Міжнародна політика

Україна бере активну участь у всіх напрямках діяльності ООН, найважливішими з яких є підтримання міжнародного миру та безпеки та зміцнення верховенства права у міжнародних відносинах, розвиток співробітництва у вирішенні  проблем соціально-економічного та гуманітарного характеру, забезпечення прав людини. 

Одним із основних напрямків взаємодії  України з ООН є участь у  роботі Організації з підтримання  міжнародного миру та безпеки (ОПМ). Починаючи  з липня 1992 р., Україна виступає як країна-контрибутор військових підрозділів та персоналу до ОПМ. Станом на липень 2010 р. майже 370 військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ представляли Україну в семи миротворчих операціях ООН. 

Співпраця з ООН в галузі роззброєння  зосереджується на зміцненні міжнародних  інструментів і режимів в сфері  контролю над озброєннями, нерозповсюдження зброї масового знищення, дотриманні санкційних режимів Ради Безпеки ООН. 

Виходячи з нагальної необхідності розробки світовою спільнотою ефективних заходів боротьби з тероризмом, Україна  приєдналася до глобальної антитерористичної  коаліції, підтвердила свою готовність докласти максимальних зусиль до спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН. 

Україна є учасницею більшості  міжнародних договорів, депонованих  у Генерального секретаря ООН. 

Україна є членом Ради ООН з прав людини (обрана вдруге поспіль у  травні 2008 року на 2009 – 2011 рр.), Економічної  і Соціальної Раді (ЕКОСОР) (обрана у  жовтні 2009 р. на 2010 – 2012 рр.). Висунуто кандидатуру  нашої країни до Ради Безпеки ООН (вибори на термін 2016 – 2017 рр. відбудуться  у жовтні 2015 р.; за час членства в  ООН Україна тричі була обрана непостійним членом РБ ООН, востаннє – на 2000 – 2001 рр.). 

У 2008–2009  рр. Україна була членом більшості функціональних комісій ЕКОСОР, станом на липень 2010 р. вона представлена у Комісії з народонаселення і розвитку, Комісії з попередження злочинності та кримінального правосуддя та Комісії сталого розвитку, а також у складі Комітету з програми й координації та Комітету по внесках. 

Представлення нашої країни в керівних та робочих органах спеціалізованих  установ ООН станом на липень 2010 р. є наступним: Всесвітній поштовий союз (Адміністративна рада ВПС), Всесвітня  організація інтелектуальної власності (Програмний та бюджетний комітет ВОІВ), Міжнародна організація праці (Адміністративна рада МОП), Міжнародний союз електрозв‘язку (Рада МСЕ), Організація Об‘єднаних Націй з промислового розвитку (Програмний та бюджетний комітет ЮНІДО); Рада з промислового розвитку ЮНІДО), Міжнародне агентство з атомної енергії (Рада керуючих МАГАТЕ). 

Протягом поточного десятиріччя  представники України входили до складу керівних органів наступних  структур: Програми розвитку ООН та Фонду ООН у галузі народонаселення (Виконавчої ради ПРООН/ЮНФПА), Дитячого фонду ООН (Виконавчої ради ЮНІСЕФ), Всесвітньої туристичної організації (Виконавчої ради ЮНВТО), Міжнародного агентства з атомної енергії (Ради керуючих МАГАТЕ), Організації Об‘єднаних Націй з питань освіти, науки і  культури (Виконавчої ради ЮНЕСКО). 

На окрему увагу заслуговує грунтовна робота, що здійснюється українською стороною на різних напрямках співробітництва з МАГАТЕ. Одним із актуальних завдань цього співробітництва є налагодження взаємодії у «трикутнику» Україна – ЄС – МАГАТЕ в рамках інтеграції енергетичних просторів. Важливою для української сторони подією буде головування представника України на Другій сесії Підготовчого комітету Оглядової конференції 2010 року держав-сторін Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка відбудеться під егідою МАГАТЕ. 

Прикладом успішної участі України  в діяльності міжнародних організацій  також може слугувати різнобічна взаємодія з ЮНЕСКО, спрямована на розширення міжнародного співробітництва наукових, освітніх, культурних інституцій.  

Завдяки послідовній та виваженій  позиції України в ООН та інших  міжнародних організаціях, наша країна отримує значну технічну допомогу з  боку спеціалізованих установ ООН, її фондів та програм. 

Пріоритетне місце в сучасному  міжнародному співробітництві займає проблематика сталого розвитку та охорони  навколишнього середовища, протидія глобальній зміні клімату. Головну  роль на даному напрямку відіграє ООН  як найважливіше джерело міжнародного природоохоронного права. Україна  є стороною понад 40 глобальних та регіональних природоохоронних конвенцій та угод, активним учасником переговорного  процесу щодо підготовки нової міжнародної  угоди, яка прийде на зміну Кіотському протоколу до Рамкової конвенції  про зміну клімату. Досить динамічно  розвивається співробітництво української  сторони з Форумом ООН з  лісів та Комісією сталого розвитку ООН (крім екологічних питань, в рамках Комісії Україна залучається  до обговорення питань сільськогосподарського та промислового розвитку, продовольчої та енергетичної безпеки). З Програмою  ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) Україна співпрацює в рамках тристоронньої ініціативи з довкілля та безпеки ЮНЕП, ПРООН та Організації  безпеки та співробітництва в  Європі – ОБСЄ). 

Делегації України регулярно працюють на зустрічах сторін Монреальського протоколу з речовин, що руйнують озоновий шар. За багаторічні досягнення у справі збереження озонового шару Уряд України та Національна озонова служба нагороджені почесним сертифікатом Монреальського протоколу. 

На сучасному етапі міжнародного співробітництва все більше уваги  приділяється сільському господарству, в тому числі, в контексті вирішення  продовольчих, соціальних та екологічних  проблем. Працюючи у складі п‘яти  комітетів та трьох комісій ФАО, українська сторона безпосередньо  залучається до прийняття рішень у цій важливій сфері. Суттєвою перевагою  співробітництва з ФАО є отримання  Україною технічної допомоги для  розвитку пріоритетних галузей АПК.  

Українська сторона активно  залучається до роботи Європейської та середземноморської організації  захисту рослин, Міжнародного союзу  з охорони нових сортів рослин, Комісії зі збереження морських живих  ресурсів Антарктики. Триває членство України у Міжнародній раді по зерну та в категорії спостерігачів  – у Міжнародному бюро виноградарства та виноробства. 

Слід відзначити високу активність української сторони в міжнародному співробітництві в галузі охорони  здоров‘я, особливо в рамках ВООЗ. Україна  залучалася до розробки низки договірних та стратегічних документів ВООЗ, у тому числі Рамкової Конвенції ВООЗ з боротьби з тютюном, резолюцій Всесвітньої асамблеї охорони здоров‘я. Взаємодія з Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця чимало сприяє готовності української сторони до оперативних дій в умовах епідемій «пташиного» грипу.  

Працюючи в робочих органах  міжнародних організацій, українські фахівці беруть безпосередню участь у розробці рішень Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки.  

Успішно розвивається співробітництво  української сторони з Міжнародною  організацією з міграції, провідна роль в якому належить Міністерству внутрішніх справ. Також МВС активно  працює з Міжнародною організацією кримінальної поліції – Інтерполом.  

Національне космічне агентство України  залучається до обговорення актуальних проблем застосування космічної  техніки і технологій в рамках Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях, працює у складі Комітету супутникового спостереження за Землею та трьох інших структур. Активно підтримує та розвиває багатосторонні міжнародні зв‘язки Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (в першу чергу, з Міжнародною організацією стандартизації). Зазначена діяльність має важливе значення в контексті виконання зобов‘язань України в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) та позитивно впливає на конкурентоспроможність українських товарів. 

В контексті глобальної економічної  та фінансової кризи та її негативного  впливу на становище української  економіки зростає важливість міжнародного фінансового співробітництва України, особливо з групою Світового банку. Співпраця з Міжнародним банком реконструкції та розвитку здійснюється відповідно до Стратегії партнерства  з Україною на період 2008 – 2011 рр., яка  має на меті забезпечення в Україні  сталого економічного зростання  та підвищення конкурентоспроможності економіки, реформування державних  фінансів та державного управління, поліпшення державних послуг у сфері охорони  здоров‘я та освіти. Вагоме значення для  державного сектора української  економіки мають капіталовкладення  Європейського банку реконструкції  та розвитку, спрямовані на реалізацію проектів в енергетиці, транспорті та зв‘язку, сфері муніципальної  інфраструктури.   

Здійснюючи загальну координацію  роботи українських відомств, пов‘язаної з членством нашої країни у  міжнародних структурах, МЗС водночас виступає головним відповідальним відомством України у відношенні двадцяти з  них (у тому числі ООН та її головних органів). В числі таких структур слід особливо виділити регіональні  організації та інтеграційні угруповання  – Раду Європи, ОБСЄ, Організацію  за демократію та розвиток – ГУАМ, Організацію  Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Центральноєвропейську ініціативу (ЦЄІ). Широка тематика діяльності цих  організацій та різноманітність  завдань, пов‘язаних з участю в них  української сторони, потребує залучення  до роботи багатьох інших відомств.  

Так,  взаємодія в рамках ОЧЕС пов‘язана із просуванням інтересів української сторони в сфері транспорту і комунікацій, фінансовому та науковому співробітництві, в енергетиці та охороні довкілля, туристичній сфері. З лютого 2007 по квітень 2008 р. Україна успішно головувала в цій організації.  

ГУАМ сьогодні є динамічною та ефективною організацією, яка має значний  потенціал співробітництва у  транспортній, енергетичній, гуманітарній і безпековій сферах. Членство України в ГУАМ сприяє зміцненню міжнародного авторитету України та посиленню її ролі як регіонального лідера. 

ЦЄІ є регіональним угрупованням країн  Центральної та Східної Європи, діяльність якого спрямована на розвиток співробітництва  в політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах та сприяння на цій основі зміцненню стабільності і безпеки в регіоні. Пріоритетними  для України напрямами є участь у проектній діяльності Ініціативи у сфері енергетики, промислового розвитку, науки і технологій, транспорту, транскордонного співробітництва. З лютого 2006 р. посаду заступника Генерального секретаря Виконавчого секретаріату ЦЄІ обіймає представник України.  

Членство України у Раді Європи є важливим чинником інтеграції країни у єдиний європейський правовий простір  шляхом приведення національного законодавства  у відповідність до норм організації. Основні напрями співробітництва  України та РЄ, зокрема, забезпечення прав людини та соціальної єдності, реформування судової системи, боротьбу із корупцією  покладено в основу Плану дій  РЄ для України на 2008-2011 рр.   Відповідно до Статуту РЄ, Україна представлена у всіх головних органах РЄ; у 2010 – 2011 рр. відбудеться головування України в Комітеті Міністрів РЄ. 

Діяльність України в ОБСЄ забезпечує рівноправну участь нашої держави  в обговоренні і вирішенні  актуальних проблем міжнародної  безпеки і співпраці в регіоні  Організації. Серед головних напрямків співпраці України з ОБСЄ – зміцнення превентивної ролі ОБСЄ та активізація її участі у врегулюванні „заморожених” конфліктів. Українська сторона послідовно залучається до вирішення актуальних питань реформування та подальшої інституціональної розбудови ОБСЄ. 

Згідно з рішенням ХІІІ-ої щорічної сесії Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ), що проходила 2-5 грудня 2008 р. в м.Гаага (Нідерланди), Україну втретє було обрано членом Виконавчої ради Організації по забороні хімічної зброї (ОЗХЗ). 

До складу цього директивного органу ОЗХЗ входить 41 країна з 188 держав-членів Організації, які обираються Конференцією держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ) терміном на два  роки. 

Україна як сторона Конвенції і  держава-учасниця ОЗХЗ з листопада 1998 року бере активну участь у роботі відповідних органів цієї міжнародної  організації, виходячи з необхідності зміцнення глобальних режимів нерозповсюдження зброї масового знищення, розвитку і активізації міжнародного співробітництва  на напрямі хімічного роззброєння, захисту національних інтересів  у сфері розвитку хімічної науки  та промисловості.