При УЗ діагностиці за допомогою приладу типу А (рис. 9) перетворювач (2), який випромінює короткі (довжиною порядку 10"°с) УЗ імпульси, прикладається до ділянки тіла, що досліджується (наприклад, до рогівки ока) через контактну речовину (вазелінове масло). В паузах між імпульсами, що випромінюються, перетворювач приймає імпульси, які відбиваються від різних неодпорідностей у тканинах.

      Рис. 9. Блок-схема одномірного приладу з індикацією типу А:

      1 — генератор електричних імпульсів; 2 — перетворювач; З — підснлювач; 4 — генератор розгортання; 5 — електронно-хвильова трубка; 6 — око;  7 — одномірна ехограма. 

      Після підсилення ці імпульси спостерігаються на екрані осцилоскопа у вигляді короткочасних відхилень променя від горизонтальної лінії. Повну картину відбитих імпульсів називають ехограмою типу А. Положення імпульсу відносно початку ехограми визначає віддаль між структурою, що відбиває, і перетворювачем. Ехограми тканин різного типу відрізняються одна від одної кількістю імпульсів і їх амплітудою. Аналіз ехограми тину А в багатьох випадках дозволяє одержати додаткові відомості про стан, глибину залягання і протяжність патологічної ділянки. Ці прилади застосовуються у неврології, нейрохірургії, онкології, акушерстві, офтальмології. Наприклад, застосування їх в офтальмології дозволяє визначити розміри ока і його ділянок, знаходити і визначати в ньому положення сторонніх предметів, відшарування сітківки і судинної оболонки, пухлини, провадити динамічне спостереження за розвитком патологічного процесу.

      У приладах з індикацією типу М інформацію одержують у вигляді рисок. Цей тип індикації широко застосовують у кардіографії (при дослідженні хвороб серця). Одночасне дослідження УЗ діагностичними приладами й електрокардіографами дає змогу одержати важливу інформацію про серцеву діяльність.

      При використанні А і М методів реєстрації перетворювач знаходиться у фіксованому положенні на тілі пацієнта. У випадку індикації типу В перетворювач переміщується (сканує) вздовж поверхні тіла, при цьому на екрані осцилоскопа фіксується двомірна ехограма, яка відтворює поперечний розріз ділянки тіла, що досліджується (індикацію типу В ще називають томографією). Двомірні УЗ прилади з названою індикацією використовуються в онкології, акушерстві і гінекології, урології. [1]

      10. Кольорова УЗ діагностика 

      Один  з основних напрямів розвитку УЗ діагностики  серцево-судинних захворювань. УЗ доплерографія (УЗДГ) є сучасним методом дослідження  та реєстрації характеру руху крові  в серцево-судинній системі.

      Сучасні ехокардіографічні дослідження  включають в себе, окрім реєстрації двох-, трьох- або чотирьохвимірного  зображення, застосування кольорового, імпульсного або безперервно  хвильового доплеру, що надає інформацію про швидкість і характер кровотоку.

      Метод УЗДГ базується на ефекті Доплера: зміна  частоти УЗ, що відбивається від  рухомого середовища, в даному випадку  еритроцитів крові, відносно нерухомого об’єкту. Зсув частоти (доплерівська частота) пропорційний швидкості руху крові  в судинах і куту між віссю  судини та датчиком. Величина зсуву  є різницею між частотою сигналу  датчика та частотою сигналу, що відбивається від еритроцитів.

      Доплерівська  методика дозволяє проводити виміри лінійної швидкості кровотоку та його напряму в серці та поверхнево розташованих судинах, в тому числі  сонної та хребетної артерії. Велика діагностична цінність розглянутої  методики полягає у виявленні  порушень в артеріях екстракраніального відділу мозку (від невеликих  змін до повної оклюзії), вивченні морфологічних  особливостей атеросклеротичної бляшки, визначення стану магістральних  артерій, які приймають участь у кровопостачанні мозку. При наявності патології тільки методика безперервного  доплеру дозволяє визначити високошвидкісні патологічні пороки, провести усі необхідні розрахунки та виміри.

      Більшість сучасних машин сонографічної використання імпульсного доплерівського для  вимірювання швидкості. Машини використовують імпульсні хвилі прийому і передачі серії імпульсів. Зрушення частоти кожного імпульсу ігнорується, однак відносні зміни фази імпульси використовуються для отримання зсуву частоти (з частотою швидкість зміни фази). Основні переваги імпульсного доплерівського над безперервними хвилі є те, що інформація про відстань (час між переданих та отриманих імпульсів можуть бути перетворені в відстані зі знанням швидкості звуку) і дає змогу зробити корекцію. Недоліком імпульсного доплерівського є те, що вимірювання можуть страждати від накладання хвилі, яка йде від випромінювача з хвилею, яка йде до нього. Термінології „УЗ доплерографія” або „доплер”, було прийнято застосовувати як імпульсного і безперервного доплерівські системи, незважаючи на різні механізми, за допомогою яких вимірюється швидкість.

      Слід  зазначити, що немає стандартів для  відображення кольрів Доплера. Деякі лабораторії наполягають на показ артерій як червоний, а синій, як вени. Це може призвести до появи двох потоків крові, що ніби рухаються в різних   напрямках в тій же судині. Інші лабораторії використовують червоний для позначення потоку в бік датчика і синій від перетворювача. Тим не менш деякі лабораторії хотіли б бачити УЗ доплерівський колір  відповідно до попередньо опублікованих з червоним зміщенням представляють більш довгих хвиль, що тече від перетворювача, і з блакитним представляють більш коротких хвиль, що тече у бік датчика. З-за цієї плутанини і відсутності стандартів у різних лабораторіях, люди, які проводять УЗД повинні розуміти основні акустичні властивості кольору Доплера та фізіології нормальних і ненормальних потоків крові в організмі людини. [1]

      ВИСНОВКИ

      В нас час УЗ став невід’ємною частиною нашого життя, він використовується в багатьох галузях народного  господарства, який має два напрямки. Перший ультразвук як засіб впливу на речовину, другий як метод аналізу  речовини.

      Також не можна не згадати про використання УЗ в медицині. Де він використовується як засіб впливу на організм — ультразвукова  терапія, ультразвукова хірургія; так  як метод дослідження — ультразвукова  діагностика. В кінці ХХ століття з’являеться кольорова ультразвукова  діагностика, яку ще називають „ультразвукова доплерографія” через те що в ній використаний принцип Доплера.

      УЗ  в медицині отримав таке шороке розповсюдження через нешкідливість використання його в діагностиці, а також високу ефективність його використання в хірургії і терапії. Саме тому , на мою думку, сучасну медицину не можна уявити без використання в ній УЗ. 
 

       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мухарлямов Н.М., Беленко Ю.М., Атьков О.Ю..Клінічна ультразвукова діагностика. Москва: Медицина, 1987. –276 с.

2. Б.А. Агранат, М.Н. Дубровин, Н.Н. Хавский..Основи фізики і техніки ультразвуку. Москва: Вища школа.1987. –352 с.

3. Круглицький М.М., Маньковський В.К.. Професії ультразвуку. Львів:Наукова думка, 1982. – 128 с.

4. Ультразвукове   вимірювання. Колесников А.Е .. Москва: Наукова думка. 1972. – 169 с.

5. Б.А. Агранат та ін.. Ультразвукова технологія. Москва: Вища школа.   1974.  – 273 с.

6. Гершгал Д. А., Фридман В. М.. Ультразвуковая технологическая аппаратура. Москва: Просвещение 1976. –327 с.

7. Добаткин В. И., Эскин Г. И., Абрамов О. В. и др..Воздействие ультразвука на межфазную поверхность . М.: Просвещение 1986. 347 с.