Проблема методу пізнання в філософії

Однієї зі специфічних характеристик філософії як особливої форми людського духу є те, що вона аналізує взаємини світу і людини, прагнучи, зокрема, з’ясувати місце і ”призначення” людини у світі. При цьому не тільки зовнішнє буття, але і сама людина кваліфікується як свого роду світ. Тим самим об’єктом філософського аналізу виявляється зв’язок внутрішнього (людського) і зовнішнього світів, чи, як говорили античні філософи, мікрокосму і макрокосму.
Співвідношення онтології і гносеології — істотна характеристика філософії, тому що вони були її найголовнішими складовими частинами фактично протягом усієї її історії, а той чи інший спосіб зв’язку цих частин значною мірою визначав саму сутність, природу філософських концепцій.

Вступ 3
Взаємозв’язок гносеології і онтології в філософії XVII ст.. 4
Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. 10
Висновок 17
Література 18