Характеристика банківської системи

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 23:50, реферат

Описание работы

Комерційні банки є багатофункціональними заснуваннями, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих заснувань, що обмежені визначеними функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль базової ланки кредитної системи. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.

Работа содержит 1 файл

реферат по МРФП.docx

— 38.93 Кб (Скачать)

 

Вступ

 

В організаційному аспекті банківська система є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих банків,  кожний з яких виконує функції,  які випливають з його призначення.

За характером діяльності банки розділяються на:

  • емісійні;
  • комерційні;
  • інвестиційні;
  • іпотечні;
  • забережні;
  • спеціалізовані (наприклад, торгівельні).

Банківська система в  Україні має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк України, на другому — комерційні банки.

НБУ покликаний провадити  єдину політику в сфері грошового  обігу, зміцнення національної грошової одиниці — гривні. НБУ надано монопольне право на випуск грошей (емісію). Він виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси. НБУ обслуговує державний борг країни, дає дозвіл на створення (реєстрацію) комерційних банків.

Функції НБУ:

  • брати участь у розробці основних напрямів економічного й соціального розвитку народного господарства України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення;
  • розробляти основні напрями єдиної грошово-кредитної політики, відповідно до яких здійснюється регулювання грошового обігу в Україні;
  • концентрувати кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших фондів, залишків коштів державного бюджету, коштів на депозитних рахунках.
  • продавати й купувати на договірних засадах кредитні ресурси;
  • організовувати і проводити інкасацію, перевезення грошових знаків та інших цінностей;
  • здійснювати регулювання рівня банківських процентних ставок;
  • здійснювати обслуговування державного боргу, виконувати операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;
  • давати дозвіл на утворення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, реєструвати комерційні банки і встановлювати для них економічні нормативи тощо.

Комерційні банки є багатофункціональними заснуваннями, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих заснувань, що обмежені визначеними функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль базової ланки кредитної системи. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.

Функції банків

  • посередництво в кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Особливість посередницької функції банків полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їхнього використання позичальником.
  • стимулювання нагромаджень у господарстві. Комерційні банки, виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, повинні не тільки максимально мобілізувати наявні в господарстві заощадження, але і формувати досить ефективні стимули до нагромадження засобів. Стимули до нагромадження і заощадження коштів формуються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Крім високих відсотків, виплачуваних по внесках, кредиторам банку необхідні високі гарантії надійності розміщення накопичених ресурсів у банк. Створенню гарантій служить формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.
  • посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами.
    1. Види банків та їх функції

 

В залежності від того, кому належать кредитні та кредитно-фінансові заклади, в країнах з ринковою економікою розрізняються:

  • державні кредитні та кредитно-фінансові заклади;
  • приватні кредитні та кредитно-фінансові заклади.

Перша група – це центральні банки, які мають монопольне право  випуску банкнот, окремі комерційні банки, поштово-збережні каси, деякі  закладі, які виконують спеціальні функції по кредитуванню тієї чи іншої галузі господарства.

Розвиток державно-монополістичного капіталізму супроводжується зростом  державної власності в різних сферах, в тому числі в сфері кредиту. За характером діяльності банки розділяються на:

  • емісійні;
  • комерційні;
  • інвестиційні;
  • іпотечні;
  • забережні;
  • спеціалізовані (наприклад, торгівельні).

Емісійні банки здійснюють випуск банкнот і є центрами кредитної системи. Вони займають в ній особливе положення та являються “банками банків”.

Комерційні банки являють собою банки, які здійснюють кредитування промислових, торгівельних та інших підприємств головним чином за рахунок тих грошових капіталів, які вони отримують у вигляді вкладів. За формою власності вони розділяються на:

  • приватні акціонерні;
  • кооперативні;
  • державні.

На початкових ступенях розвитку капіталізму переважали індивідуальні  банкірські фірми, але з розвитком  капіталізму і особливо в епоху  імперіалізму деяка частина всіх банківських ресурсів зусередилась в акціонерних банках. Розвиток державно-монополістичного капіталізму знайшло вираження в одержавленні деяких комерційних банків.

Інвестиційні  банки займаються фінансуванням та довгостроковим кредитуванням різних галузей, головним чином промисловості, торгівлі та транспорту. Через інвестиційні банки задовільняється значна сатина потреб промислових та інших підприємств в основному капіталі. Розвиток цієї складової кредичної системи характерно для сучасного ринкового господарства. На відміну від комерційних банків інвестиційні мабілізують частину своїх ресурсів шляхом випуску власних акцій та облігацій, а також отпримання кредитів від комерційних банків. Разом з тим вони відіграють активну роль у випуску та розміщенні акцій промислових та інших компаній.

Іпотечні банки пропонують довгострокові ссуди під заклад нерухомості – землі та будівель. Вони мобілізують ресурси за допомогою випуску особого виду цінних паперів – закладних паперів, забезпеченням яких є закладена в банках є фермери, населення, а в деяких випадках – підприємці. Іпотечний кредит фермери часто використовують для купівлі землі. Частково іпотечні ссуди використовуються для купівлі машин, добрива та інших засобів виробництва. Крім того, купівля землі дає цим фермерам можливість розширити своє господарство.

Спеціалізовані банківські заклади включають банки, які спеціально займаються зазначеним видом кредитування. Таким чином, зовнішньоторговельні банки спеціалізуються на кредитуванні експорту та імпорту товарів.

    1. Структура банківської системи

 

Банківська система України  започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків різних видів і форм власності (рис. 1.).

Національний банк України  є центральним банком, який проводить  єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Банки  створюються на акціонерних або  пайових засадах юридичними та фізичними  особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та не депозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами. З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики .

Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів  у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк України (перший рівень) є центральним банком, особливим органом державного управління, який має статутний капітал у розмірі 10 мільйонів гривень, що є державною власністю. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках – також за рахунок Держбюджету України. Одержання прибутку не є метою його діяльності.

Традиційно виділяють  чотири базові функції центрального банку:

  1. емісія готівки та організація грошового обігу;
  2. банк банків;
  3. банк уряду;
  4. реалізація грошово-кредитної політики.

Важливим аспектом дослідження місця і ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу. Правовий статус суб’єктів адміністративно-правових відносин – це юридичне закріплення ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Наявність владних повноважень є найважливішою ознакою правового статусу Національного банку України. Це означає, що НБУ має встановлювати обов’язкові для виконання правила і норми та контролювати їх виконання. З організаційного погляду важливим є факт того, що нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам та іншим законодавчим актам України.

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних  і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів.

Комерційним банкам України  категорично забороняється вести  діяльність у сфері матеріального  виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об’єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Комерційні банки виконують  такі основні функції як мобілізація  вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал, кредитування підприємств, держави та населення, здійснення депозитної емісії (випуск кредитних інструментів обігу на підставі створення банком вкладів), забезпечення розрахунково-платіжного механізму, також виконання емісійно-засновницької функції, надання економічної інформації та послуг консультаційного характеру.

Комерційні банки в  Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціальністю банки можуть бути ощадні, інвестиційні, іпотечні та розрахункові. В Україні існує два державних  комерційних спеціалізованих банка  у формі відкритих акціонерних  товариств (Ощадний банк та Експортно-імпортний банк України), а решта комерційних банків є універсальними.

Таким чином, найактуальнішими на сьогодні завданнями для банківської  системи України є:

  • підтримка стабільності в грошовій сфері;
  • формування сприятливих умов для розвитку реального сектору економіки, продовження економічного зростання, підвищення рівня життя народу, зростання всіх інших основних макроекономічних показників;
  • зміцнення банківської системи, зростання прозорості її діяльності, підвищення ефективності обслуговування підприємств та населення, уключаючи *розширення спектру банківських послуг, що надаються, залучення грошових коштів та надання кредитування.

Зареєстрована кількість  банків станом на 1 січня 2008 року в державному реєстрі банків становить 193 банки, але з них, тільки 170 ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій, у тому числі: 134 банки засновані у формі акціонерних товариств (з них: 91 банки – ВАТ, 43 банків – ЗАТ), 35 банків – товариства з обмеженою відповідальністю, 35 банків з іноземним капіталом, в які входять 13 банків із 100% іноземним капіталом.

Информация о работе Характеристика банківської системи