Філософія

Філософія виникає приблизно в 6ст. до н.е., в трьох центрах Ойкумене(острівці цивілізації-це  стародавня Індія,Китай,Греція)

Виникає,як нака що шукає відповіді на вічні пит.:хто така людина,в чому сенс життя,чи можливо стати щасливим в земному житті,чому існує невзаємне кохання?

Людина-це соц..тварина; це істота політична; це єдина істота,яка знає,що вона існує.

Філософія дає  людині мудрість, а не знання.

Термін філософія  вводить Піфагор. Філо-любов, софія-мудрість.

Філософія-це система теоретичних поглядів на світ в цілому та місце людини в ньому.

Предмет філософія чітко окреслиний і має 3-рівневу стрктуру :філософія природи,соціальна філософія,філософія внутрішнього світу людини.

Ознаки філософії:

1. теоретичність(суть:філософське знання упорядковане і структуроване,філософія використ. особливу термінологію(буття,матерія,субстанція))(філософські знання і роздуми мають бути захищені доказами або чітко аргументованими)
2. загальнозначужність(суть:філософія спрямована на розв’язання проблем,що стосуються не окремої людини, а людства в цілому кожного,як представника людського роду)
3. вічність(суть:в центрі філософських поглядів знах. проблеми,що актуальніші не в якій окремій період історії,а в усі часи, й у всіх народів)
4. первинність(суть:тільки відповівши на запитання:хо така людина,хто я такий у цьому світі,можна успішно вирішувати конкретні життєві проблеми(наприклад:здобувати освіту))
5. метафізичність(мета-це означає за межами)(суть:попри мінливе різноманіття речей і процесів,філософія шукає у світі єдину стійку першооснову)
6. критичність(суть:філософському знанню властива вимога не приймати беззастережно жодну готову думку,жодну традицію.На рівні здорового глузду філософія сумнівається навіть у тому,що сама є чимось беззастережним)

Міф(грецьке-оповідь,переказ)-це історично перша світоглядна форма відображення дійсності,в якій художнє,моральне,пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу постає в синкретичній,взаємоопорядкованій єдності.

Міфи бувають:космогонічні,антропологічні,етнологічні,календарні,есхатологічні,культово-біографічні. У багатьох міфах розповідалося про народження різних богів.

Міф відрізняється  від казки,оскільки у ньому є  спроба пояснити світ. Міф відрізняється від легенди, бо в нього основі не лежить конкретне явище, подія.

Релігія(лат.-благочестя,побожність)-це більш-менш струнка система, яка включає релігійні ідеї,релігійні почуття,релігійні дії.

Основною  ознакою будь-якої релігії є віра в надприродне, в Бога.Релігія виникла в епоху верхнього палеоліту(кам’яний вік) 40-50тис рр. тому.

Світогляд-це сукупність переконань,оцінок,поглядів та принципів,які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції,програми поведінки та діяльності.(філософ І.Канта)

Основні питання:що я можу знати,що я маю робити,на що я можу сподіватися,що таке людина.

Класифікація:

1. за носієм(індивідуальний,колективний,груповий,національний,регіональний)
2. за рівнем бачення та усвідомлення(усвідомлений,неусвідомлений,частково усвідомлений,будений,філософський,сформований на засадах наукових знань)
3. за історичними епохами(архаїчний,античний,середньовічний,ренесаний,світогляд 20ст)
4. за морально-ціннисними орієнтирами(егоїстичний,альтруїстський,гуманістичний,антигуманний,цинічний)
5. за будовою(цілісний,фрагментарний,внутрішньо-злагоджений,суперечливий)
6. за ступенем адекватності сприйняття дійсності(реалістичний,фантастичний,викривлений,адекватний дійсності)
7. за ставленням до визнання існування вищих сутностей(релігійний,скептичний,агностичний,атеїстичний)

За своїми функціями світогляд постає такою  формою духовного засвоєння світу,яка  покликана:інтегрувати людину  світ,надати їй найперших життєвих орієнтирів,подати дійсність у її людських вимірах  та виявленнях.

Типи світогляду:

1. міфологічний(для поглядів властивий синкретизм,тотемізм,фетишизм,магія)
2. релігійний(особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів)
3. науковий(усвідомлення світу через отримання істинних знань,відкриття об’єктивних законів світу та передбачення тенденцій його розвитку)
4. мистецький(форма суспільної свідомості,що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах,відповідно до певних естетичних ідеалів)
5. філософський(форма розпізнання світу,що вив найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання,буття людини,відносин людини і світу)

Структура філософії:

1. антологія(досліджує світ в цілому та його буття)
2. метафізика(мета означає,те що лежить за межами)(вчення про ідеальні надчуттєві основи буття)
3. натурфілософія(філософія природи)
4. гносеологія(епістемологія)(вив шляхи можливості,способи та результати процесу пізнання)
5. етика(вчення про мораль)
6. естетика(вчення про прекрасне)
7. аксіологія(вчення про цінності)