Відношення еклектики та софістики до діалектичного чи метафізичного методу філософії

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2013 в 23:59, реферат

Описание работы

Серед філософських методів як найбільш загальних і універсальних ме-тодів пізнання і діяльності, як правило, виділяють метафізичний, діалектич-ний. Метафізика — філософське вчення про надпочуттєві принципи буття, з притаманним йому способом мислення, який розглядає речі і явища як незмінні й незалежні одне від одного. Метафізичний метод протилежний діалектичному і виходить із кількісного розуміння розвитку, заперечує са-морозвиток, ототожнює пізнання та дійсність, абсолютизує окремі форми, етапи пізнавального процесу.

Работа содержит 1 файл

Гончаренко Катерини1.docx

— 13.53 Кб (Скачать)

Гончаренко Катерини

ФЕМП-ІІ-20

 

Відношення еклектики  та софістики до діалектичного чи метафізичного методу філософії

Серед філософських методів як найбільш загальних і універсальних методів пізнання і діяльності, як правило, виділяють метафізичний, діалектичний. Метафізика — філософське вчення про надпочуттєві принципи буття, з притаманним йому способом мислення, який розглядає речі і явища як незмінні й незалежні одне від одного. Метафізичний метод протилежний діалектичному і виходить із кількісного розуміння розвитку, заперечує саморозвиток, ототожнює пізнання та дійсність, абсолютизує окремі форми, етапи пізнавального процесу. Різновидами метафізики є еклектика і софістика. Під еклектикою, як правило, розуміють спосіб мислення, що базується на поєднанні, шляхом підміни одних логічних основ іншими, різнорідних поглядів, ідей і теорій, а софістикою — міркування, що передбачають свідоме порушення законів логіки, вжиття хибних аргументів. Діалектика — це вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення, в основі якого лежить універсальний метод мислення і дії. Діалектика дає знання найбільше загальних законів розвитку природи, суспільства і мислення, дає змогу охопити світ у його цілісності, визначити місце досліджуваної проблеми серед множини інших, її зв´язку з ними і т. ін.

Софістика та еклектика є альтернативами діалектики. У софістиці однобічність метафізики проявляється по-іншому. Якщо в догматизмі на догоду абсолютного початку в істині ігнорується її відносність, то софістика, навпаки, односторонньо тяжіє до релятивізму, абсолютизуючи відносність результатів пізнання. Релятивізм використовується в софістиці в якості вихідної гносеологічної позиції, що дозволяє при вмілому, навмисно неправильному побудованому міркуванні, майстерно виданій за істинне, ввести людину в оману. Прикладом такої хитрої виверти є софізми і зокрема стародавній софізм "Рогатий": "Те, що ти не втратив, ти маєш, чи ти не втратив роги; отже, ти їх маєш". Тут здійснено неправомірне висновок від загального правила до окремого випадку, який це правило по суті не передбачає. Часто зустрічається метафізика у формі еклектики. Еклектикою є все те, що виявляє в собі еклектизм, тобто прагнення побудувати цілісність на основі різнорідних, несумісних елементів.  Еклектрик непослідовний, його погляди суперечливі. Французький філософ Віктор Кузен стверджував, що філософська система може бути створена з істин, що містяться в самих різних навчаннях. Еклектичними, наприклад, можуть бути визнані спроби світоглядного злиття матеріалізму та ідеалізму. 


Информация о работе Відношення еклектики та софістики до діалектичного чи метафізичного методу філософії