Сотрудничество Украины и Австралии

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2011 в 16:31, курсовая работа

Описание работы

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1991-2010 роки, тобто період від проголошення Україною незалежності та встановлення 26 вересня 1991 року прямих консульських відносин з Австралією до теперішнього часу.

Метою дослідження є всебічний історичний аналіз стану, тенденцій розвитку, перспектив українсько-австралійського співробітництва та розробка пропозицій щодо його інтенсифікації.

Содержание

Вступ 3
1. Загальні дані про Австралію 5
2. Історія двосторонніх відносин 12
3. Політичне співробітництво. 14
4 Стан договірно-правової бази відносин України з Австралією 16
5. Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Австралією. 18
6. Стан Науково – технічного співробітництва (НТС) з Австралією. 22
7. Стан співробітництва України з Австралією в культурно-гуманітарній сфері. 24
Висновок 28
Список літератури 29
Додаток

Работа содержит 1 файл

Украина - Австралия сотрудничество- 0 грн.doc

— 157.50 Кб (Скачать)

Зміст 

 

Вступ

 
 

     Австралія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. Того ж дня були встановлені  дипломатичні відносини між двома  країнами.

     9 березня 1993 року підписана і  набрала чинності двостороння  консульська конвенцiя між Україною  й Австралійським Союзом.

     В Австралії мешкає 150-тисячна українська діаспора. Голова Союзу українських  організацій Австралії - Стефан Романів, голова Української громади Вікторії - Юрко Федишин.

     Актуальність  теми. Кожен крок України на міжнародній арені має для неї важливе значення, оскільки закладає ті підвалини, на яких базується стабільність зовнішньополітичного курсу країни на сьогодення і майбутнє.

     Актуальність  наукового дослідження полягає  і в тому, що воно торкається однієї з найважливіших форм міждержавної взаємодії – економічного а політичного  співробітництва, від розвитку якого  залежить подальша розбудова української  держави та її авторитет на міжнародній арені. Тому аналіз стану двосторонньої співпраці з Австралією дає змогу виявити як позитивні, так і негативні чинники, без знання яких неможливе її вдосконалення. Одночасно українсько-австрійське співробітництво є своєрідною моделлю розвитку двосторонніх відносин, тому їх вивчення та аналіз дає можливість прослідкувати деякі тенденції, проблеми та перспективи сучасної зовнішньоекономічної політики України.

     Об’єктом  дослідження є сфера двосторонніх  відносин між Україною та Австралією.

     Предметом дослідження є тенденції та особливості розвитку всебічного співробітництва України та Австралії з урахуванням впливу на них двосторонніх політичних відносин.

     Хронологічні  межі дослідження охоплюють 1991-2010 роки, тобто період від проголошення Україною незалежності та встановлення 26 вересня 1991 року прямих консульських відносин з Австралією до теперішнього часу.

     Метою дослідження є всебічний історичний аналіз стану, тенденцій розвитку, перспектив українсько-австралійського співробітництва та розробка пропозицій щодо його інтенсифікації.

     Сструктура  роботи: дана робота складається зі вступу,      розділів , висновку, списку літератури та двох додатків.

 

1. Загальні дані про Австралію

 

     1. Офіційна назва: Австралія (Австралійська  Співдружність).

     2. Столиця: місто Канберра (350 тис.). Найбільші міста: Сідней (4,4 млн.), Мельбурн (4 млн.), Брісбен (1,95 млн.), Перт ( 1,6 млн.), Аделаїда (1,17 млн.).

     3.     Коротка історична довідка: Оголошена колонією британської імперії в 1788 році. В 1901 році шість британських колоній, розташованих на території Австралійського континенту – Нова Південна Валія, Вікторія, Південна Австралія, Західна Австралія, Квінсленд, Тасманія – об’єдналися у федеративну державу. Остаточно суверенітет в сфері зовнішньої політики набула після Першої світової війни.

     4.      Територія: 7 млн. 692 тис. кв. км., знаходиться на Австралійському материку, острови: Тасманія, Кокосові, Різдва та Норфолк.

     5.      Протяжність кордонів: Довжина берегової лінії – 36,7 тис. км. (морем).

     6. Природні ресурси: надзвичайно багата корисними копалинами і, за оцінками її розвіданих мінеральних ресурсів, входить до трійки світових лідерів у видобутку твердих корисних копалин, серед них: кам’яне і буре вугілля (25% запасів розвинутих країн), уран (27,5%), боксити (друге місце у світі), залізна і марганцева руди, цинк, свинець, золото тощо.

     7. Енергетична залежність: незалежна  (дані 2008/2009 років (останні).

-     видобуток природного газу: 45,22 млрд. м³;

-     довжина газопроводів: 20 тис. км.;

-     експорт природного газу – 19,48 млрд. м³.;

-     розвідані запаси природного газу: 850 млрд. м³. (басейни Карнарвон, Джипсленд, Бонапарт, Броус, Купер);

-     виробництво електроенергії: 242 млрд. кВ. (100% забезпечується національними ресурсами);

-     структура виробництва: 50% потужностей ТЕС працюють на чорному вугіллі, 30% – на бурому, 11% – на газі, 9% – гідроелектростанції та альтернативні джерела енергії;

-     дискутується можливість  розвитку власної ядерної енергетики (найбільші у світі поклади урану).

-     видобуток нафти: 587 тис. барелів на день;

-     споживання нафти: 954 тис. барелів на день (власний видобуток покриває 76% національних потреб);

-     експорт нафтопродуктів: 332 тис. барелів на день;

-     імпорт нафтопродуктів: 687 тис. барелів на день;

-     розвідані запаси нафти: 1,5 млрд. барелів (басейни Джипсленд, Карнарвон, Бонапарт, Тиморське море);

-     видобуток чорного вугілля: 400 млн. тонн на рік;

-     споживання чорного вугілля: 165 млн. тонн. на рік);

-     експорт: 235 млн. тонн на рік;

-     розвідані запаси чорного вугілля: 55,8 млрд. тонн;

-     доступні до видобутку: 39,2 млрд. тонн.

 

 

     8. Населення: станом на 9 грудня 2010 року – 22,550 млн. постійних жителів.

     9. Етнічний склад населення за  походженням (дані перепису 2006 року): австралійці – 35,6% (7,4 млн.), британці – 30,4% (6,3 млн.), ірландці – 8,7% (1,8 млн.), шотландці – 7,3% (1,5 млн.), італійці – 4,11% (852 тис.), німці – 3,9% (811 тис.), китайці – 3,2% (670 тис.), греки – 1,8% (365 тис.), голландці – 1,5% (310 тис.), індуси – 1,1% (234 тис.). Офіційна кількість австралійців українського походження, за даними Союзу українських організацій Австралії та визнанням керівництва Австралії, становить 37,5 тис. громадян.

     10. Релігія:  Більше 76% населення сповідує християнство, з них 26% – англіканці, 26% – католики, 5% – уніоністи, 4,4% – пресвітеріанці, 2,9% – православні (в основному греки, росіяни, українці, білоруси, грузини, вірмени, та ін.). Поширені також іудаїзм, іслам та буддизм.

     11.       Державна мова: англійська.

     12.       Грамотність: 99%.

     13.       Освіта: в країні нараховується 2,7 млн. учнів віком до 15 років, які проходять початкову та середню освіту. Пропорція працездатного населення віком від 15 до 64 років, що одержала середньо-спеціальну (професійну освіту) в професійно-технічних закладах або на спецкурсах за місцем роботи, становить 62%.

     14.       Грошова одиниця: австралійський долар (обмінний курс станом на 8 грудня 2010 року – US$ 0,9796).

     15.       Державний устрій:

Форма правління:  конституційна монархія (вестмінстерська система).

Територіально-адміністративний  поділ: складається з шести штатів: Нова Південна Валія, Вікторія, Південна Австралія, Західна Австралія, Квінсленд, Тасманія та двох територій – Австралійської Столичної та Північної.

Дата  здобуття незалежності: 1 січня 1901 року.

Національне свято: День Австралії, 26 січня.

Конституція: ухвалена 1 січня 1901 року.

     Глава держави: Королева Австралії Єлизавета  ІІ, яку представляє Генерал-Губернатор (пані Квентін Брайс прийняла присягу 5 вересня 2008 року).

     Законодавча влада: Федеральний Парламент Австралії (ФПА) є вищим законодавчим органом  країни. Палата Представників (ПП) –  нижня палата парламенту, відіграє головну роль у здійсненні його законодавчих та політичних функцій. Згідно з положеннями  Конституції, до складу ПП входить 150 депутатів, що обираються загальним таємними голосуванням на 3 роки. ПП очолюється Спікером (з 12 лютого 2008 року – Гаррі Дженкінс, Лейбористська партія (переобраний 28 вересня 2010 року).

     Чергові загальні вибори в Австралії відбулися 21 серпня 2010 року. За результатами виборів Лейбористська партія Австралії отримала 72 місця у ПП ФПА, Ліберальна коаліція – 73, Зелені – 1, незалежні депутати – 4. ЛПА уклала угоду про підтримку із Зеленими та незалежними депутатами ПП ФПА та отримала право сформувати новий Кабінет Уряду Австралії.

     14 вересня ц.р. відбулася церемонія  приведення до присяги Генерал-губернатором  Австралії Квентін Брайс обраного  Прем’єр-міністра Австралії Джулії  Гіллард та членів Кабінету  Уряду Австралії. Серед нових міністрів доцільно назвати наступні фігури: Кевін Радд (екс-прем’єр-міністр) – міністр закордонних справ, Стівен Сміт – міністр оборони, Креіг Емерсон – міністр торгівлі, Кім Карр – міністр інновацій, промисловості науки і досліджень.

     Сенат – верхня палата Парламенту, за конституцією має «контролювати» рішення Палати Представників. Сенат складається з 76 депутатів, які обираються по 12 сенаторів від кожного штату Австралії та по 2 – від Столичної та Північної територій. Сенатори обираються терміном на 6 років, а від обох територій – на 3 роки. Президентом Сенату є сенатор Джон Хогг (Лейбористська партія).

     43-й  ФПА розпочав роботу з 28 вересня  2010 року.

     Ключові політичні партії та їх лідери: Лейбористська  партія Австралії, лідер Прем’єр-міністр  Д.Гіллард, Ліберальна партія Австралії, лідер Тоні Ебботт.

     Політична ситуація: Стабільна. У ближчій перспективі  не виключається варіант розвитку подій  у ПП ФПА, коли лейбористи втратять або не матимуть простої більшості  у ПП ФПА та/або на місцевих рівнях, що поставить під сумнів їх здатність утримувати ефективний федеральний уряд. В такому разі ймовірним є переформатування коаліції або проведення повторних виборів.

     Виконавча влада: належить Генерал-Губернатору і Кабінету (уряду).

     Розділ 61 Конституції Австралії передбачає, що виконавча влада Співдружності покладається на Королеву і здійснюється Генерал-Губернатором (її представником). Розділ 2 Конституції Австралії передбачає, що ГГ представляє Королеву в Австралії. На практиці ГГ виконує всі функції, що зазвичай виконуються главою держави, без звернень до королеви.

     Відповідно  до Вестмінстерської системи повноваження ГГ практично завжди здійснюються за рекомендацією Прем’єр-міністра чи інших міністрів.

     Федеральна  виконавча рада складається з  ГГ, Прем’єр-міністра та міністрів. Вона є офіційним органом, який існує для надання законної сили рішенням Кабінету (уряду) Австралії. Члени Виконавчої ради носять звання «Високодостойний», яке зберігається за ними на все життя.

     Усі члени Кабінету мають бути приведені  до присяги в якості членів Виконавчої ради, що необхідно для надання законної сили його рішенням.

     Кабінет (уряд) Австралії проводить засідання  не лише в Канберрі, а й в Сіднеї та Мельбурні.

     Штати Австралійської Співдружності мають  власні конституції, парламенти, уряди, своїх прем’єрів і губернаторів.

     16.   Економіка:

     Промисловість: видобувна, харчова, легка, хімічна, електротехнічне  машинобудування, металургійна, автомобілебудування, точне приладобудування, суднобудівна, нафтопереробка. Головний промисловий район Австралії – Південний Схід (штати – Нова Південна Валія, Південна Австралія, Вікторія), який виробляє понад 75% продукції обробної промисловості.

     Сільське  господарство: Австралія – один із провідних світових експортерів  сільськогосподарської продукції. Під ріллею та земельними ділянками з багаторічними культурами знаходиться 6% території країни, під луками та пасовищами – 59% території. Провідна роль належить тваринництву. Рослинництво представлено вирощуванням цукрової тростини, тютюну. Головна експортна культура – пшениця, під яку зайнято понад половини ріллі. Розвинуте плодівництво (ананаси, банани, цитрусові, яблука, виноград). Землеробство розвинуте на південному заході штату Західна Австралія, на півдні штату Південна Австралія, на південному сході штату Нова Південна Валія та на значній території штату Вікторія. На решті території, за винятком пустельних районів, домінує тваринництво.

     Структура ВВП: в структурі економіки Австралії 71,3% ВВП займає сфера послуг, промисловість  – 24,9%, а на сільське господарство припадає 3,8% (дані 2009 року).

     Стратегічні об’єкти  та підприємства держави: «ВНР Billiton» (найбільша у світі видобувна ТНК), «Rio Tinto» (друга у світі видобувна ТНК), «Qantas» (авіакомпанія, сьома за рейтингом у світі, 49% акцій у власності держави).

     Прямі іноземні інвестиції Австралії за кордон (станом на 30.06.2010 р., А$ млн.): 1,193,768.

     Прямі іноземні інвестиції в Австралію (станом на 30.06.2010 р., А$ млн.): 1,957,226.

Информация о работе Сотрудничество Украины и Австралии