Комп’ютерне тестування граматичних знань на основі тестів ESL/EFL Proficiency рівня

    - однакові відтінки кольорів, окремі  рамки використовують для передачі  єдності інформації, її подібності, тоді як контрастні кольори  або взагалі відсутність кольору (білий чи фоновий) - для розходження, ізолювання інформації.

    Деякі інформаційні об’єкти програмного  засобу потребують підвищеної уваги  користувача. З метою її активізації  слід використовувати коректні способи, що зосереджують увагу, при цьому  не відволікають людину від змісту інформації. До таких прийомів відносять збільшення шрифту або підкреслення тексту, кольорове оформлення, використання короткочасного переміщення об'єкта або його нетривале мерехтіння (кілька секунд) з низькою частотою.

    Велике  значення має ефективне використання площі екрана програми. Слід раціонально використовувати під усі види інформації не більше 90% від загальної площі екрану. При цьому краще розподілити екран на окремі зони для компонентів уведення інформації, отримання результатів, а також для компонентів виклику додаткової інформації, переходу до попереднього або наступного етапів роботи комп’ютерної програми.

    Емоційний компонент орієнтований на розвиток позитивних емоційних умов роботи користувача  з програмним засобом, застосування ним ефективних засобів управління програмою.

    Найбільш  сприятливою формою організації  програмного засобу є використання компонента меню, однак при цьому  також слід дотримуватися певних норм. Так, при створенні меню необхідно  обмежуватися не більше як дев'ятьма командами, тоді як кожна команда меню не повинна перевищувати трьох укладень. Робота з пунктами меню має здійснюватися за допомогою одночасної роботи користувача як з мишею, так і з клавіатурою.

    Обробка інформації припускає можливості сортування, пошуку та вибірки даних за певною умовою. При роботі з інформацією великих об’ємів треба використовувати швидкі методи розміщення на формі екранних покажчиків процентного виконання операції обробки даних.

    Рутинна робота користувача при введенні чи редагуванні даних викликає втому та знижує уважність, веде до зростання кількості помилок. Наявність режиму автоматичного збереження даних та можливість скасування останньої дії допоможуть уникнути зайвих проблем.

    Для покращення емоційного стану користувача під час роботи розробники програмного засобу передбачають звуковий супровід, створення мовних або музичних фрагментів. Робота із звуковою інформацією також має певні особливості. Так, слід пам’ятати, що час обробки звукової інформації довший, ніж зорової, тому звук і текст не повинні дублюватися, а можуть лише доповнювати один одного. Для більш осмисленого сприймання звукової інформації її чергують із текстовою. При використанні музичних збірників треба пам’ятати, що використання спокійного музичного супроводу підтримує увагу, тоді як ритмічна музика увагу роззосереджує.

    Одним із важливих факторів підтримки сприятливих  умов роботи з програмним засобом  є стійкість програми до некваліфікованих дій користувача. Тому при введенні інформації слід передбачити використання маски введення даних, застосування єдиного роздільника дрібної частини числа незалежно від способу введення користувачем. Це дозволяє уникнути введення некоректних даних та "зависання" системи.

    Урахування  перелічених техніко-технологічних  та психолого-фізіологічних особливостей розробки програмного засобу дозволяє спеціалісту значно знизити термін створення ефективної комп’ютерної програми, зорієнтованої на підвищену якість обробки інформації та продуктивну роботу користувача.  

4. Середовище  програмування Delphi

    Delphi - є середовищем розробки програм,  яке використовує багато передових  ідей і концепцій, закладених  в графічному інтерфейсі Windows. Як  відомо, середовище розробки великою  мірою визначає ефективність  роботи програміста. У середовищі програмування Delphi є всі необхідні інструменти для того, щоб створювати повноцінні програми. Писати, компілювати і тестувати програму - все це можна робити, не виходячи з Delphi. Запустити середовище програмування Delphi можна, якщо двічи клацнути на ярлик для Delphi на робочому столі або за допомогою меню Пуск (у Windows’95). Для побудови програми Delphi широко використовують засоби, які надає система. Є дві частини побудови:

• перша – проектування інтерфейсу з використанням стандартних елементів (компонент) та маніпулювання їхніми розмірами й розташуванням;
• друга – написання фрагментів програмного коду для виконання завдання. Delphi самостійно записує деякі частини програми без зовнішнього втручання, розробникові треба кодувати лише суто свою задачу. Крім того, Delphi формує для майбутньої програми потрібну інформацію у файлах.

    На  всіх етапах розробки програми можна  бачити її інтерфейс, перевіряти програму шляхом виконання, змінювати властивості  компонент, на яких побудована програма, вилучати чи додавати візуальні компоненти.

    На  початку роботи з системою Delphi доцільно виконати її мінімальне налаштування.

    По-перше, треба підготувати папку (каталог), де будуть зберігатися всі файли майбутньої програми. Це ліпше робити до запуску Delphi.

    Нову  папку створити за звичайними правилами операційної системи Windows. Наприклад, запустити інструмент Мій комп’ютер (My Computer), розташований на робочому столі системи, відшукати потрібний диск та вже наявну папку, відкрити її, після чого через меню вибрати команди Файл ® Створити ® Папка. Ввівши з клавіатури потрібне ім’я папки та натиснути на клавішу Enter, матимемо готову порожню папку.

    Свою  папку можна створити і пізніше, під час побудови програми. У разі першого запам’ятовування відшукати  у стандартному вікні запам’ятовування файлів потрібні диск та папку і за допомогою кнопки вікна Створення нової папки так само, як і в попередньому випадку, ввести з клавіатури ім’я папки.

    По-друге, потрібно вибрати і налаштувати деякі важливі параметри Delphi, які постійно впливають на подальшу роботу. Вище зазначено, що в меню треба послідовно вибрати пункти Tools ® Environment Options… ® закладку Preferences і за допомогою мишки поставити позначку Öв полі Show compiler та Minimize on run. Таку ж позначку потрібно поставити в полі Break on exception. Для того, щоб можна було записувати в програмі коментарі та літерні рядки українською мовою, треба за такими ж пунктами вибрати закладку Display і в рядку Editor Font зі спадного списку шрифт Courier New Cyr.

1. Основні елементи середовища Delphi

    Інтегроване середовище Delphi складається з чотирьох основних елементів: головне вікно, вікно інспектора об’єктів, вікно  форми та вікно модуля (вікно коду).

    Головне вікно

    Головне вікно має заголовок Delphi 2.0 - Project1. Це вікно містить головне меню, панель кнопок швидкого доступу і палітру компонент.  
Головне меню - стандартне меню в стилі Windows. Це меню дозволяє керувати всіма аспектами роботи в Delphi. Рядок меню можна налаштувати за власним бажанням, наприклад, додати власні елементи до пункту меню інструментів Tools.  
Кнопки і гарячі клавіши. Кнопки використовуються для швидкого доступу до найнеобхідніших пунктів меню. Вони розташовані в лівій частині екрану на панелі швидкого доступу. Серед них є кнопки для компіляції і запуска програм, для перегляду вихідного коду рядок за рядком тощо. Для того, щоб з’ясувати призначення кнопки досить навести на неї вказівник миші і прочитати підказку. Панель швидкого доступу за замовчанням містить 14 кнопок, але її склад можна сконфігурувати іншим чином. Більша частина найнеобхідніших функцій середовища Delphi також має гарячі клавіши, які можна натиснути замість відповідної кнопки чи то пункту меню.

     
Палітра компонент - це каталог візуальних і невізуальних об’єктів, які можна  включати до власних форм и програм. У Delphi компоненти об’єднані в кілька основних груп: стандартна, додаткова, група Windows 95, група доступу до даних, група управління даними, група Windows 3.1, діалогова група, системна група, група звітів, OCX група і група взірців. Кожна з цих груп представлена на окремій сторінці палітри компонент. Щоб з’ясувати призначення компоненти, досить лише виділити її і натиснути F1.

    Вікно форми

    Вікно, яке ми бачимо в центрі, називається  формою. Під час розробки форма  являє собою вікно програми. У цьому вікні проходить основна частина роботи по проектуванню програми. Деякі елементи у вікні форми (лінії сітки, невізуальні компоненти) не будуть видимими під час виконання програми. Але, оскільки Delphi - це середовище програмування типу WYSIWYG (What - You - See - Is - What - You - Get, що бачите, те й отримаєте), то більша частина того, що ми бачимо під час проектування є тим, що ми побачимо і під час виконання програми. Вікно форми не обов’язково повинно виглядати так, як на малюнку. Є можливість змінити різні його властивості, наприклад, прибрати кнопки максимізації та мінімізації вікна тощо.Вікно форми в Delphi можна трактувати як своєрідний будівельний майданчик, на якому відповідно до плану розташовують компоненти майбутньої програми.

    Форма – це вікно Windows, побудоване одним із допустимих стилів. Зверху над вікном є смуга з заголовком і стандартними кнопками керування вікном. Решта простору вікна форми є робочою ділянкою, що є ознакою середовища. Сітка призначена для вирівнювання компонент під час їх розміщування на площині форми.

    Водночас  зі створенням нового проекту автоматично  створюється нова форма, яка з’являтиметься під час виконання готової  програми. Таку форму називають  головною формою проекту. Якщо ж проект потребує декількох форм, то нову стандартну форму можна додати команду File ® New Form, а шаблон форми вибрати в діалоговому вікні командою File ® New ® Forms. Шаблон містить готовий набір елементів керування для типових випадків розробки проектів. Delphi дає змогу створювати власні шаблони та зберігати їх разом зі стандартними.

    Розглянемо  головні етапи роботи з компонентами в робочій ділянці вікна форми. Активна в конкретний момент компоненту (та, що має фокус) виділена контурною  рамкою з маленьких чорних квадратиків  по периметру. Фокус між компонентами переміщують мишкою або клавішею Tab.

    Декілька  компонентів, розташованих на формі, можна  об’єднати в групу. Для цього  треба натиснути на ЛКМ і пересунути її так, щоб ділянка, обмежена штриховою  лінією, що тягнеться за мишкою, захопила потрібні компоненти. Після відпускання клавіші мишки всі об’єднані в групу компоненти будуть виділені контурною рамкою кожен, однак сірого кольору, сама рамка зафіксована лише по кутках кожного компоненту. Щоб відмінити об’єднання компоненту, досить клацнути мишкою в будь-якому вільному від компоненту місці робочої ділянки вікна форм.

    Для вилучення компоненти з форми  потрібно перевести на неї фокус  і натиснути на клавішу Del або вибрати з головного меню команду Edit ® Delete. Потрібно вилучити всі відразу компоненти, об’єднані попередньо в групі. Вилучену компонентну або групу відновлюють командою Edit ® Undelete.

    У межах робочої ділянки вікна  пересування компоненту найзручніше  мишкою на ліву клавішу. Для точного  розташування компоненту у вікні  використовують комбінацію клавіш керування курсором та клавіші Ctrl. Змінити розташування компоненти можна також шляхом задання відповідних координат її лівого верхнього кута в інспекторі об’єктів (властивості Left, Top).

    Розмір  компоненту найзручніше змінювати також мишкою. Для цього спершу компоненту роблять активнішою. Далі пересувають мишкою на один з маркерних чорних квадратів, розташованих по периметру. Курсор набуває вигляду двонапрямленої стрілки. Зафіксувавши ЛКМ, пересувають мишкою в потрібному напрямі і відпускають клавішу. Точну зміну розмірів виконують комбінацією клавіш керування курсором та клавіші Shift. Крім того, розміри можна визначити відповідними властивостями (Height, Width) в інспекторі об’єктів.

    Розміри та розташування всіх компонентів у вікні можна одночасно і пропорційно змінити. Для цього використовують команду головного меню Edit ® Scale, зазначивши зміну масштабу у відсотках.

    Якщо  у вікні форми вже розташовані  декілька компонентів, то їх можна вирівнювати  як щодо одної. Для цього застосовують команду головного меню Edit® Align або палітру вирівнювання, яку викликають командою View ® Alignment Palette. Ця палітра є окремим вікном, яке можна розташувати на екрані в зручному місці на тривалий час. Вирівнювання виконують для окремих компонентів, а також для груп. Компоненти в групі вирівнюються стосовно того компоненту, яка потрапила в групу першою.

    Вікно коду