Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2013 в 22:44, дипломная работа
Метою даної роботи є дослідження розвитку сучасних Web-технологій та їх ефективного застосування на прикладі створення систем керування інтернет сторінками. Курсова робота являє собою програмний пакет,що надає інструменти для додавання, редагування, видалення інформації на сайті. Будь-яка особа, незалежно від віку, може розмістити сайт в мережі інтернет і використовувати в своїх цілях: завантажувати файли, додати оповідання, власні історії, посилання на цікаві сайти. В цьому вам допоможе зручний веб інтерфейс.
1. Вступ.......................................................................................................З
1.1 Актуальність проблеми..............................................................4
1.2 Існуючі рішення CMS...............................................................4-6
2.Теоретична частина..............................................................................7
2.1 Технологічна основа CMS............................................................7
2.2 Структура сайту, створеного на CMS ................................8-9
2.3 СКБД MySQL………………………………………………………9-11
2.4 PHP: Процесор гіпертексту………………………..………11-13
3. Практична реалізація........................................................................14
3.1 Постановка завдання..........................................................14-15
3.2 Розробки та результати........................................................15
3.3 База даних.............................................................................15-19
3.4 Модулі та компоненти........................................................19-23
3.5 Форум…………………………………......................................23-24
3.6 Керування доступом користувачів на основі ролей .............25
3.7 Інформаційна структура…………......................................25-26
3.8 Заповнення головної сторінки..................................................26
3.9 Дизайн сайту........................................................................26-28
4. Висновок..............................................................................................29
5. Список використаних джерел літератури.....................................30
<head>
<script type="text/javascript" src="путь/к/jQuery.js">
</ script>
</ head>
Вся робота з jQuery ведеться за допомогою функції $. Якщо на сайті застосовуються інші JavaScript бібліотеки, де $ може використовуватися для своїх потреб, то можна використовувати її синонім - jQuery. Другий спосіб вважається більш правильним, а щоб код не виходив занадто громіздким можна писати його наступним чином:
jQuery (function ($) {
/ / Тут код скрипта, де в $ перебуватиме
об'єкт, що надає доступ до функцій jQuery
});
Роботу з jQuery можна розділити на 2 типи:
1. Отримання jQuery-об'єкта за допомогою функції
$ (). Наприклад, передавши в неї
CSS- селектор, можна отримати jQuery-об'єкт
всіх елементів HTML потрапляють під критерій
і далі працювати з ними за допомогою різних
методів jQuery-об'єкта.
2. У випадку, якщо метод не повинен
повертати жодного значення, він повертає
посилання на jQuery об'єкт, що дозволяє вести
ланцюжок викликів методів згідно з концепцією
текучого інтерфейсу.
Виклик глобальних методів
в об'єкта $, наприклад, зручних итераторов
по масиву.
Типовий приклад маніпуляції відразу
декількома вузлами DOM полягає у виклику
$ функції з рядком селектора CSS, що повертає
об'єкт jQuery, що містить певну кількість
елементів HTML-сторінки. Ці елементи потім обробляються
методами jQuery. Наприклад,
$ ("Div.test"). Add ("p.quote"). AddClass ("blue").
SlideDown ("slow");
знаходить всі елементи div з класом test,
а також всі елементи p з класом quote, і потім
додає їм усім клас blue і візуально плавно
спускає вниз. Тут методи add, addClass і slideDown повертають
посилання на вихідний об'єкт $ ("div.test"),
тому можливо вести такий ланцюжок.
Методи, що починаються з $., зручно застосовувати
для обробки глобальних об'єктів. Наприклад:
$. Each ([1,2,3], function () {
document.write (this + 1);
});
$. Ajax і відповідні функції
дозволяють використовувати методи AJAX.
Наприклад:
$. Ajax ({
type: "POST",
url: "some.php",
data: {name: 'John', location: 'Boston'},
success: function (msg) {
alert ("Data Saved:" + msg);
}
});
У цьому прикладі йде звернення
до скрипту some.php з параметрами name = John &
location = Boston, і отриманий результат видається
в повідомленні допомогою alert ().
Приклад додавання до елемента обробника
події click за допомогою jQuery:
jQuery (function ($) {
$ ("A"). Click (function () {
alert ("Hello world!");
});
});
В даному випадку при натисканні
на елемент <A> відбувається виклик
alert ("Hello world!").
2.5 HTML i CSS
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.
HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.
HTML разом із CSS та cкриптингом — це три основні технології побудови веб-сторінок.[1]
HTML впроваджує засоби для:[1]
створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
створення інтерактивних форм;
включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.
Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.
Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві в 1989 році.
Документ HTML 4.01 складається з трьох частин:
Нижче наведено приклад загальної структури HTML документа:
<!doctype HTML public "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN"
"http://www.w3.org/TR/html4/
<html>
<head>
<title>Мій перший HTML-документ</title>
</head>
<body>
Hello world!
</body>
</html>
Детальніше: Елементи HTML
Елементи являють собою
базові компоненти розмітки HTML. Кожен
елемент має дві основні
У елемента є початковий
тег, який має вигляд <element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>. Атрибути елемента записуються
в початковому тегу одразу після назви
елемента, контент елемента записується
між його двома тегами. Наприклад: <element-name
element-attribute="attribute-
Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега. Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.[4] Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.
Елементи структурної
розмітки застосовуються задля опису
семантики тексту, іншими словами ці елементи
описують призначення тексту свого контенту.
Вони не зазначають ніякого спеціального
(візуального) відтворення тексту, проте
більшість браузерів мають стандартні
стилі форматування для кожного елемента.
Для подальшого стилізування тексту рекомендується
використовувати Каскадні таблиці
стилів (CSS). Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа |
Відтворення в браузері |
<h1>Давньогрецькі боги</h1> <p> <strong>Посейдон</strong> — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав <em>Нептун</em>, у слов'ян — <em>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</em>. </p> |
|
Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа |
Відтворення в браузері |
<font size="5">Давньогрецькі боги</font> <br /> <b>Посейдон</b> — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав <i>Нептун</i>, у слов'ян — <i>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</i>. |
|
Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документу з іншими документами. Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа |
Відтворення в браузері |
<a href="http://uk.wikipedia.org/ |
Вікіпедія |
Детальніше: Атрибути HTML
Більшість з атрибутів елементу являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівняння, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути окреслено лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте, не виділення значення атрибутів в лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елементу img).
Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів:
Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор
елементу по всьому документу. Доданий
до URL документу, він впроваджує глобальний
унікальний ідентифікатор елементу.
Це може використовуватися:
Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елементу. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як виникаючу підказку, при наведені курсора на елемент.
Атрибут class впроваджує засіб об'єднання
схожих елементів у класи.
Це може використовуватися для:
Каскадні таблиці стилів (англ. Cascading Style Sheets або скорочено CSS) — спеціальна мова, що використовується для відображення сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.
Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої мережі.
CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже існуючи функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо.
CSS (каскадна або блочна
верстка) прийшла на заміну
табличній верстці веб-сторінок
SS використовується авторами та відвідувачами веб-сторінок для того щоб визначити кольори, шрифти, верстку та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS).
Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори та ін. CSS також дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення (на екрані монітора, мобільного пристрою (КПК), у роздрукованому вигляді, на екрані телевізора, пристроях з підтримкою шрифту Брайля або голосових броузерах та ін.)
Один і той самий HTML або XML
Стандарт CSS визначає порядок та діапазон застосування стилів, те, в якій послідовності і для яких елементів застосовуються стилі. Таким чином використовується принципкаскадності, коли для елементів вказується лише та інформація про стилі, що змінилася або не визначена більш загальними стилями.
Информация о работе Веб-орієнтований конструктор динаміних інтернет сторінок: частина клієнта