Захворювання органів зору. Міопія

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 00:32, реферат

Описание работы

Перша згадка про короткозорість зустрічається ще в Аристотеля (384 – 322 рр. до н.е.). Він відзначив, що при слабості зору людина жмуриться і підносить близько до очей предмети, які хоче краще побачити. В Аристотеля вперше зустрічається й слово «міопс», від якого походить сучасний термін «міопія» .
Міопія (короткозорість) – це така форма рефракції, при якій паралельні промені, що входять в око, з`єднуються перед сітківкою. На сітківці утворюються кола світлорозсіяння, тому, щоб їх зменшити, міопи прищурюють очі. При цьому зменшується розмір зіниці, кола світлорозсіяння стають меншими, гострота зору підвищується.

Содержание

Міопія.
Причини міопії.
Корекція міопії.
Лікування міопії.
Хірургічні втручання при міопії.
Фізична культура для студентів з короткозорістю.

Работа содержит 1 файл

Реферат.doc

— 61.00 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Фізична культура»

на тему: «Захворювання органів зору. Міопія»

 

 

 

 

 

 

Студентки 112-ї  групи

факультету  перекладачів

Іванисько Ольги Анатоліївни

 

Викладач: Третяков Павло В'ячеславович

 

 

 

 

КИЇВ 2012

 

ПЛАН

  1. Міопія.
  2. Причини міопії.
  3. Корекція міопії.
  4. Лікування міопії.
  5. Хірургічні втручання при міопії.
  6. Фізична культура для студентів з короткозорістю.

 

МІОПІЯ

Перша згадка про короткозорість зустрічається ще в Аристотеля (384 – 322 рр. до н.е.). Він відзначив, що при слабості зору людина жмуриться і підносить близько до очей предмети, які хоче краще побачити. В Аристотеля вперше зустрічається й слово «міопс», від якого походить сучасний термін «міопія» .

Міопія (короткозорість) – це така форма рефракції, при якій паралельні промені, що входять в око, з`єднуються перед сітківкою. На сітківці утворюються кола світлорозсіяння, тому, щоб їх зменшити, міопи прищурюють очі. При цьому зменшується розмір зіниці, кола світлорозсіяння стають меншими, гострота зору підвищується.

Прийнято виділяти три  ступені міопії: слабку – до 3.0 дптр, середню – від 3.0 до 6.0 дптр, високу – понад 6.0 дптр.

За клінічним перебігом розрізняють міопію непрогресуючу і прогресуючу.

Прогресування міопії може протікати повільно й закінчитися  із завершенням росту організму. Іноді міопія прогресує безупинно, досягаючи високих ступенів до 30.0–40.0 дптр, і супроводжується рядом ускладнень та значним зниженням зору. Така міопія називається злоякісною міопічною хворобою. Непрогресуюча міопія є аномалією рефракції. Клінічно вона проявляється зниженням зору вдалину, добре коригується й не вимагає лікування. Сприятливо протікає й тимчасово прогресуюча міопія. Але постійно прогресуюча міопія – завжди серйозне захворювання, що є основною причиною інвалідності, пов’язаної з патологією органів зору.

Клінічна картина міопії пов’язана з наявністю первинної  слабкості акомодації ока, перенапругою конвергенції й розтяганням заднього сегмента ока, що відбуває після зупинки росту ока та приводить до анатомічних і фізіологічних змін. Особливо різко на зоровій функції позначаються порушення в судинній оболонці. Наслідком цих порушень є типові для міопії зміни очного дна. Розтягання оболонок ока супроводжується підвищеною ламкістю судин та повторними крововиливами в сітківку, які приводять до помутніння кришталика Дуже важким ускладненням високої ступені короткозорості є відшарування сітківки, що розвивається через її розриви в різних ділянках очного дна.

ПРИЧИНИ МІОПІЇ

У розвитку короткозорості слід розглядати наступні чинники:

  1. генетичний (у короткозорих батьків часто бувають короткозорі діти);
  2. несприятливі умови зовнішнього середовища (професійна і шкільна міопія, коли розвиток організму ще не завершився);
  3. вроджена слабкість акомодації ока;
  4. різного виду травми, що пошкодили цілісність органів зору та призвели до порушення їхніх функцій.

На сучасному рівні розвитку офтальмології немає єдиної, достатньо обґрунтованої наукової концепції розвитку міопії. Звичайно, участь наведених вище чинників є безперечною, але, мабуть, різні види міопії мають різне походження, а їх розвиток має складний ґенез.

КОРЕКЦІЯ МІОПІЇ

Корекція міопії здійснюється розсіювальними лінзами. При призначенні окулярів за основу приймають ступінь міопії.

При міопії слабкого ступеня, як правило, рекомендується повна її корекція окулярами, що відповідають ступеню міопії. Носити такі окуляри можна не постійно, а тільки при потребі. При міопії середнього й високого ступеня повна корекція при роботі на близькій відстані викликає перевантаження ослабленого м’яза, що проявляється зоровим дискомфортом при читанні. У таких випадках, особливо в дитячому віці, призначають дві пари окулярів (для далі – повна корекція міопії, для роботи на близькій відстані – з лінзами на 1.0–3.0 дптр слабші лінзи) або для постійного носіння біфокальні окуляри, у яких верхня частина скла служить для дальнього зору, а нижня – для зору на близькій відстані.

ЛІКУВАННЯ МІОПІЇ

У період росту організму  міопія прогресує частіше, тому особливо ретельно варто проводити її лікування  в дитячому і юнацькому віці. Рекомендуються спеціальні вправи для тренування м’яза ока.

При високій ускладненій  міопії виключають фізичні напруги і зорові перевантаження. Призначають загальнозміцнювальне лікування й спеціальну терапію. Такі ускладнення як відшарування сітківки й ускладнена катаракта вимагають хірургічного лікування. Однак часто запропоновані лікарями–офтальмологами лікувальні заходи бувають недостатньо ефективними, і незважаючи на ретельне лікування, міопія прогресує, що призводить до важких ускладнень.

ХІРУРГІЧНІ  ВТРУЧАННЯ ПРИ МІОПІЇ

Хірургічне лікування міопії в наш час є широко розповсюдженим. Дослідження в цій області проводяться у двох основних напрямках: зміцнення заднього сегмента ока, що розтягується, очного яблука й зменшення заломлюючої сили ока.

Хірургічні втручання  при міопії будь–якого ступеня роблять на кришталику, роговій оболонці та склері.

Ідея про можливість підвищення гостроти зору при міопії шляхом видалення прозорого кришталика була вперше висловлена ще у XVIII ст. Сьогодні видалення кришталика при міопії проводять тільки окремі офтальмологи. Цей метод використовується в основному при помутнінні кришталика у хворих з короткозорістю високого ступеня. Його рекомендують сполучити з попередньо проведеною склеропластикою, що значно знижує число операційних і післяопераційних ускладнень і дозволяє одержати кращий результат.

Операції на роговій оболонці при міопії, звичайно, не попереджають її прогресування й виникнення ускладнень.

Що стосується короткозорості високого ступеня, то при ній основним завданням є попередження її прогресування й розвиток ускладнень. Важливу роль у цьому відіграють склеропластичні операції. Зміст їх полягає в накладенні своєрідного бандажа, переважно на задню поверхню ока, щоб попередити подальше розтягання склери в цьому відділі.

Ефект склеропластики при  короткозорості полягає в припиненні або різкому уповільненні прогресування міопії, а також у невеликому зменшенні ступеня міопії й підвищенні гостроти зору.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ДЛЯ СТУДЕНТІВ З КОРОТКОЗОРІСТЮ

Провідне місце в  системі фізичного виховання  загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів займають уроки фізичної культури.

Обов’язкові заняття  фізкультурою проводять в наступних трьох групах: основній, підготовчій та спеціальній. Добір школярів і студентів у кожну із цих груп по стані органа зору здійснюють відповідно до інструкції, наведеної в табл. 1. Основні протипоказання до занять спортом для осіб з короткозорістю наведені у табл. 2.

Для школярів і студентів, що страждають короткозорістю й відносяться до спеціальної групи, розроблені спеціальні вправи типу лікувальної фізкультури.

При розподілі студентів з короткозорістю в навчальні групи для занять фізичною культурою з урахуванням даних медичного огляду, варто керуватися певними обмеженнями.

Студенти з короткозорістю слабкого ступеня входять в основну  групу й можуть займатися фізичною культурою в підготовчому відділі. Постійне перемикання зору при грі у волейбол, баскетбол, теніс із близької відстані на далеку і навпаки сприяє посиленню акомодації ока й профілактики прогресування короткозорості.

При наявності короткозорості середнього ступеня студентів включають у підготовчу медичну групу. Практичні заняття з ними варто проводити окремо від студентів основної медичної групи. У програмні вимоги для них доцільно ввести деякі обмеження: виключити стрибки з висоти більше 1.5 м., вправи, що вимагають великої й тривалої фізичної напруги. Ступінь нервово–м’язової напруги й загальне навантаження при заняттях фізичною культурою повинні бути трохи нижчими, ніж у студентів основної медичної групи.

Для студентів підготовчої  медичної групи поряд з навчальними  заняттями необхідно передбачити також самостійні заняття, що включають спеціальні вправи для м’язів очей або заняття лікувальною фізкультурою.

Студенти з короткозорістю високого ступеня (6.0 дптр і більше) повинні займатися фізичною культурою  тільки в спеціальному медичному відділенні. Використовуються наступні форми фізичного виховання: а) обов’язкові й факультативні заняття; б) самостійні заняття, що включають ранкову гігієнічну гімнастику й заходи щодо загартовування організму, вправи для підвищення рівня загальної й силової витривалості, а також тренування зорового м’яза. Крім того, можна рекомендувати й заняття лікувальною фізкультурою.

Фізичні вправи й спорт  – це основні засоби зміцнення  здоров’я й підтримки гарної працездатності в будь–якому віці, однак для людей, які страждають на захворювання органів зору, необхідні певні обмеження у заняттях фізичною культурою та спеціальні комплекси вправ, задля того, щоб уникнути спортивних травм та ускладнень при міопії.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Аветісов Е.С. «Короткозорість» – М.: Медицина, 1986.
  2. «Очні хвороби»: Підручник – Т.И.Єрошевський, А.А. Бочкарьова. – М.: Медицина, 1983.

Информация о работе Захворювання органів зору. Міопія