Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2013 в 08:12, курс лекций
Насамперед ціна пов'язується зі споживчою цінністю товару, тобто базується на якісних показниках. Ціна заздалегідь пов'язується з уявленнями та оцінками того, хто виробляє або реалізує товар. Покупець, який приймає рішення про купівлю, орієнтується на власну оцінку споживчої цінності. На його думку, пропонована ціна не має виходити за її визначені верхні межі. Для покупця ціна – це показник цінності, який визначається на основі її порівняння із вигодою від користування покупкою. За однакової ціни, економічно цінність товару зростає у разі збільшення вигод від володіння чи користуванням товаром.
Природа і значення ціни.
Визначення цілей і обмежень, які слід враховувати під час ціноутворення.
Оцінювання попиту і виручки від продажу.
Визначення взаємозв’язку між витратами, обсягом випуску і прибутком.
Вибір орієнтованої ціни.
Встановлення прейскурантної ціни.
Використання спеціальних поправок щодо прейскурантної ціни.
Ціноутворення за принципом єдиної ціни доставки. Цей метод передбачає, що ціна, призначена продавцем, включає всі транспортні витрати. Виділяють чотири методи ціноутворення за принципом єдиної ціни доставки: 1) єдине зональне ціноутворення; 2) багатозональне ціноутворення; 3) ціноутворення ФОБ із поглинанням доставки; 4) ціноутворення на основі базового пункту.
За єдиного зонального ціноутворення всі покупці платять за товари однакову ціну незалежно від їх віддаленості від продавця. За багатозонального ціноутворення компанія ділить збутову територію на кілька географічних районів або зон. Усі покупці, які перебувають у межах окремої зони, платять однакову ціну за доставку, тоді як ціни між зонами змінюються залежно від транспортних витрат на доставку товару в певну зону, від рівня конкуренції й попиту в межах цієї зони. За ціноутворення ФОБ із поглинанням доставки продавець нараховує ціну з оплатою доставки. У цьому разі покупець має право відрахувати з прейскурантної ціни товару витрати на його доставку, а продавець погоджується: сплатити всі документально підтверджені транспортні витрати. Метод ціноутворення на основі базового пункту полягає в тому, що продавець вибирає один або кілька географічних районів як базовий пункт і стягує з покупця суму, що дорівнює прейскурантній ціні і транспортним витратам на доставку товару із цього пункту.
Установлення остаточної ціни - це, без сумніву, складний процес. Проте завдання стає ще важчим, коли зважати на юридичні й нормативні документи з питань ціноутворення. Юридичне регулювання ціноутворення передбачає розгляд таких прийомів:
1) фіксація цін;
2) цінове розрізнення;
3) шахрайське встановлення цін;
4) ціноутворення за географічним принципом;
5) демпінгове («хижацьке») ціноутворення.
Практика змови між компаніями про встановлення певного рівня називається фіксацією цін. Згідно із законами України «Про ціни і ціноутворення», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та нормативно-правовими актами практика фіксації цін незаконна. Коли два або більше конкурентів явно або приховано домовляються про встановлення цін, така практика називається горизонтальною фіксацією цін.
Вертикальна фіксація цін має місце, коли незалежний покупець і продавець (виробник і роздрібний торговець) укладають угоду про контролювання цін, згідно з якою продавець не може продавати товар за ціною, що нижча від найменшої роздрібної ціни.
Закон України «Про захист прав споживачів забороняє цінове розрізнення, тобто практику стягування різних цін із різних покупців за товар, подібний за показниками сортності та якості. Проте не всі випадки цінового розрізнення незаконні: такими визнаються лише ті, що зумовлюють істотне послаблення конкуренції або утворення монополій.
Заявлені ціни, які вводять покупців в оману, належать до категорії шахрайського ціноутворення. Виділяють п'ять найпоширеніших прийомів такого шахрайства:
1) заманювання і переведення;
2) пропонування товару за зниженою ціною за умови купівлі додаткового товару;
3) порівняння цін товарів,
порівнюваних за своєю
4) порівняння з рекомендованими цінами;
5) порівняння з попередньою ціною. Важливо, щоб ті, хто приймає рішення щодо цін, керувалися етичними нормами.
Установлення ціни за географічним принципом є законним методом ціноутворення за умови, коли немає змови про встановлення цін. З погляду антимонопольного законодавства ціноутворення на підставі базового пункту може розглядатись як протиправне, якщо наявні неспростовні докази змови про встановлення цін. Методи ціноутворення за географічним принципом зазвичай вільні від юридичних і нормативних обмежень, за винятком тих випадків, коли мають місце заборонені законом змови, спрямовані на послаблення конкуренції, а також заборонена згідно із законом цінова дискримінація.
Практика встановлення надзвичайно низької ціни на товар з метою витіснення конкурентів із галузі має назву демпінгового ціноутворення. Щойно конкурентів усунуто, компанія знову підвищує свої ціни. Подібна практика заборонена законодавством.