Розробка технологічного процесу виготовлення кришки

3. Визначення  норм часу

Розрахунок норми часу на операцію 005

Відповідно за [6, с.23] норму  штучно-калькуляційного часу, що використовується на виконання операції в серійному виробництві, розраховують за формулою:

, хв.,

де  – норма штучного часу, хв.; – норма підготовчо-заключного часу на обробку партії заготовок, хв.; – кількість заготовок в партії, шт.; – відповідно основний і допоміжний час, хв.; – час на обслуговування робочого місця, хв.; – власний час перерви на особисті потреби, хв..

Основний час для виконання  одного переходу визначають за формулою:

 

де L - розрахункова довжина обробки, тобто загальна довжина робочого ходу інструмента, яка складається з довжини оброблюваної поверхні , довжини врізання і довжини перебігу , мм. Значення та підбирають за [13, с. 465-482].

 

 

 

Норма допоміжного ходу , що визначається на дії верстатника, які забезпечують безпосереднє виконання технологічної роботи, визначається за [6; 8; 9].

Згідно [9], час на обслуговування робочого місця і, згідно з [9, с.203], .

Підготовчо-заключний час  на партію заготовок [9] складає 23хв. В результаті норма штучно-калькуляційного часу, який витрачається на виконання операції 005, складає:

 

Таблиця 4 – Складові допоміжного часу

Дії верстатника	Норма часу, хв
Час на встановлення та знімання деталі Закріпити та відкріпити заготовку Час на зміну оборотів шпинделя Додатковий час, пов’язаний з виконанням 5-х переходів Закрити і відкрити щит для захисту  від стружки Ввімкнути, вимкнути шпиндель кнопкою Зміна частоти обертання шпинделя Час для змащення деталі та інструмента	0,13 0,6 0,21 0,35 0,02 0,02 0,08 0,05

 

Усього допоміжний час  Тд = 1,46хв;

2. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ  РОЗДІЛ

1. Проектування  принципової схеми пристрою

Кондуктор для свердління отворів

Розробимо кондуктор для  свердління шести отворів та чотири отвори під різьбу М4Н7.

Відповідно до розробленого технологічного процесу оброблену  площину А заготовки вводять у контакт з трьома опорами постійними з плоскою головкою 14. Оскільки сили різання при свердлінні значно менші від сил різання при точінні, у даному випадку доцільно використати пневмокамеру, яка проста у виготовленні та експлуатації. Розміщують її зі сторони поверхні В заготовки, пропускають шток пневмокамери 2 через отвір у корпусі 1і виводять різьбовий кінець штока через отвір заготовки таким чином, щоб встановити швидкознімну шайбу шайбу 15 та гайки 8 і 11 з боку поверхні А. Для збільшення стійкості і шорсткості штока 2 передбачають втулку 7, закріплену в корпусі 1. Пов’язують розроблені елементи пристрою з корпусом 1.

2. Розрахунок  сил закріплення та розмірів приводу

Кондуктор для свердління отворів

Розраховують сили закріплення  і розміри пневмокамери кондуктора для свердління отворів.

Розраховуємо зусилля  затискання враховуючи крутний момент при свердлінні отвору мм, тому що при свердлінні отвору під різьбу М4Н7 утворюється менший момент із-за меншого радіуса отвору.

Для того, щоб при свердлінні отвору мм в результаті дії М = 1,5 Нм = 1500 Нмм не розкрився стик, необхідно витримати умову , звідки:

 

З урахуванням коефіцієнта  запасу К=1,5 [14] зусилля затискання заготовки  пружинами пневмокамери складе:

 

За ГОСТ 13768-86 підбираємо пружину  №1 (діаметр дроту d = 1,0 мм, зовнішній діаметр D = 15 мм, зусилля затискання ).

Точність міжцентрових відстаней  між осями отворів забезпечується за допомогою кондукторних втулок, які напрямляють інструмент при  свердлінні.

Зусилля віджиму, що розвивається пневмокамерою, визначають за формулою [7]:

 

де D – робочий  діаметр діафрагми, см; d – діаметр  диска штока, см; p – тиск стисненого повітря, кгс/; q – опір пружини, кгс.

У спроектованому кондукторі при необхідності збільшення сили затискання можна було застосовувати пневмокамеру двохсторонньої дії, але габарити цих пневмокамер за шириною в 1,35-1,45 рази більші від пневмокамер односторонньої дії.

3. Опис конструкції  і принцип роботи пристрою

Кондуктор для свердління отворів

Пристрій для свердління отворів працює таким чином. У  вихідному стані пластина 6 знаходиться в крайньому верхньому положенні, швидкознімну шайбу 15 знято, а шток 2 пневмокамери знаходиться в крайньому верхньому положенні в результаті того, що в нижню порожнину пневмокамери подано повітря. Заготовку встановлюють так, щоб шток 2 був продітий крізь отвір у заготовці. Встановлюють шайбу 15 і скидають тиск повітря в нижній порожнині пневмокамери. В результаті дії пружини діафрагма 3 і зв’язаний з нею шток 2 переміщуються вниз, остаточно закріплюючи заготовку за допомогою шайби 15.

Після обробки отворів  стиснене повітря подають у нижню  порожнину пневмокамери, шток 2 переміщується  вверх, стискуючи пружину і звільняючи шайбу 15. Знімають шайбу 15, тим самим вивільняючи деталь остаточно. Знімають деталь. Цикл закінчено.

 

Висновок

У процесі розробки технологічного процесу виготовлення кришки було виконано наступне:

• розглянуто службове призначення кришки і її конструктивні особливості;
• проаналізовано технологічність кришки та її заготовки;
• складено орієнтовний план обробки поверхонь кришки, визначено тип виробництва;
• вибрано спосіб виготовлення заготовки;
• розроблено маршрут виготовлення кришки;
• підібрано моделі металорізальних верстатів, пристрої та інструменти;
• розраховано припуски на обробку базової поверхні, підібрані за таблицями ГОСТ 26645-85 припуски на обробку інших поверхонь;
• розраховано режими різання для свердління;
• визначено норми часу на виконання однієї операції;
• заповнено маршрутну та операційні карти з ескізами;
• основні операції

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Горбацевич А.Ф. Шкряд В.А. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. - Минск: Высшая шк., 1983. - 256 с.
2. Методичні рекомендації до практичних занять з дісципліни „Технологія машинобудування” для студентів факультету хімічного машинобудування та поліграфічного факультету (Укл С.С. Добрянський, В.К. Фролов, Ю.М. Малафєєв) - К.: КПІ, 1991 -78 с.
3. Справочник технолога-машиностроителя: т. 1, 2 /под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - М.: Машинострение, 1976.
4. Справочник: Точность обработки, заготовки и припуски в машиностроении /А.Г. Косилова, Р.К. Мещеряков, М.А. Калинин - М.: Машиностроение, 1976.
5. Справочник металлиста: т. 1-5 /под ред. А. К. Меловой - М.: Машиностроение, 1976-1978.
6. Справочник нормировщика-машиностроителя: т. 2 /под ред. Е.И. Стружестрака. - М.: Машгиз, 1961.
7. Справочник. Приспособления для металлорежущих станков /А.К. Горошкин. - М.: Машиностроение, 1979.
8. Общестроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. - М.: Машиностроение, 1974.
9. Общестроительные нормативы времени вспомогательного, на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключительного для технического нормирования станочных работ. Серийное производство. - М.: Машиностроение, 1974.
10. Расчёт режимов резания при точении. Методические указания /сост. В.В. Коваленко и др. - К.: КПИ, 1987.
11. Методические указания и контрольные задания по дисциплине «Теория резания»/сост. В.В. Коваленко и др. - К.: КПИ, 1987.
12. Справочник конструктора-машиностроителя: т. 1-3 /В.И. Анурьев. - М.: Машиностроение, 1987
13. Справочник технолога. Обработка металлов резанием /под. ред. А. Г. Монахова. - М.: Машиностроение, 1974.
14. Методичні вказівки до виконання курсової роботи (проекту) з дисципліни «Технологія машинобудування» (Укл. С.С Добрянський, В.К. Фролов, В.А. Ковальов) К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2002.-80с.
15. Методичні вказівки до лабораторних занять та самостійної роботи з дисципліни «Проектування та виробництво заготовок» Частина 1-Розробка технології виготовлення та креслення литої заготовки (Укл. С.С.Добрянський,- К.:НТУУ «КПІ»,1998-51с.
16. Методичні вказівки до виконання курсової та контрольної роботи з дисципліни «Проектування та виробництво заготовок» (Укл. С.С. Добрянський, К.: НТУУ «КПІ», 1988.-42с.
17. Государственный стандарт союза ССР - Отливки из металлов и сплавов. ГОСТ 26645-85., Москва: 1989.