Шляхи зниження безробіття

Очевидно, що фінансова стабілізація, не підкріплена стабілізацією

виробництва, тому що викликає катастрофічний зріст безробіття. Тому

центральним елементом політики зайнятості повинна стати економічна політика, спрямована на пожвавлення ділової активності, проведена  одночасно з придушенням інфляції, зміною фізично і морально застарілого виробничого апарата й усунення причин, що породили його низьку ефективність.

Зазначені процеси по трансформації  економіки України  повинні проходити  на тлі монетаристської  політики, тому що в противному випадку інфляція зведе нанівець зусилля реформаторів. Цей висновок випливає з зазначеної вище специфіки нашої економічної системи.

Варто врахувати, що перехід  до  ринкової економіки України  буде здійснюватися при набагато більш глибокому падінні виробництва і більш відсталому виробничому апараті, чим у країнах, що раніш почали цей процес. Тому для України  буде дуже актуальною проблема забезпечення самозайнятості населення (спрощений порядок виїзду за кордон, заохочення землеробство на невеликих ділянках землі і т.д.), організація суспільних робіт, підвищення рівня підтримки соціально незахищених верств населення.

Традиційні методи подолання  безробіття, використовувані при  циклічній і структурній кризі економіки, для вирішення проблем зайнятості в Україні  не знаходять свою підтримку. Вихід із кризи – можливий завдяки швидкої

трансформації економічної  системи і модернізації  виробничого  апарата. В силу специфіки цих рівнобіжних процесів  в Україні можна чекати збереження високого безробіття, що зажадає заходам по захисту соціально вразливих верств населення.

 

Методи боротьби з безробіттям

 

Деякі вчені вважають, що саморегулююча економіка не може перебороти безробіття. Рівень зайнятості залежить від так званого “ефективного попиту” (спрощено - рівня споживання й інвестицій).

Дж.М. Кейнс писала: "Хронічна тенденція до неповної зайнятості, характерна для сучасного суспільства, має свої корені в недоспоживанні..."

Недоспоживання виражається  в тім, що в міру підвищення доходів  у споживача у нього в силу психологічних факторів “схильність до заощадження” перевищує “спонукання до інвестицій”, що волоче спад виробництва і безробіття.

Таким чином, неминучість кризи саморегулюючої економіки, вказують на необхідність державного економічного впливу для досягнення повної зайнятості. Насамперед, варто підвищити ефективний попит, знижуючи позичковий відсоток і збільшуючи інвестиції.

Рівень фрикційного безробіття може бути знижений за рахунок:

1) поліпшення інформаційного забезпечення ринку праці. В усіх країнах цю функцію виконують організації по працевлаштуванню (біржі праці). Вони збирають у роботодавців інформацію про існуючі вакансіях і повідомляють її безробітним;

2) усунення факторів, що знижують мобільність робочої сили. Для цього

необхідно насамперед:

а) створення розвитого  ринку житла;

б) збільшення масштабів  житлового будівництва;

в) скасування адміністративних перешкод для переїзду з одного населеного пункту в інший.

 

Висновок

 

Виходячи з того, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки і правового регулювання. Особливо гостро проблема

безробіття стає зараз  перед Україною, що не дивно, тому що економіка України зараз знаходиться в глибокій кризі. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці. За останні 4 роки чисельність зайнятого населення скоротилася на 9 відсотків.

Не менш важкі і соціальні  наслідки безробіття. Американські фахівці  змушені визнати, що “безробіття – це щось більше, ніж економічне нещастя, це також і соціальна катастрофа. Депресія призводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втраті самоповаги, занепаду моральних підвалин, а також до суспільного і політичного безладу”.

Категорії зайнятості і безробіття займають одне з найважливіших місць  в аналізі ринку праці. Зайнятість населення визначає рівень і якість життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Існує безліч видів безробіття, що поєднуються економістами в три основних типи: фрикційну, структурну, циклічну.

У розвитих країнах безробіття є результатом високих темпів розвитку НТП і розбіжності попиту та пропозиції на ринку праці. Там державна політика зайнятості функціонує по двох напрямках: сприяння в працевлаштуванні і перенавчання, створення гнучкого ринку праці. Серед перспективних шляхів зниження безробіття найбільш цікавими є: скорочення робочого тижня, работизація, розширення сфери послуг і надомного виробництва.

 

 

Список літератури:

 

1. Людина і праця. Довідник з правових питань / Козінцев І. П., Савенко

    Л. А. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 336с.

2. Мачерний С. Н. Основи економічної теорії. К. – Вентурі. – 1999. – 176с.

3. Права безработных граждан и правила их трудоустройства. – М., 1998. –   160с.

4. Право граждан на защиту от безработиці / Фурсова В. Б. – М.: - 1998.-86с.