Соняшник

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

 

 

Кафедра агрохімії

 

 

 

 

Курсова робота

по дисципліні

«Фітофармакологія»

 

 

 

                                                                            Виконав студен ІV курсу

                                                                                  агрономічного університету

                                                                          денної форми навчання

                                                       

 

                                                               Перевірив

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2011

 

 

 

Вступ

     Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

   Проблеми екології  та екологічно чистої продукції  є одними з головних у сільському  виробництві. Однак у сучасних  інтегрованих системах захисту  рослин, які забезпечуються управлінням  внутрішньо популяційними та  між популяційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод. Ця тенденція збережеться на тривалий час і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно із іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.

    Основною властивістю  та ознакою природніх екосистем  є саморегулювання і самодоповнення. Сільськогосподарське виробництво  грунтується на створені штучних  агроекосистем з метою одержання  якомога більшої кількості потрібної суспільству продукції з одиниці площі. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів. Система захисту включає такі методи: винищувальний, хімічний, фізичний, механічний, біологічний.

   Хімічний метод  захисту рослин полягає у застосуванні  пестицидів хімічного синтезу  (хімічних засобів захисту рослин), які здатні викликати загибель  різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток. Перевагами методу є: повне або часткове знищення шкідливих організмів, швидкість дії препаратів, затримання розвитку шкідників. А головним недоліком є забруднення навколишнього середовища і токсична дія препаратів на людину і теплокровних тварин. 

   Оскільки пестицидні  речовини здебільшого є біологічно  активними і при некваліфікованому  їх використанні можуть негативно  впливати на людей і навколишнє  природне середовище, визначаються  Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у сільському та лісовому господарстві. Відомо, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фіто санітарного стану полів.

         Нарощування виробництва продуктів харчування і різного виду сільськогосподарської сировини – найважливіше завдання всієї світової спільноти. Нині можливість розширення посівних площ у більшості держав вичерпані. Головний шлях забезпечення приросту виробництва продуктів харчування застосування захисних засобів проти шкідливих організмів.

   Сучасний асортимент  пестицидів формується на основі  їх токсиколого-гігієнічної оцінки, яка проводиться спеціальними  науковими установами. З появою  нових пестицидів з більш високою  біологічною ефективністю і з меншим негативним впливом на навколишнє середовище до асортименту вносять відповідні зміни та доповнення. 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Індивідуальне завдання №41

Культура – соняшник

Площа – 96 га

Сівозміна – польова

Видовий склад  шкідливих організмів:

                     а) шкідник – лучний метелик;

                     б) хвороба – фомоз;

в) бур’яни –однодольні багаторічні.

 

  Урожай культури  без застосування засобів захисту рослин – 23,1 ц/га

 

  Урожай культури  із застосуванням засобів захисту рослин        - 30,6 ц/га

 

Завдання прийняв студент:

 

Дата „4” листопада 2011 року.

 

 

 

 

 

 

2. Сівозміна.

Сівозміна – це науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів в просторі та часі, або тільки в часі.

Залежно від грунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства сівозміни відрізняються складом і чергуванням культур, кількістю полів та їх розмірами. За ознакою виробничого призначення та вирощування певної продукції сівозміни поділяють на типи, а за співвідношенням сільськогосподарських культур – на види.

Виділяють три типи сівозмін: польові, кормові та спеціальні.

В даній курсовій роботі взята польова сівозміна.

Польова сівозміна призначена в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

 

Сівозміна

 

1. Чорний пар.

2. Озима пшениця.

3. Кукурудза на силос.

4. Ярий ячмінь.

5. Горох

6. Кукурудза на зерно

7. Однорічні трави  на зелений корм

8. Соняшник.

 Соняшник розташований останнім в сівозмінні. Таке чергування і послідовність культур знижує загрозу ураження соняшнику хворобами і дає передумови для отримання гарного врожаю.

 

 

 

 

 

                     3. Відомості про шкідливі організми на соняшнику.

  Біолгічні особливості шкідливих організмів на соняшнику.

а) Шкідник – лучний метелик.

                                                                                                   Таблиця 1.

Назва шкідника	Зимуюча стадія	Місце зимівлі	Кількість поколінь (генерацій)	Яка стадія шкодить рослинам	В якій фазі пошкоджується  культура	ЕПШ
1	2	3	4	5	6	7
Лучний метелик	В коконах	В грунті	2-3	Гусенеці 2го покоління	У фазі сходів 4-6 листків, формування кошиків, цвітіння	10-20 особин\м2

Лучний метелик (Loxostege sticticalis L.) — метелик із

сірувато-брунатними передніми крилами з темно-бурими плямами й

жовтуватою  смужкою вздовж зовнішнього краю. Задні крила світліші за

передні, сіро-жовті  з двома сірими смужками із зовнішнього  боку. Розмах

крил — 18–26 мм, довжина тіла — 10–12 мм. Гусениця завдовжки до 35 мм,

сіра, із зеленуватим  відтінком або матово-чорна, з  нижнього боку

зеленувато-жовта. На спині темна поздовжня смужка, бічна лінія

жовтувато-зелена. Зимують гусениці в коконах, розміщених вертикально в

грунті, навесні  заляльковуються. Метелики вилітають навесні, коли

температура сягає 15°С, перед спарюванням додатково  живляться на

квітучій, переважно  бур’яновій рослинності. Масовий літ  настає

наприкінці  травня — на початку червня. У  Лісостепу розвивається в двох

поколіннях. Літ  другого покоління припадає на другу половину липня. В

Степу може розвиватися  в трьох поколіннях.

Гусениці живляться  відкрито й трохи обплітають павутиною  листок. Вони

повністю з’їдають листкову пластинку, лишаючи тільки черешки й крупні

жилки. Найчисельніше та найнебезпечніше — перше покоління.

 Засоби захисту.

Важливим елементом  є вибір строку сівби. Оптимальний  час для висіву

настає за температури 8...12°С на глибині загортання насіння. Ранні

посіви значно пошкоджують грунтові шкідники та грибні хвороби. За пізніх

строків сівби, коли температура грунту перевищує 14...16°С, сходи

з’являються нерівномірно.

 

 

  б)  Хвороба  – фомоз.

Таблиця 2

Назва хвороби	зимуюча стадія збудника хвороби	Місце зимівлі  інфекції	Які рослини  уражує	В якій фазі розвитку культури проявляється
1	2	3	4	5
Фомоз		В ґрунті і рослинних рештках, уражене  насіння	-	З’являється при 3-4 пар справжніх  листків

  

  Хвороба  – Фомоз викликає незавершений гриб Phoma oleracea f. Helianthituberosis Sacc. Порядку Sphaeropsidales. Ранній прояв захворювання спостерігається при утворенні на рослині 3-4 пар листків. На верхівці листка, починаючи з нижнього ярусу, з‛являється темно-бура пляма з жовтою облямівкою. Вона збільшується, охоплює майже весь листок і черешок. Уражене листя в‛яне, засихає, але залишається на стеблі. На останьому у місцях відгалуження уражених черешків утворюються темно-коричневі плями.

 

 

Заходи захисту

У період вегетації  соняшнику у фазі бутонізації  та формування кошиків

рекомендується  обприскування рослин фунігцидами. Але можна обробити насіння препаратами для обробки насіннєвого матеріалу, та підбір стійких до хвороб сортів та гібридів.

 

 

В) Бур’яни – однодольні багаторічні

Таблиця 3

Назва групи або видів  бурянів	Однодольні  чи дводольні	Тип розмноження	Біологічна  група (малорічні чи багаторічні)	ЕПШ
1	2	3	4	5
Однодольні багаторічні	однодольні	Вегетативно і генеративно	багаторічні	3-5 шт. на м2

 

 

 

 

                                                                                   

Характеристика  пестицидів для боротьби зі шкідливими організмами соняшнику.

Таблиця 4

 

 

 

 

 

 

	.
	Ацтек 90% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Контактний	Однорічні і багаторічні	Внесення в грунт до сівби  після, під час сівби з заробкою в грунт, але до сходів культури.	2.0-3.0	___	Малотоксичний	___	------
	Отаман 48% в.р.	Гербіцид	Комбінований	Системний	Однорічні злакові	Оприскування бур’янів восени після  збирання попередника	2.0-4.0	___	Малотоксичний		------
	Стилет 12% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Системний	Багаторічні злаклові	Оприскування вегетуючих бур’янів за висоти 10-20см (незалежно від фази розвитку культури)	1.4-1.8	___	Малотоксичний	133,32	186,6 – 233,9
	Торнадо 48% в.р.	Гербіцид	Комбінований	Системний	Дводольні бур’яни	Оприскування бур’янів восени після  збирання попередника	4.0-6.0	___	Малотоксичний		----
	Фюзілад Форте 150 15% к.е.	Гербіцид	Некомбінований	Системний		Оприскування по вегетуючій культурі.	1,0-2,0	___	Малотоксичний	126.36	126.36 - 252,7