Державне регулювання зайнятості населення України

  Державна  активна політика зайнятості передбачає розроблення програм сприяння зайнятості.  Метою державних і регіональних програм зайнятості є сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці.

  Державні  і територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

• сприяння розвитку і структурній перебудові економіки, створенню умов для спрямування вивільнюваних працівників, насамперед на рентабельні виробництва та в пріоритетні галузі економіки;
• попередження розвитку безробіття і його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;
• удосконалення системи відтворення робочої сили водночас із збільшенням числа робочих місць, поліпшенням професійної орієнтації, підвищенням кваліфікації працівників та ефективності використання трудових ресурсів;
• захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття і забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці;
• формування кадрової, матеріальної, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;
• заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості.

      Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" створено Державний фонд сприяння зайнятості населення (ДФСЗН), який формується та використовується на державному і місцевому рівнях.

Основні джерела  коштів фонду:

• кошти державного і місцевого бюджетів;
• обов'язкові відрахування підприємств, організацій та установ;
• добровільні внески громадських організацій, громадян, зарубіжних фірм;
• кошти служби зайнятості;
• цільові фінансові відрахування підприємств;
• інші надходження.

  Служба  зайнятості в Україні відразу  формувалася як централізована державна система на правовій основі Закону про зайнятість населення і на базі широко розгалуженої державної  служби працевлаштування з використанням  її матеріально-технічної бази, системи  обліку й кадрового складу працівників. Колишня служба працевлаштування перебудовувалася з урахуванням становлення ринку  праці. Під час створення служби зайнятості враховувався світовий досвід і міжнародні норми. Державна служба зайнятості була створена у 1990 року. Її обов'язки й права були визнані  статтею 19 Закону України "Про зайнятість населення". 

6. Головними функціями служби зайнятості є:

• аналіз ринку праці та інформування про його стан;
• трудове посередництво і сприяння роботодавцям у забезпеченні підприємств робочою силою, а громадян – в одержанні роботи;
• регулювання ринку праці, яке здійснюється через трудове посередництво, так і через реалізацію програм профорієнтації, а також сприяння зайнятості;
• допомога безробітним, яка включає в себе як попередні функції, так і матеріальну підтримку на період безробіття;
• безпосередня участь у реалізації державної політики зайнятості тощо.

В Україні функціонують державний, Кримський республіканський, обласні, районні та районні у  містах центри зайнятості.

   6. Державна служба зайнятості України прийшла на зміну системі бюро з працевлаштування, її діяльність регламентується Законом України "Про зайнятість населення", прийнятим Верховною Радою України 1 березня 1991 р. з наступними змінами і доповненнями.

  Служба  зайнятості заснована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР" від 21 грудня 1990 року № 381. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 затверджено Положення  про державну службу зайнятості, згідно з яким на неї покладене комплексне вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки  тимчасово непрацюючих громадян.

    У ст. 18 Закону  України "Про  зайнятість населення" (далі  — Закон про  зайнятість) зазначається: "Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування" . 

   На  сучасному етапі державна служба  зайнятості діє як єдина цілісна  система органів виконавчої влади  з трирівневою структурою (рис. 1.1).

   Перший (базовий) рівень — це районні, міські, міськрайонні, районні в містах центри зайнятості, які безпосередньо приймають громадян і надають їм послуги згідно з чинним законодавством про зайнятість.

   Другий рівень — це центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські центри зайнятості зі статусом обласних, що здійснюють територіальний розподіл трудових ресурсів і беруть участь у розробці регіональних програм зайнятості відповідно до місцевих особливостей і потреб.

    Третій (верхній)  рівень — це Державний центр зайнятості, який відповідає за реалізацію єдиної політики зайнятості на всій території України, заходів соціального захисту та сприяння зайнятості незайнятих громадян, організаційно-методичне, правове та нормативне забезпечення, створення єдиної інформаційно-довідкової системи, розвиток матеріально-технічної бази служби зайнятості, підготовку кадрів усіх рівнів, міжнародні зв'язки, раціональне використання коштів фонду зайнятості населення, а після його ліквідації, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (з 1 січня 2001 p.).

   До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи й організації, підпорядковані службі зайнятості.

   Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу". Оподаткування діяльності підприємств та організацій, що входять до складу державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

  Згідно  із законодавством державна служба зайнятості надає послуги із забезпечення зайнятості населення безплатно. Діяльність державної  служби зайнятості фінансується за рахунок  передбачених на такі цілі коштів Фонду  загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок  безробіття.

    Основними завданнями  державної служби  зайнятості є:

   •  розробка і здійснення заходів  щодо реалізації державної політики  зайнятості, які забезпечують зайнятість  працездатного населення та матеріальну  допомогу громадянам на випадок  безробіття;

   •  систематичне вивчення процесів  на ринку праці і у сфері  професійної зайнятості та професійного  навчання, а також складання необхідних  прогнозів для розробки і впровадження  заходів щодо регулювання ринку  праці та зайнятості робочої  сили;

   •  раціональне й ефективне використання  Державного фонду сприяння зайнятості  населення;

   •  контроль за дотриманням законодавства  про зайнятість державними і  громадськими органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно  від форм власності.

    Державна служба  зайнятості відповідно  до покладених  на неї завдань:

   •  інформує населення про стан  ринку праці, наявність вільних  робочих місць і вакантних  посад на підприємствах, в установах  і організаціях, про послуги, що  надаються службою зайнятості;

   •  консультує громадян з питань  одержання роботи, у тому числі  в інших населених пунктах  держави, умов і оплати праці;

• інформує та консультує власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи щодо наявності незайнятої робочої сили на відповідній території, можливості забезпечення нею підприємств, установ і організацій, включаючи проведення переселення громадян і членів їх сімей з інших регіонів;

   •  веде облік громадян, які звертаються  з питань працевлаштування, вільних  робочих місць і вакантних  посад, створює автоматизовані  банки даних про потребу підприємств,  установ і організацій у кадрах;

   •  здійснює добір і направлення  на підприємства, в установи і  організації незалежно від форм  власності та господарювання  працівників потрібних професій (спеціальностей) і кваліфікації, контроль  за їхнім працевлаштуванням; веде  первинний облік працевлаштування  громадян, а також громадян, направлених  на професійну підготовку, підвищення  кваліфікації та перепідготовку  і оплачувані громадські роботи; сприяє створенню додаткових  робочих місць на підприємствах,

  • готує  пропозиції щодо визначення територій  пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;

   •  інформує населення про наявність  навчальних закладів, центрів, курсів, технічних шкіл, комбінатів, пунктів  підготовки та перепідготовки  кадрів, про умови навчання в  них;

   •  здійснює роботу з питань організації  професійної діяльності громадян  України за кордоном;

   •  видає сертифікати комерційним  організаціям, що надають послуги,  пов'язані з профорієнтацією,  підвищенням професійного рівня  та підготовкою до роботи громадян  за новою професією, а також  сприяють працевлаштуванню громадян  у період тимчасового перебування  їх за кордоном;

   •  готує пропозиції про доцільність  і можливість залучення та  використання іноземної робочої  сили, сприяє іноземним громадянам  у професійній діяльності;

   •  здійснює контроль за дотриманням  державними і громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями  незалежно від форм власності  та господарювання законодавства  про зайнятість населення. Вживає  заходів щодо запобігання незаконному  використанню робочої сили;

   •  розробляє статистичну звітність  про стан ринку праці, забезпечує  її достовірність і своєчасне  подання;

   •  веде облік та складає звіти  про витрачання коштів Державного  фонду сприяння зайнятості населення.

• бере участь у підготовці та реалізації державних і територіальних програм зайнятості, заходів щодо запобігання безробіттю
• виплачує стипендії громадянам, які за направленням служби зайнятості проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку;

У ст. 6 Конвенції № 88 детально описуються функції служби зайнятості."Служба зайнятості:

1) реєструє  тих, хто шукає роботу, веде  облік їх професійної кваліфікації, навичок, досвіду та побажань, опитує їх з метою пошуку  їм роботи, у разі необхідності  перевіряє їх стан здоров'я  і рівень професійної підготовки, сприяє в професійній орієнтації, підготовці і перенавчанні;

2) одержує  від підприємців точні дані  про вакантні посади і вимоги, яким повинні відповідати працівники;

3) направляє  на вакантні посади кандидатів  з необхідною кваліфікацією і  придатних за своїм фізичним  станом".

У Конвенції  також передбачається, що, якщо служба зайнятості певного регіону (району) не в змозі знайти підходяще робоче місце для безробітного чи на робоче місце немає підходящих кандидатів, вона може звернутися з пропозиціями до служби зайнятості іншого регіону  чи району.

 До функцій служби зайнятості входить також вжиття заходів для полегшення працевлаштування безробітного. Для цього служба зайнятості сприяє безробітному:

 а) у  зміні професії, для того щоб  пропозиція робочої сили відповідала  попиту на неї;