Податкова система України в сучасних умовах

Свідоцтво платника єдиного податку  тепер буде видаватись безстроково (раніш видавали на один рік), і як раніше – безоплатно, протягом 10 календарних днів після подання заяви.

Новоствореним суб’єктам підприємництва (як юридичним особам, так і фізичним особам – підприємцям), які до кінця місяця, в якому відбулася їх реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

Якщо у  процесі діяльності платника єдиного податку відбуваються зміни:

а)по найменуванню - у юридичної особи або прізвищу, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, то платники єдиного податку зобов’язані подати заяву за формою, встановленою Міністерством фінансів України протягом місяця з дня виникнення таких змін.

б)у  платників єдиного податку І та ІІ груп - по податковій адресі; місцю проведення господарської діяльності,  то  такі платники зобов’язані подати заяву за формою, встановленою Міністерством фінансів України не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни;

в)у  платників єдиного податку ІІІ та ІV груп - по податковій адресі; місцю проведення господарської діяльності,  то  такі платники зобов’язані подати заяву за формою, встановленою Міністерством Фінансів України разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Зміни до виданого Свідоцтва вносяться  органом державної податкової служби в день подання заяви. 

Разом з тим, нормою п. 299 Податкового кодексу України передбачено, що за бажанням платник єдиного податку може замінити свідоцтво та отримати нове свідоцтво, якщо відбулись описані вище зміни, а також відбулась зміна видів господарської діяльності. До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

Надходження, які не входитимуть  до складу доходів платників єдиного  податку, представлено у табл. 2.1.2.

 

                                                                                                Таблиця 2.1.2.

         Надходження, що не включатимуться до складу доходів

                                       суб’єкта господарювання

Статус
Фізична особа  — підприємець	• пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування);  • доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке використовується в господарській діяльності;  • суми податків і зборів, утримані (нараховані) під час здійснення функцій податкового агента, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;  • суми ПДВ;  • суми поворотної фінансової допомоги, отриманої та повернутої протягом 12 міс;  • суми кредитів;  • суми цільових коштів, що надійшли з державних фондів та бюджетів;  • передплата, що повертається внаслідок повернення товару, розірвання договору;  • суми оплати товарів (робіт, послуг), реалізованих в період сплати податків і зборів на загальній системі;  • суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються з бюджетів і державних фондів;
Юридична особа	• суми податків і зборів, утримані (нараховані) під час здійснення функцій податкового агента, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування;  • суми ПДВ;  • суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами;  • суми поворотної фінансової допомоги, отриманої та повернутої протягом 12 міс;  • суми кредитів;  • суми цільових коштів, що надійшли з державних фондів та бюджетів;  • передплата, що повертається внаслідок повернення товару, розірвання договору;  • суми оплати товарів (робіт, послуг), реалізованих в період сплати податків і зборів на загальній системі;  • суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються з бюджетів і фондів;  • внески учасників платника єдиного податку до його статутного капіталу;  • отримані дивіденди.

 

Податковим кодексом буде встановлено такі обмеження:

• Платниками єдиного податку не можуть бути нерезиденти;
• Платниками єдиного податку не можуть бути юридичні особи, у статутному капіталі яких частка юридичних осіб — не платників єдиного податку становить 25% або більше;
• Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі (готівковий та/або безготівковий розрахунок).

Серед інших особливостей варто виділити такі:

• при продажу основних фондів юридичними особами в дохід включається різниця між ціною продажу та балансовою вартістю основних фондів;
• доходом повіреного, агента є лише сума його винагороди.

У випадках недотримання встановлених обмежень для платників  єдиного податку передбачені такі наслідки: фізична особа — підприємець має сплачувати єдиний податок за ставкою 15% від:

• суми перевищення максимального обсягу доходу для відповідної групи;
• доходу від діяльності, не зазначеної в свідоцтві про сплату єдиного податку (для І та ІІ груп);
• доходу, отриманого у іншій формі, ніж грошова;
• доходу від діяльності, яку не дозволено здійснювати платникам єдиного податку;
• юридична особа має сплачувати єдиний податок за подвійною ставкою (тобто 6% або 10%) від:
• суми перевищення максимального обсягу доходу;
• доходу, отриманого у іншій формі, ніж грошова;
• доходу від діяльності, яку не дозволено здійснювати платникам єдиного податку.

У цих та інших випадках, коли платник єдиного податку  порушує вимоги, встановлені для  відповідної групи, він зобов’язаний або перейти до іншої групи (якщо відповідає встановленим для неї вимогам), або перейти до сплати податків та зборів на загальних підставах.

З 1 січня 2012 р. Також буде скасовано обмеження, згідно із яким платникам податку на прибуток було заборонено включати у витрати суми, сплачені фізичним особам — підприємцям на спрощеній системі оподаткування за придбані у них товари (роботи, послуги), крім робіт (послуг) у сфері інформатизації.

Водночас на платників  податку на прибуток покладено обов’язок  разом із податковою декларацією подавати до податкового органу перелік доходів та витрат в розрізі контрагентів — платників єдиного податку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Нові форми податкової звітності.

 

Державна податкова  служба України зробила повідомлення, що наказ Міністерства фінансів (від 10.02.2012 р. № 143) вніс зміни до форми звіту з ПДВ. Виходячи з цього, декларації з ПДВ разом з уточнюючими розрахунками має подаватись:

- в березні 2012 р. – старі форми;

- від 01.04.2012 р. – нові  форми.

Оскільки наказ  № 143 набув чинності з дня його офіційного опублікування, що припав на 2 березня 2012 р., то першим податковим (звітним) періодом, за який податкову звітність з ПДВ потрібно подавати за зміненими формами, є березень 2012 року.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, звітність за лютий 2012 р., граничний строк подання якої минає 20 березня 2012 року, подається за старими формами.

Коригування ПДВ під час  експорт продукції власного виробництва переробного підприємства Згідно 1 підрозділу 2 розділу ПКУ переробне підприємство операції з експорту відображає в Декларації з ПДВ (загальній) і має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

Тому нова редакція рядка 16.3 розділу II Декларації з ПДВ (загальної) зводиться до доповнення про те, що у ній вказується також коригування податкового кредиту з постачання продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту, яке переноситься з рядка 12.3 Декларації з ПДВ (переробного підприємства) зі знаком «+». При цьому експортні поставки відображаються у рядку 2.1 Декларації з ПДВ (загальної).

Також, згідно з  пп. 195 ПКУ, за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), що підтверджується митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно  у дзеркальному відображенні зміни  внесено 

до форми Декларації з  ПДВ (переробного підприємства):

•  рядок 2.1 колонки А доповнено позначкою «х»;

•  розділ II форми доповнено новим рядком 12.3 такого змісту: «коригування податкового кредиту в частині податку з товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції (переноситься до рядка 16.3 декларації) (-)». У зв’язку з цим рядок 12.3 вважається рядком 12.4.

У рядку 12.3 відображається сума ПДВ, розрахована виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) та включеної  до податкового кредиту суми кредиту постачальникам товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (за бухгалтерською довідкою) на підставі п. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

На виконання  положень пп. 6 підрозділу 2 розділу XX ПКУ  позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена у Декларації з ПДВ (переробного підприємства), підлягає сплаті до спеціального фонду держбюджету та на спеціальний рахунок, відкритий переробним підприємством в органі Держказначейства, у 2012 році в таких розмірах:

•   до спеціального фонду держбюджету — 30%;

•   на спеціальний  рахунок — 70%.

Тому в рядках 16 та 18 Декларації з ПДВ (переробного підприємства) слова «спрямовується до спеціального фонду державного бюджету» замінено словами «підлягає нарахуванню».

У рядку 17 Декларації з ПДВ (переробного підприємства) відображається сума ПДВ, що підлягає нарахуванню та спрямовується: до спеціального фонду держбюджету (рядок 17.1) і на спеціальний рахунок (рядок 17).

У зв’язку з  цим рядок 17 викладено у такій редакції:

«Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню (рядок 14 — рядок 16, позитивне значення) (рядок 17.1 + рядок 17.2) та спрямовується:

• 17.1 — до спеціального фонду державного бюджету;
• 17.2 — на спеціальний рахунок».

Розрахунок частки використання.

Ще одна зміна  пов’язана із заміною букви «А»  на букву «Б» у назві службового поля колонки 8 таблиці 2 Перерахунку частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (див.додаток 3).

Решта форм звітності, що затверджується наказом, залишилася без  змін.

Розрахунок коригування  до податкової накладної на суму ПДВ, яка з урахуванням суми, зазначеної у податковій накладній, зменшує/збільшує суму ПДВ, передбачену п.11 Податкового кодексу України, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі, якщо податкова  накладна на дату її виписки не підлягала  реєстрації в Єдиному реєстрі, а  на дату виписки розрахунку коригування  до неї підлягає, то такий розрахунок вноситься до Єдиного реєстру лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок, незалежно від дати її виписки.

Всі ці зміни привели  до належного адміністрування податку на прибуток та здійснення організаційних заходів у частині приймання податкової звітності ДПАУ. Це добре видно з останніх даних податкової служби (див. табл.2.2).

 

 

                                                                                                    Таблиця 2.2.

          Дані податкової служби України на 1.04.2012 року.

 

Кількість зареєстрованих платників податків – 400 648 із них:  – юридичних осіб  – фізичних осіб  в т.ч. ті, що сплачують податки   – юридичні особи – фізичні особи	194 635  206 013  335 774   159 836 175 938
Надійшло:
До Зведеного бюджету	7 393 484 тис.грн.
До Державного бюджету	5 697 561  тис.грн.
До бюджету м. Києва	1 695 923 тис.грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Перспективи та основні напрями

                вдосконалення податкової системи України.

3.1. Реформування податкової системи.

Загальновідомо, що кожна держава  для забезпечення виконання своїх  функцій зобов’язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. Через прибутки та видатки уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему здійснюється пряме державне регулювання економіки.

Ринкові відносини, розвиток нових форм власності зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті податки стають основним джерелом формування коштів бюджету. Звідси назріла необхідність реформування податкової системи в її переорієнтації із суто фіскальних цілей на регулюючі.

Роль податків як регулятора економіки  зростає. Держава, маніпулюючи податковими  ставками і видами податків, має  змогу стимулювати чи обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економіки, підприємств чи монополістичних об’єднань. Наприклад, звільняючи від оподаткування суми, що йдуть на технічний розвиток виробництва ( на іновацію та модернізацію), держава сприяє НТП. Не оподатковуються інвестиційні, страхові і соціальні фонди тощо. Так держава через регулювання податками може впливати на ефективність і стабільність економічного розвитку.