Аеродинаміка вентиляції

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2011 в 10:17, контрольная работа

Описание работы

Аэродинамический расчет сети воздуховодов
Расчет свободной струи

Работа содержит 1 файл

Аэродинамика (Рабочая).docx

— 214.52 Кб (Скачать)
>---

        інтерполюємо  при сталому (dп/ d с)2 = 0,65

        х = Lв1/ Lс1 = 0,47

        х1 = 0,4  х2 = 0,5  y 1 = 0,4  y 2 = 0,3

 

    Маємо при (dп1/ d с1)2 = 0,5  ξ = 0,335

          при (dп1/ d с1)2 = 0,65  ξ = 0,53

        х = (dп1/ d с1)2 = 0,63

        х1 = 0,5  х2 = 0,65  y 1 = 0,335  y 2 = 0,53

 

    Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ ≈ 0,5

    Звідси Σξ1 = 1,1 +0,25+0,35+0,5=2,2

        Таблиця 4

Lв/Lc ξп при 
Aп/Aс= (dп/dс)2
ξв при 
Aв/Aс=(dв/dс)2
1 0,8 0,65 0,5 0,65 0,5 0,4 0,3 0,25 0,2
0,01 0,18 0,2 0,2 0,2 863 594 375
0,05 0,2 0,25 0,3 0,3 153 88,5 55 29,5 19,8 12
0,1 0,15 0,2 0,3 0,3 41,4 19,8 12 6,2 4,1 2,5
0,2 0,15 0,2 0,25 0,3 7,5 4,1 2,5 1,3 0,95 0,7
0,3 0,15 0,2 0,25 0,3 3 1,7 1,1 0,7 0,6 0,55
0,4 0,2 0,25 0,3 0,3 1,6 0,9 0,75 0,6 0,55 0,55
0,5 0,3 0,4 0,4 0,35 1 0,7 0,6 0,55 0,55 0,45
0,6 0,75 0,7 0,6 0,55 0,8 0,6 0,5 0,5 0,5 0,45
0,7 2,0 1,55 1,25 0,9 0,65 0,55 0,5 0,5 0,45 0,45
0,8 6,4 4,5 3,3 2,2 0,55 0,5 0,5 0,5 0,45 0,45
0,9 34,7 23,1 16 10 0,5 0,5 0,5 0,5 0,45 0,45
0,95 159 103 69,3 42,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,45 0,4

    Ділянка 2

  1. Трійник на прохід

    dп2/ d с2 = (315/355)2 = 0,79 

    Lв2/ Lс2 = 1100/2800 = 0,39 

        інтерполюємо  при сталому (dп/ d с)2 = 0,65

        х = Lв2/ Lс2 = 0,79

        х1 = 0,3  х2 = 0,4  y 1 = 0,25  y 2 = 0,3

 

        інтерполюємо  при сталому (dп/ d с)2 = 0,8

        х = Lв2/ Lс2 = 0,79

        х1 = 0,3  х2 = 0,4  y 1 = 0,2  y 2 = 0,25

 

    Маємо при  (dп/ d с)2 = 0,65  ξ = 0,3

          при (dп/ d с)2 = 0,8  ξ = 0,25

        х = (dп2/ d с2)2 = 0,79

        х1 = 0,65  х2 = 0,8  y 1 = 0,3  y 2 = 0,25

 

        Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ ≈ 0,25

        Σξ2 = 0,25

Ділянка 3

  1. Відвід 90° ξ = 0,35
  2. Трійник на прохід

    dп3/ d с3 = (355/355)2 = 1 Lв3/ Lс3 = 750/2800 = 0,21 

    інтерполюємо  при сталому (dп/ d с)2 = 1

        х = Lв3/ Lс3 = 0,21

        х1 = 0,2  х2 = 0,3  y 1 = 0,15  y 2 = 0,15

 

        Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ =0,15

    Σξ3 = 0,35 + 0,15 = 0,5

    Ділянка 4

  1. Приєднання повітроводу до вентилятора

При розмірах вихідного  патрубка вентилятора 350 x 350 мм, його площі A= 0,35·0,35 = 0,123 м2, діаметрі повітроводу = 355 мм, площі його перерізу A= 3,14·(0,355)2/4 = 0,09 мA0 маємо дифузор (розширення) за радіальним вентилятором. При куті розкриття α = 20° та ℓ/d0 = 270/355 = 0,76, ξ = 0,14

      Σξ4 = 0,14

    Ділянка 5

  1. Циліндричний патрубок ξ = 1,1
  2. Відвід 90° ξ = 0,35
  3. Підвід 135° ξ =0,25
  4. Трійник на відгалуження

        dв5/ d с5 = (250/315) 2 = 0,63

        Lв5/ Lс5 = 800/1700 = 0,47

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,5

        х = Lв5/ Lс5 = 0,47

        х1 = 0,4  х2 = 0,5  y 1 = 0,7  y 2 = 0,9

 

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,65

        х = Lв5/ Lс5 = 0,47

        х1 = 0,4  х2 = 0,5  y 1 = 1,6  y 2 = 1,0

 

    Маємо при  (dв/ d с)2 = 0,5  ξ = 0,84

          при (dв/ d с)2 = 0,65  ξ = 1,18

        х = (dв5/ d с5)2 = 0,63

        х1 = 0,5  х2 = 0,65  y 1 = 0,84  y 2 = 1,18

 

    Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ ≈ 1,14

    Σξ5 = 1,1 + 0,35 + 0,25 + 1,14 = 2,84

    Ділянка 6

  1. Циліндричний патрубок ξ = 1,1
  2. 3 відводи 90° ξ = 3 · 0,35 = 1,05
  3. Підвід 135° ξ =0,25
  4. Трійник на прохід

    dв6/ d с6 = (280/355)2 = 0,79 

    Lв6/ Lс6 = 900/2100 = 0,39

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,5

        х = Lв6/ Lс6 = 0,39

        х1 = 0,3  х2 = 0,4  y 1 = 1,7  y 2 = 0,9

 

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,65

        х = Lв6/ Lс6 = 0,39

        х1 = 0,3  х2 = 0,4  y 1 = 3,0  y 2 = 1,6

 

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,39

        х = (dв6/ d с6)2 = 0,39

        х1 = 0,3  х2 = 0,4  y 1 = 0,59  y 2 = 0,71

 

        Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ ≈ 3,51

    Σξ6 = 1,1 + 1,05 + 0,25 + 3,51= 5,91

 

Ділянка 7

    1. Циліндричний патрубок ξ = 1,1
    2. Відвід 90° ξ = 0,35
    3. Підвід 135° ξ = 0,25
    4. Трійник на прохід

    dв7/ d с7 = (355/355)2 = 1 Lв7/ Lс7 = 750/3550 = 0,21 

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,5

        х = Lв7/ Lс7 = 0,21

        х1 = 0,2  х2 = 0,3  y 1 = 4,1  y 2 = 1,7

 

        інтерполюємо  при сталому (dв/ d с)2 = 0,65

        х = Lв6/ Lс6 = 0,21

        х1 = 0,2  х2 = 0,3  y 1 = 7,5  y 2 = 3,0

 

        х = (dв7/ d с7)2 = 0,1

        х1 = 0,5  х2 = 0,65  y 1 = 3,86  y 2 = 7,05

 

        Приймаємо значення місцевого опору трійника ξ ≈ 14,5

    Σξ7 = 1,1 + 0,35 + 0,25 + 14,5 = 16,2

  1. Визначаємо приведений коефіцієнт опору ξ' за формулою

    ξ'= k1kΔkv(

    /d) + k2Σξ

    ξ'1 = 0,454 + 1 ·2,2 = 2,654

    ξ'2 = 0,309 + 1 · 0,25 = 0,559

    ξ'3 = 0,188 + 1 · 0,5 = 0,688

    ξ'4 = 0,372 + 1 · 0,14 = 0,512

    ξ'5 = 0,203 + 1 · 5,91 = 6,12

    ξ'6 = 0,203 + 1 · 12,6 = 12,803

    ξ'7 = 0,195 + 1 · 16,2 = 16,4

  1. Обчислюємо питому характеристику опору S, ×10Па·год26 кожної ділянки мережі повітроводів за формулою:

    S = ξпр Aпит

    S1 = 2,654 · 19,283 = 51,117 Па·год26

    S2 = 0,559 · 7,610 = 4,254 Па·год26

    S3 = 0,688 · 4,724 = 3,25 Па·год26

    S4 = 0,512 · 4,724 = 2,469 Па·год26

    S5 = 6,12 · 7,610 = 46,573 Па·год26

    S6 = 12,803 · 19,283 = 243,475 Па·год26

    S7 = 16,4 · 4,724 = 77,474 Па·год26

  1. Визначаємо втрати тиску Δpі, Па, на кожній ділянці за формулою:

    Δр = S (L · 10-3)2,

    причому для узгодження одиниць вимірювання (питома характеристика опору у стовпчику 18 таблиці аеродинамічного розрахунку взята з коефіцієнтом 106) витрату повітря беремо в 1000 разів меншою.

    ΔР1 = 51,177 (900 · 10-3)2 = 41,5 Па

    ΔР2 = 4,254 (1700 · 10-3)2 = 12,3 Па

    ΔР3 = 3,25 (2800 · 10-3)2 = 25,5 Па

    ΔР4 =  2,469 (3550 · 10-3)2 = 31,1 Па

    ΔР5 = 58,678 (800 · 10-3)2 = 37,5 Па

    ΔР6 = 46,573 (1100 · 10-3)2 = 56,35 Па

    ΔР7 = 77,474 (1000 · 10-3)2 = 43,6 Па

  1. Визначаємо втрати тиску за магістраллю Δpмг і заносимо їх до стовпця 20. Втрати тиску від повітророзподільника магістралі до трійника ділянки 1 дорівнюють втратам тиску на ділянці 1, тобто до стовпчика 20 перенесемо значення втрат тиску на ділянці 1 зі стовпчика 19: Δpмг,1 = Δp= 41,5 Па. Втрати тиску від повітророзподільника магістралі до трійника ділянки 2 дорівнюють сумі втрат тиску від початку магістралі до кінця ділянки 1 Δpмг,1 та втрат тиску на ділянці 2 Δp2. До стовпчика 20 занесемо суму

    Δpмг,2 = Δpмг,1 + Δp2 = 41,5+ 12,3 = 53,8 Па.

    Для ділянок 3 і 4 – аналогічно.

    Δpмг,3 = Δpмг,2 + Δp3 = 53,8 + 25,5 = 79,3 Па.

    Δpмг,4 = Δpмг,3 + Δp4 = 79,3 + 31,1 = 110,4 Па.

  1. У стовпчики 21–25 на ділянках магістралі заносимо риски.
  2. Заносимо до стовпчика 21 таблиці аеродинамічного розрахунку втрати тиску у відгалуженнях Δpв,i. У нашому простому випадку, коли немає відгалужень від відгалужень, Δpв,і = Δpі. Тобто на ділянках відгалужень переносимо дані зі стовпчика 19 до стовпчика 21.
  3. Визначаємо потрібні втрати тиску на відгалуженнях. Втрати тиску у кожному відгалуженні повинні дорівнювати втратам тиску від початку магістралі (ділянка 1) до точки приєднання відгалуження. Ці потрібні втрати заносяться до стовпчика 21. Ділянка 5 приєднується до магістралі після ділянки 1. Тому до стовпчика 21 на ділянці 5 занесемо значення втрат тиску від початку магістралі до кінця ділянки 1, тобто ΣΔpмг,5 = ΣΔpмг,1 = 41,5 Па. Ділянка 6 приєднується після ділянки 2 магістралі. Тобто до стовпчика 21 на ділянці 6 занесемо втрати тиску від початку магістралі до кінця ділянки 2, а саме, ΣΔpмг,6 = ΣΔpмг,2 = 53,8 Па.
  4. Визначаємо абсолютні нев’язки втрат тисків. Точної рівності втрат тиску на магістралі та у відгалуженнях при розрахункових витратах досягти неможливо. Але при роботі системи ця рівність буде абсолютно точною. Досягатиметься це тим, що витрати повітря відрізнятимуться від розрахункових: більше повітря піде шляхом з меншим опором. Якщо абсолютна нев’язка втрат тиску не перевищує 10% від втрат тиску магістралі, то таке розрегулювання системи не буде відчутним. Абсолютна нев’язка визначається як різниця між втратами тиску на магістралі до точки приєднання відгалуження та втратами тиску у відгалуженні Δp= Δpмг,і – Δpв,і. Тобто до стовпчика 22 таблиці аеродинамічного розрахунку заноситься різниця даних у стовпчиках 20 і 21. Нев’язки повинні бути додатними. Якщо на відгалуженні одержано від’ємну нев’язку, то необхідно зменшити на ньому втрати тиску шляхом збільшення діаметра повітроводу.

Информация о работе Аеродинаміка вентиляції