Економiчна ефективнiсть виробництва соняшнику та шляхи її пiдвищення

Порівняльна оцінка соняшнику як попередника свідчить, що він незадовільний для багаторічних трав, озимої пшениці, озимого ячменю, гречки, проса, цукрових буряків (оцінка — 10–55 балів); допустимий — для ярого ячменю, вівса, кукурудзи на зерно (оцінка 63–79 балів).
В очікуваних агрометеорологічних умовах весни передпосівний обробіток грунту слід провести в стислі строки і спрямувати на збереження грунтової вологи, боротьбу з бур’янами.

На полях, оброблених з осені плоскорізами-глибокорозпушувачами, провести обробіток боронами БІГ-3А і культиваторами КПС-4.
Коли грунт добре окультурений, незасмічений і за правильного застосування поліпшеного зябу до весни не запливає, залишається розпушеним, а поверхня вирівняною, відпадає потреба в двох весняних передпосівних культиваціях.

За недостатньої вологозабезпеченості орного шару грунту треба зменшити кількість розпушень, що сприятиме меншому висиханню посівного шару грунту. Доцільно поєднати передпосівну культивацию і сівбу.

На важкосуглинкових, безструктурних і солонцюватих грунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, на полях, дуже засмічених коренепаростковими бур’янами і падалицею озимих, а також післяжнивними рештками, слід застосувати дві культивації.

В агрегаті з культиваторами застосувати борони і шлейфи.
У прогнозованих умовах весни на дуже забур’янених полях доцільно застосувати високоефективні гербіциди, які дають можливість: зменшити кількість післяпосівних розпушувань грунту; очистити поле від бур’янів протягом періоду вегетації; підвищити врожайність соняшнику на 3–6 ц/га.
Передпосівну культивацію провести перед сівбою з одночасним внесенням і загортанням на глибину 6–8 см грунтових гербіцидів проти однорічних злакових та дводольних бур’янів: Харнес — 2 кг/га, Трофі — 1,8–2, Дуал Голд — 1,0–1,6, Трефлан — 3–6, Гезагард — 2–4, Гвардіан — 2,4–3,5 кг/га. Страхові гербіциди: Фюзілад Супер — 2 кг/га, Селект 120 — 0,4–0,8, Пантера — 1,5 кг/га — знищують злакові бур’яни в період вегетації соняшнику.

Для поліпшення умов живлення рослин, сприяння продуктивнішому використанню грунтової вологи перед висівом внести локально мінеральні добрива в дозі N30P30-50K30-40 залежно від наявності в грунті основних елементів живлення, що підвищить урожайність до 3,5 ц/га та вміст олії в насінні.

Висівання провести добре відкаліброваним за розмірами і питомою вагою насінням із схожістю, близькою до 100%, вологістю 7–8%, масою 1000 зернин 65–90 г.

За 1–1,5 місяця до висіву проти білої, сірої та інших гнилей насіння соняшнику обов’язково має бути протруєне препаратами: Апрон — 3 кг/т, Дерозал — 1,5, Роялфло — 3, Космос 500 — 2 кг/т з додаванням мікроелементів (цинк, молібден, марганець) та фізіологічно активних речовин (Емістим С або Трептолем у дозі 15–20 мл/15 л води/т насіння), що підвищить врожай на 2–4 ц/га та вміст олії до 3 %.

На відносно чистих від бур’янів полях кращі строки сівби соняшнику настають при прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 8...10°С і закінчуються при температурі 12...14°С. На дуже засмічених полях починати сіяти слід трохи пізніше, при прогріванні грунту до 10...12°С, коли передпосівною культивацією знищується основна маса бур’янів, які проросли.

Тривалість оптимального строку посіву на окремому полі не повинна перевищувати 1–2 дні, в господарстві — 5–6 днів. При висіванні треба внести в рядки 50–70 кг суперфосфату або нітрофоски.

Рекомендована глибина загортання насіння соняшнику — 6–8 см, а при висиханні верхнього шару грунту — 8–9 см.
Обов’язковим прийомом після висівання є прикотковування кільчасто-зубчастими котками.

У господарствах, де посіви соняшнику займають великі площі, з метою зменшення напруги під час збирання і щоб попередити масові ураження хворобами, слід висівати 2–3 гібриди різних груп стиглості. У південних районах питома вага середньостиглих сортів і гібридів повинна становити 50–60%, ранньостиглих — 40–50, у північних районах країни — скоростиглих — 30–40, ранньостиглих — 60–70%. При використанні середньостиглих або середньопізніх гібридів і їх сортів слід висівати в першу чергу та придбати в резерв десиканти для прискорення дозрівання соняшнику.

Практикою доведено, що при висіванні навіть першокласним насінням польова схожість знижується. Враховуючи це та зрідженість рослин післясходовим боронуванням (10%), норму висіву слід підвищувати на 20 і більше відсотків. [14, C. 39]

1.2. Показники економічної ефективності   виробництва  соняшнику

Економічна ефективність сільськогосподарського ви­робництва визначається відповідно як ефективність на­родногосподарська, галузей і виробництва окремих про­дуктів, а також господарської діяльності сільськогоспо­дарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати кри­терію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільсь­кого господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

З метою комплексної оцінки економічної ефективності виробництва соняшнику доцільно використовувати систему показників, яка включає показники ефективності використання ресурсів: землі, основних засобів виробництва, оборотних засобів, трудових ресурсів; а також загальних показників ефективності – собівартість продукції, прибутковість та рентабельність виробництва

В якості показників, що використовуються для оцінки ефективності виробництва соняшнику застосовуються як загальноекономічні показники: собівартість виробництва одиниці продукції (1 центнера соняшнику); виручка від реалізації одиниці продукції; рентабельність продукції; продуктивність праці робітників, зайнятих у сільському господарстві; виробіток на одного середньорічного працівника, на 1 люд.год.
так і специфічні: урожайність соняшнику; кількість добрив, внесених на 1 га, посівної площі; товарність соняшнику; вміст олії в насінні; розмір прибутку на 1 ц насіння і на 1 га посіву та інші.

Усі показники розглядаються у динаміці (як правило за 3-5 років), з урахуванням об'єктивних факторів, що впливають на рівень того чи іншого показника[12, с.86].

Об'єктивні фактори це насамперед природнокліматичні умови. Але в останній час найбільш суттєво впливають фактори, які не можна назвати об'єктивними. Головним із них є диспаритет цін на продукцію сільського господарства, в порівнянні з темпом зростання цін на матеріально-виробничі ресурси, що використовуються в сільському господарстві (насамперед паливо-мастильні матеріали) і на сільськогосподарські машини.

При оцінці економічної ефективності виробництва соняшнику та сільськогосподарського виробництва підприємств усіх форм власності взагалі, необхідно правильно визначити систему взаємопов'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відображати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники.

Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність соняшнику досить об'єктивно характеризує рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва соняшнику. Водночас один і той же рівень врожайності досягається при різних витратах, або різну врожайність одержують при рівновеликих витратах виробництва. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової та товарної продукції, на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, і виробництва соняшнику зокрема, необхідно не тільки розрахувати одержаний результат (ефект), а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої праці, У процесі сільськогосподарського виробництва як витрати (ресурси) функціонують: сільськогосподарські угіддя, затрати живої праці працівників матеріального виробництва, основні й оборотні виробничі фонди, витрати спожитих засобів і предметів праці, річні витрати підприємства.

Економічна ефективність використання добрив при виробництва соняшнику визначається системою показників: приріст урожайності; окупність   мінеральних   добрив; підвищення продуктивності праці; зниження собівартості продукції у результаті застосування добрив; окупність витрат на добрива; додатковий чистий доход у розрахунку на 1 га. посівної площі, на 1 люд-год, на 100 гривень додаткових витрат; рівень рентабельності застосування добрив.[11]

РОЗДІЛ 2

РІВЕНЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЦІАЛІЗМ»  БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Виробничо економічна характеристика господарства.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Соціалізм» Березнегуватського району Миколаївської області розташоване на півдні України в південному агро-кліматичному районі. Господарський центр підприємства знаходиться в селі Нововолодимирівка.

Територія господарства розміщена в підзоні південного степу і входить у Березнегуватський район. Рельєф являє собою широку рівнину розмежовану невеликими балками. Ґрунтовий покрив представлений головним чином чорноземами звичайними малогумусними та їх слабо і сердньо-змитими різновидами. Вміст гумусу в орному шарі близько 3,5%. Клімат господарства континентальний, теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря 11,5°С, Середньомісячна температура повітря липня 24 - 26°С, січня 5-6°С. Тривалість вегетаційного періоду 215 - 220 днів. Головним фактором при одержанні високого врожаю є волога, сума опадів за рік тут 410 мм, гідротермічний коефіцієнт - 0,73. Тривалість вегетаційного періоду і теплозабезпеченість достатня для вирощування районованих культур. Завдяки цьому в господарстві є можливість вирощувати різні сільськогосподарські культури. Провідними культурами у СТОВ «Соціалізм» є зерно пшениці, ячменю та насіння соняшника.

Загальна площа сільськогосподарських угідь господарства становить в 2009 році – 2435 га, із них ріллі – 2418 га, багаторічних насаджень -41га та пасовищ- 33га.

Для вивчення та аналізу розміру СТОВ «Соціалізм»  розглянемо наступну таблицю (табл. 2.2) 

Таблиця 2.1

Показники розміру виробництва в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Соціалізм» Березнегуватського району Миколаївської області