Комп'терний дискурс
Реферат, 28 Марта 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Комп'ютерне спілкування стає дедалі поширенішим видом комунікації, тоді як типи і жанри комп 'ю-
терногодискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо. Крім того, комп 'ютерне спілкуван
няв україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному аналі
зу.Тому цю працю присвячено розгляду комп 'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія,
здійснюваназа допомогою чи пов 'язана з роботою комп 'ютера. Показано, що специфіка комп 'ютерного
дискурсуполягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; для
комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; комп 'ютерний жаргон у
своємуфункціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови.
Работа содержит 1 файл
07_fedoriv_ml.pdf
— 407.06 Кб (Скачать)| Page 1 |
ФедорівΜ.Л.
ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ
Комп'ютерне спілкування стає дедалі поширенішим видом комунікації, тоді як типи і жанри комп 'ю-
терногодискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо. Крім того, комп 'ютерне спілкуван
няв україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному аналі
зу.Тому цю працю присвячено розгляду комп 'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія,
здійснюваназа допомогою чи пов 'язана з роботою комп 'ютера. Показано, що специфіка комп 'ютерного
дискурсуполягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; для
комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; комп 'ютерний жаргон у
своємуфункціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови.
У сучасному суспільстві, де розширюються
міжнародні контакти на різних рівнях і в різних
галузях економіки, зростає роль використання
комп'ютерів і глобальної системи Інтернет. Наше
дослідження присвячене вивченню особливостей
комп'ютерного дискурсу.
Комп'ютерний дискурс виник одночасно з
появою електронно-обчислювальних машин у
США 1946 p. Із розвитком обчислювальної тех
ніки в Україні також почала складатися специ
фічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-
професіонали. Розповсюдження персональних
комп'ютерів та створення Інтернету залучило до
цієї сфери широкі верстви населення, які сприй
няли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівня
но молодий вік спеціалістів, зайнятих у цій сфе
рі професійної діяльності, а також популярність
комп'ютерів у молодіжному середовищі, схиль
ному до вживання жаргонних висловів, визнача
ють моду на них серед користувачів.
Мова як засіб спілкування має яскраво ви
ражений соціальний характер, де суспільні фу
нкції активно впливають на її структуру і ба
гато в чому визначають її розвиток. У цьому
плані комунікативний статус і сутність мови
комп'ютерників становить теоретичний і прак
тичний інтерес. Розгляду саме цього питання й
присвячено дану розвідку. Матеріалом для до
слідження послужили словникові статті, текс
ти електронних повідомлень та комп'ютерних
конференцій, а також записи фрагментів усного
мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ю-
терників.
Розглядаючи загальні питання неформально
го мовлення, доречно зауважити, що лінгвісти
вважають його джерелом поповнення і рушієм
розвитку мови. Зокрема, аналізуючи сучасні тен
денції розвитку мови, О. Левінтов у статті «Па-
хани і пацани» [1] окремо зупиняється на такому
парадоксальному факті, як опір розвиткові мови
© Федорів М. П., 2003
з боку її найбільших поборників: «Чомусь вва
жається, що мова, в основному, розвивається
сама по собі, з властивою їй містичною і міфіч
ною суб'єктністю. Вважається також, що вона
вбирає в себе інші мови за рахунок комунікацій,
у нашу добу все більш технічних.
Усілякі зміни в мові викликають лють і цьку
вання з боку ревнителів мови. Це дуже дивно -
лінгвісти і філологи, педагоги і дослідники, які
відносять себе до ревнителів мови, першими
ополчуються на поновлення мови й одночасно
пишаються її динамічністю і тим, що "мова роз
вивається"».
Для ілюстрації автор наводить цитату з
М. Горького (стаття «Про мову» [2]): «З найбіль
шою прикрістю доводиться зазначати, що в кра
їні, яка так успішно - у цілому - сходить на ви
щий щабель культури, розмовна мова збагати
лася такими недоречними слівцями, як, напр.,
"мура", "буза", "волинити", "шамати", "дай
п'ять", "на великий палець із присипкою", "на
ять" і т. д., і т. п.».
Подібне «занепокоєння» можна знайти у
Ф. Гладкова: «У нашому соціалістичному суспіль
стві ще не витравлено заразу лихослів'я... Особ
ливо тяжко, коли вправляються в доборі лихих
слів, не соромлячись вуличного натовпу, підліт
ки» [3].
Вступаючи у полеміку із згаданими автора
ми, О. Левінтов стверджує, що мова сама по собі
розвиватися не може, і що діти відіграють основ
ну роль у розвитку мови. Найяскравіше це яви
ще проявляється на зламі епох, у періоди воєн та
революцій. Тоді «надані самі собі і стихіям віль
ного існування, діти, як голодні вовченята, по
чинають хапати будь-які мовні кусні, поглинають
будь-що, зовсім не страждаючи нетравленням
шлунку (чи мови?) і при цьому винятково вільно
займаючись словотвором і навіть граматичними
інноваціями».
| Page 2 |
Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
33
Обстоюючи історичну функцію дітей у фор
муванні мови, автор цитує О. Єсперсена: «У скан
динавських мовах доба вікінгів є, очевидно, пе
ріодом, що породив наизначніші лінгвістичні
зміни. Але якщо я не помиляюся, то причина
цього не в героїчному характері епохи і не в бур
хливому зростанні самоповаги та самоствер
дження, як це іноді відзначали. Більш прозаїчна
причина полягає в тому, що чоловіки були від
сутні, а жінки були змушені займатися іншими
справами, а не мовним вихованням своїх дітей.
Я також схильний думати, що та неперевершена
швидкість, з якою, протягом останніх ста років,
вульгарне мовлення англійських міст відійшло
від мови освічених класів... має своїм природ
ним поясненням вкрай тяжкий стан дітей про
мислових робітників у першій половині мину
лого сторіччя» [4].
Для підтвердження тези про роль дітей у про
цесі розвитку мови О. Левінтов аналізує три віхи
в історії Росії, кожна з яких характеризувалася
помітними «ненормативними» зрушеннями у
мові. Так, у післяреволюційній Росії нову лінгві
стичнухвилювніскласбезпритульн
ністю порівнюваний із класом пролетарів або
прошарком інтелігенції. «За різними даними,
кількість дітей, які потребували негайної допо
моги держави, становила у 1921 р. 4-6 млн чол.,
у 1923 p.- 2,5-4 млн» [5], або близько 5 % усього
населення країни.
Саме до цього періоду автор відносить ви
никненняунікальногофеноменусум
(«секретної» мови закритих товариств і груп) і
сленгу- принципово відкритого мовлення як спо
собу самовираження. Цей феномен виражався,
з одного боку, як доступна, природна і загаль
новживана мова всіх прошарків суспільства, з
іншого - як мова, що зробила всю країну закри
тою за залізною завісою стороннього розуміння.
Цямова«стала,насамперед,
то мімікруючи під ленінсько-сталінські політич
ні лайки і паплюження, то вибухаючи у сутінках
ГУЛАГу розсипами нових слів і побудов, почала
формувати новий тип людей - "радянську люди
ну". Ця мова виникла як опора подвійної (по
літичної і кримінальної) моралі і сама стала за
кваскою нового суспільства, що існує в лещатах
антиправової, але поліцейської держави».
Другу хвилю О. Левінтов пов'язує з Другою
світовою війною, коли майже все повторилося
знову: казенні діти (суворовці і нахімовці), без
притульність, сирітство. «Вплив війни і пов'яза
них із нею бідувань позначається, на жаль, і на
іншому. У хлопчиків була перерва в навчанні.
Вони тинялися з міста в місто, були в евакуації, і
не завжди в батьків вистачало часу стежити за
правильним розвитком дітей. У багатьох мовлен
ня страждає хибами проти законів мови, воно
неохайне, уривчасте, перевантажене зайвими
словами» [6].
Третя хвиля виявилася найпотужнішою і най
більш тривалою. Вона почалася з перебудовою і
наступною відверто кримінальною демократиза
цією і тягнеться вже понад десять років. За цей
час повалилася не тільки радянська держава, а й
невідривні від неї поняття «радянський народ»,
«радянська мораль». Батьки виявилися переваж
но моральними банкрутами в очах своїх дітей.
Тепер ми маємо справу з моральним сирітством
цілого покоління - явищем набагато страшні
шим, ніж може здатися. «Це покоління сиріт при
живих батьках. Якщо у двох попередніх хвилях
знедоленому дитинству і його мові було проти
ставлено офіційну мораль, то тепер нічого та
кого немає, а засоби масової інформації працю
ють відверто і самовіддано не проти, а за - мо
ральнувседозволеність,
ня її на рідну мову нового покоління. "Стрілка",
"тусовка", "стволи", "путана", "зелень" - усе це
вихлюпнуло із зон і "малин" у газети і на телеба
чення, обговорюється і використовується гумо
ристами, політиками, правителями, бізнесмена
ми, оглядачами» [7].
Ситуація набуває дедалі більшої серйозності,
оскільки діти перебудови (кінця вісімдесятих)
сьогодні вже вступили у фертильний вік (вік ак
тивного відтворення), і їхні діти знатимуть тіль
ки цю і ніякої іншої мови. Престижною для ба
гатьох молодих людей стала девіантна поведін
ка. Часто молода людина максимально уподіб
нюється до уявної зовнішності в'язня та злочинця
(дуже короткою стрижкою, татуюванням). Ці нові
діти однаково успішно використовують у розмові
«пацан»,«чмо»,«чорнийнал»,«
«дум-дум», «кенсел» та іншу кримінально-ком
п'ютерну лексику.
Таким чином, стрімкі соціальні процеси не
одмінно призводять до відчутних змін у стиліс
тиці усного і писемного мовлення.
Останні роки позначились новими тенденці
ями в дослідженні неформального мовлення вза
галі й молодіжного зокрема. Його почали вивча
ти в контексті мови міста [8]. Питання культури
мовлення в дослідженнях цього періоду практи
чно не обговорюються; термін «жаргон» цілком
втрачає зневажливий значеннєвий відтінок [9].
Втім на даний час кількість наукових праць,
присвячених молодіжному розмовному мовлен
ню, значно скоротилася. Так, А. Бабіна, розгля
даючи історію цього питання у Росії, зазначає,
| Page 3 |
34
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
що якщо в 1997 р. в Російську державну бібліоте
ку надійшло вісім дисертацій на цю тему, то в
1998 p.- дві, а пізніше - жодної (дані на кінець сер
пня 2000 p.). Періодичні видання і збірки філоло
гічних праць відзначають схожу тенденцію [10].
Таку ж невтішну картину можна простежити
і в Україні. Серед філологічних праць вивченню
окремих питань функціонування молодіжного
дискурсу присвячено дисертаційні дослідження
О. Л. Шинкаренко [11], Н. О. Шовгун [12],
Т. С Бакіної [13], Т. М. Бурди [14], Ж. Д. Горіної
[15]. Мовні засоби зниженого стилю розгляда
ються на аналізі публіцистичного дискурсу в ро
боті І. О. Соболевої [16]. У Національній бібліо
теці ім. В. І. Вернадського наявна одна дисерта
ційна робота К. А. Іванової в галузі соціології,
що розглядає міжкультурну комунікацію в укра
їнському вузі [17].
Що ж стосується особливостей комп'ютерно
го дискурсу, то в НБУ ім. В. І. Вернадського за
реєстровано лише одне філологічне досліджен
ня А. О. Ніколаєвої [18]. Тут термінологічну ле
ксику програмування розглянуто як складний
комплексний об'єкт і проаналізовано як систе
му. Визначено тематичні групи номінацій ком
п'ютерної галузі, описано словотвірні процеси
у терміносистемі. Виявлено специфіку лексико-
семантичних ознак дослідженої термінології.
Прицьому,
цювання й оприлюднення матеріалів щодо ви
вчення молодіжної розмовної мови, міської го
вірки, спеціальних жаргонів і т. п., сучасні до
слідники потрапляють у створену їхніми попе
редниками величезну мережу термінів, що часто
замінюють і доповнюють один одного.
Розглядаючи мовні й стилістичні функції про-
фесіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів,
О. Д. Пономарів відносить їх до соціальної під
системи мови, яка характеризується обмеженіс
тю функціонування лексики [19]. А саме, автор
зазначає, що в лексиконі представників кожної
групи населення є специфічна лексика, властива
тільки їм, тобто мовлення окремих професійних
і соціальних груп населення має специфічні риси
в доборі й використанні слів.
При цьому обсяг лексикону певної соціаль
ної або професійної групи визначається ступе
нем відособлення її від решти носіїв мови. На
лексичні особливості мовлення впливає рід за
нять людини, коло її інтересів, середовище, з
якого вона вийшла чи до якого належить; навіть
те, з ким і де відбувається розмова.
Лексика обмеженого функціонування тради
ційно поділяється на професіоналізми, жаргоні
зми й арготизми.
Професіоналізми (лат. professio - «заняття,
фах») - це слова та словосполучення, властиві
мовленню певної професійної групи людей. За
межами даного професійного середовища ці сло
ва не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.
Лексика різних професійних груп характери
зується низкою специфічних рис. До професіо-
налізмів належать:
• назви знарядь виробництва таїхніх типів і
частин{пень/пеньок; дюрик; слоник; тачка/комп/
компутер;камінь; мозок; проц; клава/клавка/кла-
вір/кібарда;залізо; сідюк);
• назвитрудовихпроцесів{
ти,законектитись/залогінитись, відстрілюва
титрабли);
• назви різних Гатунків або типів сировини
чипродукту(шароварнє/фріварне забезпечення;
Вінда/Юнікс);
• спеціальні професійні вислови (інсталяція
системи, дефрагментація диска) тощо.
З-поміж професіоналізмів можна виділити
такі види:
науково-технічні (магнітна пам 'ять, моду
льний принцип, IBM, RAM, інтерфейс, оверлей,
стандартнепрограмне забезпечення, волоконно-
оптичнийкабель, автоклавіша);
• професійно-виробничі (обновити, (пе-
ре)завантажити;зовнішній пристрій; буферний
пул; бек файл);
• просторічно-жаргонні(
блики - неправильно відображені шрифти кири
лиці, аутглюк - програма Outlook Express, фо-
monon Adobe Photoshop, пожмакер Page Maker,
король дров Corel Draw).
Значна частина професіоналізмів - неофіційні
розмовні замінники термінів (баг, глюк). Про
фесіоналізми не становлять чіткої системи, тоді
як терміни є систематизованими (кодифіковани
ми) назвами понять. Професіоналізми виникають
у тих галузях, де заскладна або навпаки - не зо
всім сформована термінологія, там, де особливої
термінологіїнеможебути(зведена системна па
нель;автоматичний послідовно керований кальку
лятор; ІМАР (Internet Message Access Protocol) -
протокол доступу до повідомлень в Internet»).
• Здебільшого професіоналізмами є слова за
гальнонародної мови, вжиті у специфічному
значенні у мовленні комп'ютерників:
аборт - аварійне завершення програми;
висіти [зависнути] - бездіяльний стан про
грами або комп'ютера в результаті збою у вико
нанні програмного коду;
вікно - прямокутна частина екрана дисплея,
що використовується для відображення стану
активної програми;
| Page 4 |
Федорів Μ. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
35
вірус - деструктивна програма, що проникає
в систему без відома користувача (через Інтер-
нет або дискети);
дерево - структура розташування директорій
на сервері;
камінь - процесор (виготовлений на кремніє
вій - кам'яній - основі);
кишеня - кеш-буфер (cash buffer);
лазер - лазерний принтер;
мило - електронна пошта, e-mail;
стерти - знищити (файл, програму);
кілограм/кілометр - 1 кілобайт інформації
(1024 байти);
метр - 1 мегабайт (1024 кілобайти);
гектар - 1 гігабайт (1024 мегабайти).
{Загадка: що більше за об'ємом: кілограм,
метр чи гектар? Коментар: користувач-початкі-
вець думає, що в кілобайті - 1000 байт, а корис
тувач зі стажем - що в кілометрі - 1024 метри.)
• Професіоналізми творяться також усічен-
нямоснов:
комп - комп'ютер; кібер - кібернетик; інет -
Інтернет; прога - програма; проц - процесор;
• скороченням слів та словосполучень:
біоробот - біологічний робот; лазер - лазер
ний принтер; ICQ (I seek you - я шукаю тебе) -
система швидкого обміну повідомленнями через
Інтернет; сисадмін - системний адміністратор.
Професіоналізми деталізують мовний слов
ник, розширюють його там, де є на це потреба.
Найчастіше професіоналізми застосовуються
в усному неофіційному мовленні людей даної
професії. Тут вони виконують важливу номіна
тивно-комунікативну функцію, бо точно назива
ють кожну деталь виробу чи ланку технологіч
ного процесу і в такий спосіб сприяють кращо
му взаєморозумінню. У писемній формі профе
сіоналізми вживаються у виданнях, призначених
для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкці
ях,порадах:
В14 backup [резерв: резервувати]. Копія про
грами, диска або даних, що створюється з метою
архівації або захисту цінних файлів від ушко
джень. Деякі прикладні програми автоматично
створюють резервні копії файлів даних, зберіга
ючи як поточну, так і попередню версії на диску.
Користувачам комп'ютерів слід також створюва
ти резервні копії програм або даних, котрі не мо
жна легко відновити.
Як дієслово,- має значення «резервувати»,
тобто створювати резервну копію. В інших ви
падках означає повернення до попереднього стій
кого стану, в якому відомо, що база даних буде
повною та послідовною [20].
Жаргон (франц. jargon, первісно - пташина
мова, цвірінькання, незрозуміла мова, від галло-
роман. garrire - базікати) - один з різновидів со
ціальних діалектів, що відрізняється від загаль
новживаної мови використанням специфічної
експресивно забарвленої лексики, синонімічної
до слів загального вжитку, фразеології, іноді й
особливостями вимови. У широкому розумінні
жаргоном часом називають мову неосвічених
верств суспільства, зокрема спотворенуміжмов
ною інтерференцією [21].
Як відгалуження від загальновживаної лекси
ки жаргони не мають власної фонетичної та гра
матичної систем.
Жаргонізми. На відміну від експресивно ней
тральних професіоналізмів у розмовному мов
ленні будь-якого професійного середовища зав
жди є певна кількість емоційно забарвлених слів:
материнка(материнськаплата),та
тер), висіти (не працювати), оверлок (розгін про
цесора на частотах, що перевищують його тех
нічні характеристики, заявлені виробником),
глюк (збій або помилка). Це професійні жарго
нізми - емоційно забарвлені слова, які станов
лять спеціалізацію носіїв мови. Професійні жар
гонізми мають експресивно нейтральні відпо
відники в загальнонародній мові. Вони належать
долексикиобмеженогофункціонува
характерне забарвлення нелітературності. Охоп
люють невелике коло понять і предметів. У шир
шому значенні жаргон уживається в мовознав
чій літературі для називання не професійного, а
соціального відгалуження від загальнонародної
мови.
Найбільше жаргонізмів - це слова загально
народної мови, вжиті в специфічному значенні:
гребти гвинтом - про інтенсивну/довгу ро
боту жорсткого диска, що не дає очевидних ре
зультатів;
вбити - знищити (файл);
кольоровідрова, король дров -програмаCorel
Draw;
круте залізо - найсучасніше комп'ютерне
обладнання;
лопухи - великі навушники;
мама, мамка - материнська плата;
нафарширований(«повний фарш») —комп'ю
тер з найсучаснішою апаратною системою та
програмним забезпеченням;
пень - процесор типу Pentium.
Крім того, це деформовані загальновживані
слова:
видима карта - відеокарта;
кабло - кабель (з'єднання);
компутер, компухтер - комп'ютер;
файло - файл;
| Page 5 |
36
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
запозичення:
баг (bug) - помилка в програмному коді;
софт (soft ware) - програмне забезпечення;
утиліта (utility) - допоміжна програма;
юзер/усер (user) - користувач;
калькування:
еразити (erase) - знищити (файл);
контроль-брик(Ctrl-Break)-
ривання виконання програми;
кришити (crash) - несанкціоновано отрима
ти доступ;
мессага (message) - повідомлення;
юзати (use) - використовувати.
Таким чином, специфічна лексика жаргону
загалом ґрунтується на загальнонародній мові й
відрізняється від неї експресивною метафори
зацієюзагальновживанихслів(
тер фірми Макінтош; назва походить від логоти
пу у формі надкушеного яблука; презерватив -
антивірусна програма; жорнувати - про інтен
сивну роботу жорсткого диска), усіченням чи
спотворенням слів (соляра - операційна систе
ма Solaris; сервак - сервер), своєрідним слово
творенням (висюк - збій у виконанні програм
ного коду).
Психологічною основою виникнення жарго
ну в певних групах носіїв мови є їх бажання бути
дотепними, прагнення вразити співрозмовників
свіжістю та яскравістю висловлювання, вияви
ти зневагу або байдужість до предмета вислов
лювання, уникнути звичних, затертих слів і ви
разів.
Багато жаргонізмів і професіоналізмів має
інтержаргонний характер. Інтержаргон - це
один із соціальних варіантів мови, який об'єд
нує в собі частину слів кожного жаргону. Ці лек
семи вживаються в різних жаргонах і зрозумілі
їхнім носіям [22]. Проникаючи в розмовну мову,
деякі слова жаргонного вжитку з часом стають
набуткомекспресивногословниказ
ної літературної мови як засобу типізації, що зу
мовлюється взаємодією двох тенденцій у фун
кціонуванні мови - нейтральності й експресив
ності, стилістичного варіювання назв того само
го поняття. Наприклад, глючити на комп'ютер
ному жаргоні означає працювати з помилками;
у ширшому вжитку - виходити з ладу, втомлю
ватись.
Специфічною рисою жаргону є його відкри
тий характер. На відміну від нього, арго (франц.
argot - жаргон, первісно - жебрацтво) - умовна
говірка певної соціальної групи з набором слів,
незрозумілих для не втаємничених у справи цієї
групи. З погляду комп'ютерного дискурсу ми
розглядаємо арго як особливий вокабуляр так
званих хакерів. Сьогодні кожен користувач ком
п'ютерного середовища так чи інакше зустріча
ється з цією особливою субкультурою, у якій є
свої міфи, свої герої, злодії і, звісно, своя особ
лива мова, яка їх об'єднує, допомагає ідентифі
кувати становище в товаристві їхніх окремих
представників, обмінюватися інформацією і роз
пізнавати чужинців.
Для мови хакерів характерна велика розмаї
тість відтінків, що відбивають психологію лю
дей, які нею користуються. Характерною рисою
хакерів є гра слів. їхні інновації або лінгвістичні
знахідки відбивають незвичні сполучення слів
або стилів і використовуються не тільки для по
розуміння обмеженого кола осіб, а й, схоже, для
власного задоволення [23].
Деякі механізми походження лексики хакерів
відмінні від етимології стандартної лексики. Для
мови хакерів характерне створення своїх струк
турних утворень, як-от: контамінованих елемен
тів, дериватів з незвичними суфіксами, скорочен
нями,редуплікативних,
дартних елементів.
Джерелом виникнення стилістично знижених
слів, які є вторинними одиницями номінації, слу
гує здебільшого та сама лексика літературного
стандарту, використання якої в переносних, зни
жених значеннях характеризують нестандартну
лексику в цілому. Похідні нелітературні слова,
як правило, утворюються за моделями літератур
ного стандарту. Тобто, в хакерському арго найу
живаніші в загальнонародній мові слова мають
свої специфічні відповідники. Серед них є не
значна частина утворень від іншомовних коре
нів. Решта ж слів є утвореннями з прозорою чи
не зовсім ясною внутрішньою формою і своєрід
ною будовою, невідомими в загальнонародній
мові або деформованими шляхом заміни зву
ків,додавання,усіченнячиперест
дів тощо словами загальнонародної мови. Сло
возміна й утворення префіксованих форм від
буваються за законами загальнонародної мови.
Хакери користуються для спілкування так зва
ними жаргонними термінами, характерними
ознаками яких є особливості дефініції; так, ко
жен жаргонний термін потребує відносного тлу
мачення, а не синонімічного визначення, харак
терного для жаргонізмів. Наприклад, іменник
дедлок(Deadlock)
більше процеси чи користувачі не можуть про
довжувати роботу, гру і т. п., тому що кожен че
кає дій від іншого.
Існує кілька стандартних засобів утворення
жаргонних конструкцій, характерних для мови
| Page 6 |
Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
37
хакерів. Сюди входить подвоєння дієслова, коли
після завершеної фрази йде незалежна констру
кція, що складається з двох однакових дієслів,
які звучать як вигук, але не завжди мають знак
оклику. Дуже часто ці конструкції складаються з
англійських звуконаслідувальних дієслів, напри
клад: «Bang, bang» або «Quack, quack». У деяких
подібнихконструкціяхдієслована
кових або абсолютно нових значень, ніяк не по
в'язаних з основним значенням дієслова.
Отже, мова хакерів - це свого роду професій
ний жаргон, де словниковий запас постійно по
повнюється й удосконалюється і де норми тер
мінологічно замкненої лексичної системи сполу
чаються з професійною нормою жаргону. Співі
снування цих двох професійних норм привело
до утворення професійної форми повсякденно
го невимушеного спілкування, де має місце лі
тературно-професійне мовлення, побутово-про
фесійне і фамільярно-професійне або жаргон.
Таким чином, з поширенням обчислювальної
техніки в Україні почала складатися специфічна
мова,якоюспілкувалисякомп'
сіонали. Проте розповсюдження персональних
комп'ютерів і створення Інтернету залучило до
цієїсфериширшіверствинаселення
ли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику.
Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті
у цій сфері діяльності, а також популярність ком
п'ютерів у молодіжному середовищі, схильному
до вживання жаргонних і сленгових висловів, ви
значають моду на комп'ютерний жаргон серед
професіоналів і пересічних користувачів.
Лексико-семантичний аналіз показує, що в
комп'ютерному жаргоні багато запозичень з ан
глійської мови, здебільшого транслітерованих
(баг-bug,тобтожук -слово,щопобутуєзсереди
ни 50-х pp. XX ст., коли релейний комп'ютер
вийшов з ладу через таргана; зухель - Zyxel, на
зва модема, яка читається за українською орфо
графією), а часто перероблених або навмисно
покручених (аутглюк - Outlook, фотопоп -
Photoshop, пожмакер - Page Maker). Панування
англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в
усьому світі англомовної термінології, котра по
в'язана з домінуванням на світовому ринку аме
риканських фірм, які виготовляють комп'ютери
та програмне забезпечення до них; по-друге,
модою на англійську мову в молодіжному середо
вищі та в суспільстві загалом, що призводить до
засміченняукраїнськоїмовианглі
ми(наприклад,імпічмент, маркетинг, менедж
мент і т. д.); по-третє, досить високим рів
нем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяль
ності.
В основному комп'ютерний жаргон послуго
вується окремими словами й виразами, вжива
ними в середовищі користувачів та спеціалістів-
комп'ютерників, тобто вдається до використан
ня жаргонної лексики. Однією з причин виник
нення такої «мови» вважається її виключна
місткість, коли трьома-чотирма специфічними
словами можна передати чималий абзац літера
турно опрацьованого технічного тексту. Зреш
тою, комп'ютерний жаргон виражає навіть пев
ні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Ме
режі відтворити майже неможливо [24].
Якби створити словник комп'ютерника, то,
звичайно ж, значної частини слів, які він вжи
ває, у нині існуючих словниках української мови
ми б не відшукали. Звідси робимо висновок про
те, що комп'ютерник використовує багато таких
засобів мовної експресії, які раніше зовсім не
булиузвичаєними.
Процес набуття нової лексики, більша части
на якої - перероблені на місцеву манеру англій
ські слова, породило спочатку жаргонізми, а по
тім і терміни нової субкультури. І зрозумілі біль
шості такі слова, як «юзер», «вінди», «геймер»
користуються більшою популярністю, ніж їхні
літературні еквіваленти «користувач», «операцій
на система Windows» чи просто «гравець».
Крім того, світ прикладних програм загалом
і комп'ютерних ігор дозволив собі «погратися»
не лише зі сприйняттям світу, а й з такою святи
нею, як слово. Комп'ютерні ігри спричинили
появу нових діалектів, суміш англо-місцевого
жаргону зі специфічними назвами віртуальних
світів і ще багато з чим. Причому, пересічному
«думеру» чи «квакеру» важко буде зрозуміти «ед-
венчера», якщо вони заговорять на «своїх» мо
вах (думер - гравець у гру-бойовик Doom -
смерть; відповідно, квакер - гравець у її сучас
ніший варіант Quake — землетрус, едвенчер -
гравець в Adventure - пригоди).
Як бачимо, комп'ютерний жаргон - це вірту
озна гра для людей, яким тісно в межах нормо
ваної літературної мови. Втім, хоч би як прагну
ли носії жаргону до самобутньої яскравості мов
лення та відмінності його від нормалізованої
української мови, у їхньому мовленні переважа
тиме «проукраїнська граматична тенденція», адже
базовим матеріалом мовлення є все-таки україн
ська мова, будь-які нововведення відбуваються
всередині системи мови і будуються за законами
української мови.
Як відомо, основних способів словотворен
ня є два: морфологічний і неморфологічний. При
цьому серед морфологічних способів виділяють
афіксальні (суфіксальний, префіксальний, пре-
| Page 7 |
38
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина 1
фіксально-суфіксальний), безафіксний, осново-
складання, абревіація. До неморфологічних спо
собів творення належать морфолого-синтаксич-
ний (набуття нового значення при переході сло
ва з однієї частини мови в іншу), лексико-синта-
ксичний (нове слово утворюється в результаті
зрощення слів словосполучення в одне слово) та
лексико-семантичний (метафоричне переосмис
лення вже існуючих у мові слів).
Морфологічне словотворення
Афіксальні способи
Як зазначається в енциклопедії «Українська
мова»,афіксація-
їнської мови спосіб словотворення, за допомо
гою якого утворюється майже 85 % слів її слов
никового складу [25].
• Суфіксальний:
Англійське дієслово crack (розколювати) по
родило українське дієслово крекнути (або в
жартівливому вигляді крякнути), a hack (розби
вати) -хакнути з українським суфіксом -ну, який
тут виступає для позначення одноразової дії. Під
впливом народної етимології програми для зла
муванняотрималижартівливуназву
звуковий вигляд англійського слова співвіднес
ли з українським звуконаслідувальним вигуком
«кря», який в уяві одних позначає звук, що вини
кає при розколюванні, наприклад, дерева, а в ін
ших - схожий до качиного крик «кря-кря».
Геймер - англійська основа game (гра) з до
даванням іменникового суфікса -er, що означає
людину, яка виконує певні дії (грає в комп'ютер
ні ігри - гравець).
Тут використовуються ті самі суфікси для
утворення нових слів, які відображають ставлен
ня мовця до того, що вони позначають: відюха
(система Windows; суфікс -юх(а) залежно від си
туації надає експресію згрубілості, зневаги або
іронії).
•Префіксальний:
Закачати - основа качати, префікс за-, що
означає початок і завершеність дії. Так само, зли
ти,скинути, вбити.
•Суфіксально-префіксальний:
Залогінитись означає зареєструватися в
системі. Тут до англійської основи log(-)in - вхід
у систему - приєднано префікс початку чи за
вершення дії за- та дієслівний суфікс -и-. (Від
повідно, відлогінитись - вийти з системи). По
дібнимчином,
ченням приєднання чи доповнення, одержуємо
слово приатачити - приєднати файл до основ
ного повідомлення в електронній пошті.
Безафіксне словотворення
Велику популярність у комп'ютерному жар
гоні мають усічені слова: комп, ком (замість ком
п'ютер), проги (програми), вінди (програма
Windows), клава (клавіатура), проц (процесор).
Складання слів та основ
Інтернет - міжнародна комп'ютерна мережа;
складання основ inter- (міжнародний) та -net (ме
режа)
Абревіація
Способи абревіації полягають у поєднанні
початкових літер чи частин слів, іноді з цілими
основами:
сисадмін (Sysadmin, system administrator) -
системний адміністратор; людина, яка обслуго
вує комп'ютер у мережі або загальнодоступний
вузловий сервер (дві частини слів: сис-темний
адмін-істратор);
авто-клавіша - клавіша автоматичного запу
ску (частина слова + основа);
PC (Personal Computer) - персональний ком
п'ютер. Характерною особливістю абревіації у
комп'ютерній лексиці є те, що вона запозичуєть
ся з мови-оригіналу у первинному вигляді, тоб
то передається латиницею.
Неморфологічне словотворення
Лексико-семантичний спосіб
Набуття словом нового значення відбуваєть
ся за рахунок переосмислення вже наявних у мові
слів.
• Метафора
Нових значень у комп'ютерному жаргоні на
були багато українських дієслів, наприклад: за
виснути (припинити відповідати на команди);
перекачати, злити (переписати інформацію);
тачка(комп'ютер).
• Метонімія
Камінь (процесор: виготовляється на основі
кремнію, а відтак - камінь); огризок - комп'ю
тер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).
Аналіз мовного матеріалу показує, що лекси
ко-семантичний спосіб словотворення у комп'ю
терній лексиці є найбільш поширеним і часто
зустрічається поряд з іншими (зокрема афіксаль
ним: злити, вбити).
Варто також підкреслити, що однією з влас
тивостей жаргонної лексики є переосмислення
загальновживаних слів і створення на їхній ос
нові лексичних одиниць з подвійним змістом, які
співвідносяться з далекими за значенням слова
ми,- широко виявляється і в комп'ютерному жар
гоні: квакати - грати в комп'ютерну гру Quake.
| Page 8 |
I
Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
39
Тут англійське quake (землетрус) та українське
квакати - різні за значенням слова, але звучать
майже однаково, що можна кваліфікувати як між
мовну омонімію.
Морфолого-синтаксичний спосіб
Маздай - операційна система Windows чи
будь-яка інша погана річ (від англ. must die - по
винно померти); англійська дієслівна конструк
ція переходить в український іменник.
Комплектуючі - деталі, з яких складається
комп'ютер; активний дієприкметник переходить
в іменник.
Лексико-синтаксичний спосіб
Юзнет (Usenet) - загальна мережа, всесвітня
загальна мережа телеконференцій; нове слово
утворюється в результаті зрощення слів слово
сполучення (use - використовувати, the net - ме
режу).
Український комп'ютерний сленг через свою
молодість не досить усталений, і тому більшість
слів у ньому має багато варіантів вимови і напи
сання: вегеа, веґеа, вежеа, вагон - відеоадаптер
VGA; глючити, глюкати - працювати з помил
ками; дурдос, дирдос - операційна система DR-
DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або анг
лійському прочитанню, або його українській
транслітерації. У будь-якому випадку вимова сти
лізована під розмовну українську.
Отже, комп'ютерний жаргон дуже близький
до загального жаргону й розвивається за тими
самими закономірностями.
Як випливає зі сказаного, найпоширенішими
способами словотворення у комп'ютерній лек
сиці є лексико-семантичний, безафіксний, а та
кож афіксальний. При цьому лексико-семантич
ний може поєднуватися з іншими відомими спо
собами. Побіжний аналіз частотності їх викори
стання підтверджує той факт, що комп'ютерна
лексика створюється і розвивається за законами
української мови, з характерними для цієї лек
сики тенденціями до скорочення, застосування
мовної гри та засобів мовної експресії.
Щоб розглянути комп'ютерну комунікацію з
погляду лінгвістики, необхідно встановити місце
комп'ютерного дискурсу в комунікативному се
редовищі, виявити провідні ознаки комп'ютер
ноїкомунікації,
вання.
Ми виходимо з того, щодискурсрозглядаєть
ся як культурно-поведінкова одиниця мовленнє
вої діяльності. А саме, Д. Кристал визначає його
як сукупність речень, що складають розпізнава
ну мовленнєву подію. У предметно-лінгвістич
ному плані під дискурсом він розуміє будь-який
логічно зв'язний відрізок мовлення (переважно
усного), що за розмірами перевищує одне речен
ня [26].
Категорія спілкування перебуває в центрі ува
ги гуманітарних наук. При цьому спілкування
прийнято розглядати як взаємодію, змістом якої
є взаємне пізнання й обмін інформацією за до
помогою різноманітних засобів комунікації з
метою встановлення стосунків, сприятливих для
процесу спільної діяльності [27].
Як зазначалося вище, предметом цього дослі
дження є комп'ютерне спілкування. Комп'ютер
на комунікація відкриває новий вимір у люд
ському спілкуванні, даючи можливість зберігати
і швидко передавати великі обсяги інформації,
використовувати аудіо- і відеоканали спілку
вання, а також спілкуватися в режимі on-line, тоб
то в безпосередньому лінійному контакті з рес
пондентом. Комп'ютерне спілкування передба
чає, поряд з безпосередньою, комунікацію у вір
туальному середовищі, і в цьому полягає його
найважливіша відмінна риса.
Таким чином, комп'ютерним дискурсом ми
вважаємо спілкування користувачів чи спеціалі-
стів-комп'ютерників безпосередньо чи в комп'ю
терних мережах. При цьому комп'ютерне спіл
кування може бути як індивідуально-орієнтова
ним (листування засобами електронної пошти),
так і статусно-орієнтованим (спілкування в різ
номанітних конференціях). Комп'ютерний дис
курс має багато точок дотику з масовою комуні
кацією, але не збігається з нею повністю, оскіль
ки комп'ютерна комунікація, на відміну від ма
сово-інформаційної, є взаємно спрямованою, і
багато текстів мають персональний характер.
Комп'ютерна комунікація багатогранна. Вона
має характеристики, властиві й іншим видам ко
мунікації. Так, у праці О. Н. Галічкіної [28] на
водяться такі риси.
З погляду масштабності, комп'ютерне спілку
вання має в собі риси масової (спілкування з усім
світом), міжособистісної (спілкування між кори
стувачем і комп'ютером) і групової комунікації.
З огляду на часовий чинник - тривалість ко
мунікативногопроцесу,-комп'
ня може бути як стислим (одержання електрон
ної пошти), так і тривалим у часі (участь у кон
ференціях).
За формою комп'ютерна комунікація поділя
ється на усну (безпосереднє спілкування чи при
наявності голосового модема) і письмову (текс
това і графічна, тобто передача малюнків, схем
і т. д., але не букв).
Відповідно до каналу передачі й сприйняття
інформації комп'ютерна комунікація ділиться на
| Page 9 |
40
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
| Page 10 |
Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
41
| Page 11 |
42
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
комп'ютерного спілкування і, по-друге, дотри
мання певного етикету спілкування (внутрішня і
зовнішня цензура).
Незважаючи на деякі відмінності, в цілому
інвентарі використовуваних графічних засобів і
їхні функції збігаються в англійському, російсь
кому та українському комп'ютерних дискурсах,
що дозволяє вважати ці засоби властивими саме
комп'ютерному спілкуванню.
Вивчення комп'ютерного дискурсу тільки
починається. Його перспективи ми бачимо в
освітленні специфіки інших жанрів даного типу
спілкування, у вивченні експансії двох найваж
ливіших типів дискурсу - масово-інформацій
ного та повсякденного - в усі інші сфери спіл
кування, у встановленні експресивних характе
ристик комп'ютерного дискурсу, що випливають
з його віртуальності та використання мультиме
дійних засобів, в освітленні міжкультурних особ
ливостей використання англійської мови як за
собу міжнародного спілкування у віртуальному
просторі.
15. Горіна Ж. Д. Розвиток українського розмовного мовлення
студентів національних груп нефілологічних факультетів
вищих навчальних закладів південного регіону України:
Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02; Південноукр.
держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського.- Одеса, 2001.- 20 с
16. Соболева І. О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в
сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис. ...
канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний
ун-т ім. В. І. Вернадського.- Сімферополь, 2002.- 19 с
17. Іванова К. А. Соціологічні аспекти міжкультурної комуніка
ції в українському вузі: Автореф. дис. ... канд. соціол. наук:
22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В. Η. Каразіна.- X., 2002.- 22 с.
18. Ніколаєва А. О. Структурно-семантична характеристика
термінології програмування, комп'ютерних мереж та захи
сту інформації: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01;
Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна,- X., 2002.- 16 с
19. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови-
Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000,- С 96-102.
20. Комп'ютерний словник / В. О. Соловйова (пер.).- К.: Укра
їна, 1997.- С 38.
21. Українська мова. Енциклопедія / В. М. Русанівський та ін.
(ред.); HAH України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні,
Ін-т української мови.- К.: «Українська енциклопедія»
ім. М. П. Бажана, 2000.- 750 с- С 167-168.
22. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окре
слення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових
праць.-Донецьк: ДонДУ, 2000.- С 67-73.
23. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров // Язык как структу
ра и социальная практика.- Хабаровск, 2000-Вып. 1- С. 37-40.
24. Щурі. Особливості українського комп'ютерного жаргону//
Рідна школа.- 2001, № 3.- С. 10. <http.7/linguist. univ. kiev.
ua/Lingur/art_16. htm> - 12, Грудень 2002 p.; <http.7/slang.
od. ua/?page=viewart&id=12>.
25. Українська мова. Енциклопедія І В. М. Русанівський та ін.
(ред.); HAH України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні,
Ін-т української мови.- К.: «Українська енциклопедія»
ім. М. П. Бажана, 2000.- С 37.
26. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3 ed.
Oxford: Blackwell Publishers, 1992.- P. 106.
27. Галичкина Ε. Η. Специфика компьютерного дискурса на
английском и русском языках (на материале жанра компью
терных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук.
Волгоград, 2001- 19 с.
28. Там само.
М.Fedoriv
ON PECULIARITIES OF COMPUTER DISCOURSE
Computerbecomes a widely spread means of communication, while types and genres of computer discourse
arenot sufficiently elucidated in the linguistic literature. Moreover, computer discourse in the Ukrainian medium
wasnot examined as a linguistic object. Hence the present paper focuses on the Ukrainian computer discourse
treatedas a communicative event realized via computers. It is shown that computer discourse specificity consists
inselective combination of features characteristic of other types of communication; in the Ukrainian computer
discoursethe English stems prevail; Ukrainian computer jargon in its functioning and especially word building
conformsto the rules of the Ukrainian language.
1. Левинтов А. Паханы и пацаны. <http://lebed. hl. ru/artl049,
htm>; <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
2. Горький Μ. «О языке» II «О литературе».- М.: Гос. изд-во
худ. лит-ры, 1935.- С. 142- Цит. за <http://slang. od. ua/
?page=viewart&id=33>.
3. Гладков Ф. «Об одном позорном пережитке» //«Литератур
ная газета», 22.05.1952.- Цит. за <http://slang. od. ua/
?page=viewart&id=33>.
4. Jespersen О. Language, its Nature, Development and Origin.-
London, 1934,- P. 261,- Цит. за <http-.//slang, od. ua/
?page=viewart&id=33>.
5. Большая советская энциклопедия (БСЭ).- М.: Советская
энциклопедия, 1969-1978.- Т. V.- С. 786.
6. Кригер Е. Суворовцы // «Известия», 28 июля 1945 г.- Цит.
за <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
7. <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
8. Пестерова Η. Т., Рут М. Э. Номинативность и экспрессив
ность в семантике образного слова (именование людей в речи
школьников) // Живая речь уральского города.- Свердловск,
1988- С. 88-96; Гусева Л, Г., Манион Я. Г. Локальный со
циально-возрастной жаргон.- Там само; Иванищев С. И. Об
ращения в городской речи (на материале речи первокурсни
ков) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы до
кладов Всерос. конф.- Челябинск, 1992.- С. 95-96.
9. Словарь лингвистических терминов / Под ред. О. С. Ахма-
новой.- М., 1964.
10. Бабина А. Терминологическое поле в исследованиях соци
олекта <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=32>; <http://
annababina. narod. ru/terminl. html>.
11. Шинкаренко О. В. Явище лексичної інтерференції в україн
ському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис....
канд. філол. наук: 10.02.01 /HAH України; Ін-тукраїнської
мови.-К., 1995.- 18 с.
12. Шовгун Н. О. Формування українського сленгу в мовлен
нєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис. ...
канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський нац. ун-т ім. Тараса
Шевченка.- К., 2000.- 17 с
13. Бакіна Т. С Сучасний фольклор школярів (Особливості тво
рення і побутування): Автореф. дис. ... канд. філол. наук:
10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка- К., 1997- 24 с
14. Бурда Т. М. Мовна поведінка особистості в умовах україн
сько-російського білінгвізму (молодіжне середовище
м. Києва): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 /
HAH України; Ін-т української мови.- К., 2002.- 22 с