Корекція аномального розвитку дитини

     Стимуляційні  заняття відповідно до цієї методики проводять 2-3 рази на день, зміст їх переглядають 1 раз на 3-4 місяці, вправи поступово ускладнюють, вводять  нові види подразників, а при досягненні певних успіхів (можливість залучення  та нетривалого утримання зорової уваги, виконання простих інструкцій ) вводять елементи когнітивного тренінгу (вправи на велику моторику, зорово-моторну координацію, наслідування).

     Найбільшу ефективність методика дає в корекції дітей з синдромом Дауна, ЗПРР, ДЦП, аутизмом. Так, діти, які страждають аутизмом, часто бувають занадто або недостатньо чутливими, а також не вміти інтегрувати свої почуття.

     Терапія сенсорної інтеграції фокусується  на зниженні чутливості дитини та надання  їй допомоги в реорганізації чуттєвої інформації. Наприклад, якщо дитина відчуває труднощі з дотиком, терапія може включати поводження з великою кількістю різних на дотик предметів.

     Наприклад, дитина-аутист «не помічає» оточуючих  людей, не реагує на прохання. Дитину починають  привчати до розрізнений набір звуків, які видає педагог і змушують видавати дитини (муз інструментах, постукування, звукові стомлений доріжки і т.д.) Потім, разом з відчуттям ритму (за ідеєю системи) обов'язково приходить короткочасна пам'ять і можливість організувати звуки в послідовність . Дитина вчиться сприймати кілька звуків одночасно і розпізнавати звідки виходить кожен. Вчиться видавати їх сам, чути, що вийшло і підлаштовуватися. І ось вже він може говорити і ритмічно стукати в барабан.[13] 
 
 
 
 

     4. Теоретичні основи корекції аномальних учнів допоміжної школи

     Сутність  і завдання розумового виховання особистості

     Цілісний  системний підхід до здійснення розумового виховання учнів передбачає розв'язання наступних взаємопов'язаних завдань:

1. озброєння школярів знаннями (як змістової основи розумової діяльності) із наданням їм тих якостей, які дозволять їх успішно застосовувати;.
2. розвиток розуму як діяльності, що передбачає формування в учнів способів її виконання, виховання цілеспрямованості й планомірності розумової діяльності;
3. формування у школярів тих особистісних якостей, які оптимізують їхню розумову діяльність, проявляючись у ставленні до неї, — пізнавальних інтересів, критичності і самокритичності, самостійності.

     Роль  корекції розумового розвитку в роботі з виховання особистості учнів допоміжної школи

     Вади  абстрагуючої, узагальнюючої та конкретизуючої функції мислення значно ускладнюють  правильне самостійне узагальнення розумово відсталою дитиною тих  поведінкових дій, які повинні трансформуватись у загальні ідеї — переконання, перенесення сформованих узагальнень у нову ситуацію. Неадекватність соціальної поведінки розумово відсталого може бути пов'язана також з порушенням антиципації наслідків власних дій та вчинків. У зв'язку із значним зниженням критичності та самокритичності, авторитарністю мислення розумово відсталі можуть потрапити під негативний вплив, не розуміючи необхідності чинити йому опір. Порушення самокритичності в учнів допоміжної школи є одним із тих суттєвих факторів, що ускладнюють їх самовиховання.

     На основі активізації та корекції розумової діяльності учнів допоміжної школи можна підвищити якість засвоєння ними соціальних норм і оцінок, що позитивно відобразиться на суспільно значущій поведінці... Це підтверджує думку Г.М.Дульнєва про те, що корекційним завданням допоміжної школи стосовно формування моральних якостей учня є підвищення регулюючої ролі інтелекту в його поведінці у різних ситуаціях.

     Саме робота з корекції інтелектуальних вад школярів дозволяє забезпечити формування необхідних трудових умінь, виховати особистісні якості, значущі для соціально-трудової адаптації випускників допоміжної школи.

     Спеціальна корекційна робота, спрямована на покращення розуміння розумово відсталими школярами сигналів естетичної інформації, є необхідною умовою ефективності їхнього естетичного виховання.

     Отже, у різних напрямках виховання розумово відсталих школярів успіх значною мірою зумовлений проведенням цілеспрямованої роботи з корекції їхнього інтелектуального розвитку.[9.51 – 52]

     Корекція  — це пристосування порушених функцій нервової системи до виконання необхідної діяльності. Це своєрідні педагогічні прийоми, застосування яких дозволить так навчити і виховати розумово відсталу дитину, що вона зможе у подальшому включитись в трудову діяльність. Це пошук таких форм педагогічної роботи з учнем, які загалом і деякою мірою мають компенсувати дефект.

     На  основі багатого сенсомоторного досвіду, одержаного дитиною, відбудеться перебудова функцій її нервово-психічної діяльності, в результаті якої перебудується  і пізнавальна діяльність. Перше місце в плані корекційної роботи в допоміжній школі посідає сенсомоторне виховання.

     Корекційна  робота з сенсомоторного виховання  має здійснюватись на уроках з різних предметів у вигляді вправ, пов'язаних з усім ходом заняття...

     Важливо встановити різноманітні зв'язки між  чуттєвою і логічною сферою, між  відчуттями, сприйманням і мисленням...

     Навчаючи  встановлювати адекватні зв'язки між діями, уявленнями і почуттями, ми таким чином розвиваємо і коригуємо пізнавальну діяльність учня допоміжної школи в процесі його навчання і виховання...

     Від сенсомоторного виховання ми переходимо до корекції психічної діяльності в  цілому, до виправлення дефектів особистості в широкому плані...

     Послідовність корекційної роботи:

     Глибоке і всебічне вивчення особистості учня — основа корекційної роботи...

     Побудова  індивідуального плану корекції дефекту учня (спільно з лікарем, логопедом...)

     Недостатньо проводити тільки педагогічний процес. Необхідно зміцнити волю дитини, виховати в неї емоційну сферу, прищепити їй ряд інтелектуальних якостей...

     Організація колекційної роботи

1. Детальне і всебічне вивчення дитини.
2. Індвідуальне планування корекційної роботи з кожним учнем.
3. Спостереження і фіксація результатів корекції.
4. Встановлення єдиного підходу до учня з боку педагогічного колективу.
5. Участь лікаря в корекційній роботі.
6. Зв'язок з сім'єю і особами, що мають вплив на учня.
7. Допомога учневі з боку класного і шкільного колективу.

     Засоби  корекційної роботи

• Лікувально-оздоровча робота.
• Праця.
• Навчання.
• Гра.
• Організація дитячого колективу.
• Режим школяра.
• Індивідуальний підхід[4]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     Отже, діти з порушеннями психічного розвитку потребують спеціального корекційного впливу, що охоплює комплекс психолого - медико - педагогічних та соціальних заходів, спрямованих на розвиток їх потенціалу, досягнення максимально можливої самостійнсті, соціального та особистісиого становлення. Таким чином, психологічна корекція повинна бути глибше сконцентрована не на зовнішніх проявах відхилень у розвитку, а на дійсних джерелах, що породжують ці відхилення. Значущість дослідження психічного розвитку дітей дошкільного віку в сучасному суспільстві зумовлена тим, що саме в цьому віці відбувається активне формування рухових, розумових, мовленнєвих, емоційних та поведінкових функцій дитини, які забезпечують й подальшу соціалізацію, психологічну готовність до навчання. Це потребує розробки зазначеної проблеми на міждисциплінарному рівні, введення в систем спеціальної психолог ї клінічних основ порушень. Тісний взаємозв'язок психології та педагогіки з медициною усуває односторонність кожної дисципліни, що сприяє формуванню цілісного наукового погляду на розвиток дитини, забезпечує системність у вивченні нейрофізіологічних процесів, вищих психічних функцій та можливостей подолання негативних тенденцій в її розвитку. Тому саме комплексний підхід до зазначеної проблеми дає змогу інтегрувати знання з різних галузей науки для визначення пріоритетних напрямів спеціальної психології

     Планування  та проведення корекційної роботи здійснювалося з урахуванням виявлених у процесі комплексного психолого-педагогічного і клініко-фізіологічного вивчення особливостей психічного аномального розвитку, застосуванням індивідуального та диференційованого підходів як при створенні оптимальних умов виховання, навчання, так і під час корекційної роботи з дітьми. Спеціальний корекційний вплив на дітей ґрунтувався на максимальному використанні позитивних можливостей у розвитку, активізації порушених функцій. Особлива увага зосереджувалася на вихованні вищих психічних функцій – логічного мислення, довільного запам'ятовування, які, як зазначав Л.С.Виготський, відіграють провідну роль у психічному розвитку дитини. Значна увага під час корекційного впливу надавалась підвищенню свідомого інтересу та організації предметно-практичної, мисленнєвої та мовленнєвої діяльності. Комплексний психолого-педагогічний вплив на розвиток дитини передбачав застосування не лише педагогічних і психологічних засобів удосконалення навчально-виховного процесу, а й використання медикаментозного впливу, а також використання спеціальних технічних засобів (слухові апарати, оптичні прилади, тренажери тощо), що справляло позитивний вплив на відновлення порушених функцій та стимуляцію компенсаторних механізмів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури 

     

1. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах  – Москва, 1983, Т. 5, с. 223-224.
2. Дефектология: Словарь-справочник. Под редакцией Б.П. Пузанова – Москва, Новая школа, 2006г.
3. Козленко Н.А. Физическое воспитание в системе коррекционно–воспитательной работы вспомогательной школы. // Дефектология. – 2001г. - №2 – с.33.
4. Коррекционпая работа во вспомогательной школе // Под ред. И.И. Финкельштейна и С.В.Ильича. - М.: АПН РСФСР, 1961. - С. 3-17
5. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии – Москва, Просвещение, 2008г.
6. Леднёв В.С. Содержание образования. – Москва, 20079, с. 47.
7. Матвєєва М.П., Миронова С.П. . корекційна робота в системі освіти дітей з вадами розумового розвитку: Навчально – методичний посібник: - К – П, 2003, 164с.
8. Образовательные стандарты для специальных школ: отвечаем на вопросы практиков. // Дефектология. – 2007г. - №4 – с.43.
9. Психолого – педагогічні основи корекційної роботив спеціальних школах. Христоматія: Навчальний посібник/За ред С.П. Миронової – К – П: Камянець – Подільського державного університету, інформаційно видавничий відділ 2004. – 220с.
10. Специальная дошкольная педагогика: Учебное пособие/ Е.А.Стребелева, А.Л.Венгер, Е.А.Екжанова и др.; Под ред. Е.А.Стребелевой. – М.: Издательский центр «Академия», 2002
11. Тупоногов Б.К. Корекційно педагогічна робота в системі освіти дітей з порушеннями розумового і фізичного розвитку // Дефектология. - 1994. - № 4. - С. 9-14.
12. «Розвиток та корекція зорового сприймання у дітей з вадами зору дошкільного віку» наукова стаття/ Сушкова Т.Б ,Вчитель-дефектолог, ДНЗ №35 м. Рівне
13. http://centrrazvitia.ucoz.ru/publ/metodiki_metody_i_prijomy_korrekcionnoj_pedagogiki/osnovnye_metodiki_korrekcii_detej_s_narushenijami_v_razvitii_2_chast/15-1-0