Податкова система в США

2

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Оподатковування резидентів, громадян і корпорацій США              .

2. Права платників податків у США………………………………………………..7

3. Запобігання подвійного оподатковування…………………………………...….8

4. Оподатковування нерезидентів…………………………………………………..9

5. Оподатковування бізнесу………………………………………………………..10

6. Основні положення системи оподатковування доходів у США……………...11

7. Оподатковування фізичних осіб……………………………………………......12

8. Оподатковування корпорацій………………………………………………...... 15

9. Податкова процедура та вирішення конфліктних ситуацій…………………. 18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….22

ВСТУП

Сполучені Штати Америки в усіх можливих вимірах – економічному, політичному, воєнному, науково-технологічному – найбагатша і наймогутніша країна сучасного світу, єдина супердержава. Важливо нагадати, що виникнення американської держави безпосередньо пов’язане з податком.

Однією з подій, яка підготовила відокремлення англійських колоній у Північній Америці від метрополії був інцидент, що увійшов в американську історію під назвою Бостонського чаювання. Коли в 1773 р. англійський уряд наклав мито на чай, завезений у Америку Британською Ост-Індською компанією, обурені колоністи в гавані м. Бостон напали на кораблі з вантажем чаю і викинули його в море. З цього моменту почалося найбільш гостре протистояння між колоніями та метрополією, що привело до Війни за незалежність (1775–1783 рр.). Декларація незалежності США була проголошена 4 липня 1776 р.

У післявоєнний період одним із широко використовуваних інструментів державного регулювання економіки став у США державний федеральний бюджет. Бюджетно-податкове регулювання застосовується урядом насамперед для згладжування гостроти кризових явищ в економіці й для створення штучних стимулів з підтримки темпів, економічного росту, які знижуються.

У наш час через бюджет перерозподіляється близько 25% ВНП країни. Система державних фінансів США відображає триступінчасту організацію державної влади. Відповідно є й три рівні фінансової структури:

- федеральний бюджет;

- бюджет штатів;

- бюджети місцевих органів влади.

Податки, що дають найбільш великі й стабільні надходження, направляються у федеральний бюджет. На його частку доводиться приблизно 70% доходів і видатків.

Податкова система в США досить складна й різноманітна. Відповідно до американських законів, правом встановлювати свої власні податки володіє не тільки федеральний уряд, але й уряди штатів і територій, а також місцеві органи влади в містах, графствах, округах та ін. Федеральні податки єдині й обов’язкові для всіх жителів США, у той час як місцеві системи оподатковування відрізняються один від одного, наприклад, не всі штати й території зобов’язують своїх жителів платити місцеві податки.

Особливої податкової системи й будуть розглянуті в рамках даної роботи.

1. Оподатковування резидентів, громадян і корпорацій США

Податкова система США націлена на обкладання податками доходів  резидентів, громадян і корпорацій Сполучених Штатів, які вони одержують в усьому світі, а також дохідних джерел нерезидентів цієї країни, які знаходяться у США. Максимальна податкова ставка, яка застосовується до доходів фізичних осіб,  становить 31 відсоток; максимальна ставка, яка застосовується до прибутків корпорацій - 34 відсотки*.

(* Це федеральні ставки.  У більшості штатів існують свої прибуткові податки,  причому ставки звичайно значно нижче федеральних. Податки штатів і місцевих прибуткових податків віднімаються з доходів платника при обчисленні федерального податку).

Незвичайним аспектом цієї системи є оподатковування доходів (отриманих в усьому світі) громадян США, що не є резидентами Сполучених Штатів. У багатьох країнах податком обкладаються доходи резидентів цих країн, одержувані ними в усьому світі, але тільки деякі країни обкладають податком доходи (одержувані в усьому світі) своїх громадян, які не є резидентами цих країн.

Сполучені Штати завжди залишають за собою право обкладати  податком  своїх громадян і резидентів у відповідності зі своїм внутрішнім податковим законодавством, включаючи в деяких випадках і колишніх громадянах США (тільки в тих випадках, коли доведено, що втрата ними американського громадянства пов’язана із прагненням уникнути оподатковування, при  цьому податком може обкладатися джерело доходів колишнього громадянина США, що знаходиться в Сполучених Штатах).

У рамках податкового законодавства США корпорація розглядається платником-резидентом, якщо вона організована або створена відповідно до законів одного зі штатів або Федерального Округу Колумбія, при цьому такий фактор, як місцезнаходження головного офісу й найбільш активної діяльності, не має визначального значення. Корпорація може здійснити свою діяльність за кордоном через свою  філію або через дочірню компанію, створену за кордоном. Звичайно прибуток, отриманий закордонною дочірньою компанією, не вважається заробленою корпорацією-батьком і, відповідно не обкладається податком доти, доки не буде перерахована корпорації в процесі її розподілу.

2. Права платників податків у США

Американські закони охороняють інтереси платників податків, надаючи їм чималі права. До основних прав платників податків відносяться наступні:

- Право на одержання безкоштовної інформації й допомоги при підготовці податкових документів. Податкове управління США (Internal Revenue Service - IRS) випускає щорічно більше 100 безкоштовних брошур, що містять інформацію з різних питань, пов’язаним зі сплатою податків. Одна із цих брошур - Publication 910, Guide to Free Tax Services - містить повний каталог безкоштовних послуг і публікацій IRS.

- Право на збереження податкової інформації в секреті. Всі службовці Податкового управління, що обробляють папери платника податку, зобов’язані не розголошувати відомості, що знаходяться в них. Коли платник податку повідомляє ту або іншу інформацію IRS, він маєте право дізнатися, як ця інформація буде використовуватися й що може відбутися, якщо платник податку відмовиться її надати. Американське законодавство надає право Міністерству юстиції (Department of Justice) у строго обговорених в законі випадках вимагати податкову інформацію платника податку  в IRS.

- Право на захист своїх інтересів. Службовці Податкового управління зобов’язані дотримуватися інтересів платника податку і чітко роз’ясняти всі наявні у платника податку права. Якщо вони не роблять цього, платник податку можете подати протест. Якщо платника податку викликали в IRS, він має право мати свого представника (адвоката, фахівця з податків або будь-яку іншу особу), а також може доручити кому-небудь представляти свої інтереси під час відсутності платника податку.

- Право на оскарження рішень IRS. Якщо платника податку вважає, що розмір податків визначений неправильно, він може подати протест або у Відділ апеляцій (Appeals Office) податкового управління, або в один з наступних судів: U.S.Tax Court, U.S. Claims Court, U.S. District Court. Всі ці суди повністю не залежні від IRS. Якщо суд визнає правоту платника податку, то йому будуть відшкодовані не тільки несправедливо взяті податки, але й судові витрати.

3. Запобігання подвійного оподатковування

Сполучені Штати уникають міжнародного подвійного оподатковування своїх резидентів, громадян і корпорацій шляхом надання кредиту за прибутковим податком США для іноземних прибуткових податків, сплачених за іноземними дохідними джерелами. Кредитуємі іноземні прибуткові податки можуть відшкодовувати (компенсувати) податки США в  тій  же пропорції,  у  який оподатковувані податком іноземні дохідні джерела співвідносяться зі світовими оподатковуваними джерелами доходів. Це співвідношення існує окремо для кожної категорії доходів (пасивний дохід, дохід від надання фінансових послуг, дохід від транспортування вантажів, дохід від бізнесу та ін.). Договори, що укладаються між країнами з метою запобігання подвійного оподатковування,  можуть гарантувати  надання  кредиту,  але  вони звичайно не змінюють внутрішні податкові стандарти договірних сторін.

Кредит для іноземних податків з корпоративного прибутку можливий тільки в тому випадку, якщо іноземний податок задовольняє вимогам американських стандартів прибуткового податку. Одна з найважливіших вимог полягає в наданні права відрахувань із оподатковуваного прибутку всіх  значних ділових видатків. Якщо іноземний податок не відповідає цим стандартам,  то він не може претендувати на кредит, його можна тільки відняти з оподатковуваного доходу, а це, звичайно, менш сприятливий результат, що не буде сприяти зацікавленості американських інвесторів.

4. Оподатковування нерезидентів

Оподатковування доходів у США в застосуванні до нерезидентів виходить із того, чи  є  підлягаючий оподатковуванню  дохід  результатом підприємницької  діяльності  або  роботи  з наймання в Сполучених Штатах чи ні. Звичайно доходи від підприємницької діяльності нерезидента  обкладаються  податком відповідно до тих же правил і в тому ж порядку, що й відповідні доходи резидента США. Платники-нерезиденти, що  працюють по найманню в США, платять прибутковий податок за тими ж ставками, що й резиденти й громадяни США, але оскільки нерезиденти обкладаються податком тільки за дохідними джерелами, то на них поширюється менше податкових пільг у порівнянні з резидентами й громадянами США.

Якщо дохідне джерело, що перебуває в США, не пов’язане з веденням бізнесу в Сполучених Штатах (дивіденди, орендна плата, мито, доходи від відсотків та ін.), то прибутковий податок сплачується за підсумками року за  ставкою 30 відсотків. Приріст капіталу в результаті продажу цінних паперів звичайно не обкладається податком, якщо платник є нерезидентом,  виключення становлять деякі цінні папери, підкріплені нерухомою власністю в Сполучених Штатах.

Доходи, отримані від здавання внайм нерухомої власності,  обкладаються податком або за ставкою 30 відсотків як валова сума доходу, або за звичайною ставкою як чистий дохід на вибір самого платника.

5. Оподатковування бізнесу

У Сполучених Штатах доходи від бізнесу обкладаються податком двічі: перший раз як прибуток підприємства, а потім ще раз, коли прибуток розподіляється між власниками акцій підприємства. Так, наприклад, якщо іноземна компанія діє в США через свою дочірню фірму, то прибуток  дочірньої  фірми обкладається корпоративним податком за ставкою 34 відсотки, й частина прибутку після сплати цього податку, розподілена у вигляді дивідендів, обкладається податком за ставкою 30 відсотків.

Аналогічно, якщо іноземна корпорація діє в Сполучених Штатах через  свою філію, то прибуток філії обкладається податком за корпоративною ставкою, й сума прибутку після сплати корпоративного податку (якщо тільки ці кошти не будуть інвестовані в бізнес на території США) вважається розподіленою батьківською корпорацією й  обкладається податком за ставкою 30 відсотків.

Виключення із загального  правила  подвійного  оподатковування  бізнесу становлять деякі інвестиційні компанії, які всі свої доходи направляють у розпорядження інвесторів і тому не платять корпоративний податок.