Технологія виготовлення флексографічних друкарських форм на основі твердих композицій

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2012 в 22:26, курсовая работа

Описание работы

Оскільки спочатку в цьому спеціальному виді друку використовувалися анілінові синтетичні фарбники, в Німеччині в 20-х рр. минулого сторіччя використовувалися терміни Anilindruck — аніліновий друк — або Anilin-gummidruck — аніліновий гумовий друк. Термін «аніліновий друк» використовувався і в перших російських роботах, присвячених цьому способу.

Содержание

1.Історія виникнення флексографічного
друку.....................................................................................

2. Класифікація форм та друкарських процесів....................

3. Виготовлення друкарських форм........................................

4. Технологічний процес виготовлення фотополімерних
ФДФ на основі твердих ФПК...............................................

5. Цифрова технологія виготовлення друкарських
форм.......................................................................................

6. Системи СtР в флексографічного друку.............................

7. Список використаної літератури..........................................

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 69.99 Кб (Скачать)

    2. Основне експонування формує зображення рельєфу. Під час цієї операції відбувається засвітка пластини через негативну фотоформу під вакуумом, у результаті чого шляхом полімеризації формується друкарські елементи. Формування рельєфу починається від поверхні і продовжується при подальшому експонуванні конусоподібно всередину полімерного шару. Достатнім вважається час експонування, протягом якого всі елементи зображення виявляються міцно прикріпленими до основи рельєфу, утвореного в ході попереднього експонування.

    3. Вимивання усуває неекспонований фотополімер до фіксованої глибини, при цьому ділянки зображення, які пройшли полімеризацію залишаються на пластині. Правильно обраний час вимивання формує чіткі і глибокі пробільні ділянки. При недостатньому вимиванні на основі пластини залишається невимитий мономер. Занадто інтенсивне вимивання призводить до набрякання пластини, а отже до необхідності більш тривалого сушіння. Наше підприємство використовує для вимивання розчин, власного виробництва, «Бриз».

    4. Сушіння. Під час процесу вимивання пластина вбирає вимивний розчин, тому створений у результаті полімеризації рельєф зображення якийсь час залишається м'яким. Процес сушіння забезпечує випаровування абсорбованого вимивного розчину і повертає пластину до її первісної товщини. Під час сушіння за рахунок обдуву гарячим повітрям розчинник випаровується. Температура сушіння не повинна перевищувати 65 °С.

    5. Фінішинг. Після завершення процесу сушіння, форми піддаються операції фінішингу. Фінішинг являє собою короткочасне опромінення висохшої пластини УФ-випроміненням з довжиною хвилі близько 254 нм (діапазон З). Час фінішингу залежить від кількості вимивного розчину, що залишився в матеріалі після його сушіння. Якщо фінішинг був недостатнім, то пластина залишається липкою, основа пластини буде забруднюватися. Зайвий фінішинг веде до розтріскування основи і друкарських елементів.

    6. Остаточне експонування завершує процес повної полімеризації пластини і забезпечує її довговічність і високі експлуатаційні якості. Ця операція необхідна для здійснення полімеризації і поперечної зшивки всіх полімерів пластини, що не були засвічені. Для остаточного експонування, так само як для попереднього й основного, використовують УФ-випромінення діапазону А. Під час остаточного експонування форма отримує остаточну твердість і більш високу стійкість до розчинників фарб і промивних розчинів. Для завершення полімеризації остаточне експонування рекомендується проводити протягом 10-15 хв. Недостатній час остаточного експонування скорочує термін служби друкарської форми.  
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

Технологічний процес виготовлення фотополімерних ФДФ  на основі твердих  ФПК 

      Залежно від призначення фото полімерні  ФДФ розрізняються за форматом і  конструктивним виконанням. Формат залежить від типу друкованої продукції і  змінюється межах 200х300…1200х1600 мм. Загальна товщина форми може коливатися в  межах  0,43…6,5 мм, а висота рельєфу  друкарських елементів – 0,25…3,5 мм відповідно.

      За  конструкцією фотополімерні ФДФ  класифікуються на одно-, дво-,і багатошарові пластини  та безшовні циліндри. Одношарові пластини складаються  з однорідного  світлочутливого матеріалу,двошарові  – з полімерної або металевої  або металевої підкладки та світочутливого шару. Для підвищення адгезії до підкладки перед виготовленням  твердих фотополімеризаційноздатних  матеріалів (ФПМ) на основу накладають грунтовий або клеєний шар. На підкладку також можуть бути накладені  протиореольні чи забарвлю вальні шари. До багатошарових  належать матеріали,які  містять, крім вищезазначених, компресійні, захисні, антиадгезійні та  інші шари.

      Важливою  перевагою твердих ФПМ є можливість застосування кількох функціональних шарів, найефективніші з яких є демпферні  шари (наприклад, CYREL  PQ, NYLOFLEX  MA).

          Технологічний процес виготовлення фотополімерних ФДФ на основі твердих ФПК складається з таких основних операцій: підготовка твердих ФПП до оброблення; експонування через фотоформу (негатив); експонування з боку підкладки без фотоформи; вимивання та промивання копії; додаткове експонування; заключне оброблення готової ДФ (для усунення залишкової "липкості"); здобуття пробних відбитків; коректура ДФ.

      Фотополімеризаційноздатні пластини до експортування готуюсь  у такій послідовності: їх розпаковують, перевіряють у відбитому світлі якість робочої поверхні та зворотньког боку. Потім у фотоформі та пластині пробивають отвори, а готової ДФ - на циліндрі друкорської машини. З робочої поверхні пластини знімають захисну плівку і протирають пластину тампоном, змоченим спиртом. Фотоформу накладають на пластину й експонують, використовуючи УФВ. Після експонування фотоформу знімають, а копію експонують із зворотнього боку, формуючи таким чином основу ДФ.

      Щоб видалити незаполімеризований світло чутливий шар на пробільних ділянках і утворити друкарський рельєф, після  експонування здобуту копію промивають свіжим розчином, висушують і знову  експонують (щоб підвищити міцність друкарських елементів). За наявності  залишкової "липкості" ДФ обробляють у специальному розчині.

      З готової фотополімерної ФДФ на прободрукарському  верстаті дістають пробний відбиток. За необхідності ДФ коригують, після  чого вона готова до експлуатації.

      Сучасні установи для виготовлення ФДФ на основі твердих ФПП можна поділити за такими ознаками: за кількистю виконуваних  операцій - одно-, дво-, баготоопераційні; за технологыэю - експонувальні, для оброблення фотополімеризаційноздатних копій і комбіновані, за допомогою яких можна експонувати й обробляти пластини; за ступенем механізації - ручні, напівавтоматичні й автоматичні.

      Установи  для експортування та вимикання  твердих ФПП залежно від їх геометричної форми поділяються  на барабанні (циліндрові) та плоскі. 

Технологічні  особливості застосування ФДФ на основі твердих  ФПМ.

     У цілому ФПМ набрякають у тих рідинах, де проводиться вимивання незаполімеризованих  пробільних елементів. У розчинниках, протилежних за полярністю до плівкоутворювального полімеру, набрякання не спостерігається. ФПП дають змогу друкувати на різноманітних матеріалах і мають достатні технологічні та репродукційно-графічні параметри. Принципово час виготовлення сучасних фото полімерних ФДФ не перевищує 1 год. Флексографічний друкарський процес характеризується невеликим інтервалом тиску (в основному 0,1…0,5 МПа). Для забезпечення легкого контакту потрібні рівнотовщинність ДФ (відхилення до 0,03 мм), а також оптимальні параметри пружноелестичних  деформацій. Застосування вищих питомих тисків під час друкування веде до розтискування друкарських елементів і, як наслідок, збільшення тональних градацій, особливо на ділянках світлих тонів і півтонів. За деформаційними параметрами фото полімерні ФДФ можна поділити на три типи: мало деформовані (ФЛЕКСОФОТ, CYREL HOS); середньо деформовані (FLEXLIGHN  FL  KOR,  CYREL  LP,  CYREL PQ,  ELASLON  A; «Омега Е»); високо деформовані (NYLOFLEX  MA,  NYLOFLEX  FO,  ФДФ «Аквафлекс»). Розробники фото полімерних ФДФ прагнуть досягти низького рівня пластичної деформації Епласт, що сприяє збереженню стандартної товщини форми навіть при мільйонних тиражах. Більша частка пружної (миттєвої)  деформації Е пруж  сприяє збільшенню швидкості друку завдяки швидкому відновленню друкарських елементів після контакту під час друкування. У технології виготовлення фото полімерних ФДФ останнім часом спостерігається тенденція до зменшення загальної товщини форми і застосування компенсаційних шарів, які переводять частину деформацій з друкарських елементів на еластичну основу. Для збереження потрібної товщини ФДФ при використанні тонких пластин застосовують постійні пружно еластичні основи,  які встановлюють на ФЦ. Монтаж ФДФ у цьому разі проводять на двобічній липкій стрічці і приклеюють до ФЦ  безпосередньо в машині. Така операція скорочує час підготовки форми до друку, підвищує якість відбитків і знижує собівартість технологічних процесів. Ці технологічні новації викликали великий інтерес до флексографії. Тому на багатьох підприємствах проводять реконструкцію наявного обладнання високого та офсетного друку з переорієнтуванням на флексографічний. Спостерігаються тенденції до збільшення формату та швидкості друку, зменшення часу зміни оригіналу тощо. Для більшості сучасних  фото полімерних ФДФ характерні такі вимоги та властивості:

        переважає тенденція поліпшення  репродукційно-графічних параметрів  ДФ. Заявлена роздільна здатність  60 ліній/см обмежена, як правило,  максимальною роздільною здатністю  АВ (200…240 ліній/см);

      для друку слід застосовувати рекомендовані  фарби, оскільки можуть відбутися значні градаційні зміни через набрякання друкарських елементів. З’являється  тенденція до відмови від класичних  фарб, застосування концентрованих водяних  фарб і фарб ультрафіолетового твердіння, нові фарби забезпечують добру покривну здатність, невеликий час закріплення  та інертність до матеріалу ДФ;

      для здобуття високоякісних відбитків  переважає  тенденція застосування м’якоеластичних форм  з жорсткішим друкарським шаром і паралельним  використанням прецизійних друкарських  валів і високолініатурних АВ;

      наявні  тенденції розвитку флексографічного виробництва у світі й Україні, зокрема значною мірою забезпечені  використанням високоякісних фото полімерних ФДФ з параметрами  репродукційно-графічних характеристик, порівняними з аналогічними параметрами  ДФ високого та офсетного друку.

      Фотополімерні ФДФ на пластино тримачах закріплюються  механічним або   магнітним способом.  Розчиноподавальна система вимивних машин має насосну станцію, за допомогою якої робочий розчин подається  до спеціального трубчастого розподільника, на якому розміщуються розпилювальні  форсунки. Щоб збільшити рівномірність  зрошення поверхні фото полімерних ФДФ, форсунки розподільника встановлюють у шаховому порядку. У вимивних машинах  використовуються форсунки, які дають  рівномірно заповнений крапельками  розпиленої рідини факел і працюють під тиском 0,2…0,3 МПа.

      У деяких конструкціях вимивних машин  незаполімеризовані ділянки фото полімерних ФДФ вимиваються завдяки механічній дії щіток.

      Універсальне  обладнання та автоматичні  потокові лінії для  виготовлення фото полімерних ФДФ на основі твердих  ФПП.

      Фірма BASF випускає комбіновану установку «Nyloflex combi F I  Verarbeitung», в якій послідовно виконуються всі операції під час виготовлення фото полімерних ФДФ. Установка має секції експонування, промивання, сушіння та пост оброблення. Всі секції та блок керування змонтовано на єдиному каркасі. Вакуумний висувний стіл розміщено з її зовнішнього боку. Під столом є блок люмінесцентних ламп з відбивачем, у нижній його частині – камера для сушіння з двома висувними касетами для встановлення форм. Секції вимивання (з лівого боку) за конструкцією аналогічні таким самим секціям установки «Nyloprint  Rundurischer  50 x 80», але вони розраховані для оброблення копій максимальним форматом 300  х 420 мм. Секція пост оброблення (з правого боку) – це вертикальна кювета з обробним розчином, в який занурюється формо тримач із закріпленою на ньому формою. Кожна секція установки має реле часу, а також системи подавання розчинів і повітря в камеру сушіння.

      Комбінована установка «Nyloprint  belichter Trockner  F  34 х 46» - це об’єднані секції експонування та сушіння. Верхню відкидну кришку з блоком люмінесцентних ламп і відбивачем розміщено над вакуумним столом для закріплення пластини з монтажем. У нижній частині установки є сушільна камера з трьома відсіками у вигляді висувних ящиків із сітчастим дном, в які вставляють оброблені форми.

      Одна  з останніх розробок фірми BASF – автоматично потокова лінія «Nyloflex F II Auswuschsystem», на якій автоматично виконуються операції вимивання, промивання та сушіння фото полімерний, струминно-щітковий. Механізм для транспортування забезпечує рух копій з різною швидкістю залежно від типу пластини і вимивних розчинів, що застосовуються. Положення пластини фіксується на екрані дисплея.

      Світлова  та звукова сигналізації сповіщають оператора про вихід готової  форми на приймальний стіл. Для зручності обслуговування та ремонту всіх механізмів лінії верхній кожух її відкидається за допомогою пневматичного механізму. Лінія високопродуктивна і призначена для роботи на великих поліграфічних підприємствах.

      Фірма BASF для друкарень різної потужності випускає чотири типи потокових ліній, призначених для виготовлення фото полімерних ДФ, у тому числі флексографічних. У невеликих газетних друкарнях може встановлюватися потокова лінія «Nylomat  W  30», яка забезпечує оброблення фото полімерних ФДФ розмірами 425 х 615 мм і з продуктивністю 30 форм/год. Лінія має три секції, що здійснюють вимивання, промивання, сушіння та додаткове експонування ФДФ. Формні пластини з операції на операцію транспортуються системою магнітних роликів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Цифрова технологія виготовлення друкарських форм  

     Головна відмінність "цифрової" пластини від традиційної - наявність спеціального маскую чого шару. Застосування маскованих фотополімерів дозволяє ліквідувати стадію виготовлення фотоформ. Етапи наступної обробки цифрових пластин принципово не відрізняються від описаних вище.  
У порівнянні з аналоговою технологією, computer-to-plate дозволяє відтворювати елементи зображення менших розмірів, що значно збільшує кількість градацій. Поліпшується відтворення і дрібні негативні елементи: при великому тиску не відбувається заповнення пробілів на формі фарбою. Істотною перевагою використання цифрової технології є можливість одержання друкарських елементів з гіперболічною формою бічних граней (на відміну від трапеціє подібного профілю на аналогових пластинах). Завдяки цьому стабілізується величина розтискування під час друку. Загальне зниження розтискування в півтонах при відтворенні растрових зображень досягає 10%. Застосування цифрової технології дає можливість більш якісно відтворювати складні зображення. Для виготовлення цифрових фотополімерних друкарських форм наше підприємство використовує обладнання Laser Graver 4001 S, фірми Альфа. 
 

Информация о работе Технологія виготовлення флексографічних друкарських форм на основі твердих композицій