Скандинавія: специфіка зовнішньополітичної співпраці

Міністерство освіти і науки  України

Чорноморський державний університет  імені Петра Могили

 

Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики

 

 

 

Дипломна робота

за спеціальністю 6.030201

 

Скандинавія:

специфіка зовнішньополітичної  співпраці

 

 

Студент - виконавець:

Нетилько Роман Сергійович

__________________________

студент 4 курсу, 491 групи

Науковий керівник:

Тригуб Олександр Петрович

к.і.н., доцент

__________________________

Рецензент:

Простова О.І.,

к.пол.н.____________________

 

 

«Допущено до захисту»

Зав. кафедри _________________

«_____» ________________2010 р.

 

 

 

Миколаїв – 2010 

ЗМІСТ

 

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ...
Розділ 1. Економічна співпраця  Скандинавських країн…………………
1.1. Місце Північної Європи у світовій економіці ………………………
1.2. Соціально економічні процеси в північноєвропейському регіоні…
1.3. Участь регіону  в процесах міжнародної міграції  капіталу………….
Розділ 2. Зовнішньополітична співпраця Скандинавських країн ……
2.1. Північна рада…………………………………………………………...
2.2. Рада Баренцево-Євроарктичного співробітництва………………...
2.3. Рада держав Балтійського  моря……………………………………….
3. Соціокультурні аспекти Країн Північної Європи……………………..
Висновки……………………………………………………………………
Посилання…………………………………………………………………..
Список використаних джерел і літератури……………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Актуальність теми дослідження. Скандинавські країни за останні 20 років перетерпіли істотні зміни, пов’язані із радикальними змінами в Європі, розпадом СРСР. З’явилися нові фактори, які створюють підвалини для сприятливої співпраці в регіоні, тим самим посилюючи його стабільність. Якщо раніше домінантами визначалися військово-політичні аспекти, то на сьогодні в країнах Північної Європи на перший план виходять проблеми безпеки, але вже іншого характеру – соціально – економічного, екологічного та гуманітарного характеру. Регіон став ще активніше розвивати транскордонну і субрегіональну співпрацю, тим самим не тільки закріплюючи старі форми, але і знаходження нових форм взаємодії.

Країни Північної Європи, населення  яких нараховує всього 0,4% від усього населення світу, зуміли вирватися  у лідери не тільки на європейському, але і на світовому рівнях і  такі показники, як рівень розвитку економіки країн, ступінь розвитку інновацій, конкурентоздатність, боротьба проти корупції, відсутність криміналізації суспільства, розвиток інформаційних, комунікаційних технологій та охорона оточуючого середовища входять в рамки світових показників, на які можуть рівнятися інші країни.

Актуальність дослідження співпраці  країн регіону полягає у розгляді і виявленні особливостей соціально – орієнтованої північноєвропейської моделі економічного розвитку, як одної з найрозвинутіших в світі за рівнем загального благоустрою в умовах розвитку інформаційного суспільства та глобалізації, у розгляді традиційних проблем, з якими доводиться зіткатися і які є надзвичайно важливими для Скандинавських країн, а саме проблемах демократичного розвитку, забезпечення прав громадян і, як наслідок, загальний розвиток і виховання громадянського суспільства, особливості культурного розвитку північноєвропейського регіону, у визначенні місця Північної Європи в сучасному світі.

Об’єктом роботи є специфіка зовнішньополітичної співпраці країн Скандинавського регіону.

Предметом дослідження є Скандинавські країни.

Територіальні рамки цього дослідження обмежені територією сучасних «традиційних» північних країн, регіону Баренцева і Балтійського морів. Такі географічні обмеження дозволяють виправдати наукові можливості даного дослідження.

Хронологічні межі роботи охоплюють період від 1960-70-х рр. та перших спроб ефективного економічного підйому і кооперації до сучасності із визначенням досягнень за цей тривалий період часу.

Мета і завдання роботи. Кооперація країн Півночі Європи є багатогранною і об’єднує широкий спектр їх зовнішніх інтересів. Тому основну мету роботи автор вбачає у вивченні розбудови зовнішньої співпраці Скандинавських країн в період з 1960 по сучасні роки.

Виходячи із цієї мети, визначені такі завдання роботи:

• простежити розвиток поглядів на специфіку проблем розбудови відносин і кооперації між країнами;
• визначити особливості зовнішньої кооперації Скандинавських країн у спектрі їх регіональних інтересів;
• виявити основні тенденції та напрямки розвитку цих відносин на Півночі Європи в період з 1960 по сучасні роки;
• з’ясувати історичну необхідність цих зв’язків задля визначення факторів їх розвитку та їх впливу у сучасному світі.

Для досягнення поставленої в роботі мети використані методи наукового аналізу задля дослідження феноменів, систематизації та коректуванню нових знань в процесі спостереження хронологічного розвитку відносин країн Півночі, об’єктивний погляд на переваги і недоліки моделі розвитку суспільства, для побудування і формулювання остаточних висновків. Методи порівняння були використані в ході зіставлення скандинавської моделі розвитку і особливостями північноєвропейської демократії та її різновиди, порівняно з європейськими моделями. Використання історико – системного дослідження задля спостереження етапів розвитку економічного, політичного та культурного діалогу між країнами. Використання аналітичного методу задля зрозуміння і досягнення аргументованої картини розвитку, класифікація особливостей системи. Поєднання цих методів дозволяє дослідити специфіку зовнішньої співпраці у північноєвропейському регіоні.

Наукова новизна отриманих у процесі дослідження результатів полягає в тому, що в дипломній роботі:

- здійснено комплексний розгляд кооперації Скандинавських країн та їхньої специфіки в період з 1960 по теперішні роки. При цьому, особливу увагу приділено особливостям зовнішнього діалогу на економічних, політичних та культурних аспектах і проблемам цих країн в розробці методів їхнього подолання;

- внаслідок недостатніх досліджень цієї тематики на українських теренах здійснено спробу визначити характер взаємодії країн, їх особливості і несхожості на політику більшості європейських країн, їхнього впливу на розвиток в регіоні. Визначено історичну значимість та роль діяльності країн Північної Європи задля досягнення загального благоустрою в своїх країнах, що вже стали світовим зразком для інших країн;

- досліджено перспективи регіону та використання цих переваг не тільки у власному розвитку, а і в розвитку відносин з іншими країнами та залученню їх до спільної кооперації.

Стан розробки теми дослідження  та її джерельна база. Історіографія, яка торкається теми дослідження, розділена і систематизована за проблемно-хронологічним принципом. Ураховуючи те, що більша частина історії кооперації Скандинавських країн не досліджується в Україні, то й у роботі окремо розглядаються етапи наукових досліджень як скандинавських, так і російських фахівців. Окрему увагу приділено аналізу робіт російських дослідників.

Приводом для початку всебічного дослідження проблем кооперації на Півночі Європи стало непопулярність і не розвинення цієї тематики на теренах нашої країни.

Особливості Скандинавської моделі розвитку були широко розписані у праці  Павлової О.К. [1], яка виражає специфіку зв’язків у загальному вигляді, що визначає загальні погляди на особливості відносин країн Півночі Європі і надане для ознайомлення з основними аспектами, що не відображають в повному обсязі всіх проблем і перспектив цих країн.

Величезний вклад був зроблений у працях Дерябіної Ю.С. та Антюшіної Н.М. [2], які визначили і втілили особливості Скандинавської моделі економічного розвитку, розвинули поняття Північного виміру та його перспектив, зробили детальний аналіз сучасної ситуації на Півночі Європи від зародження і інтенсифікації зв’язків у ХХ ст., починаючи з 60 рр. і до ХХІ ст., і згідно з статистичними даними Норвезької щорічної збірки зі статистики економічного порівняння країн Північної Європи [3] роблять детальний аналіз надбань економічної співпраці цих країн та недоліки Європейських систем. Робиться порівняння і надаються зауваження щодо втрати державами свого впливу, якщо вони будуть втягнуті у процеси євроінтеграції. До критиків слід також віднести роботу Перефільєвої О.Є [4], яка детально описує в свої роботі особливості Датської соціальної політики і робить наголос на особливих вадах, які може отримати ця система перейнявши соціальний досвід ЄС.

Потрібно вказати на те, що однією з найрозвинутіших країн цього  регіону є Швеція і особливістю є саме Шведська модель загального розвитку, яка детально описується у працях Аксьонова С.М., Антропова В.В. та Волкова А.В. [5]. На відміну від цих праць, праця випущена під редакцією Мартинова В.А. [6] вказує на проблеми постіндустріального розвитку Швецької моделі і не є настільки радикальною у своєму вираженні. Проблемою є те, що багато авторів вважають, що Швеція досягла апогею свого розвитку і досвід ЄС не стільки допомагає, скільки шкодить цьому. В цій праці розглянуті основні моменти, які поєднують спільні принципи традиційної Швеції із гармонійним поєднанням політики інших Європейських країн. Крім того, надаються певні прозорі аргументи з боку Філіппової Л.В. [7] щодо участі Швеції у валютній політиці, підкреслюючи її важливу роль у сфері Скандинавської співпраці.

Дослідження, в яких були яскраво  виражені особливості політичної взаємодії та , відображені у наукових публікаціях Сиченкової Є.В [8], яка підкреслює історичну необхідність таких зв’язків у регіональних масштабах та визначає перспективи розвитку відносин з огляду співпраці в області регіональних організацій. В області політики глобалізації особливості співпраці досить повно продемонстровані у праці Яковец Ю.В. [9], який розглядає глобалізацію і цивілізаційну взаємодію з позиції Скандинавських країн і важливість їхньої участі у сучасних процесах.

Джерельна база дослідження охоплює значне коло джерел, частина якого вводиться до наукового обігу вперше. Матеріали, використані при написанні роботи, умовно можуть бути поділені на кілька груп.

Матеріали міжнародних конференцій, самітів та зустрічей. У цій групі представлені документи Швеції і Росії, представлений спільний проект Швецького центру РГГУ з питань метаморфозів шведської ідентичності з широкого спектру питань врегулювання сучасних проблем відносин у регіоні [10].

Наукові публікації представлені в праці Юнеса Кхаледа [11], кандидата економічних наук з огляду проблем соціально – економічного розвитку регіону, в особливості на прикладі Швеції та у праці Косова Ю.В. [12], який вказує на необхідність зв’язків, зважуючи на особливості Балтійського регіону. НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ – ЦЕ НЕ ДЖЕРЕЛО, ЦЕ ІСТОРІОГРАФІЯ

Методологічну основу дипломної роботи складає сукупність підходів щодо розуміння політичної співпраці, її важливість у регіональному вимірі, продемонстровані Фокіною В.В. [13]. Під час дослідження значення цих відносин на перший план відносяться традиційні історичні відносини. При цьому слід визнати, що істотну роль у вивченні цієї співпраці також грає принцип історизму. Це положення набуває широкого застосування як в процесі висвітлення генези тієї або іншої теорії міжнародних відносин в історичній ретроспективі, так і в розумінні самої суті Скандинавських країн і їх манери ведення політики. Звідси й визначальне значення принципів об’єктивізму та історизму, без яких не можна говорити про наукове розуміння історичних явищ в міжнародній і регіональній політиці як такої.

Основним методом дослідження  є проблемно – хронологічний  метод, який дозволяє розглянути особливість  зв’язків протягом певного періоду часу і динаміці цих відносин. Важливою умовою досягнення поставленої цілі та розв’язання задач є нормативний аналіз, що ґрунтується на дослідженні системних явищ у процесі виникнення та розвитку відносин Скандинавських країн. Крім того, присутня критична оцінка наявних джерел.

При розгляді документів широко використовується метод порівняльного аналізу. Цей  метод застосовується також при  вивченні міри ефективності відносин, порівняльний аналіз також використовується у зіставленні європейської моделі із скандинавською для визначення переваг скандинавської моделі розвитку. Наявний матеріал було піддано ретельному порівнянню.

Таким чином, увага до загальнотеоретичної  та методологічної структури вчень  про розбудову міжнародних зв’язків та історичний аналіз джерел з тематики, знайомство з історією цих зв’язків – необхідна база для коректної інтерпретації співпраці Скандинавських країн та вияву логіки подальшого прогресу цих відносин.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її написано в наукових та навчальних цілях, і безпосередньо адресовано викладачам, студентам та аспірантам гуманітарних факультетів, отримані в роботі результати можуть використовуватися як рекомендації для істориків, політиків, дипломатів, фахівців з міжнародного права, журналістів тощо.