Передумова та ознаки формування постіндустріальноі цивілізаціі

Україна перетворилась  на базу матеріаломісткого та енергомісткого виробництва. З погляду загальносоюзного поділу праці це вважалось виправданим, бо розміщення таких галузей в Україні давало більший ефект, ніж у цілому по Союзу. Але з часом ефективність функціонування їх тут почала знижуватись. По-перше, світовий науково-технічний прогрес об'єктивно заохочує зниження матеріаломісткості (металомісткості) виробництва та збільшення попиту на наукомістку продукцію. Отже, структура виробничого потенціалу України дедалі більше старіє. По-друге, надмірна територіальна концентрація матеріаломістких та енергомістких видів виробництва у нас привела до екологічної напруженості. По-третє, недостатньо використовуються кваліфіковані кадри та інтелектуальний потенціал. Наслідком централізованого "міжреспубліканського" поділу праці стали посилені трудові міграції, запланований перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів;

Другою складовою  історико-економічних передумов  зовнішньоекономічних зв'язків України  були її орієнтація на країни Східної  Європи, особливо після створення  Ради Економічної Взаємодопомоги. Це також випливало передусім з  політичних міркувань. Україна постачала у ці країни залізну та марганцеву руду, прокат чорних металів, електроенергію, азотні добрива, верстати та обладнання, а натомість вона одержувала продукцію машинобудування (верстати, транспортні засоби, електроніку), легкої та харчової промисловості, фармацевтичні товари. На "країни РЕВ" припадало 70% українського зовнішнього товарообігу. Водночас зв'язки з країнами "несоціалістичної" системи розвивалися повільно, що також було наслідком політичних причин. Відносно успішно розвивалися торговельні стосунки з Індією, а з країнами Західної Європи, Північної , Америки та Японією товарообіг був незначний.

Отже, особливості розвитку економічної інтеграції України у світове господарство в значній мірі визначаються наслідками її перебування в складі СРСР. Будучи складовою Радянського Союзу, Україна розвивала зовнішньоекономічні зв'язки, виходячи з потреб єдиного народногосподарського комплексу. Найбільш повне і великомасштабне співробітництво здійснювалось з республіками колишнього СРСР, а також з соціалістичними країнами - членами Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Крім того, Україна співробітничала з групою країн, що розвиваються, і які обрали не капіталістичний шлях розвитку. Хоча і досить обмежені, економічні відносини підтримувалися з кількома розвинутими капіталістичними країнами.

Список використаних джерел:

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр. Ельга, 2000. - 528 с.
2. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А., Палюха М.С. - Тернопіль, 2002. - 304 с.
3. Кокорін В. Конкурентоспроможність економіки України // Бізнес & Економіка – 2003 - №5.- с.9-11
4. Кукурудза І. І. Міжнародна економіка: Матеріали до лекцій та семінарів. — Черкаси: РВВ Черкаського держ. ун-ту, 2000. — 186 с.
5. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. – 465с.