Гігієна лікувально-профілактичних закладів

1. Гігієна лікувально-профілактичних  закладів 

 Створення  гігієнічних умов є важливим  фактором у запобіганні госпіталізму, перш за все внутрішньолікарняній  інфекції. Це актуально не лише  для Інфекційних, але й усіх  інших відділень. Так, у стаціонарах  різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб, які лікуються. Насамперед є це післяопераційні гнійно-септичні та інші ускладнення, зараження грипом, гепатитом В, СНІДом, туберкульозом, дитячими інфекційними захворюваннями тощо. 

 Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження таких нових методів діагностики і лікування, як радіонукліди та Інші джерела Іонізуючих випромінювань, електронні мікроскопи, лазери, бароопераційні, найновіші фізіотерапевтичні устаткування, операції з трансплантації органів, застосування різноманітних полімерних матеріалів, бактерицидних барвників, дезінфекційних, мийних засобів тощо. Влаштування та організація діяльності лікувально-профілактичних закладів, згідно з гігієнічними вимогами, дають можливість створити найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприяють впровадженню лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного персоналу; сприяють якнайшвидшому видужанню хворих та забезпеченню оптимальних умов для діяльності медичних працівників. Адже без відповідних гігієнічних умов терапевтичні дії є безсилими. Існують чотири основні системи забудови лікарняних комплексів: децентралізована, централізована, змішана та централізовано-блочна. 

 При децентралізованій,  або павільйонній, системі забудови  лікарняний заклад складається  з ряду окремих, порівняно невеликих,  малоповерхових корпусів (павільйонів), в яких розміщуються різні  за профілем лікувальні відділення. Слід відзначити, що її перевагою є добра ізоляція відділень лікарні між собою, що, у свою чергу, полегшує запровадження лікувально-охоронного режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних інфекцій. 

 Централізована  система забудови характеризується  тим, що лікувальний заклад міститься в одному багатоповерховому будинку, при цьому здешевлюється будівництво і полегшується експлуатація санітарно-технічних служб, скорочуються шляхи пересування хворих і медичного персоналу від окремих відділень до діагностичних і фізіотерапевтичних кабінетів. 

 Змішана система  забудови лікувально-профілактичних  закладів передбачає об’єднання  в одному головному корпусі  лікарні загаль-носоматичних відділень,  лікувально-діагностичних кабінетів,  лабораторій, централізованого приймального покою тощо. Разом із тим, в окремих будинках розміщуються поліклініка, інфекційне та пологове відділення, секційна І господарські служби. Ця система поєднує позитивні властивості децентралізованої та централізованої систем. 

 Зараз частіше  застосовують централізовано-блочну систему, при якій лікарня складається з декількох корпусів (терапевтичного, хірургічного тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються позитивні сторони централізованої системи будівництва. За допомогою підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні вантажі, що дозволяє більш ефективно затосовувати можливості лікувального закладу. 

2. Санітарно-гігієнічні  режими лікувальних установ 

 Велике значення  в житті людини, а особливо  хворої, має гігієнічний режим.  Під гігієнічним режимом хворого  розуміють науково обґрунтовану  систему правил, які регулюють  його спосіб життя і поведінку  з метою забезпечення найефективнішого  лікування та відновлення здоров’я і працездатності. Лікарня також є школою особистої гігієни для хворого, а вироблення в нього гігієнічних навичок сприяє закріпленню результатів лікування після виписування. 

 У приміщеннях  лікарняних відділень необхідно  щодня проводити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів підлоги, витирання пилу з меблів, дверей, дверних ручок, панелей та підвіконників. Не менше одного разу на тиждень проводять генеральне прибирання приміщень: миття підлог, панелей тощо. Для прибирання використовують спеціально виділений і помаркований інвентар. 

 Однією з  найважливіших вимог щодо організації  лікувально-охоронного режиму є  створення тиші. Тому сила шуму  в лікарняних палатах не повинна  перевищувати 30 дБ. При цьому велике  значення мають звукоізолювальні властивості стін і міжповерхових перекриттів, тиша на території лікарні, а також поведінка персоналу: тиха розмова, нестукання дверима, запобігання дзвенінню посуду тощо. 

 Медичний  персонал повинен бути зразком  для хворих і у дотриманні правил особистої гігієни: мати акуратний, зібраний і культурний зовнішній вигляд, коротко підрізані нігті, чистий, випрасуваний спецодяг, що відповідає за розмірами і формою фігурі медичного працівника. 
 

 Під час  санітарного обстежування різних приміщень лікарні (палат, коридорів, кабінетів лікаря, маніпуляційних, приміщень денного перебування хворих, кімнати старшої сестри), земельної ділянки та оцінки їх санітарно-технічного забезпечення складають акти са-нітарного обстеження. Він має 3 частини. У першій (паспортній) частині вказують прізвище, ім’я та по батькові особи, яка здійснює перевірку, і присутніх, назву й адресу об’єкта, дату обстеження. У другій (констатуючій) частині наводяться дані огляду території, основних, допоміжних і службових приміщень та вказують результати Інструментальних досліджень. У третій частині (висновок) вказуються виявлені недоліки і наводять конкретні строки їх ліквідації, узгоджені з адміністрацією закладу. Акт підписують особа, яка перевіряє, і представник адміністрації. 

3. Гігієна праці  середніх медичних працівників 

 Робота середніх  медичних працівників (медичних  сестер, акушерок, фельдшерів) пов’язана  з обслуговуванням і доглядом  за хворими в стаціонарних, амбулаторних  умовах і вдома. Вона включає  створення і контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов і проведення протиепідемічних заходів, починаючи з обстеження хворого, прийому в лікувальний заклад, лікування й одужання. 

 Для самостійної  роботи студентам пропонують  схеми обстеження умов праці  старшої медичної сестри (схема може бути використана і для інших медичних працівників) і перевірки санітарно-протиепідемічного режиму в лікарняному закладі. 

 Схема санітарного  обстеження кімнати і робочих  умов старшої медичної сестри 

1. Назва закладу,  адреса, телефон. 

2. Прізвище, ім’я  та по батькові завідувача  відділення та старшої медичної  сестри. 

3. Планування: 

 а) місце  у складі приміщень; 

 б) зв’язок  з палатами та лікувально-діагностичним  блоком. 

4. Розміри: довжина,  ширина, висота, кубатура. 

5. Частини кімнати: 

 а) підлога:  матеріал, забарвлення, санітарний  стан; 

 б) стіни:  оздоблення, санітарний стан; 

 в) вікна:  форма, орієнтація, розмір, особливості  рами, наявність фрамуг або кватирок, їх величина, стан вікон, наявність штор або фіранок, їх санітарний стан. 

6. Освітленість: 

 а) природне  освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт глибини закладання; КПО; 

 б) штучне  освітлення загальне: світильники,  їх кількість, арматура та її  стан, напрямок світлового потоку, загальна потужність, питома потужність, штучне освітлення місцеве,} світильники та їх характеристика, потужність. 

7. Опалення: 

 а) система; 

 б) вид; 

 в) температура  нагрівних поверхонь; 

 г) розподіл  температури. 

8. Вентиляція: 

 а) система; 

 б) вид; 

 в) режим. 

9. Мікроклімат: 

 а) температура  повітря; 

 б) відносна  вологість повітря; 

 в) швидкість  руху повітря; 

 г) радіаційна  температура. 

10. Обладнання: 

 а) меблі; 

 б) умови  зберігання медичного приладдя; 

 в) зберігання  білизни; 

 г) предмети особистої гігієни. 

11. Робочий процес: 

 а) основна  робота у кімнаті (яка, в  якій позі, тривалість); 

 б} частота  пересування в кімнаті; 

 в) використання  приміщення іншими працівниками. 

12. Гігієнічна  оцінка. Обґрунтування гігієнічного  висновку та пропозицій. 

 Схема перевірки  дотримання санітарно-протиепідеміологічного  режиму в лікарні 

1. Назва закладу,  адреса, телефон. 

2. Прізвище, ім’я  та по батькові головного лікаря. 

3. Відділення, поверх. 

4. Прибирання: А.  Поточне: 

 а) кратність  на добу; 

 б) спосіб  та засоби; 

 в) застосування  дезінфекційних засобів (яких, якої" концентрації, хто готує, коли  і на який час); 

 г) контроль  якості деззасобів, наявність відмітки; 

 д) санітарний  стан в момент обстеження. Б.  Генеральне: 

 а) кратність; 

 б) відмінності від поточного; 

 в) що і  яким чином підлягає очищенню; 

 г) застосування  спеціальних засобів (фізичне  та хімічне очищення); 

 д) контроль  якості прибирання; 

 е) санітарний  стан у момент обстеження: стін, вікон, освітлювальної арматури, м’якого інвентарю, предметів тощо. 

5. Особиста гігієна: 

 А. Медичного  персоналу: 

 а) використання  загальних засобів: холодної та  гарячої проточної води, мила, синтетичних  мийних засобів; 

 б) використання  спеціальних засобів: душу, ванни; 

 в) рушники:  періодичність зміни, стан; 

 г) наявність  халатів та головних уборів: періодичність  зміни, стан; 

 д) достатність  гарячої та холодної води, мила, рушників, халатів. 

 Б. Хворих: 

 а) поточний  туалет: використання холодної та  гарячої води, мила; 

 б) періодичність миття: умови, режим; 

 в) зміна  натільної і постільної білизни,  рушників; 

 г) зміна  лікарняної одежі: яка одежа,  коли міняється, стан; 

 д) зміна  постелі: стан матраців та ковдр,  коли міняються; 

 е) достатність  умивального приладдя, ванн та  душів, білизни, одягу та постільних речей; 

 є) умови  збирання, зберігання та транспортування  брудної білизни. 

6. Приміщення  санітарної групи: 

 а) місце  у загальному плані приміщень; 

 б) ізоляція  від Інших груп. 

7. Характеристика  приміщень: А. Умивальні: 
 

 а) розміри, на яку кількість хворих або персоналу розраховані; 

 б) підлога,  з якого матеріалу, стан; стіни,  з якого матеріалу, стан; панелі, їх висота; стеля, її стан, вид  покриття; вікна, їх розміри, наявність  фрамуг або кватирок, їх розміри; 

 в) освітлення: природне (світловий коефіцієнт) і штучне (кількість світильників, арматура, стан, питома потужність); 

 г) опалення: його характер, стан, температура; 

 д) вентиляція: система, вид, режим роботи, справність; 

 е) мікроклімат:  температура, вологість, швидкість руху повітря; 

 є) обладнання: приладдя (наприклад, раковина), його  величина, кількість кранів, кількість  хворих на один кран, стан, місце  розміщення. 

 Б. Ванні  кімнати: опис і дані привести  відповідно до пунктів а, б,  в, г, д, е, вказаних у розділі 7А; Решта показників реєструються лише тоді, коли момент обстеження збігається з часом ванних гігієнічних процедур і опис дається відповідно до пункту є для умивальної в розділі 7А; крім цього, вказуються розмір ванни, її форма, матеріал, кількість ванн в одному приміщенні, кількість хворих на одну ванну, система забезпечення гарячою та холодною водою, стан душових установок.