Проектування інформаційної системи складу рекламної агенції

ЗМІСТ

Вступ

1. Постанова  задачі

2. Методи вирішення  задачі

3. Висновки

4. Використана  література

5. Додатки

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Проектування інформаційної системи складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

3

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

Реферат

Курсовий проект містить 27 сторінки має 2 додатки В ході його розробки було використано 7 джерела.

В даному курсовому проекті  було проведено аналіз діяльності складу рекламної агенції.

Метою даної курсового  проекту є закріплення знань з дисципліни “Моделювання систем” та дисципліни “Основи автоматизованого проектування складних об‘єктів і систем” та набуття навиків застосування методології проектування інформаційних систем з використанням CASE технології – пакета ERwin, та використанням пакету програм Delphi 7.

В даній курсовій роботі була розроблена інформаційна система з використанням RAD технології в середовищі Delphi.

В даному курсовому  проекті було розроблено фізичну  модель бази даних за допомогою CASE- засобу ЕRWin та на його основі створено інформаційну систему з використанням RAD - технології (Rapid Application Development - середовище швидкої розробки додатків) в середовищі Delphi.

Ключові слова:

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ

CASE-ТЕХНОЛОГІЇ

ERWin

Delphi

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С

Проектування інформаційної системи  складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

4

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

Abstract

The course project consists of 52 pages and 12 annexes. 7 books were used in its development.

This course project analyzes the activity of the LaNe Ltd company, especially the chief engineer department. We will focus on his work further.

The aim of this course project is the perfection of research skills and modeling of the management subsystem of the chief engineer for logistics department of the LaNe Ltd company.

The functional model with the use of CASE BPWin and the logic model of the database with the use of CASE BPWin have been developed. The functional model is presented as the context diagram and the diagram of decompositions. The functional model allows to show practically the works being underway in the chief engineer for logistics department of the LaNe Ltd company. On the basis of it the feasibility analysis of the modeled system has been made. The logic model has been presented at the level of definitions and attributes.

Key words:

LaNe Ltd company

Database logic model

Functional model

Equipment

Repair

Case technologies

BPWin

ERWin

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Коврига А.М.

Моделювання діяльності відділу провідного інженера матеріально-технічного забезпечення та технічне обслуговування від

" ООО ЛаНе "

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О. В

5

52

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

Вступ

Створення сучасних інформаційних  систем перетворюється на серйозну проблему через стрімкий розвиток різноманітних інформаційних технологій, мов програмування та технічних засобів. Створювана система ризикує застаріти ще на стадії розроблення. Прийнятний раніше термін розроблення системи протягом двох років нині не задовольняє сучасні темпи розвитку комп‘ютерних наук. Способи вирішення проблеми знаходяться серед тих самих комп‘ютерних технологій, що її породили. В цьому аспекті увагу привертають CASE-засоби, що забезпечують автоматизацію дослідження, моделювання та проектування інформаційних систем.

Реалізацію проектів зі створення інформаційних систем прийнято розподіляти на стадії аналізу, проектування, програмного кодування, тестування та супроводження. Автоматизація проектування скорочує термін проектування системи, дає можливість проводити автоматизоване документування розробки, збереження документації у вигляді, придатному для використання в разі потреби удосконалення системи, дозволяє автоматизувати як процес аналізу і проектування системи, так і написання програмного коду.

До ефективних засобів моделювання та проектування інформаційних систем  належить один з інструментів CASE-технологій, розроблений фірмою PLATINUM technology – ERwin. Слід наголосити, що ERwin є як засобом моделювання та дослідження  інформаційних систем, так і засобом проектування та генерації системного коду бази даних на сервері, або системного коду локальних баз даних. Для розподілення функцій в ERwin використовується два типи моделі даних: логічна і фізична. Логічна модель не залежить від типу СУБД (системи управління базами даних) і відображає об’єктно-орієнтовану декомпозицію предметної області, для якої створюється інформаційна система. Фізична модель враховує характерні ознаки СУБД та структуру технічних засобів, використовуваних для проектованої

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Проектування інформаційної системи  складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

5

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

системи. На її основі генерується системний код бази даних. ERwin підтримує 17 клієнт-серверних СУБД  та п’ять  локальних.

У дисципліні “Моделювання систем” розглядаються засоби пакета ERwin для побудови та оптимізації  логічної моделі інформаційної системи. У дисципліні “Основи автоматизованого проектування складних об‘єктів і систем” наголос ставиться на проектуванні й автоматизованій генерації SQL коду бази даних на основі фізичної моделі БД в обраній СУБД .

Для створення моделей  даних в ERwin використовується графічна мова моделювання IDEF1X, розроблена на замовлення ВПС США і широко використовується в державних закладах, фінансових та промислових корпораціях.

Робота з пакетом ERwin грунтується на теоретичних основах  дисциплін “Організація баз даних і знань” та “Моделювання систем”.

Автоматизовані системи  вважаються людино-машинними системами. Їх функціонування відбувається безпосередньо під управлінням користувача або оператора. Інформаційні управляючі системи відносяться до класу людино-машинних  систем.

Інтерфейс користувача –– це взаємодія між людиною і комп’ютером. Людино–машинний діалог потребує встановлення низки правил для забезпечення їх взаємодії.

Клієнтський додаток – це програма для забезпечення іконтролю доступу користувача до наборів даних з бази даних розташованої на віддаленому сервері.    Інтерфейсом користувача. В даному випадку, будемо називати візуальне представлення клієнтського додатку або для локальних баз даних - засоби представлення  даних користувачу.

Borland Delphi відноситься  до класу RAD-систем (Rapid Application Development - середовище швидкої розробки  додатків) .В основі цього продукту лежить компілятор з мови третього покоління Object Pascal (сімейство мов програмування Turbo Pascal). Візуальні засоби програмування "two-way tools" дозволяють створити працюючий багатофункціональний додаток, практично не написавши ні єдиного рядка коду.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

 Харкянен О.В.

6

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Ядром візуальних засобів програмування Delphi є Visual Component Library (VCL) - об'єктно-орієнтована бібліотека компонентів ( їх в стандартній поставці більше 75 ), призначена для створення призначеного для користувача інтерфейсу і доступу до системних ресурсів: графічної оболонки (Windows), а також для роботи з БД.

"Компонентна"  архітектура додатків Delphi надає  інтуїтивно зрозумілий підхід  до програмування в Windows. Цей підхід, в першу чергу, полягає у візуальному конструюванні GUI-форм додатків за допомогою переміщення у форми  системних та інтерфейсних об'єктів ( з так званої "палітри компонентів" ), завдання їх властивостей та поведінки в інспекторі об‘єктів (Object Inspector).  Компонентна архітектура, що ґрунтується на об'єктно-орієнтованому підході, є одним з рішень проблеми повторного використання коду.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

7

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

1. Постанова задачі

В даному курсовому  проекті проектувалась автоматизована-інформаційна система діяльності складу рекламної агенції.

Завдання до даної курсової роботи:

1. Створити фізичну модель бази даних (БД) інформаційної системи рекламного відділу рекламної агенції в середовищі ERwin.
2. Генерація структури БД   у середовищі Access.
3. Під’єднати бази даних, згенерованої в середовищі Access,  до програмного проекта в середовищі Delphi та забезпечити побудову інтерфейса для відображення і введення  даних.
4. Формувати запити до бази даних, проводити обробку даних і виводити результати на екран.

36КП.08. 7.080401.721 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Проектування інформаційної системи складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

8

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

 Харкянен О.В..

10

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

2. Методи вирішення  задачі

Фізична модель БД будується на основі логічної моделі БД.

Розрізняють два рівні фізичної моделі даних: трансформаційну і  системного каталогу БД у вибраній СУБД.

Під час виконання  лабораторних робіт, матимемо на увазі  трансформаційну модель. З нею  відбуваються всі операції настроювання моделі на вибрану СУБД. Другий вид фізичної моделі БД відображає результат автоматизованого проектування, тобто структуру БД в термінах вибраної СУБД. В наших лабораторних роботах це СУБД Access.

Трансформаційну модель БД можна створити з логічної моделі БД  (файл логічної моделі слід відкрити у пакеті ERwin ) переключенням опції “Логічна модель” у опцію “Фізична модель”. 

За замовчуванням логічна  модель трансформується у фізичну  в середовищі СУБД Oracle. Для вибору іншої СУБД слід задіяти діалог Choose Database в меню Database.

У вікні Target Server (рис. 1) наведено перелік СУБД, доступних для генерації системного коду БД. Кожній СУБД відповідає радіо кнопка, за допомогою якої можна відмітити вибрану СУБД.

Окремо виділені настільні СУБД: Access, FoxPro, Clipper, dBase IV, Paradox. Як зазначалося, у лабораторних роботах слід виконати настроювання моделі даних на СУБД  Access. Наступний крок – вибір версії Access. В цьому ж вікні задається тип за замовчуванням для нових або невизначених стовпців (text (18)), прапорцем встановлюється дозвіл на введення нульового значення за замовчуванням у неключові стовпці.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Проектування інформаційної системи складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

9

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

Для трансформаційної моделі поняття “сутність” трансформується  в поняття “таблиця”, поняття “атрибут” – у поняття “стовпець”. Трансформаційну модель можна редагувати: доповнювати таблицями, таблиці – стовпцями, змінювати області визначення атрибутів, змінювати типи даних – при цьому структура логічної моделі БД залишиться незмінною. Для редагування трансформаційної моделі на рівні таблиць використовується діалог Table Editor, на рівні колонок – Column Editor, для встановлення індексів – Index Editor.  Table Editor дає можливість встановлювати властивості таблиць, які відрізняються від заданих у логічній моделі. Редактори можна викликати з пункту головного меню Model або з контекстного меню кожної таблиці. Виклик контекстного меню відбувається натисненням правої кнопки миші.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

10

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Задання правил валідації та значень за замовчуванням

Правила валідації –  це логічні обмеження на значення атрибутів. Наприклад: дата накладної, за якою вже одержано товар, не може бути більше поточної; вік людини не перевищує 150 років; паспорт людина отримує не раніше 16 років; продукти мають певний термін придатності тощо. Правила валідації допомагають уникнути помилок у процесі введення даних у базу даних. Вони можуть задаватись у вигляді допустимого інтервалу, перелічення значень атрибута, виразу тощо.

Правила валідації встановлюються для стовпців таблиць у редакторі Column (рис.2).  Інструментом для створення правил валідації є редактор Validation Rule, який можна викликати натисканням кнопки

Значення за замовчуванням встановлюються в редакторі Defoult Editor. Виклик його аналогічний викликові редактора валідації. Значення за замовчуванням встановлюються для стовпців таблиці під час первинного її заповнення. Це може бути поточна дата, нульове або будь – яке інше значення. Значення за замовчуванням автоматизують введення частини даних.

Рис.2. Вікно редактора Column

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

11

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Встановлення  індексів

Індекси у  трансформаційній моделі встановлюються на основі первинних ключів (PK), альтернативних ключів (AK) та інверсних входів (IE).  Змінити характеристики індексів чи задати новий індекс можна у редакторі Index Editor. Під час створення індекса автоматично утворюється індексний файл, назва якого складається з : "Х" + ім’я ключа + ім’я таблиці, де Рк, IFn, AKn – ім’я ключа відповідно первинного, і зовнішнього, і альтернативного, IEn – ім’я інверсного входу.

Для первинного та альтернативного ключів забороняється  повторення значень для забезпечення їх унікальності. Для зовнішніх ключів та інверсних входів повторення значень дозволяється. Редактор Index Editor  (рис.3) вміщує такі закладки: Members – дає змогу включити додаткові колонки до складу індексу; Access – відповідає вибраній СУБД. Залежно від СУБД у цій закладці можна задати параметри об‘єктів фізичної пам‘яті. Якщо СУБД підтримує кластеризовані або кластеризовано-хеширувані індекси, то вони вказуються у цій закладці.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

 Харкянен О.В.

12

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Створення представлень, правил валідації та значень за замовчуванням  для представлень  у фізичній  моделі БД в  ERwin

Представлення або тимчасові таблиці (view) не зберігаються постійно у БД, а формуються в момент виклику представлення. Вони відповідають запиту до таблиць у настільній БД. У клієнт-серверних системах існує така сама термінологія (наприклад для MS - SQL -SERVER 7.0).  Для відображення представлення на схемі БД існує додаткова кнопка на панелі інструментів фізичної моделі  , а також кнопка   для відображення зв‘язків представлення з таблицями БД.  Загальний вигляд представлення наведений на рис.4.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

13

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Формування представлень відбувається за допомогою View Editor (рис.5).

Рис. 5. Вікно редактора Views представлень

Виклик Views можливий з пункту головного меню Model та контекстного меню, яке можна ініціювати правою кнопкою миші, розташувавши курсор миші на представленні.

Закладка Select пропонує набір таблиць БД з їх полями. В цій закладці треба вибрати поля, що увійдуть до тимчасової таблиці. Тут також можна сформувати нову колонку на основі виразу за допомогою кнопки New Expression, а також задати правила валідації та значення за замовчуванням для нових колонок.

У закладці From слід вказати таблиці, з яких відбувався вибір.

 Закладка Where існує для задання умов вибору.

Робота з  колонками представлень відбувається у режимі Veiw Columns. Для початку роботи з Veiws Column представлення слід виділити на схемі моделі БД. У пункті головного меню Model вибрати Columns. Вигляд Veiw Columns наведено на  рис. 6.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

14

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Рис. Вікно редактора Veiw Columns

Генерація SQL коду бази даних системи за допомогою  пакета ERwin.

 Створення моделі БД у СУБД Access

Першим кроком у автоматизованому проектуванні системного каталогу БД є створення порожньої БД в середовищі вибраної СУБД ( на прикладі  Access).

2. Пряме проектування  бази даних

Рис.7. Вікно генерації  схеми БД для СУБД Access

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

15

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Генерація коду системного каталогу БД відбувається на основі трансформаційної моделі. Для генерації системного каталогу БД слід вибрати в меню режим Tools/Forward Engineer/Schema Generation. Діалог Schema Generation ( рис.7) має три закладки:

Options – служить для задання опцій генерації об΄єктів БД – тригерів, таблиць, представлень, колонок, індексів і т.д;

Summary – відображає всі опції, задані в режимі Options; список опцій в режимі Summary можна редагувати таким самим чином, як і у режимі Options;

Comment – дає змогу внести коментарі для кожного набору опцій;

Крім закладок, у вікні Access Schema Generation можна скористатись такими кнопками:

Кнопка Preview – викликає вікно Schema Generation Preview, в якому відображено SQL-кода, створений ERwin для генерації системного каталогу БД;

Натиснення на кнопку Generate – викликає запуск процесу генерації схеми; Print – викликає друк SQL-скрипта;

Кнопка Report – служить для збереження SQL-кода у текстовому файлі.

За замовчуванням до діалогу Generate Database Schema включається опція Stop in Failure. Це означає, що у разі появі першої помилки виконання скрипта припиняється. Продовження виконання дозволяється кнопкою Continue. За вимкненої опції Stop if Failure скрипт буде виконуватись незалежно від помилок, що трапляються у процесі роботи. 

Створення структури БД у середовищі Access

Генерація структури  БД на основі створеного SQL коду відбувається після натиснення кнопки Generate . З‘являється вікно, в якому слід вказати: ім‘я користувача, назву заздалегідь створеної БД, а також пароль за потреби. Виникає діалог зв΄язку з БД і виконання SQL-кода в результаті натиснення кнопки Connect.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В..

16

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Встановлення зв‘язку з базою  даних

Для під‘єднання  БД до середовища Delphi використовується компонент TADOConnection з сторінки ADO. На цій же сторінці розташовані компоненти TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc та інші.

Для забезпечення зв’язку необхідно помістити  компонент ADOConnection на форму , двічі клацути на компоненті для виклику діалогового вікна завдання рядка з’єднання ConnectionString. (Рис. 1)

Рисунок 1. Вікно завдання ConnectionString

Також це вікно може з’явитися при натисненні кнопки з багатокрапкою в рядку властивості ConnectionString компоненти ТADOConnection.

Встановка перемикача Use Connection String дозволяє за допомогою кнопки Build скористатися спеціальним діалоговим вікном «Свойства связи с данными» (Рис. 2)

Рисунок 2. Вибір  провайдера для зв‘язку з БД

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

17

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

В першій вкладці  вікна «Поставщик данных» необхідно вказати провайдера OLE DB, який збираємося використовувати для доступу до даних. Ми вибираємо Microsoft Jet 4.0 OLE DB Provider  для під‘єднання файлів *.mdb створених в СКБД  Access.

Друга вкладка  «Подключение»  В цьому вікні  необхідно вказати шлях до БД , ім’я користувача та його пароль.

Натиснувши  кнопку «Проверка подключения» можна  перевірити чи відбулося підключення  до БД.

Після завершення формування рядка з’єднання , слід перейти до вкладки «Дополнительно» (Рис. 3.) , де  встановити параметри мережі, час очікування підключення в сек., та права доступу до бази даних. Вкладка «Все» повідомляє всю загальну інформацію про з’єднання та дозволяє її відредагувати.

Рисунок 3. Вікно  властивостей зв‘язку з даними

Встановлення зв’язку  з таблицею БД

Для встановлення зв’язку з таблицею БД використовують компоненти ТADOTable  та ТDataSource, а для візуалізації та навігації по таблиці компоненти ТDBGrid та ТDBNavigator.

Переносимо  ці компоненти на форму та встановлюємо їх властивості.

Для компоненти ТADOTable у властивості Conection встановлюємо

ADOConection1 та в TableName вибираємо ім’я необхідной таблиці (в нашому випадку «Клієнт»), а властивість Active виставляємо в TRUE (це відкриває таблицю,

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

18

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

і ми маємо  можливість побачити дані нашої таблиці  відразу, навіть не запускаючи клієнтського додатку на виконання).

Рис. 4. Вибір  назви таблиці, запиту або представлення в ADOTable.

Механізм роботи з  БД в середовищі Delphi

Для створення  інтерфейса користувача БД в середовищі Delphi необхідно використати компоненти з сторінки Data Control (управління даними) , що забезпечують відображення даних на екрані, та сторінки Date Access (доступ до даних) для забезпечення зв‘язку набору даних з візуальними компонентами.

Головною  компонентою, яку ми будемо використовувати  для зв‘язку набору даних з  візуальними компонентами є ТData Sourse. Для кожного набору даних (таблиці або запиту) створюється об‘єкт DataSourse <n>, де n - номер об‘єкта. Всі об‘єкти класу ТData Sourse прийнято розташовувати в одному модулі. Об‘єкт класу ТData Sourse є з‘єднуючою ланкою між набором даних та множиною візуальних компонент, що відображають дані цього набору на формі.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

19

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Рис.5 Компоненти Date Access.

Рис.5 Компоненти Data Controls

До візуальних компонент найбільш  використовуваних у роботі з БД відносяться наступні компоненти   сторінки Data Control :

• TDBGrid - дозволяє представити дані у вигляді таблиці,
• TDBEdit - дозволяє відобразити поле набору даних доступне для редагування,
• TDBLabl -  дозволяє відобразити поле набору даних не доступне для редагування,
• TDBLookup ComboBox - відображення значень одного поля у вигляді списку,
• TDBNavigator - компонент для забезпечення навігації по набору даних.

Зв‘язок між  компонентами Delphi та БД представлено на рис.6.

Рис. 6. Послідовність руху даних від бази даних до екранної форми

Порядок формування інтерфейса роботи з БД:

1. В середовищі Delphi створюємо новий проект.
2. На форму помістимо компонент ADOConnection1 та виконаємо під‘єднання до БД.
3. На ту ж форму помістимо компоненти TADOTabl та TData Sourse для кожної

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

20

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

таблиці БД.

4. Для кожного об‘єкта ADOTable у властивості Connection вкажемо ADOConnection1, у властивості Table Name виберемо назву таблиці, а у властивості Active виберемо True. Таким чином кожному об‘єкту ADOTable ми поставили у відповідність таблицю БД.
5. Наступним кроком забезпечимо кожний об‘єкт ADOTable відповідним об‘єктом Data Sours. Пара ADOTable<n>  та Data Sours<n> забезпечує зв‘язок кожної таблиці БД з візуальними компонентами. Для цього у властивості Data Set компоненти Data Sours<n> виберемо ADOTable<n>. Зв‘язок встановлено.
6. Дамо формі ім‘я Data modul.

4. Створимо  нову форму. Викликличемо програму Unit2, що описує Form 3. У розділі uses допишемо Unit1, що забезпечить зв‘язок з Data modul

uses

  Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

  Dialogs, Unit1;

7. На форму 3 помістимо компоненту TDBGrid. У властивості Data Sourse виберемо Data Sourse1. На формі з‘явиться таблиця з даними.
8. На Form 2 помістимо компонент TDBGrid. У властивості Data Sourse виберемо Data Sourse1. На формі з’явиться таблиця з даними.

9. Аналогічну процедуру виконаємо для всіх таблиць. Отримаємо проект з одним модулем управління та формами з виведеними даними.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

21

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Контрольоване введення даних.

Контрольоване введення даних - це забезпечення захисту  інформації від помилок користувача  при введенні даних. Цього можна  досягти наступними методами:

a) Використання компонент вибору замість компонент вільного введення даних (використання поля зі списком);

b) Використання вхідних масок;

c) Введення обмежень на рівні бази даних - правил валідації та значень по замовчуванню;

d) Використання методу Cancel.

В даному випадку  ми використовуємо заповнення таблиці даними за допомогою поля зі списком.

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

22

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Пошук даних у базі даних методами Delphi.

Для знаходження  запису в таблиці існує три  методи:

а)Пошук за індексами;

в)Пошук в  діапазоні ;

с)Пошук за довільними полями.

(а) Для  організації пошуку за індексами  до набору даних слід підключити  індекс, тобто задати властивість  Index Name або Index Fields Names. Метод FindKey виконує  пошук запису за заданими в  параметрі значеннями поля або полів (поля розділяються комою з крапкою) поточного індекса набору даних. Якщо потрібний запис знайдено, на ньому встановлюється курсор і метод повертає значення True,   інакше метод повертає значення False.

(в) Другий  спосіб пошуку, який називають пошук в діапазоні використовує сукупність двох методів: SetKey та GoToKey, застосовуваних теж до проіндексованих полів.

With ADOTable1 do

Begin

SetKey;

Fields[0].value := '428';

GoToKey;

End;

Якщо запис  знайдено, то курсор встановлюється на ньому і метод повертає значення  True. Замість пря мого переходу по ключу можна використати метод GoToNearest, який у випадку невдалого пошуку вибирає запис, що мінімально відрізняється від критерія пошуку. Змінити параметр пошуку можна методом Edit Key.

(с) Для пошуку за довільними полями використовують методи  Locate та Lookup.

Function Locate (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; Options: TLocateOptions): Boolean;

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

23

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Function Lookup (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; const ResultFields: string): Variant;

В метод Locate слід передати  список полів, за якими  буде відбуватися пошук, імена полів  розділяють   крапкою з комою, та значення цих полів, які розділяють комою. Параметри пошуку задають в настройках. Параметр IoCaseInsensitive відключає перевірку на регістр символів, а параметр IoPartialKey підключає пошук з мінімальними відмінностями від заданих значень полів. Якщо запис знайдено, то на ньому встановлюється курсор і метод повертає значення True.

ADOTable1.Locate ('Last_Name; First_Name', VarArrayOf (['Edit1.text', 'Edit2.text']), [] );

В метод Lookup передається  перелік полів для пошуку, імена  яких розділяються крапкою з комою, а їх значення - комою. Якщо запис знайдено, то функція повертає масив значень полів типа варіант, назви яких вміщені в параметрі ResultFields.

ADOTable1.Lookup ('Last_Name; First_Name', VarArrayOf (['Edit1.text', 'Edit2.text']), 'Last_Name;First_Name' );

Обидва методи автоматично використовують швидкий  індексний пошук, якщо в параметрі KeyFields задати індексовані поля.

В даному випадку  ми використовуємо пошук за довільними полями:

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В..

24

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Засіб формування запитів  до БД - об’єкт ADOQuery.

Delphi поставляється з Local SQL, що дає можливість працювати з локальною БД. Delphi забезпечує підтримку “pass through SQL” (транзакт SQL), що означає можливість формувати і посилати запити серверам: Oracle, Sybase, Interbase, MS SQL Server, тощо.

Ha відміну від ADOTable, ADOQuery дозволяє довільним чином вибирати набір даних для роботи з ними.

Властивість ’SQL’ компонента ADOQuery.

Доступ до властивості SQL виконується або через Інспектор Об’єктів під час (design time) або програмно під час виконання програми (run time). Простіше змінювати властивість SQL, використовуючи параметричні запити.

Властивість SQL має тип TStrings, який означає, що це є послідовність рядків, збережуваних у списку. Список діє таким же чином, як і масив.

Локальний SQL дозволяє використовувати шаблони пошуку без врахування регістрів, а також предикати умови в реченні Where.

В даному випадку  ми використовуємо компонент ADOQuery для таких запитів:

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

25

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Тест обробки запиту:

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О.В.

26

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Федоренко П.С.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

29

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

30

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

31

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

32

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

33

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

34

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

35

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

36

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

37

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

3. Висновок

В даному курсовому  проекті було проведено проектування інформаційної системи рекламного відділу рекламної агенції. Для цього було використано засіб CASE-технології – Erwin та середовище візуального програмування Delphi 7. За допомогою ERwin було створено фізичну модель бази даних (БД) інформаційної системи складу рекламної агенції. Також була реалізована генерація структури БД  у середовищі Access. Також було здійснено під’єднання бази даних, згенерованої в середовищі Access,  до програмного  проекта в  середовищі Delphi та з проектований інтерфейс для відображення і введення  даних  бази.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Моделювання діяльності складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О. В

30

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

4. Список використаної  літератури

Література

1. Кватрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальное моделирование: Пер. в англ. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 176 с.: ил. (Серия «Объектно-ориентированные технологии в программировании»).
2. Крачтен Филипп. Введение в Rational Unified Process - СПб: "Вильямс"  , 2002.
3. Маклаков С.В. –средства разработки информационных систем. – М. : Диалог – МИФИ, 2001 – 256 с.
4. М’якшило О.М. , Загоровська Л.Г. – Основи автоматизованого проектування складних об‘єктів і систем: Лабораторний практикум для студентів спеціальності 6.080400 «Інформаційні управляючі системи і технології» денної форми навчання К.НУХТ, 2002. – 15 с.
5. Фаронов В.В.  Delphi 4. Учебний курс. М: Издательство "Нолидж", 1998, - 464 с., ил.

6. Основы системного анализа и проектирования АСУ. Учебное пособие. Павлов А.А., Гриша С.Н., Томашевский В.Н. и др.. Под общ. Ред. Павлова А.А. – К.: Вища школа,1991. – 367 с.

6. Маклаков С.В. All Fusion Process Modeler и All Fusion ERwin Data Modeler. CASE – средства разработки информационных систем. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 – 256 с.

36КП.08. 7.080401.271 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Федоренко П.С.

Моделювання діяльності складу рекламної агенції

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О.В.

31

27

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.

5. Додаток

Коврига А.М.

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Лист

Харкянен О. В.

40

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

5. Додаток

36КП.08. 7.080401.264 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Коврига А.М.

Моделювання діяльності відділу провідного інженера матеріально-технічного забезпечення та технічне обслуговування від

" ООО ЛаНе "

Літера

Лист

Листів

Перевір.

Харкянен О. В

40

52

Ре ценз.

Н. контр.

Затверд.