Міграція робочої сили

Зміст

Вступ

1. Сутність міжнародної міграції робочої сили…………………………………..
2. Основні причини виникнення міжнародної трудової міграції…………………...
3. Наслідки переміщення трудових ресурсів……………………………………….

3.1"Золоте правило" сучасної відкритої економіки……………………………….

4. Міграція робочої сили в Україні………………………………………………….

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасні інтеграційні процеси, що активізувалися в другій половині ХХст., не тільки збільшили міжнародний обмін товарами та послугами і прискорили міграцію капіталів, але й дали поштовх міжнародній міграції робочої сили. За підрахунками авторитетних міжнародних організацій та окремих учених, перші роки ХХІст. у світі понад 180млн. чол. постійно перебували за межами своїх країн. При цьому найбільшу кількість іммігрантів щороку приймали США (близько 1млн. чол.), Німеччина (понад 800тис.) та Росія (понад 600тис.чол.). У результаті цього загальна кількість іноземних працівників у США становила більш як 7млн.чол., у Західній Європі – понад 6,5млн., Латинській Америці – 4млн.чол. характерно, що, в окремих країнах чисельність емігрантів є настільки великою, що їх відплив міг би спричинити розвал національної економіки.

Міграційні процеси призводять як до позитивних так і до негативних  наслідків. Для країн експортерів  робочої сили і країн імпортерів (країн-рецепієнтів) вони різні.

Метою реферату є дослідження причин та наслідків міграційних процесів для країн експортерів та імпортерів робочої сили

Об’єктом реферату є трудові ресурси.

Предметом реферату є міграція трудових ресурсів (робочої сили).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність міжнародної міграції робочої сили

 

 Як форма міжнародних  економічних відносин міжнародна міграція робочої сили виникає і розвивається водночас зі становленням і еволюцією міжнародної міграції капіталу, міжнародної торгівлі. Інтенсивно цей процес відбувався наприкінці XVIII — на початку XIX ст. із здійсненням промислової революції та формуванням технологічного способу виробництва, заснованого на машинній праці.

Явище міжнародної мігації населення досить давне і залишило помітний слід у розвитку людства. Більша частина населення деяких країн, наприклад, США, Канада, Австралія складається з нащадків колишніх емігрантів.

Міграція трудових ресурсів – це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи.

Міжнародна трудова міграція – це форма МЕВ, яка полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес переозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Міжнародна міграція робочої сили - це переміщення робочої сили між  країнами, процес організованого, або  стихійного переміщення працездатного  населення із однієї країни в іншу.

Міжнародна міграція робочої  сили — форма міграції населення, яка полягає в переміщенні працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя відповідно до економічних законів.

Певною мірою таке переміщення  зумовлене неекономічними факторами. З погляду речового змісту міграція малокваліфікованої та некваліфікованої, недостатньо освіченої робочої  сили відбувається, по-перше, з азіатських та африканських країн у розвинуті  країни західної Європи, з латиноамериканських  країн — до США та ін. Цей вид  міграції наймасовіший. По-друге, має  місце міграція висококваліфікованої та освіченої робочої сили із західноєвропейських  країн до США, частково із слаборозвинутих  країн, країн колишнього СРСР (зокрема з України до США та країн Західної Європи і деяких країн Східної Європи).

З погляду соціально-економічної  форми міжнародна міграція робочої  сили означає процес формування її інтернаціональної вартості, а також  певну сукупність відносин економічної  власності між різними суб'єктами з приводу привласнення створеного нею необхідного і додаткового  продукту.

Процес формування інтернаціональної  вартості робочої сили складається  з трьох основних елементів:

1) формування нових витрат, пов'язаних з утриманням самого  працівника і членів його сім'ї.  Такі витрати – це зрослі  фізичні, нервові, психічні, розумові  витрати, зумовлені підвищенням  інтенсивності та продуктивності  праці; споживання певної кількості  матеріальних і духовних благ  за іншими цінами, оплата житла  тощо. Зміни в утриманні членів  сім'ї пов'язані з грошовими  переказами на утримання сім'ї,  а в разі міграції найманого  працівника з сім'єю — зі  споживанням інших благ та  новими цінами на них; 

2) поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання нової професії, вивчення  мови тощо;

3) розвиток нових потреб  найманого працівника в якісно  новому середовищі. Йдеться про  модифікацію соціально-історичного  елемента вартості робочої сили, в якому відображається розвиток  матеріальних, соціальних і духовних  потреб.

Щорічно в пошуках роботи, кращих умов життя емігрує до 25 млн. осіб (на початку 80-х років — приблизно 20 млн. осіб). Кількість іноземних працівників у США в середині 90-х років становила 7—8 млн. осіб, в країнах Західної Європи — понад 10 млн. осіб, у нафтодобувних країнах Близького Сходу — до 4 млн. осіб. Це свідчить про переміщення центру міграції робочої сили зі США до Західної Європи.

Створюючи кращі умови  праці, встановлюючи вищу заробітну  плату, США проводять активну  політику переміщення кадрів вищої  та найвищої кваліфікації, особливо молодих. Тому не дивно, що майже третина всіх лауреатів Нобелівської премії в  цій країні — емігранти.

Якісно новою формою міграції робочої сили в епоху НТР є  масові переміщення науково-технічних  кадрів із Західної Європи та країн  СНД (насамперед з Росії та України) до США.

Ще однією рисою міжнародного руху робочої сили в сучасних умовах є послаблення стихійності та посилення регульованості цього процесу як з боку окремих національних країн, так і міжнародних організацій. Крім того, постійно зростають масштаби нелегальної еміграції. Так, щорічний потік нелегальних емігрантів до США перевищує 1 мли. осіб. Розвинуті країни світу намагаються проводити імміграційну політику з метою припливу й використання найбільш працездатної, мобільної, в розквіті фізичних та розумових здібностей робочої сили.

Як і будь-яка форма  міжнародних економічних відносин, міжнародна міграція робочої сили має  позитивні й негативні наслідки. Позитивним для країн-експортерів  робочої сили є зменшення безробіття, набуття емігрантами нових знань  і досвіду, поліпшення їх (та членів їх сімей) умов життя, отримання країною-експортером  додаткового джерела валютних доходів  у формі грошових переказів від  емігрантів, а отже, покращення й  платіжного балансу (крім того, повертаючись з еміграції, наймані працівники привозять з собою цінності та заощадження на суму, яка приблизно  дорівнює їх грошовим переказам).

До негативних наслідків  країни-експортера відносять насамперед відплив високоосвічених та висококваліфікованих кадрів (так звана "втеча умів"). Якщо виходити з наведених вище оцінок про середню вартість створюваної  однієї складної робочої сили в США, яка в середньому перевищує 400 тис. дол., а інженера — до 800 тис. дол., то у випадку постійного виїзду з  країни таких спеціалістів держава-експортер  зазнає відповідних збитків по кожному  емігранту. Ще більших збитків вона зазнає у разі виїзду за кордон кандидата  або доктора наук, підготовка яких обходиться від 1 до 2 млн. дол.

 

 

 

2. Основні причини виникнення  міжнародної трудової міграції

 

Сьогодні у світі, за різними  оцінками нараховується від 150 до 175 млн. осіб (понад 3% населення світу), які проживають за межами свого походження, включаючи близько 12 млн. біженців і  шукачів притулку.

Якщо не брати до уваги примусове масове забезпечення рабів з Африки на Американський континент, то можна твердити, що основною причиною масової міграції робочої сили в минулому і сьогодні є низький рівень життя населення. Скажімо, на межі ХХ-ХХІ століть, за даними ООН, з 6 мільярдів чоловік лише понад 500 мільйонів мали нормальні умови життя, 900 мільйонів жили в злиднях та бідності, 2,5 мільярда чоловік постійно недоїдали. Безперечно, що саме злидні примушували багатьох людей шукати кращого життя в інших країнах.

Причини, які породжують міграцію робочої сили:

1. загальні (визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин): інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, які обумовлюють витіснення робочої сили з одних галузей і додаткову потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудомістські виробництва в одних країнах і наукомістські в інших; політична й економічна нестабільність в окремих країнах;

2. специфічні (пов'язані тільки  з міграцією): відмінності між  країнами в рівні заробітної  плати і соціального забезпечення; нестача робочої сили певних  спеціальностей і кваліфікацій; відносний надлишок робочої сили  в багатьох країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в  можливостях і умовах професійного  зростання. 

Міжнародна міграція робочої  сили спричинена насамперед економічними факторами:

 по-перше, дією законів  капіталістичного нагромадження,  народонаселення, нерівномірності  економічного розвитку тощо, які  зумовлюють відносне перенаселення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;

 по-друге, істотною  різницею в умовах праці, рівні  заробітної плати, рівні життя,  умовах підприємницької діяльності  тощо;

 по-третє, циклічним  характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного  циклу в різних країнах; 

 по-четверте, нерівномірним  розгортанням НТР, структурних  криз і структурних реформ;

 по-п'яте, демографічними  факторами, різницею у природному  прирості населення. Так, якщо  у XX ст. темпи щорічного приросту  населення у слаборозвинутих  країнах становили приблизно  2,5%, то в розвинутих вони не  перевищували 1%;

 по-шосте, політичними,  військовими, національно-етнічними  та іншими неекономічними чинниками.

Основними чинниками виникнення та закономірностей розвитку світових міграційних процесів є соціально-економічні.

Очевидною є тенденція до збільшення і без того непропорційно великого розриву середніх доходів населення  між індустріально розвинутими  країнами та країнами “третього світу”.

Саме можливість заробити більше, аніж у власній країні, є однією з причин, яка спонукає сотні тисяч  мігрантів щороку залишати рідні  місця в пошуках кращої долі за кордоном.

Існує кілька економічних показників, які дають можливість оцінити  рівень економічного розвитку тієї чи іншої країни та які відповідно впливають  на географію трудової міграції.

Один із них – валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, скоригований відповідно до паритету купівельної  спроможності. Ці дані протягом багатьох років розраховуються ООН і є  одними з трьох показників, які  враховуються при визначенні індексу  людського розвитку (ІЛР) тієї чи іншої  країни.

Іншим важливим критерієм, тісно пов’язаним з попереднім, який значно впливає  на динаміку світових міграційних процесів, є різниця в середньому розмірі оплати праці у різних країнах світу.

На практиці мігрант отримує  набагато менше за свою роботу, ніж громадянин відповідної країни тієї ж кваліфікації, і ще менше, якщо він працює нелегально. Про те ця сума все одно значно перевищуватиме ту, котру громадянин заробить, працюючи у країні свого походження.

Іншим важливим чинником міграційних  процесів є економічне зростання  у країні перебування трудового  мігранта, під час якого збільшується потреба у робочій силі, в тому числі й в низькокваліфікованій. Це у свою чергу є додатковим фактором, який стимулює потік трудових мігрантів до цієї країни.

Водночас є й інші фактори, переважно  національні, котрі значною мірою  впливають на рівень трудової міграції.

Світовий досвід показує, що переважна  більшість трудових мігрантів це, як правило, ті особи, котрі мають  мінімальний капітал, достатній  для того, щоб здійснити подорож  за кордон, оформити відповідні візові та подорожні документи, оплатити послуги посередників. Крім значних масштабів бідності, на міграційні процеси впливає також високий рівень безробіття.

 

 

3. Наслідки переміщення трудових ресурсів

Наслідки міжнародної  міграції робочої сили досить різноманітні. Вони проявляються як у країнах, що експортують робочу силу, так і  в країнах, що імпортують її (реципієнтів), приносячи певні вигоди та втрати обом сторонам, хоча, як видно з аналізу, вигод більше в країнах – імпортерах робочої сили, а в країнах – експортерах у цілому втрати перевищують вигоди. Світ у цілому виграє, оскільки свобода міграції дає людям змогу переміщуватись до країн, де вони можуть внести більший чистий доход у світове виробництво.