Проблема індивідуалізації на уроках фізичної культури

     У процесі фізичного виховання  для підвищення ефективності навчального  процесу і розвитку рухових можливостей  учитель повинен враховувати  індивідуальні властивості й здатності фізичних якостей школярів. Успішність вирішення цих завдань залежить від того, наскільки добір засобів і методів доступний для учнів з урахуванням їхніх індивідуальних відмінностей.

     Зовнішні  індивідуальні властивості людини лише наближено відбивають її внутрішні можливості. Без урахування індивідуальних властивостей немає гарантії успішного використання педагогічних дій. Їхня індивідуальна вибірковість і спрямування дають змогу викладачеві добирати ті вправи, що найбільше відповідають морфофункціональному статусу учнів. Визначення індивідуальних властивостей і здібностей допомагає вибрати оптимальну інтенсивність і обсяг окремих вправ, навчального заняття, мікроциклу, значно підвищуючи їх ефективність внаслідок використання дидактичних принципів доступності, індивідуалізації і свідомого ставлення до рухової активності у процесі фізичного виховання, оздоровчого і спортивного тренування.

     У результаті дослідження:

• визначено теоретичні основи питання про індивідуальний підхід до дітей;
• розглянуто вікові здібності школярів;
• розглянуто методику використання принципу доступності та диференційованого навчання.

      Література 

1. Бабанский Ю.К. Комплексный подход к воспитанию школьников. – М., 1980. – 190 с.
2. Булич Э.Г. Физическая культура и здоровье. – М., Знание, 4, 1981. – 64 с.
3. Демерков С.В., Полтавский А.Ф. Воспитание двигательных качеств школьников, не занимающихся спортом. – Луганск, 2002
4. Зациорский В.М Физические качества спортсмена. – М., Физкультура и спорт, 1966
5. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка: Пособие для воспитателей дет. сада. – М.: Просвещение, 1981. – 127 с.
6. Коменский Я.А. Великая дидактика // Избр. пед. соч.: В 2 т. – М., 1982
7. Кузнєцова З.И. О перспективах исследования вопросов развития основных двигательных качеств у детей школьного возраста в процессе физического воспитания. – В сб.: Развитие двигательных качеств школьников /Под ред. З.И. Кузнецовой. М.: Просвещение, 1967
8. Лихачев Б.Т. Педагогика «курс лекций». – М., 1996
9. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1974. – 320 с.
10. Матвеев Л.П. Проблема периодизации спортивной тренировки. – М.: Физкультура и спорт, 1965
11. Определение физической подготовленности школьников /Под ред. Б.В. Сермеева. – М., Педагогика, 1973
12. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. – Киев: Вища школа, 1984.
13. Станкин М.И. Психолого-педагогические основы физического воспитания: Пособие для учителя. – М., Просвещение, 1987. – 224 с.
14. Сухомлинский В.А. О воспитании. – М., 1973. – 285 с.
15. Теория и методика физического воспитания /Под ред. Л.П. Матвеева, Н.Д. Новикова. – М.: Физкультура и спорт, 1976
16. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. – М., Физкультура и спорт, 1978
17. Фомин Н.А., Филин В.П. Возрастные основы физического воспитания. – М., Физкультура и спорт, 1972
18. Цвек С.Ф. Физическое воспитание детей младшего школьного возраста. – Киев: Здоровье, 1975
19. Циганков М.Я. Застосування методу колового тренування на уроках фізичної культури в ІV класах загальноосвітньої школи. – К., 1975
20. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001