Історія пістолетів

Ручна вогнепальна зброя – це зброя у якій для викидання вражаючого елемента з каналу ствола використовується сила тиску газів, що утворяться при згорянні пороху чи спеціальної пальної суміші. Вогнепальна зброя виникла в результаті винаходу пороху і його застосування для метання вражаючих елементів, першими з яких, очевидно, були ракетні бойові заряди й артилерійські ядра. Вогнепальна зброя, що носиться, з'явилася в середині 14 ст. Перші зразки являли собою зменшені подоби знарядь. Вони мали короткий і важкий ствол із глухим тильним кінцем, біля якого чи зверху збоку висвердлювали невеликий запальний отвір. Такий ствол укладали в дерев'яну колоду (ложі) і кріпили до неї металевими кільцями. Для запалення порохового заряду підносили до запального отвору тліючий гніт. У Західній Європі ці системи називалися бомбарделлами, на Русі – ручницями. Перші зразки такої зброї ще не мали механізму, що подає гніт точно до запального отвору, як і полки над запальним отвором, куди насипали затравочний порох (полку пізніше прикрили від вітру, дощу і снігу відкидною кришкою). Ранній зразок такої зброї, що відноситься до 14 ст., зберігається в Німецькому музеї Нюрнберга.

Вступ……………………………………………………………………………….3
Історія пістолетів……………………………………………………….4
Самозарядні пістолети різних систем………………………………...7
2.1.Переміщення через митний кордон України……………………17
Висновок………………………………………………………………………….19
Список використаних джерел …………………………………………………20