Нині  для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у валюті України. Вони встановлюються Національним банком на основі результатів  торгів на міжбанківському валютному  ринку України.

    Включення валютних стабілізаторів у зовнішньоекономічний механізм забезпечило б значною  мірою створення умов для зниження курсу вільно конвертованої валюти відносно української гривні, формування передумов для її повної конвертованості, рееміграції валютних коштів в Україну, залучення іноземної валюти в  країну тощо. [20, 22, 24]

    Що  стосується лібералізації валютних відносин, то українські вчені, аналізуючи окремі аспекти лібералізації валютно-фінансових відносин, вважають за доцільне дотримуватися  поступовості і виваженості у  її проведенні. Зокрема, ґрунтовний розгляд  передумов та наслідків переходу до гнучкого обмінного курсу в  Україні фахівцем НБУ О.Петриком переконливо засвідчив, що найсприятливішим монетарним режимом із точки зору макроекономічної стабільності є поступовий рух у напрямі запровадження  інфляційного таргетування. У період підготовки необхідних технічних умов до такого переходу обмінний курс поступово  позбавлятиметься ролі основного інструменту  монетарної політики в Україні, що відповідає потребам реальної економіки. Водночас перехід до більшої гнучкості  обмінного курсу як початкового  етапу лібералізації контролю за рухом капіталів є однією із фундаментальних  запобіжних дій проти можливих валютних криз.

    Позитивні наслідки валютної лібералізації, призведуть до стимулювання розвитку валютно-фінансової системи, дадуть змогу прискорити модернізаційні та інноваційні процеси за рахунок  припливу прямих іноземних інвестицій, сприятимуть кращому задоволенню  потреб суб’єктів господарювання у  фінансових коштах. [3]

    Держава також може посприяти розвитку валютних операцій комерційних банків в нашій  країні. Для забезпечення комплексного підходу до вирішення проблеми зміцнення  конкурентних позицій вітчизняних  банків велика увага має бути приділена  реалізації таких невідкладних завдань:

    - підвищенню ліквідності і глибини  національного валютного ринку  та його строкового сегменту, що потребує скасування (або суттєвого  зменшення) збору до Пенсійного  Фонду при обміні валюти і  встановлення обґрунтованих меж  допустимих коливань валютного  курсу, в разі порушення яких  активізуватиметься механізм стягування  податку на валютні операції;

    - розширенню можливостей капіталізації  за рахунок розміщення банківських  акцій серед юридичних і фізичних  осіб, вилучення з бази оподаткування  кредитних установ суми, що використовується  на капіталізацію; 

    - раціональному використанню заходів  прямого обмеження активно-пасивних  операцій банків в іноземній  валюті шляхом встановлення лімітів  на позики та депозити в  інвалюті, у т.ч. з нерезидентами,  запровадження податків на посередництво  в іноземній валюті;

    - врегулюванню питання щодо активнішого  запровадження у банківську практику  безвідзивних внесків, які можна  отримати до закінчення контрактного  терміну лише за умови сплати  комісійних за дострокове вилучення,  що відповідає світовій практиці  і дозволить українським банкам  підвищити якість управління  ліквідністю за рахунок кращого  збалансування валютної та строкової  структури залучених і розміщених  коштів;

    - поширенню інструментів хеджування  валютних і кредитних ризиків  розвитку, механізмів перенесення  банківських ризиків, зокрема,  сек'юритизації іпотечних та інших  однорідних кредитних портфелів  (поки що відсутні необхідні  регуляторні акти, які б визначали  умови випуску та обігу необхідних  для цього кредитних деривативів);

    - запровадженню в обіг цінних  паперів з плаваючою процентною  ставкою, що забезпечить кращу  індексацію валютних ризиків  та стимулюватиме переорієнтацію позичальників на інструменти, деноміновані у національній валюті,

    - удосконаленню системи нагляду  і ризик-менеджменту в банках, що дозволить їм замінити такий  дещо спрощений підхід до управління  валютними ризиками, як забезпечення  рівнозначних обсягів активів  і пасивів і іноземній валюті, більш складними і сучасними  технологіями управління ризиками. [26, 27]

    Асоціація українських банків пропонує такі напрями  діяльності у сфері валютного  регулювання:

• Сприяння прийняттю Закону України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», співпраця по цьому питанню з Національним банком, Міністерством економіки, іншими органами влади, банками.
• Ініціювання змін до нормативно-правової бази з питань валютного регулювання щодо впровадження в банківській системі України порядку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та платежів фізичними особами, що базуються на міжнародних стандартах.
• Ініціювання змін до нормативно-правових актів НБУ в частині запровадження на валютному ринку України фінансових інструментів, що забезпечують хеджування валютних ризиків.
• Ініціювання внесення змін до нормативно-правових актів НБУ в частині:

    - подальшого спрощення процедури  здійснення фізичними особами-резидентами  переказів за кордон та вивезення  /ввезення іноземної валюти та  платіжних карток за межі України/в  Україну.

    - встановлення процедури ввезення  в Україну гривні для фізичних  осіб-нерезидентів.

• Ініціювання внесення змін до нормативно-правових актів НБУ в частині:

    - подальшого спрощення процедури  здійснення фізичними особами-резидентами  переказів за кордон та вивезення  /ввезення іноземної валюти та  платіжних карток за межі України/в  Україну.

    - встановлення процедури ввезення  в Україну гривні для фізичних  осіб-нерезидентів.

• Участь у доопрацюванні нормативно-правових актів НБУ, що визначають порядок здійснення іноземних інвестицій в грошовій формі для забезпечення безперешкодного надходження інвестицій в економіку України.
• Ініціювання у НБУ та Кабінеті Міністрів України розробку нормативних документів, що забезпечать більш активний обіг банківських металів в безготівковій формі як в банківській системі так і за її межами.
• Сприяння прийняттю змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", що забезпечать ввезення банківських металів на територію України без стягнення ввізного мита. [28]

    Отже, реалізація цих заходів дасть  змогу перейти до якісно нових  механізмів забезпечення стабільності валютної сфери на основі принципів  ринкового саморегулювання, зміцнити валютно-фінансову систему, сформувати інституційне та регулятивно-правове  середовище, яке забезпечуватиме  реалізацію позитивних наслідків припливу іноземних інвестицій з одночасним захистом економічної системи від  негативних проявів великої мінливості потоків міжнародного капіталу.

 

    

    ВИСНОВКИ

 

    Операції  з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають  провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб’єктів підприємницької  діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному  ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

    При дослідженні проведення валютних операцій комерційними банками України, було виявлено ряд недоліків та перешкод ефективній діяльності, серед яких слід виділити найголовніші, а саме:

• Недоліки в законодавчій базі (зокрема застарілість та невідповідність деяким сучасним умовам положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та недосконалість  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);
• Впровадження конвертованості національної грошової одиниці;
• Значна доларизація економіки;
• Недостатня глибина та ліквідність національного валютного ринку;
• Неоднозначні наслідки запровадження лібералізації валютних відносин та ін.

    В процесі подолання цих проблем  необхідно враховувати як короткостроковий ефект змін, так і довгостроковий, адже те, що здається ефективним на даному етапі, може зашкодити в майбутньому.

    Слід  також зазначити, що попри несприятливу ситуацію у сфері валютних відносин, вітчизняні комерційні банки мають  великий потенціал. Все більше з  них отримують ліцензію на ведення  валютних операцій та користуються довірою  з боку населення.

    Кредитні  аналітики відмічають, що у зв’язку із покращенням  у 2008 – 2009 рр. середньострокового макроекономічного прогнозу, диверсифікації економіки, позитивної динаміки інших економічних показників, спостерігається підвищення конкурентоспроможності та можливості ефективно регулювати валютні ризики, що в недалекому майбутньому призведе до загального зростання обсягу банківських операцій на валютному ринку.

 

    

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Декрет  Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93.
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94 – ВР.
3. Белінська Я. Можливості і наслідки валютно-фінансової лібералізації в Україні. Вісник НБУ, №1(119), 2006.
4. Береславська О. І., Наконечний О. М., Пясецька  М. Г.  та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 392 с.
5. Герасимович А. М.  Аналіз банківської діяльності: Підручник  — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
6. Гетманцев Д.О. Банківське право Укаїни. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 344 с.
7. Горшкова Н. Валютно – курсова політика: практичний досвід та рекомендації. Вісник НБУ, №1(131), 2007.
8. Дмитренко С.Є. Фінансове право України. Особлива частина: Навч. Посібник. – К.: Алерта, 2007. – 613 с.
9. Лаврушин О.И. Банковское дело. Учебник. – М.: КНОРУС, 2008 – 768 с.
10. Міщенко В.І., Слав’янська Н.Г. Банківські операції. Підручник. – К.: Знання, 2006 – 727 с.
11. Мороз А.М., Савлук М.І. Банківські операції. Підручник. – К.:КНЕУ, 2002, - 430 с.
12. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посібник. — К.: кнеу, 2001. — 204 с.
13. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ,1998. - 108 с.
14. Чумаченко Г. Економічний аналіз. Навч. Посіб. – К.:КНЕУ, 2001, - 540 с.
15. Anderton B. Current Issues in Financial Services. Macmillan Press LTD.: Hampshire RG212XS and London, 2003, - 196 p.
16. Balino T., Benett A. Monetary Policy in Dollarized Economies. International Monetary Fund. Washington, 2004.
17. Campa J.M., Goldberg L. Exchange Rate Pass – Through into Import Prices: A Macro or Micro Phenomenon? NBER Working Paper, 2002.
18. Claessens S. How Does Foreign Entry Affect the Domestic Banking Market? Journal of Banking and Finance, 2004.
19. Cruz M.G. Modeling, Measuring and Hedging Risks. John Wiley & Sons, - 2002, 330 p.
20. Dornbusch R. Exchange Rates and Prices. American Economic Review, - №77, 2007.
21. Frankel J.A. The Diversifiability of Exchange Risk. Journal of International Economics, - 2007.
22. Lafleche T. The Impact of Exchange Rates Movements. Bank of Canada Review. Winter 21 – 32, 2007.
23. Sahoy J. Dollarization in Tranzition Economies: Evidence and Policy Implications. The Macroeconomics of International Currencies: Theory, Policy and Evidence. London, - 2006, 250 p.
24. Taylor J.B. The Role of Exchange Rate in Monetary Policy Rules. AEA Papers and Proceedings, №2, -  2003.
25. The IMF’s approach to capital account liberalization. International Monetary Fund, - 2006.
26. www.bank.gov.ua
27. economic-ua.com
28. www.aub.com.ua

 
 
 
 

    Додаток А

      
 
 

    

    Рис.1.1. Класифікація конверсійних валютних операцій 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Таблиця 1.1. Операції комерційних банків з іноземною валютою за ініціатором проведення

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Таблиця 1.2. Статистичні дані щодо комерційних  банків, які отримали ліцензії на ведення  валютних операцій