Податкова система Чехії

Податкова ставка з орної землі, виноградників, садів і городів  становить 0,75 % вартості на рік, із луків і пасовищ, лісів і ставків з рибним промислом — 0,25 % вартості на рік.

Основна податкова ставка для інших ділянок за один квадратний метр становить у разі забудованих площ і дворів 0,10 крон, будівельних ділянок — 1 крона, інших площ — 0,10 крон.

Податок з будівель. Ставка податку  для окремих будівель за один квадратний метр забудованої площі становить: житлових будинків — 1 крона понад 16 м; будинків для індивідуального  відпочинку та сімейних будинків — 3 крони; гаражів — 4 крони; будівель для підприємницької діяльності при первинному сільськогосподарському виробництві та підприємств промисловості, будівництва, транспорту, енергетики та іншого сільськогосподарського виробництва — від 1 до 5 крон. Об'єктом для податку з будівель є площа основи надземної частини будівлі в квадратних метрах, збільшена на 0,75 крони на кожний квадратний метр за кожний наступний надземний поверх, якщо площа цього поверху перевищує дві третини забудованої площі.

Основну податкову ставку з ділянок  або будівель множать на коефіцієнт, величина якого залежить від розміру  населеного пункту, в якому знаходиться  ця земельна ділянка або будівля, та його комерційної важливості.

Зазначені коефіцієнти такі: 0,6 — у населених пунктах від 300 до 600 жителів; 2 — у населених пунктах від 10 000 до 25 000 жителів; 3 — у населених пунктах понад 50 000 жителів і в містах Франтішкові Лазне, Маріанські Лазнє, Подебради; 4,5 — 5,0 у м. Празі.

Податкову декларацію платник зобов'язаний подати до відповідної податкової інспекції до 31 січня податкового періоду.

Дорожній податок сплачують  власники автотранспорту (як юридичні, так і фізичні особи). Величина його залежить від обсягу двигуна  машини і кількості осей для тракторів, вантажівок та автобусів.

Річний розмір податку на обсяг двигуна машини такий (крон):

— до 800 см —1200;

— від 800 до 1250 см — 1800;

— від 1250 до 1500 см — 2400;

— від 1500 до 2000 см — 3000;

— від 2000 до 3000 см — 3600;

— понад 3000 см — 4200.

Сума становить від 1200крон до 4200крон. Для більшості легкових автомобілів дорожній податок не  перевищує 4000 крон в рік.

Для цілей оподаткування спадщини, подарунків і переведення нерухомості  одержувачі поділяються на три групи:

І — прямі родичі та подружжя —  ставка податку на подарунки становить  від 1 % при сумі подарунка до 1 млн крон до 5 % при сумі, що перевищує 50 млн крон;

ІІ — брати і сестри, дядьки і тітки, племінники — ставка податку  на подарунки становить від 3 до 12 % відповідно;

ІІІ — інші фізичні та юридичні особи — ставка податку на подарунки  становить від 7 до 40 % відповідно.

Ставка податку на спадщину становить 50 % від відповідної ставки податку  на подарунки. При цьому прямих родичів та подружжя від сплати цього податку звільнено.

Рухоме майно та фінансові внески у вигляді банківських депозитів  і цінних паперів не підлягають оподаткуванню на спадщину і подарунки, якщо їх вартість не перевищує 1000 000 крон на кожного одержувача з І групи (тільки для подарунків), 60 тис. крон — з П групи і 20 тис. крон — з III групи. Зі спадщини і подарунків, що перевищують ці суми, податок утримується за ставками, зазначеними вище.

Ставка податку з переведення  нерухомості становить 3 % від її вартості в усіх випадках.

Платник – особа яка  здійснює продаж об’єкту.

Дані про податки повинні  бути подані на протязі 3-х місяців  з дати реєстрації угоди з продажу  нерухомості в Кадастрі нерухомості. Платник самостійно сплачує даний  податок, що перевіряється фінансовими  органами. Якщо буде виявлено недоплату  податку чи його переплата, то платника про це повідомлять. При недоплаті податку – необхідно доплатити, при переплаті -  фінансовий орган поверне суму переплати.

Пільги в податковій системі :

• для промислових об’єктів створюються спеціальні митні зони;
• для податку на корпорації надається відстрочка на  5 років, після чого надається спеціальна знижка в загальній сумі п’ятирічного податку;
• звільнення від митних платежів на ввізне закордонне обладнання , а також 3-х місячну відстрочку на плату ПДВ;
• видача безвідсоткових кредитів для покриття половини витрат на навчання найманих робітників -  громадян Чехії;
• спеціальні знижки на ділянки землі в певних регіонах;
• для забезпечення роботою мало розвинуті регіони, фірми забезпечуються спеціальними субсидіями.

Якщо платник податку  не подасть вчасно податковий звіт, податкова інспекція може підвищити  декларуючий чи нарахований податок  на 10%.

Якщо платник податку  не здасть звіт і після нагадування, податкова інспекція має право  припускати, що платник здав нульовий баланс, чи встановити розмір податку сама, посилаючись на наявні дані.

У випадку несвоєчасної сплати податку чи його частини платник  зобов’язаний сплатити пеню за просрочку. Розмір пені – 0,1% від загальної суми податку за кожен прострочений день, але не більше 5% встановленого податку.

За даними в 2008 році, кількість  перевірок проведених податковим управлінням  в Празі за рік було такою, що в  середньому на кожну фірму приходиться 1 перевірка раз в 156 років.

В Чехії немає необхідності ставити касовий апарат на облік  чи проводити його реєстрацію.

З 4 липня 2011 р. на території Чеської Республіки в іноземців із третіх країн у  зв’язку з виданням дозволу на довготермінове перебування чи постійне проживання будуть брати біометричні  ідентифікатори (відбитки пальців). У  зв’язку з цим Міністерство внутрішніх справ Чеської Республіки встановлює нові розміри грошових зборів, пов’язаних з виданням дозволів на довготермінове перебування чи постійне проживання. Ці збори сплачуються виключно на території ЧР, а не в дипломатичних представництвах ЧР за кордоном. Тому у випадку надання довготермінової візи з метою отримання дозволу на довготермінове перебування чи постійне проживання ці грошові збори необхідно сплатити протягом 3 робочих днів від дня в’їзду іноземця на територію ЧР, тобто в термін, протягом якого іноземець зобов’язаний з’явитися у відділення Міністерства внутрішніх справ ЧР для зняття біометричних даних. 
При Ввозі до ЧР товарів з країн, що не входять до ЄС, обкладанню митом не підлягає товар вартістю до 175 EUR на одного пасажира, який старше 15 років, та до 90 EUR на одного пасажира до 15 років. Зазначені обмеження поширюються як на іноземних фізичних осіб, що в'їжджають до ЄС, так і на громадян ЧР, що повертаються через закордон. Обмежувальні вимоги відносно декількох осіб не підлягають об'єднанню й виключенню. 
Середньомісячна з/п брутто

Період			Номінальна з\п в еквіваленті  повної зайнятості співробітників
			Спільний	Бізнес-сфера	Номера для сфери бізнесу
2010		Q1	22738	22636	23191
		Q2	23504	23369	24105
		Q3	23600	23531	23915
		Q4	25591	25370	26593
2011	Q1		23281	23390	22781
	Q2		24079	24119	23893
	Q3		24165	24167	24159
	Q4		26206	26030	27010
2012	Q1		24126	24244	23586
	Q2		24626	24668	24431

Цифри відносяться тільки до співробітників, які працюють за трудовим договором з звітних  одиниць. Виняток осіб, які виконують  державні посади, такі як члени парламенту, сенатори, повний робочий день радники  на всіх рівнях, суддів і т.д. середньої  заробітної плати відносяться до заробітної плати припадає на оплату в зазначений період.

 

 

2.Проблеми та  шляхи оптимізації податкової  системи України.

В Україні податкова система  – це механізм регулювання фінансових відносин. За даними 2009 року податкові  надходження склали 79% загальної  суми доходів до державного бюджету. Структура податкових надходжень до держбюджету подано в таблиці

Показник	2009, тис.грн*1	Питома вага у підсумку, %
Податкові надходження	175476 245,70	74,10
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	10897177,00	4,60
Вивізне мито	294720,00	0,12
Мито на товари, що вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності	294720,00	0,12
Інші надходження	49850278,20	21,05
Всього доходи	236813140,90	100,00

Проблеми сучасної податкової системи

Існуюча система оподаткування  свідчить про те, що діюча сьогодні податкова система внаслідок нестабільності законодавства перешкоджає зусиллям суб'єктів підприємницької діяльності. Нестабільність податкового законодавства зумовлена численними доповненнями до законів, нечіткими роз'ясненнями та формулювання ставок сплати податків.

Розглянемо конкретні  приклади. Сьогодні в Україні використовуються три системи спрощеного оподаткування. Перша - для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб - єдиний податок до 200 грн на місяць для юридичних осіб за ставкою 6 чи 10% від обороту. Проте нещодавно для фізичних осіб було введено додатковий збір до Пенсійного фонду в розмірі 300 грн, і оподаткування фізичних осіб складало не 200, а 500 грн - це унеможливило діяльність багатьох підприємців. Через велику кількість скарг та протестів підприємців, в грудні 2009 року даний збір відмінили.

Що стосується єдиного  податку, то він тільки звучить "єдиним" оскільки підприємства доплачують збори до фондів на соціальне страхування, і часто податкове навантаження малого підприємства становить не 10%, а цілих 20-25%, що для малого підприємства є дуже обтяжливим.

Зазначимо, що для малих  підприємств, що користуються спрощеною системою оподаткування практикується також авансова сплата податків, що з однієї сторони є гарантованим джерелом поповнень місцевих бюджетів, проте з іншої сторони це також викликає незадоволення серед підприємців, оскільки в них вилучаються кошти наперед, а гарантія їх заробітку не завжди є.

Ще однією проблемою є  те, що протягом десяти років для  малих підприємств застосовується максимально можлива межа обороту. Проте за даний період рівень заробітних плат зріс щонайменше в 10 разів, а межа виміру малого підприємства залишилася незмінною. Складність та обтяжливість загальної системи оподаткування що спонукає окремих суб'єктів господарювання знаходити можливі шляхи оптимізації сум податкових зобов'язань, загальне фінансове навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності не стимулюють розвитку їх діяльності, а призводять до тінізації економічних процесів.

В більшості випадків такі норми  є технічними помилками. Тим не менш, оскільки вони є чинними,  платники податків зобов’язані їх дотримуватися. Для прикладу, згідно статті 181 «Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку» (ПДВ) підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ особа, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень. Таким чином, для того щоб стати платником ПДВ,  новоствореному суб’єкту підприємницької діяльності необхідно пропрацювати рік без такої реєстрації, що виглядає дещо абсурдним.

Іншим прикладом суперечностей  ПКУ є питання стосовно необхідності реєстрації в податкових органах  українських компаній-резидентів, які є представниками чи агентами закордонних компаній. Так, згідно пункту 193 статті 14 ПКУ постійним представництвом нерезидента для цілей оподаткування є в тому числі і резидент, який уповноважений діяти від імені нерезидента, що спричинить виникнення у нерезидента цивільних прав і обов’язків. Якщо представництвом нерезидента є юридична або фізична особа — резидент України, така особа на підставі відповідного договору з нерезидентом (доручення) протягом 10 календарних днів після укладання договору повинна стати на облік в органі державної податкової служби як постійне представництво нерезидента (пункт 5 статті 64 ПКУ). Проте відповідно до п. 9 статті 160 ПКУ резиденти, які надають агентські, комісійні, довірчі та інші подібні послуги нерезидентам, не підлягають додатковій реєстрації в органах державної податкової служби як платники податку.