Лікувально-профілактичні послуги, види, організація, аналіз рівня розвитку
Курсовая работа, 17 Декабря 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
В древній Греції і Римі використовувались з лікувальними цілями і інші природні фактори. Так храми Асклепію будувались у місцевостях відомих не тільки своїми джерелами мінеральних вод, але і лікувальним чистим повітрям, багатою рослинністю території. В літературі 16-17 ст. починають розглядатись питання будівництва, облаштування і порядку експлуатації лікувальних місць. Всередині 16 ст. в Карлсбаді вперше введено мито з пацієнтів і встановлено порядок проведення лікувальних заходів.
Работа содержит 1 файл
Курсова Т-31.doc
— 190.50 Кб (Скачать)Принцип синергізму проявляється у підвищенні кінцевого ефекту за рахунок включення в лікувальний комплекс фізичних факторів односпрямованої дії (компонування схожих реакцій з боку певних фізіологічних систем або потенціювання впливу різних фізичних факторів).
Сенсибілізація має місце в тих випадках, коли один із засобів фізичної терапії приводить організм або окремі його системи в стан підвищеної чутливості до впливу іншого фізичного фактору.
Принцип антагонізму частіше знаходить своє практичне використання для послаблення небажаних сторін дії одного або двох факторів: наприклад, душі і ванни контрастних температур дозволяють уникнути атонії судин, венозної гіпотонії, які можуть виникати під впливом теплового чинника.
В
рекреаційних закладах організовуються
різні за характером і видом лікувально-
- Фітнес – спеціальний комплекс вправ, що дозуються, за допомогою спеціальних тренажерів для розвитку і зміцнення різних м’язових груп, а також корекції ваги. Активуються функції дихання, кровообіг, збільшуються глибина дихання, життєва ємність легенів, знижується вміст жирової тканини в організмі і збільшується м’язова маса з одночасною корекцією фігури.
- Різновиди бігу і стрибків. Розрізняють біг гімнастичний із перешкодами, стрибки у висоту, у довжину, у глибину і підскоки. Порівняно з ходьбою біг і стрибки є більш динамічними рухами, які дають значне навантаження на нервово-м’язову, серцево-судинну і дихальну системи, підвищують обмін речовин. У ЛФК вони не знайшли широкого застосування через швидкісно-силовий характер і складність виконання. Виключення становлять підскоки і біг підтюпцем – вправи, під час виконання яких політ тіла чергується зі швидким приземленням. Їх виконують на носках, пружинистими рухами, злегка згинаючи коліна. Підскоки виконують на місці, із просуванням, зі скакалкою на двох і одній нозі. Ці вправи застосовують з метою підвищення обміну речовин, стимулювання перистальтики кишечника і виведення каменів при сечокам’яній хворобі (у період ремісії).
Повзання застосовують у лікувальних цілях з положення “на чотирьох кінцівках” і по-пластунськи. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення – що врешті-решт означає здоров’я – є найвищою соціальною цінністю. На сьогодні рекреаційно-туристична галузь в світі, яка включає в себе і лікувально-профілактичні послуги, є однією з найбільших галузей економіки, яка, за результатами 2010 року, утворила 11,7 % світового внутрішнього продукту і поглинула біля 12% витрат споживачів. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області представлена санаторно-курортними та туристичними закладами. Зокрема матеріальна база станом на 01.01.2008 року складає 17 санаторіїв, 19 санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, 5 пансіонатів. Значно розширюють рекреаційно-туристичні можливості регіону 40 готельних (мотельних) установ, а також діяльність в області 63 суб’єктів підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги. На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації. Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Досвід показує, що майже в усіх областях України щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Різноманітними мінеральними водами багата Львівська область. Цінні всесвітньо відомі гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води є у Передкарпатському районі, зокрема в Трускавці та Східниці. На незначній відстані від Трускавця, у Моршині, розвідані й широко використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води. На північ від Львівського Передкарпаття зосереджені відомі сульфідні води в Любені Великому і Немирові.
Кримський
підрайон, особливо невелика витягнута
вздовж берега територія Південного берега
Криму, захищена з півночі горами. Тут
зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні
ресурси для відпочинку та лікування:
тепла волога зима з температурою січня
+1...+5°С, липня - близько +25°С. У літньо-осінній
період випадає невелика кількість опадів,
переважає ясна безхмарна погода. Кількість
годин сонячного сяйва тут коливається
від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови
для відпочинку і лікування є також у східній
та західній частинах Криму. Унікальні
грязі для лікування зосереджені в районах
Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох
інших населених пунктах.
Список
використаних джерел
- Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. – Ужгород , 2000. – 84 с.
- Бовман Б. // Пропозиції щодо ролі туристичних відділів та управління облдержадміністрацій у маркетингу та розвитку туризму. – Львів, 2000. – 37 c.
- Закарпаття в цифрах і фактах . // Інформаційно-статистичний довідник . – Ужгород , 1999. – 51 с.
- Курортно-рекреаційні зони Закарпаття . // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с.
- Мацола В.І. // Рекреаційно – туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.
- Мінеральні води Закарпаття . Питне лікувальне використання . Ужгород, 1997. – 174 с.
- Сочка К.А. // Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія – Медицина . – Ужгород, 1998. – 162-165 с .
- Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
- www.tourlib.columb.net.ua
- www.tort.com.ua