Європейська інтеграція України

Україна продовжує брати участь у Поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (EUPM) після завершення у 2005 році участі у поліцейській місії  в колишній Югославській республіці Македонія ( PROXIMA).

Тепер перейдемо до економічних  критеріїв, з яких виділимо найважливіші, які вже були виконані.

Поступово підвищується рівень продуктивності виробництва та розширюється  база  економічного  зростання [20, с. 5].  Вже одинадцятий  рік поспіль, починаючи з 2000 року, продовжується економічне зростання (у 2000 році ВВП України зріс на 5,9%, у 2001 році – на 9,2%, у 2002 році на 5,2%, у 2003 році – на 9,4 %, у 2004 році – на 12,2%, у 2005 році на 2,6%, у січні-листопаді 2006 року – на 6,7%). В 2010 році показник ВВП зріс на 13,1 %, незважаючи на економічну кризу.

Україна отримала від ЄС та США  статус країни з ринковою економікою у 2005 році. У 2006 США скасували дію поправки Джексона – Веніка стосовно України [9]. Ці події дали змогу нашій державі активізувати процес вступу до СОТ, як ещё одного економічного критерію. Як результат у 2008 році Україна вступила до Всесвітньої торгової організації.

Ухвалено закони України «Про підприємництво», «Про власність»,

«Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та інші.

Зроблено важливі кроки з усунення перешкод заснуванню підприємств,  зокрема  шляхом  прийняття  Закону  України  «Про систему ліцензування», яким спрощено відповідне законодавство та скорочено час і кількість дозволів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності.

Досягнуто значного прогресу в сфері внутрішнього державного контролю, зокрема шляхом включення до бюджету деяких позабюджетних фондів, здійснення внутрішнього і зовнішнього аудиту на підприємствах, що перебувають у державній власності та реалізації стратегії розвитку систем внутрішнього контролю та аудиту; установи зовнішнього аудиту отримали мандат на проведення аудиту прибутків; посилені підрозділи внутрішнього аудиту у міністерствах, що здійснюють розпорядження коштами.

І накінець в 2011 році ухвалено Верховною  Радою України та підписано Президентом  України «Податковий кодекс».

Отже перспективи наближення будь-якої держави до ЄС, у тому числі й України, визначаються, по-перше, політичним та економічним станом держави,  що  бажає інтегруватися. Україна виконує копегагенські критерії, які вказують саме на рівень політичного і економічного розвитку держави, але швидкість виконання критеріїв досить повільна. Заважає цьому багато факторів: не вироблений чіткий курс євроінтеграції за весь час незалежності України; вплив Росії на політику України, як «старого» геополітичного центру після розвалу СРСР; політична нестабільність; відсутність відповідних коштів в бюджеті; зростаючий рівень інфляції.

Таким чином політика євроінтеграціїї  повинна базуватися на виконанні  копенгагенських критеріїв та завдяки  цьому підписанню більш тісніших угод з ЄС. Дуже важливим для ліберальної  Європи є економічний копенгагенський  критерій, який базується на вільній ринковій економіці, на якій тримаються всі потужності ЄС. В цьому плані Україна залишається ще досить відсталою, адже незважаючи на визнання її країною з ринковою економікою вона ще не зовсім доходить до цих параметрів й доцільніше визнавати в Україні економічну систему перехідного типу[26, с. 15].

 

 

 

                                                                                                                                                               

                                                                                                                                      

 

ВИСНОВКИ

 

Процес європейської інтеграції починається ще з 1991 і триває до сьогодення. В залежності від інтенсивносі провдення ціє політики можна виділити три етапи:

• 1991-1998 – процес одержання Україною статусу держави без ядерної зброї, що в свою чергу сприяло підписанню та ратифікації УПС; початок європейської інтеграції України;
• 1998-2004 – період стагнації відносин Україна - ЄС пов’язаний із проблемою розширення ЄС (в цей період ЄС займайся перспективою вступу до нього 10 держав); політичною нестабільністю в Україні ( акції «Україна без Кучми», касетний скандал);
• 2004-2007 – початок активної взаємодій України та ЄС пов’язаний з розгортанням демократичного руху (Помаранчева революція);  підписанням «Плану дій»; виконанням важливих економічних копенгагенських критеріїв (визнання України, як держави с ринковою економікою; вступ до СОТ);
• 2008-2011 (можливо 2012) – найважливіший на нашу думку період після підписання УПС, пов’язаний з підписанням «Угоди про асоціацію» та створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Загалом якщо взяти досвід євроінтеграції інших країн, то зараз в нормативно-інтитуційному  аспекті Україна знаходиться  на першому початковому етапі  інтеграції до ЄС.

Вступ країни до ЄС це не тільки процес інституційний, він також пов’язаний із виконанням копенгагенських критеріїв. Ці критерії охоплюють, як економічні аспекти країни так і політичні.

Україні, як постсоціалістичній країні значно важче проводити швидке виконнання критеріїв, ніж її Західноєвропейським  сусідам. Адже після розвалу СРСР нам потрібно реформувати політичну та економічну системи, а також соціокультурну. За «дилемою 3-х часів» Дарендорфа останній період займає 52 роки, що також значно впливає на пристосування громадян України до Європи.

Зараз Україна виконала декілька важливих політичних та економічних критеріїв. Це насамперед прийняття Конституції, вступ до СОТ та визнання нашої держави, як країни з ринковою економікою.

Що такого виконання критеріїв, вже може бути достатньо для вступу в ЄС. Така закономірність простежується  на прикладі Румунії, яка теж була далеко від виконання всіх критеріїв, але успішно була прийнята в ЄС в 2007 році. І знов таки  навіть повне виконання критеріїв не гарантує вступу до ЄС.

Інтеграція  до Європейського союзу залежить також багато в чому від готовністі всіх членів прийняти нового кандидата. Так Франція з 2004 році висловлюється  категорично проти прийняття  нових членів, а особливо України.

На процес  виконання критеріїв  значно впливає політика держави, щодо європейської інтеграції. Україна за весь період незалежності не змогла виробити чіткого курсу політики європейської інтеграції. Хоча Леонід Кучма й  проголосив політику багатовекторності в різні часи цей вектор мав одностороннє спрямування: у США, Росію та Європу. Загалом можна на прикладі сусідів-членів ЄС охарактеризувати політику європейської інтеграції України, як екстенсивну, тобто повільною та відсталою та без чіткого вектора спрямування.

Україна після розпаду СРСР отримала незалежність, велику територію та велике сільське господарство. Нажаль сільське господарство в Україні  знаходиться в кризовому становищи  з часів перебудови. Через  це вступ України в найближчі 10 років  скоріше всього – неможливий. Адже, якщо ми ввійдемо до Спітовариства  в найближчому майбутньому, то ЄС змушений буде надавати величезні дотації в кризові сфери промисловості і сілького господарства України. Наша держава стане величезною «чорною дірою» з поглинання коштів, зважаючи на те, що в ЄС і так достатньо депресивних регіонів: Уельс в Великобританії, Південь Італії, Польща, Греція, Валенсія в Іспанії.

Нещодавна світова економічна криза  також відтягнула найближчі перспективи вступу України до ЄС. Адже вона вдарила по всьому Європейському союзу, на відновлення потужностей якого в середньому може підти 3-5 років.

Якщо Україна залишиться в такому повільному процесі інтеграції до ЄС, то це може зайняти ще близько стільки  ж часу скільки вона є незалежною. Тобто якщо виконання УПС зайняло 14 років, то якщо додати, ще 2 угоди схожого  плану, але більш глибокої і тісної взамодії ( які можуть бути підписані у майбутьому на прикладі інших членів ЄС) й взяти на їх реалізацію на період по 10 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Bukkvoll T., «Ukraine’s Social and Political Challenges as seen from a Western Perspective», in Rikke Kiarullf-Jorgensen (ed.), Ukraine: Our New Neighbour, (Copenhagen: DUPI, 2002). - 30 p.
2. Адаптація досвіду європейського врядування в Україні у контексті реформування системи публічного управління : наук. розробка / [авт. кол. : Л. Л. Прокопенко, О. М. Рудік, І. Д. Шумляєва, Н. М. Рудік]. — К. : НАДУ, 2009. - 36 с.
3. Бадзьо Ю. Український вибір. - К.: Смолоскип, 2004. - 56 с.
4. Воронкова В.Г. Політика Європейської інтеграції: Посібник. - К.: «Професіонал», 2007. - 512 с.
5. Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. - К.: Основи, 1995. - 450 с.
6. Дайнен Д. Дедалі Міцніший Союз: Посібник. - К.: «К.І.С.»,  2006. - 696 c.
7. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Посібник. – К.: «Хай Тек Прес», 2007. - 336 с.
8. ЄС не готовий надати Україні чіткі перспективи членства // Матеріали інформаційно-політичного видання Новинар (21 липня 2008 року) [Електронний ресурс:] // [Режим доступу:]  

http://novynar.com.ua/politics/32375

9. Історія співробітництва Україна – ЄС // Матеріали сайту Одеської ОДА (20 травня 2011) [Електронний ресурс:] // [Режим доступу:]  

http://oda.odessa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=135&Itemid=61&lang=uk

 

10.  Ковзиридзе Т., Коппитерс Бр., Нутчева Г., Точчи Н., Хёйссен М., Эмерсон М. Европеизация и сецессионистские конфликты и теории / Т. Ковзиридзе, Бр. Коппитерс, Г. Нутчева, Н. Точчи, М. Хёйссен, М. Эмерсон // Европеизация и разрешение конфликтов: конкретные исследования европейской интеграции и периферии / Бруно Коппитерс, Майкл Эмерсон, Мишель Хёйссен, Тамара Ковзиридзе, Гергана Нутчева, Натали Точчи, Мариус Валь, с комментариями Нику Попеску, Гиа Нодиа; пер. с англ. - М. : Издательство «Весь мир», 2005. - 312 с.
11. Копійка В. В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна / В. В. Копійка. — К. : Юрид. Думка, 2005. - 448 с.
12. Копійка В. В. Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу. - К.: Вид-во КНУ ім. Т.Шевченка, 2002. - 253с.
13. Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. В. Копійка, Т. І. Шинкаренко. - К. : Видавничій Дім «Ін Юре», 2001. - 448 с.
14. Манжола В. Квадратура інтеграційного кола: (Актуальні проблеми європейської політики України) // Політика і час.- 2007. - №4.- 60 с.
15. Маркет Т. Венеціанська комісія про відміну політреформи КС //     Матеріали інформаційного агентства УНІАН (17 грудня 2010)  [Електронний ресурс:] // [Режим доступу:]  

    http://www.unian.net/ukr/news/news-408889.html      

 

16.  Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-у вид., доп. і перероб. - К. : Генеза, 2004. - 736 с.
17. План дій Україна - Європейський Союз. Європейська політика сусідства:

Додаток3// Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств: Навч. посібник. –К., 2006. – 631 с.

18. Угода про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом та  Україною від 16 червня 1994 р. // Представництво Європейської Комісії в Україні. - К., 1994р.
19. Україна в мiжнародних організаціях: навч. посiб. / Ю. I. Макар, Б. П. Гдичинський, В. Ю. Макар та iн. ; Чернiвецький нац. ун-т iм. Ю. Федьковича. - Чернiвцi : Прут, 2008. - 879 с.
20. Україна і світова економіка: оцінка ризиків та рекомендації щодо економічної політики. - Київ, 2002. - 45 с.
21. Порядок денний асоціації Україна – ЄС// Урядовий портал

[Електронний ресурс:] // [Режим доступу:]

http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=243281941&cat_id=223345338&ctime=1266423569791

 

 

 

22.  Шемятенков В. Г. Европейская интеграция. Учебное пособие / В. Г. Шемятенков. - М. : Междунар. отношения, 2003. - 400 с.
23. Шнирков О. Економіка ЄС-10: два роки після вступу до Союзу // Дзеркало тижня. - 2006. - №34 (613).- 30 с.
24. Чурилов М. На перетині шляхів// Політика і час. – 2006. - №9. – 60 с.
25. Эльянов А. Глобализация и расслоение развивающихся стран // МЭ и МО. - 2000. №6. – 50 с.
26. Ю.Загоруйко. Прогнози незважаючи ні на що… Іноземні інвестори не втрачають оптимізму стосовно України // Дзеркало тижня. – 2006. - № 50.  – 30 с.