Швидкість обігу грошей

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2012 в 15:33, реферат

Описание работы

Швидкість обігу грошей: характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).
Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою:

Содержание

План:
1. Швидкість обігу грошей і що вона характеризує.
2. Чинники які виявляють вплив на швидкість обігу грошей.
3. Економічні наслідки зміни швидкості грошового обігу.

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word.doc

— 387.50 Кб (Скачать)

Проте між цими підходами немає непереборної суперечності. Все залежить від того, з яких позицій розглядати банк — з макро- чи мікроекономічних. Якщо з макроекономічних, коли банк є учасником руху капіталу в процесі суспільного відтворення, він неминуче буде зведений до посередника фінансового ринку. Якщо ж з мікроекономічних, коли банк аналізується як комерційна структура, один з багатьох конкуруючих суб’єктів ринку, то зразу виникає питання, з чим він виходить на ринок і що протиставляє своїм конкурентам. У цьому разі банк неминуче опиняється в ролі продавця своїх продуктів, а значить і їх продуцента, тобто підприємства. Отже, є підстави розглядати банк і як фінансового посередника, і як підприємство — продуцента особливих продуктів для ринку. Тому цілком логічно і правомірно, що в працях, присвячених макроекономічним проблемам, зокрема грошово-кредитній політиці, банки розглядаються переважно як фінансові посередники. А в працях, присвячених управлінню банками, конкретним механізмам їх функціонування, банки розглядаються як підприємства, фабрики кредиту та інших фінансових продуктів.

 

Висновок:

Отже банки як фінансові посередники реалізують свою роль передусім через три види базових операцій: депозитні, позичкові і розрахункові. Виконання цих операцій уже забезпечує провідне місце банкам у фінансовому посередництві, оскільки через них вони установлюють зв’язки майже з усім економічним оточенням і мають можливість впливати на переважну частину економічних процесів. Але обмежитися тільки цими операціями в сучасних умовах банки просто не можуть. Під тиском своїх конкурентів, загострення фінансових ризиків, проникнення небанківських посередників у сферу діяльності банків останні змушені все глибше проникати у вузькоспеціалізовані сегменти грошового ринку і навіть у сферу прямого фінансування, виступаючи там у ролі звичайних брокерів та дилерів. Навіть такою специфічною діяльністю на грошовому ринку, як страхування, банки мають право займатися у Бельгії, Франції, Німеччині, Великобританії. Брокерські та андерайтингові операції банки можуть виконувати в Бельгії, Франції, Німеччині, Італії; у Канаді та Великобританії — з певними обмеженнями. Такий активний вихід банків за сферу своєї традиційної діяльності дає змогу їм поліпшувати диверсифікацію своїх активів, зменшувати фінансові ризики, підтримувати прибутковість і конкурентоспроможність, утримувати свої провідні позиції на грошовому ринку.


Використана література:

1.      Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — М., 1998.

2.      Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. — К., 1999.

3.      Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна  теорія зайнятості, процента та грошей. — К., 1999.

4.      Савлук М. І. Грошово-кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999. — № 1.

5.      Гальчинській А. С. Теорія грошей. — К.: Основи. — 2001.

6.      Фридмен М. Количественная теория денег. — М., 1996.

     7.Закон України “Про банки і банківську діяльність“./ Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. —К., 2001. — Вип.1.

     8. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

      9. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.

     10. Савлук М. І., Сугоняко О. А. Чи вистачає грошей економіці України? // Вісник НБУ. — 1997. — № 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 21.

На який термін необхідно покласти 5000 грн., щоб отримати реальний процентний прибуток у розмірі 1000 грн. при ставці 18% річних по депозитах до запитання. Прогнозований індекс інфляції 1,4.

Рівень інфляції за деякий період часу (%) характеризується наступним відношенням:

де - рівень інфляції;

- сума, на яку треба збільшити суму SUM для збереження її купівельної спроможності.

Вираження (1 + t) являє собою індекс інфляції (I):

В нашому випадку індекс інфляції = 1,4.Індекс інфляції показує, у скільки разів виросли ціни за розглянутий період.

 .

Аналогічно вищевикладеному визначаємо ставку складних відсотків, що враховує інфляцію за n періодів при заданому індексі інфляції.

В умовах інфляції еквівалент цієї суми дорівнює:

Отже,

Ми отримаємо суму 1000 грн. за 90 днів.

 

 

Задача 51.

Визначити максимальну суму нових грошей, що можуть бути утворені банківською системою на основі наступних даних:

- сума нових депозитів, що спричинили процес мультиплікації — 50000 грн.,

- норма обов’язкового резервування — 9%.

Розв’язання:

Сума депозитів становить:

D=50000грн

Норма обов’язкового резервування становить:

R=9%

E- кредитний ресурс

Сума обов’язкового резерву становить:

50000*0,09=4500 грн.

Максимальна сума нових грошей що можуть бути утворені банківською системою:

Загальний обсяг операцій банківської системи:

50000+505505=555505 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 



[1] 

[2] 


Информация о работе Швидкість обігу грошей