Програмування в Delphi в консоли

 

Зміст

 

Зміст 1

Вступ 3

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. 4

1. Програмування в Delphi. 4

2. Основні елементи програми 4

3. Основна частина програми 5

4. Модулі 7

5. Проект 10

6. Turbo Pascal та Borland Pascal 10

7. Алфавіт мови 11

8. Типи даних. 12

9. Особливості архітектури програми в ос windows 14

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 16

Завдання 1 16

Блок-схема 16

Код програми 17

Скріншоти програми 18

Завдання 2 18

Блок-схема 19

Код програми 19

Скріншоти програми 20

Завдання 3 21

Блок-схема 22

Код програми 22

Скріншот програми 24

Завдання 4 24

Блок-схема 25

Код програми 25

Скріншот програми 27

Завдання 5 27

Блок-схема 28

Код програми 28

Скріншоти програми 30

Завдання 6 30

Блок-схема 31

Код програми 31

Скріншоти програми 33

Завдання 7 33

Блок-схема 34

Код програми 34

Скріншоти програми 37

Висновок 38

Література 39

 

Вступ

У даній курсовій роботі виконано 7 завдань на застосування  різних функцій, операторів і конструкцій  мови Pascal.

Розробка  програми повинна вестись за допомогою мови програмування Turbo Pascal в середовищі Delphi – для операційної системи Windows 9x-XP.

Всі завдання виконані в середовищі програмування Delphi 7. Кожне завдання виконане в консольному проекті, кожний з яких утримується в окремій папці.

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

1. Програмування в Delphi.

Delphi - це об’ектно-орієнтоване  середовище для візуальної побудови  програмних продуктів, засноване  на мові Object Pascal, що є переробленою  й істотно доповненою версією  Turbo Pascal фірми Borland.

Програмування в Delphi складається з двох основних етапів:

1. Візуальна побудова програми на основі об’єктних компонентів і настроювання їх властивостей, в результаті чого можна швидко сформувати користувальницький інтерфейс і забезпечити значну частину функціональності додатка.
2. Написання програмного коду мовою Object Pascal для забезпечення особливої функціональності додатка, яку неможливо досягти використанням візуальної побудови.

З моменту  першої реалізації мови Pascal технології програмування зробили величезний крок вперед. І, незважаючи на те, що Pascal теж розвивався, його останній версії, випущеній фірмою Borland у 1990 році, істотно  бракує можливостей, властивих іншим  сучасним мовам програмування. В  середовищі Delphi використовується оновлений  варіант цієї популярної мови. Зміни  торкнулись, перш за все, об’єктно- орієнтованої частини Pascal, однак, здавалося б цілком завершені інструменти структурного і модульного програмування також  придбали деякі нові особливості.

Розглянемо основні елементи мови програмування Pascal, звертаючи увагу на зміни, що відбулися з ним в Delphi.

2. Основні елементи програми

Основними елементами програми мовою Object Pascal є:

• оператори - команди, що визначають структуру програми (наприклад, оператори розгалуження і зациклення) або виконуючі які-небудь дії (наприклад, арифметичні операції чи операції порівняння):
• ключові слова - команди, використовувані звичайно для відокремлення одних частин програми від інших. Ключові слова призначаються для компілятора, губляться в процесі побудови програми, що виконується і не виконуються в буквальному значенні цього слова;
• директиви компілятору - аналогічні ключовим словам, але впливають не на програму і її структуру, а на процес компіляції і побудови програми. Частину директив компілятору можна установити за допомогою головного меню інтегрованого середовища, однак використання директив у тексті програми допомагає використовувати їх вибірково - не для всієї програми, а для окремих її частин.

3. Основна частина  програми

Програма  на Object Pascal, як і в більш ранніх версіях Pascal, складається з основної частини, власне і названою програмою (англ. Program - Програма) і декількох  модулів (англ. Unit - Модуль), що підключаються  на етапі компіляції до основної частини  програми, наявність яких не обов'язкова. Розглянемо структуру основної частини  програми.

Program

.......... Заголовок  програми

Uses

........... Розділ  підключення модулів (бібліотек)

Label

··········· Розділ опису міток безумовного  переходу Const

........... Розділ  опису констант

Type

........... Розділ опису нестандартних типів даних

Var

........... Розділ  опису змінних

……....Початок  розділу опису логіки програми

Begin

........... Розділ опису логіки програми

End. Кінець  розділу опису логіки програми

Основна частина  програми міститься в окремому файлі  і складається з одного чи декількох  розділів, кожний з який починається  з визначеного ключового слова (Program, Uses, Label і т.д.). Якщо в існуванні  розділу немає необхідності, то ключове  слово, що його відкриває, не вказується. Основна частина програми в Delphi має  розширення dpr (від aнгл. DPr - Delphi Project - Проект Delphi) і, у більшості випадків, не вимагає  втручання програміста. Створення  і відновлення основної частини  програми бере на себе середовище розробки.

З усіх представлених  розділів обов'язковим в Pascal є тільки розділ опису логіки програми (починається  ключовим словом Begin, закінчується ключовим словом End із крапкою). У програмі на Delphi обов'язковим є також заголовок  програми, що має вид:

Program <Назва>;

Вимога до наявності заголовка програми зв'язана  з посиланнями на файли ресурсів, що підключаються до програми, і  назви, що мають такі ж, що і файл, у якому зберігається основна  частина програми. Дані посилання  додаються середовищем автоматично, а виправлення їх вручну не рекомендується, тому що це може викликати порушення  структури проекту.

Назва програми вибирається за звичайними правилами  іменування ідентифікаторів у Turbo Pascal. Ехе- файл, одержаний в результаті компіляції програми, має ім'я, що відповідає назві файлу з програмою.

Розділи опису  констант (починається ключовим словом Const), нестандартних типів даних (ключове  слово Туре) і змінних (ключове  слово Var) можуть знаходитись один за одним у будь-якому порядку, однак  приведений порядок є найбільш прийнятним. Це пов'язано з тим, що константи можуть використовуватися при описі типів даних і змінних, а типи даних звичайно використовуються при описі змінних. При цьому ідентифікатори, описані в розділі опису змінних, ні при яких умовах не можуть використовуватися в розділах опису типів і констант. Область дії ідентифікатора починається з моменту його опису, тобто використання ідентифікатора можливо тільки нижче по тексту програми.

4. Модулі

Модуль (бібліотека), так само як і основна частина  програми, міститься в окремому файлі  і складається з декількох  розділів, аналогічних розділам основної частини програми. Розглянемо структуру  модуля.

Unit Заголовок  модуля

interface Вказівка  на початок интерфейсной секції

Uses

.......... Розділ  підключення модулів (бібліотек)

Const

.......... Розділ  опису констант

Type

........ Розділ  опису типів даних

Var

......... Розділ  опису перемінних

Implementation Вказівка  на початок описової секції Uses

........... Розділ  підключення модулів

Label

........... Розділ  опису міток безумовного переходу

Const

........... Розділ  опису констант

Турі

........... Розділ  опису типів даних

Var

........... Розділ  опису змінних

initialization Початок  секції ініціалізації

......... . Розділ  опису логіки ініціалізації

finalization Початок  секції деініціалізації

........... Розділ  опису логіки деініціалізації

End. Закінчення  модуля

Вихідний  текст модуля може містити чотири секції:

• Інтерфейсна секція (починається ключовим словом interface), в якій розташовуються заголовки процедур і функції, а також опису констант (розділ опису констант починається з ключевого слова Const), нестандартних типів даних (ключове слово Туре) і змінних (ключове слово Var). Всі ідентифікатори, описані в интерфейсной секції, доступні для використання підключаючим (модуль) частинам програми, поряд з їхніми власними описами.
• Описова секція (починається ключовим словом Implementation), в якій розташовуються описи процедур і функції, заголовки яких зазначені в інтерфейсній секції, а також інші процедури і функції, використовувані підпрограмами даного модуля, але недоступні фрагментам програм, що підключають модуль. Також в описовій частині модуля можуть розташовуватися описи міток безумовного переходу, констант, нестандартних типів даних і змінних (починаються, відповідно, із ключових слів Label, Const, Туре і Var). Усі ці описи також не доступні фрагментам програми, що подключили модуль, і використовуються тільки для внутрішніх цілей бібліотеки.
• Секція ініціалізації (починається ключовим словом initialization), що містить команди, які необхідно виконати при підключенні модуля до програми. Таким чином, перед виконанням якої-небудь програми, до якої підключаються зовнішні модулі, спочатку виконуються ініціалізовані частини модулів (у порядку підключення). Дана секція не є обов'язкової.
• Секція деініціалізації, використовується тільки при наявності секції ініціалізації, що містять команди, які необхідно виконати при завершенні додатка. Дана секція не є обов'язкової і може використовуватися для звільнення ресурсів, зайнятих у секції ініціалізації.

Наявність ключового  слова End із крапкою є обов'язковим  і означає закінчення модуля.

Наявність інтерфейсної і описової секцій у бібліотеці є  обов'язковим, навіть, якщо в цих  секціях нічого не міститься. Таким  чином, ключові слова Interface і Implementation повинні бути присутніми в тексті модуля завжди.

Назва модуля - ідентифікатор, що вказується після  ключового слова Unit у заголовку  модуля. Назва модуля будується за звичайними правилами іменування ідентифікаторів  і повинна відповідати імені  файлу, в якому знаходиться опис модуля. Саме за назвою здійснюється підключення  модулів до основної частини чи програми до інших модулів. Як уже згадувалося  раніше, підключення виконується  в розділі підключення модулів Uses за назвою.

Розглянемо  приклад найпростішого модуля і  програми, що підключає до себе цей  модуль. Код модуля приведений в  лістінгу 5.1, а код програми, що його підключає - в лістінгу 5.2.

Лістінг 5.1. Найпростіший модуль

Unit Unitl; {Заголовок  модуля, назва модуля - Unit1}

Interface {Вказівка  на початок інтерфейсної секції}

Implementation {Вказівка  на початок описової секції}

End.  {Закінчення  модуля)

Лістінг 5.2. Найпростіша  програма, що підключає модуль

Program Program1; {Заголовок  програми,

назва програми - Program1} Uses {Розділ підключення модулів}

Unitl; {Підключення  модуля Unitl}

Begin (Початок  розділу опису логіки програми}

End. (Кінець розділу опису логіки програми)

5. Проект

Важливим  нововведенням в Delphi є поняття  проекту - опису частин, на які розбитий вихідний текст програмного продукту. Крім файлів з вихідними текстами, у проект можуть входити файли  ресурсів, що підключаються до програми (наприклад, зображення чи тексти).

Проект призначений  для підвищення зручності розробки програмних продуктів, особливо великих, тому що середовище розроблювача має  можливість контролювати елементи проекту, наприклад, для підтримки актуальності відкомпільованих частин програми.

Опис проекту  знаходиться в основній частині  програми, генерується середовищем  автоматично, і в більшості випадків, не вимагає втручання програміста. Основна частина програми знаходиться  у файлі з розширенням dpr і містить  перерахування всіх модулів, що входять  в npoekт, а також ініціалізовану частину  програми і деяку допоміжну інформацію для більш тонкого настроювання середовища під конкретний проект.

6. Turbo Pascal та Borland Pascal

Turbo, а пізніше Borland Pascal—  це одна з найвдаліших та  найпоширеніших реалізацій мови Pascal, створена компанією Borland. Turbo Pascal — розширення американського  стандарту (ANSI Pascal), яке враховує  архітектурні особливості MS-DOS та MS Windows і постачається зі значними  за обсягом і різноманітності  пакетами стандартних процедур. Такі принципові нововведення, як  апарат модулів і об’єктно-орієнтовані  засоби полегшують конструювання  великих програмних систем на  основі технології модульного  програмування.

 

Компілятор Turbo Pascal працює за однопрохідною схемою, реалізує функції  редагування зв'язків, формуючи на виході готовий до виконання об'єктний код. Компілятор може здійснювати широкий  набір локальних оптимізацій (згортання  констант, виключення невикористовуваного  коду і зайвих даних, оптимізація  операцій і т.д.), що сприяє високій  ефективності кінцевих програм.

Система Turbo Pascal є інтегрованим середовищем (IDE), яке налічує ряд  компонентів, що в сукупності підтримують  усі види робіт зі створення програм. Система містить універсальний  текстовий редактор, компілятор вхідної  мови, редактор зв'язків і вбудований символьний зневаджувач. Багатовіконний інтерфейс із розвинутою системою меню і досконалою довідковою системою забезпечує високу продуктивність праці програміста.

Borland Pascal 7.0, 7.01 компілює програми  для DOS та ОС Windows 1.0, Windows 2.0, Windows 3.x, а також містить ряд додаткових  утиліт та компіляторів на  кшталт: Turbo Pascal for Windows (TPW), Borland Pascal for Windows (BPW), редактор ресурсів (іконок, графічних  файлів, курсорів тощо) та інш 

Початкові версії компілятора  мають інший вигляд. Далі будуть розлянуті версії корпорації Borland: Turbo Pascal 7.0 та Borland Pascal 7.0/7.01, які вже давно  стали класичними. Текст компілюється в машинну мову для центральних  процесорів 8086/8088, 80186/80188, 80286, 80386(BP 7.0/7.01) та сумісних з ними. Компіляція коду для роботи з числами з плаваючою  точкою може здійнюватися, як в прямі  машинні інструкції співпроцесорів 8087, 80187 (80c187), 80287 (80c287, 80287xl/xlt) та сумісних з ними, так і шляхом емуляції.

7. Алфавіт мови

 Імена у мові Pascal формуються  з латинських літер A-Z, a-z, цифр 0-9 та знака "підкреслення" ("_"). Також використовуються спеціальні  символи : + - * / = < > [ ] , ( ) ; { } $ ^ # . Будь-яке ім'я повинно починатися з латинської літери, або символу "підкреслення" (від англ. "underscore"), виключення становлять лише імена міток. На відміну від Сі в Паскалі не враховується регістр літер.

Зарезервоване слово –  це ідентифікатор, якому в мові програмування  наданий певний смисл. Це може бути ім'я операції, оператор, службове слово, тощо. Забороняється правилами мови ПАСКАЛь перевизначати зарезервовані  слова (наприклад, використовувати  їх для позначення інших об'єктів  програми).

Для мови ТУРБО ПАСКАЛЬ  байдужний регістр клавіатури, тому можна використовувати у програмі як малі, так і великі літери. Відмінність  має значення лише при записі рядкових констант.

8. Типи даних.

Дані в програмуванні  являють собою величини, які опрацьовуються програмою. Вони поділяються на :