Роль бібліотеки в житті сільського жителя

Стандарти в обласному центрі акумульовані в РЦНТЕІ – 171,4 тис. од.  (10,2% від  загальної кількості наявних  ресурсів). Незначна кількість стандартів  – у фондах РОУНБ (100 прим.), бібліотеках с/г технікуму (45) та с. Ювілейне (20). Протягом 1995-1999 рр. довідково-інформаційний фонд РЦНТЕІ збагатився на 3,2 тис. од., до бібліотек надходжень не було.

Інформаційні видання мають  РЦНТЕІ (66,6 тис.) та 5 бібліотек: РОУНБ (1,4 тис.), обласна медична (1 тис.),  бібліотеки с/г технікуму та  
с. Ювілейне (по 100 прим.), обласного краєзнавчого музею (50 прим.). До фонду РЦНТЕІ надійшло 30,9 тис. прим. нових видань, РОУНБ отримала 422 видання, інші бібліотеки надходжень не мали.

Рукописи зберігаються лише в РЦНТЕІ – 300 прим. Проте за  останні 5 років  не надійшов жоден документ. Автореферати дисертацій має тільки обласна медична  бібліотека – 224 од. Нових надходжень не було.

Документно-інформаційні ресурси баз дослідження у типовому аспекті представлені за такими основними типами документів: офіційні документи, наукові та довідкові видання, навчальна, виробнича та науково-популярна література.

Відомості про наявність та надходження  офіційних документів представили частково лише 7 бібліотек. Найбільша їхня кількість знаходиться в обласній медичній бібліотеці –20,3 тис. (11,5% від  загального фонду). В ОБЮ нараховується 4,1 тис. прим. друків (6%), у бібліотеці с/г технікуму – 2,1 тис. (6,3%), у РЦНТЕІ – 1,5 тис. (0,1%). У РОУНБ дані про наявність офіційних документів відсутні, але представлені цифрові показники щодо їхнього надходження: в 1995-1999 рр. було отримано 1 631 прим., що склало 7,2% від загальної кількості надходжень. Тобто нині в РОУНБ кількість офіційних видань вже перевищує їхню наявність в інших закладах. Характерно, що лише РОУНБ одержала протягом останніх 5-ти років досить значну кількість офіційних документів. До обласної медичної бібліотеки їх надійшло всього 526, бібліотеки сільськогосподарського технікуму – 750, РЦНТЕІ – 500 прим. ОБЮ ці дані не представила.

У ході дослідження отримано відомості  про типовий аспект документних ресурсів. Наявність в них наукових видань відзначили 12 учасників дослідження. Найбільше їх – у бібліотеці РДТУ (159,4 тис. видань – 33,8% від загального фонду), в інших книгозбірнях цих друків  значно менше: в обласній медичній – 35,6 тис. (20,1%), в бібліотеках РДГУ – 18,5 тис. (4%), РІС – 2,9 тис. (10,2%), ЦМБ – 1,2 тис. (2,2%), в інших закладах – 0,6 тис. (ОБЮ) і менше.

РЦНТЕІ з наукових видань окремо виділив науково-технічні документи, яких налічується 1 654,3 тис. од., що становить 98,6% всього наявного фонду. В загальному потоці нових надходжень цей вид друків складає 50,6%, що свідчить  про специфіку формування ресурсної бази Центру.

Найбільшу кількість довідкових видань зосереджено в обласній медичній бібліотеці – 23,7 тис. (13,4%), в ОБЮ – 10,8 тис. (16%), бібліотеці текстильного технікуму – 5,1 тис. (12,9%). За кількістю нових надходжень лідером серед інших інституцій є РОУНБ – 2,5 тис. прим. (11%), значно менше отримала обласна медична бібліотека – 703 прим. (13,2%), бібліотека с/г технікуму – 665, і РЦНТЕІ – 600 прим. Лише 57 прим.  надійшло до бібліотеки РЕГІ.

Навчальна література є домінуючою у бібліотечних фондах вищих навчальних закладів і становить від 45,4% до 96% наявних документних ресурсів. Найбільше цих друків мають РДТУ (214,3 тис.), РДГУ (205,7 тис.), менше – обласна медична бібліотека  (29 тис.), РІС – 25,2 тис., текстильний  та с/г технікуми (відповідно 24,5 тис. та 21,8 тис. прим.), ОБЮ (22,3 тис.). Зовсім незначна кількість – у РЦНТЕІ (100 прим., 0,01%) та бібліотеці обласного краєзнавчого музею  (25 прим., 0,3%).

Виробнича література найкраще представлена у фонді обласної медичної бібліотеки – 36,4 тис. прим. (20,5% від загальної кількості); значно менше її у фондах РЦНТЕІ – 13,6 тис. прим (0,8%) та публічних бібліо-тек – від 5 до 7,4 тис. прим..

Науково-популярні видання превалюють у фондах публічних бібліотек: с. Ювілейне – 50,3%, ЦМБ – 43,3%, ОБЮ – 37%, що становить приблизно 25 тис. прим. Однак за кількістю  видань першість утримує обласна медична бібліотека – 32 тис. од. (18,1%). В інших  бібліотеках чисельність цієї літератури досить незначна – від 10 до 800 прим.

У ході маркетингового дослідження  вивчалися питання наявності  та стану довідково-бібліографічного апарату (карткового та електронного),  електронних баз даних (бібліографічних  та повнотекстових), підключення до мережі Інтернет.

Карткові абетковий та систематичний каталоги, систематичну картотеку статей ведуть всі учасники дослідження (за виключенням бібліотеки товариства “Просвіта”, де алфавітний каталог відсутній).

Краєзнавча картотека є в 9 бібліотеках  – базах дослідження. РЦНТЕІ  та книгозбірні РІС, технікумів, товариства “Просвіта” краєзнавчих картотек не мають. У той же час більшість учасників дослідження ведуть тематичні картотеки, які сприяють розкриттю наявних документно-інформаційних  ресурсів, допомагають оперативно обслужити користувачів. Зокрема,  обласна медична бібліотека має 10 тематичних картотек (всі спеціалізовані); ОБЮ – 5; книгозбірні РДТУ та текстильного технікуму – по 4; РІС та ЦМБ – по 3; РЦНТЕІ, РДГУ та автотранспортного технікуму – по 2. У бібліотеках навчальних закладів  ведуться тематичні картотеки  на допомогу організації навчально-виховного процесу. Наприклад, у бібліотеці РДГУ  є актуальна картотека “Педагогічні інновації”, РДТУ – “Інженер ХХІ ст.”, автотранспортного технікуму – “Міжнародні перевезення, автомобільні дороги”, текстильного технікуму – “На допомогу курсовому та дипломному проектуванню” та ін. Чимало картотек відображають тему народознавства  та літературознавства (РДТУ, РІС, текстильний технікум, ОБЮ, ЦМБ). РЦНТЕІ  має тематичні картотеки на допомогу розвитку підприємництва та бізнесу, як от: “Промислові каталоги з окремих галузей”, “Види діяльності”. Бібліотеки РЕГІ, с/г технікуму, обласного краєзнавчого музею, товариства “Просвіта” тематичних  картотек не ведуть.

Електронні каталоги мають 4 бази дослідження: РОУНБ – 32  тис. бібліографічних записів, РЦНТЕІ – 30 тис., бібліотека  РЕГІ – 7 тис., книгозбірня с/г технікуму – 2 тис. Електронні бази даних бібліотек вміщують в основному відомості про нові надходження книг, ретроспективний фонд  в них не представлений.

Електронні картотеки статей ведуть 3 установи: РОУНБ – 96 тис., РЦНТЕІ  – 30 тис., бібліотека с/г технікуму – 700 бібліографічних записів.

РЦНТЕІ має тематичні електронні бібліографічні бази даних: “Наукові кадри області”, “Виробничі ресурси області”, РОУНБ – “Ринкова економіка”, “Фінанси”, “Одвічні джерела: Острогу – 900”, РЕГІ – “Книгозабезпеченість навчальних дисциплін”, обласна медична бібліотека – “Спеціалізація медицини”, “Актуальні проблеми медицини”.

Повнотекстові електронні бази даних  представлені у РОУНБ та РЦНТЕІ – "Законодавство", а у бібліотеці РЕГІ – на допомогу навчальному процесу (“Економіка”, “Інформатика”, “Екологія”, “Математика”, “Безпека життєдіяльності”). РОУНБ  має ЕБД “Інформаційний портрет Рівненщини”; “Реферати та курсові  роботи з різних галузей знання"; «Реферативний журнал “Экономика промышленности. Мировая экономика. Социально-экономическое развитие стран мира”» (понад 3,5 тис. електронних журналів  з гуманітарних та суспільних дисциплін англійською мовою).

Вихід у світову мережу  Інтернет мають РОУНБ, РЦНТЕІ та бібліотека РЕГІ, які надають користувачам доступ до міжнародних інформаційних ресурсів.

На час проведення дослідження  розпочалася інформатизація ще трьох  бібліотек: ВШП, РІС, РДГУ.

Одним із аспектів вивчення стало  питання надання користувачам інформаційних та сервісних послуг, в т. ч. політика  ціноутворення. Книгозбірня товариства “Просвіта” інформаційних та сервісних послуг не надає. Бібліотеки навчальних закладів виконують всі послуги безкоштовно (за виключенням РДТУ та с/г технікуму, які мають платний “нічний абонемент”).

Найбільш ефективно запроваджуються  такі послуги, як “нічний абонемент”, в основному за ціною 40-50 коп. (ОБЮ, ЦМБ, бібліотеки с. Ювілейне, РДТУ, с/г технікуму), 70 коп. (РОУНБ), 2 грн. (РЦНТЕІ), та ксерокопіювання. Ксерокс мають РЦНТЕІ  та 6 бібліотек (РДГУ, РЕГІ, РІС, ВШП, ОБЮ,  РОУНБ). В останніх двох книгозбірнях ціна ксерокопії – 25 коп.

Публічні бібліотеки надають читачам  можливість  продовжити термін користування літературою – за кожен  додатковий день сплачується 1-3 коп.

У половині баз дослідження пропонуються такі послуги, як підготовка бібліографічних  списків та фактографічних довідок (у ЦМБ – за ціною 30-50 коп., ОБЮ – 1 грн., РЦНТЕІ  – за окремим кошторисом, обласна медична бібліотека – безкоштовно). У РЦНТЕІ (згідно з кошторисом витрат) та бібліотеках РДТУ, РІС, ВШП практикується надання  такої послуги, як бібліографічне оформлення  наукових робіт.

 Платні масові заходи проводять  РЦНТЕІ (окремий кошторис), ОБЮ (4 грн.) та  РОУНБ (6 грн.). В РЦНТЕІ та РОУНБ функціонують комерційні читальні зали, а у ЦМБ – комерційний абонемент. У РЦНТЕІ, РОУНБ, РІС на основі автоматизованих технологій запроваджуються такі сервісні послуги, як комп’ютерний набір  та макетування тексту, сканування тощо. Потрібно зазначити, що ціни на платні послуги кожна установа формує індивідуально.

Можна зробити висновок, що дані, одержані в ході маркетингового дослідження, безперечно мають наукову цінність і будуть використані РОУНБ  у  подальшій роботі. 

Разом з тим слід зауважити, що в ході проведення дослідження виникли певні проблеми. Так, через відсутність єдиної системи обліку документних ресурсів досягти повного виконання поставлених завдань не вдалося. Окремі бібліотеки – учасниці дослідження не дотримувалися вимог щодо заповнення таблиць, можливо, через відсутність чіткого обліку наявних ресурсів у видовому та типовому аспектах (у РОУНБ облік документів за типами видань до кінця 80-х років не вівся). Більшість бібліотек не заповнили таблицю про надходження основних видів документів протягом 1995-1999 років. Все це не дало можливості зробити докладний аналіз стан справ та здійснити аналітичне прогнозування розвитку документно-інформаційних ресурсів у видовому та типовому аспектах.

Отже, результати маркетингового дослідження підтвердили гіпотезу про те, що РОУНБ займає вагоме місце на інформаційному ринку регіону. За визначеними дослідженням параметрами її ресурсний потенціал є конкурентноспроможним для оперативного і ефективного задоволення запитів і потреб користувачів.

Зменшення державного фінансування бібліотеки негативно позначилося на формуванні її фонду у 1995-1999 рр. – виникли лакуни галузевого, видового і типового характеру. Однак такі проблеми характерні і для інших бібліотечних закладів (крім новостворених – РІС, РЕГІ, ВШП), що підтверджується у резюме експертів. У той же час у новостворених бібліотеках відсутня література попередніх років видання, що знижує їхній інформаційний потенціал і, відповідно, позначається на забезпеченні інформаційних потреб користувачів, зокрема студентів, аспірантів та наукових працівників.  Тому кількість звернення цих категорій читачів до ресурсної бази РОУНБ зростає.

Вивчення власних інформаційних  ресурсів РОУНБ підтверджує гіпотезу про існуюче протиріччя між сучасними інформаційними потребами користувачів і станом їхнього задоволення, що стало однією з причин проведення даного дослідження. Нагальною потребою стає інтеграція інформаційних ресурсів регіону на основі консолідації та кооперації.

 

Пропозиції керівництву  РОУНБ щодо реалізації кінцевої мети  
          маркетингового дослідження

З метою створення відкритого інформаційного простору в регіоні і використання наявних інформаційних ресурсів для максимально повного і  оперативного задоволення потреб користувачів, зокрема наукових працівників, аспірантів, студентів, необхідно:

• динамічно формувати бібліотечні ресурси відповідно до профілю діяльності бібліотеки з урахуванням висновків дослідження;
• поновити дані зведеного каталогу періодичних видань, передплачених бібліотеками обласного центру на 2001 рік, з метою доведення цієї інформації до широкого кола споживачів виставити каталог на веб-сторінці РОУНБ в мережі Інтернет;
• розробити технологію організації взаємодії провідних бібліотек обласного центру на основі створення консорціуму;
• вивчити питання придбання для бібліотек – учасниць консорціуму уніфікованого програмного забезпечення (наприклад АБІС ІРБІС), яке задовольнило б потреби бібліотек різного відомчого підпорядкування;
• розв’язати питання ведення адресно-довідкових баз даних щодо місцезнаходження документів на різних носіях інформації в бібліотеках – учасницях  консорціуму;
• укласти угоди з іншими бібліотеками та інформаційними органами стосовно придбання та обміну базами даних;
• вирішити питання створення корпоративного каталогу нових надходжень документів на різних носіях інформації до бібліотек – учасниць консорціуму, ретроконверсії існуючих каталогів;
• забезпечити вільний доступ громадян до інформаційних ресурсів бібліотек – учасниць консорціуму на основі використання сучасних комп’ютерних технологій;
• впровадити технологію віддаленого замовлення документів користувачами, першочергово для наукових працівників, аспірантів;
• розширювати перелік інформаційних та сервісних послуг користувачам.

 

                                           

 

Ефективний менеджмент:  
           стан, стратегія розвитку

 

Дослідження Луганської ОУНБ ім. О.М. Горького

 

_Г

либинні кризові явища, одним із проявів яких є невідповідність  традиційних структур та методів  управління радикальним змінам у  сучасному суспільстві, не можуть не впливати на розвиток бібліотек. Сьогодні бібліотека є необхідним соціальним інститутом, який має фундаментальні інформаційні ресурси. Однак існуюча система управління бібліотекою перешкоджає її гнучкому розвитку та адаптації до змін у сучасній системі соціальних комунікацій. У цих умовах потрібні: трансформація існуючих структур та методів управління;  чітке бачення перспектив; гнучкість і оперативність прийняття управлінських рішень.