудовані перші так звані «моделі світу», націлені на вироблення сценаріїв розвитку всього людства в його взаєминах із біосферою. їхні недоліки полягали в надмірно високому ступені узагальнення змінних, що характеризують процеси, які протікають у світі; відсутності даних про особливості й традиції різних культур і так далі. Однак це виявилося вельми багатообіцяючим напрямком. Поступово зазначені недоліки долалися в процесі створення наступних глобальних моделей, що набували чимраз більш конструктивного характеру, орієнтуючись на розгляд питань поліпшення існуючого еколого економічного становища на планеті.

М. Месаровичем і Е. Пестелем були побудовані глобальні моделі на основі теорії ієрархічних систем, а В. Леонтьєвим — на основі розробленого ним в економіці методу «витрати-випуску». Подальший прогрес у глобальному моделюванні очікується на шляху побудови моделей, чимраз більш адекватних реальності, що поєднають у собі глобальні, регіональні й локальні моменти.

Поширюючись на вивчення усе складніших систем, метод моделювання стає необхідним засобом як пізнання, так і перетворення дійсності. Сьогодні як про одну з  основних можна говорити про перетворювальну  функцію моделювання, виконуючи  яку, воно робить прямий внесок в оптимізацію  складних систем. Перетворювальна функція  моделювання сприяє уточненню цілей  і засобів реконструкції реальності. Властива моделюванню трансляційна функція сприяє синтезу знань  — завданню, що має першорядне значення на сучасному етапі вивчення світу.

Прогрес в області моделювання  слід очікувати не на шляху протиставлення одних типів моделей іншим, а  на основі їхнього синтезу. Універсальний  характер моделювання на ЕОМ дає  можливість синтезу найрізноманітніших знань, а властивий моделюванню  на ЕОМ функціональний підхід служить  меті управління складними системами.

 

Список використаних джерел

  1. Баранкевич М.М., Дацко М.В. «Кібернетика в економіці» : навчальний посібник. – Львів: 2012. – 312 с.
  2. Вовк В.М. «Економічна кібернетика» : підручник, М. Юго-Восток, Донецьк, 2005, 565 с.
  3. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. «Економічна кібернетика» : навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 231 с.

 

Тести

  1. Причиною розширеного відтворення вважають:

Информация о работе Кібернетичні моделі найпростіших економічних систем (балансова модель та модель відтворення)