Технологія біологічного очищення стічних вод міста та суконної фабрики

Середня тривалість перебування  стічних вод в системі аеротенк- регенератор буде дорівнювати:

             (7.15)

Середня доза активного  мулу в системі аеротенк-регенератор визначаємо за формулою:

                                         (7.16)

Навантаження на активний мул при прийнятих вихідних даних  буде складати:

                (7.17)

З урахуванням навантаження на активний мул визначаємо фактичне значення мулового індексу згідно [6,табл.41], яке становить: І_ф=88 см³/г.

При фактичному значення мулового індексу ступінь рециркуляції становитиме:

                                                             (7.18)

Розрахунок вважається завершеним, коли нове значення R^ф не перевищує попереднього або відрізняється від нього в межах точності розрахунку 5%.

Робочий об’єм аеротенка  та регенератора визначається за формулами:

                            (7.19)

                  ,                       (7.20)

де Q_max – максимальна витрата суміші стічних вод, м³/год.

Загальний об’єм становить:

                                                  (7.21)

Об’єм однієї секції складає:

                                                                        (7.22)

Приймаємо чотирьох коридорний аеротенк з 2 секціями з робочою глибиною Н= 3,2 м; шириною коридора В=4,5 м [18, табл. 27.7].

Довжина секції становить:

                                                        (7.23)

де N – кількість секцій аеротенка, шт.; n_к – кількість коридорів у секції, шт.

Визначаємо розподіл рециркуляційного активного мулу зі співвідношення:

                                                                       (7.24)

Приріст активного мулу в аеротенку розраховується за формулою:

         (7.25)

де  – концентрація завислих речовин, що надходить в аеротенк, мг/л;

- коефіцієнт приросту активного мулу, становить 0,3.

Аеротенки обладнуються системою аерації. Приймаємо дрібнобульбашкову систему аерації, її розрахунок полягає у визначенні питомої витрати повітря на аерацію, яка визначається за формулою:

                               (7.26)

де q_o– питома витрата кисню повітря, що приймається при повному біологічному очищенні 1,1 мг/л; К₁– коефіцієнт, який враховує тип аератора і приймається для дрібнобульбашкової аерації в залежності від співвідношення площі аерованої зони та аеротенка (f_a.з/f_a) [6,табл.42]; К₂– коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аераторів [6,табл.43]; К₃– коефіцієнт якості води для міських стічних вод [6,табл.44]; К_Т – коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод, який визначається в залежності від середньомісячної

температури стічних  вод (Т_сер.р) за виразом:

                                 (7.27)

С_а – розчинність кисню повітря у воді, яка визначається в залежності від глибини занурення аераторів (h_a) за формулою:

                                     (7.28)

де С_Т – розчинність кисню у воді в залежності від середньорічної температури

та атмосферного тиску, [15, табл. 3.5, дод. Н]. С_о– середня концентрація кисню в аеротенку, яку приймають 2 мг/л.

Інтенсивність аерації  мулової суміші в аеротенку визначається за

формулою:                                            (7.29)

В регенераторах рекомендується приймати кількість аераторів у 2 рази

більшою, ніж в аеротенках, тоді інтенсивність аерації буде складати: в

аеротенку - , у регенераторі - .

                                                              (7.30)

                                                        (7.31)

Отримані значення мають бути в межах < , < . Згідно [1,табл.42 і табл.43] приймають , .

Загальна витрата повітря, яке подається в аеротенк, визначається по середній витраті стічних вод за час аерації в години максимального припливу:

                                                  (7.32)

Повітродувки підбирають по каталогу, виходячи з загальних витрат напору і розрахункової витрати повітря.

 

7.3 Розрахунок  вторинних відстійників після  аеротенків

 

Вторинні відстійники  служать для затримки активного  мулу після аеротенків, число яких варто приймати не менше трьох за умови, що усі відстійники є робочими. Доцільно приймати вторинні відстійники того ж типу, що і первинні. Розрахунок вторинних відстійників здійснюється за гідравлічним навантаженням на одиницю площі поверхні, яке для відстійників після аеротенків визначається за формулою:

              (7.33)

де К_відст. - коефіцієнт використання об'єму відстійників, що приймається для горизонтальних - 0,45; Н_з.в. - глибина зони відстоювання, м; – фактичне значення мулового індексу, см³/г; а_а- концентрація активного мулу в аеротенку, г/л; а_t- концентрація активного мулу у воді після відстоювання (15 мг/л), мг/л. Загальна площа поверхні вторинних відстійників визначається за формулою:

                                                                   (7.34)

Кількість вторинних  відстійників приймається не менше трьох, усі відстійники - робочі.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже згідно мети даного курсового проекту було вибрано і обгрунтувано технологію біологічного очищення стічних вод населеного пункту та суконної фабрики.

В даному курсовому проекті  були виконані наступні завдання:

• Розроблена технологія повного біологічного очищення стічних вод населеного пункту та суконної фабрики з урахуванням основних вимог СНіП,  «Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами» та інших нормативних документів.
• Розглянуті основні характеристики якісного та кількісного складу стічних вод суконної фабрики, наведено короткий огляд основних технологій їх локального очищення, виконано та обґрунтовано вибір технологічної схеми очищення стічних вод суконної фабрики.
• Проведено основні технологічні розрахунки, в ході яких:

• Було визначено загальні витрати стічних вод, концентрації основних забруднюючих речовин в ній;
• Визначено необхідний ступінь очищення стічних вод по завислим речовинам, БСК_повн , розчиненому у водоймі кисню;
• Розраховано кількість, основні параметри та характеристики таких очисних споруд як первинний відстійник, аеротенк, вторинний відстійник.

• На основі проведених розрахунків, аналізу літератури та врахування складу очищуваних стічних вод було здійснено та обгрунтовано вибір загальної технологічної схеми очищення суміші стічних вод міста та хутряної фабрики, виконано її креслення на аркуші формату А1.

 

 

 

 

• Було обрано та обґрунтовано тип аеротенку, а також виконано креслення загального виду вибраного типового двосекційного аеротенка - витиснювача ТП 902-2-193 на аркуші формату А1, що дозволяє детально розглянути будову споруди та розміщення її елементів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Шалбуев Д.В. Методы очистки сточных вод меховых фабрик после процесса крашения. Методические указания. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2001. – 23 с.

2. Шалбуев Д.В. Практикум по оценке качества сточных вод на кожевенно-меховых предприятиях: Учебное пособие. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. – 77 с.

3. Мацнев А.І., Саблій  Л.А. Водовідведення на промислових  підприємствах. Навчальний посібник. – Рівне: Українська державна  академія водного господарства, 1998. – 203 с.

4. Булгаков Н.В. Меховое производство. – Екатеринбург: Изд-во «Каменный пояс», 1992. – 185 с.

5. Методичні вказівки до курсового проекту «Каналізаційні очисні споруди» з дисципліни «Водовідведення і очистка стічних вод» для студентів спеціальності 7.092601 «Водопостачання і водовідведення» всіх форм навчання (Розділ «Проектування генплану очисних споруд»)/Охримюк Б.Ф., Ковальчук В.А./ - Рівне: РДТУ, - 24 с.

6. Канализация. Наружные сети и сооружения : СНиП 2.04.03-85 / Госстрой СССР (Введен в действие с 1.01.1986) - ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 72 с.

 7. Ковальчук В.А. Очистка стічних вод. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», - 2002. – 622 с.

8. Мацнев А.И. Водоотведение  на промышленных предприятиях. – Львов: Вища шк. Изд-во при Львов.ун-те, 1986. – 385 с.

9. Хандаргаева М.С.  Интенсификация процессов гальванохимического окисления токсичных органических растворителей: автореф. дис на соискание

 

 

 

науч. степени канд. техн. наук : спец.  05.23.04 – «Водоснабжение, канализация, строительные системы охраны водных ресурсов» / Иркутск, 2009. – 20 с.

10. Локальная очистка сточных вод меховых предприятий. / А. А. Батоева, М. Р. Сизых, М. С. Хандархаева, Д. Г. Асеев // Водоснабжение и санитарная техника. - 2008. - №6. – 54-57 с.

11. Проектирование очистных сооружений канализации / Колобанов С.К., Ершов А.В., Кигель М.Е. – Киев, «Будивельник». – 1977. – 22с.

12. Канализация. Наружные сети и сооружения : СНиП 2.04.03-85 / Госстрой СССР (Введен в действие с 1.01.1986) - ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 72 с.

13. Канализация. Учебник для вузов. Изд. 5-е, перераб. и доп./ 
Яковлев С.В., Карелин Я.А., Жуков А.И., Колобанов С. К. – М.: Стройиздат, 1975. - 632 с.

14. Очистка и использование сточных вод в промышленном водоснабжении / Когановский А.М., Клименко Н.А., Левченко Т.М., Марутовский И.М., Рода И.Г. - М.: Химия. 1983. - 287 с.

15. Примеры расчетов  канализационных сооружений. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Ласков Ю.М., Воронов Ю.В., Калицун И.Н. – М.: «Стройиздат», 1987. – 255 с.

16. Воронов Ю.В., Яковлев  С.В. Водоотведение и очистка  сточных вод/ Учебник для вузов: - М.: Издательство Ассоциации строительных  вузов, 2006. – 704 с.

17. Гудков А.Г. Биологическая  очистка городских сточных вод: Учебное пособие. – Вологда: ВоГТУ, 2002. – 127 с.

18. Канализация населенных мест и промышленных предприятий /    Н. И. Лихачев, И. И. Ларин, С. А. Хаскин и др.; Под общ. ред. В. Н. Самохина. — 2-е изд.,перераб. и доп. — М.: Стройиздат, 1981, — 639 с.

19. Правила охраны поверхности вод. Госкомитет СССР по охране природы. - М.: 1991 г.

20. Мочалов И.П, Родзиллер И.Д., Жук Е.Г. Очистка и обеззараживание сточных вод малых населенных мест: В условиях Крайнего Севера. - Л., Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1991. - 160 с.

21. Жмур Н.С. Технологические и биохимические процессы очистки сточных вод на сооружениях с аэротенками. - М.:АКВАРОС, 2003. - 512 с.

22. Хлор жидкий. Технические условия : ГОСТ 6718-93 / Госстандарт России (Введен в действие с 1.01.1995) - Издательство стандартов, 1994, - 34 с.

23. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами / Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 – К.: Офіційний вісник України, 1999 р., - № 13. - 34 с.

24. У.Н.Конрад. Сгущение осадков сточных вод методом напорной флотации/Советско-американский симпозиум по обработке осадков сточных вод. - М., 1975. - с. 183-200.

25. Мацнев А.И. Очистка сточных вод флотацией. - К.: Будівельник, 1976. -132 с.

26. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч. 2. Водопровод и канализация /Ю. Н. Саргин, Л. И. Друскин, И. Б. Покровская и др.; Пол ред. И. Г. Староверова и Ю. И. Шиллера. 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Стройиздат, 1990.- 247 с.

27. Лапицкая М.П. Очистка сточных вод (примеры расчетов). – М.: Химия, 1983. – 256 с.