Світові тенденції розвитку туристично-готельного бізнесу

ПЛАН

Вступ

1. Світові тенденції розвитку туристично-готельного бізнесу
2. Сучасний стан туризму і готельного бізнесу в Україні
3. Економічний аналіз готельного господарства та динаміка туристичних потоків в Україні

Висновки 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Україна має  всі об'єктивні передумови, щоб  стати однією з розвинених туристичних  держав світу. Саме туризм здатний подолати розбіжності в розвитку окремих  регіонів країни, які значно посилилися останнім часом. Але існує і багато перешкод для цього розвитку, однією з яких є стан готельного господарства, що не відповідає сучасним світовим стандартам.

Через політичні  та економічні перетворення, що відбуваються в Україні, значно розширилися ділові й культурні зв'язки нашої країни із світом. Це сприяє збільшенню контактів між підприємствами та зростанню кількості іноземних і вітчизняних туристів, які прибувають в окремі регіони України, що зумовлює необхідність розміщення гостей у комфортабельних готелях із відповідним рівнем сервісу.

Науковий інтерес до економічного аналізу та структури розвитку туристичної діяльності, зокрема готельного господарства, значно зріс в умовах підготовки до проведення в Україні "Євро-2012". За статистичними даними в 2010 р. ситуація в туристичному секторі стабілізувалась, було зафіксовано зростання обсягів державних капіталовкладень у сферу туризму, підвищення туристичної привабливості держави та збільшення кількості іноземних туристів, які почали відвідувати Україну. Згідно з оцінками Міністерства економіки України у 2009 році продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 7 % валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 11 % робочої сили в Україні було зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях. [2]

Отже, тема даного реферату є важливою так як розвиток туристично-готельного бізнесу в Україні набирає все більших обертів, адже ця галузь має надзвичайно важливе значення для економіки нашої держави.

 

 

 

 

1. Світові тенденції розвитку туристично-готельного бізнесу

 

Туризм –  одна з найбільш сталих складових  світової економіки, яка за останні  десятиріччя має стабільні (в  середньому 5 % на рік) темпи зростання  і не зазнає коливань попиту-пропозиції, тому вважається одним із перспективних  напрямів соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства, а участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Так, за даними Всесвітньої  туристичної організації ООН (UN WTO) після невеликого спаду у 2009 р., викликаного світовою економічною кризою, у 2010 р. галузь не тільки повернулась на попередні позиції, але й продовжила зростання: кількість міжнародних подорожей у 2010 р. досягла цифри у 939 млн. (проти 917 млн. у 2008 р.), а надходження від міжнародного туризму становили майже 920 млрд. дол. У 2011 р. кількість закордонних туристичних подорожей зросла ще на 4% та досягла 980 млн., а спираючись на прогнози подальшого стабільного зростання експерти стверджують, що у 2012 р. кількість міжнародних подорожей перевищить 1 мільярд. [11]

Європа посідає  провідне місце на туристичному ринку  і є найбільш відвідуваним регіоном світу, приймаючи 51% від загального числа міжнародних подорожей  і більше ніж у 2 рази перевищуючи  показники найближчих конкурентів. Так, у 2011 р. число міжнародних подорожей на європейському туристичному ринку становило 502,8 млн. (для порівняння: кількість подорожей до туристичного регіону, що розвивається найдинамічніше – Азійсько-Тихоокеанського – за цей період склала 216 млн.). Також показово, що серед 10 країн світу, які мають найбільші обсяги міжнародного туризму та отримують від нього найбільші надходження, 6 – це країни Європи (Іспанія, Франція, Італія, Німеччина, Велика Британія та Туреччина), більше того, 5 із них є членами Європейського Союзу. Загалом на країни Європейського Союзу (ЄС-27) припадає 76% від загальноєвропейського обсягу подорожей, а саме – 382,4 млн.

У 2011 р. темпи приросту туристичних показників у Європі в середньому становили 6% (проти 3% у 2010 р.). Найбільше зросли показники в субрегіонах Середземномор’я (8,1%) і Центральної та Східної Європи (7,7%). Найменші темпи зростання – у Західній (2,8%) та Північній Європі (5,2%). Проте абсолютні показники у субрегіоні Західна Європа (158,3 млн. подорожей) поступаються лише Середземноморському субрегіону (182,8 млн. подорожей), тоді як у країнах Центральної та Східної Європи зареєстровано лише 100,8 млн. міжнародних подорожей . 

Попередні показники  надходжень від туризму та туристичних  видатків у світі за 2011 р. відповідають тенденціям змін у міжнародних туристичних  потоках. Остаточні підрахунки (у  ряді країн бюджетний рік закінчується у березні, тому фінансові показники  за 2011 р. будуть оприлюднені у другій половині 2012 р.) навряд чи змінять склад Топ-10 країн світу за показниками надходжень від туризму. До цієї десятки крім 6 вищезгаданих європейських країн входять США, Китай, Австралія та Гонконг. 

У 2011 р. найбільше зростання надходжень від туризму продемонстрували Гонконг (25%), США (12%), Іспанія (9%) та Велика Британія (7%). Звертає на себе увагу, що до десятки країн з найбільшими надходженнями від туризму входять переважно країни з розвинутою економікою, в той час як список країн, чиї видатки на міжнародні подорожі зросли найбільше, очолюють країни з ризиковою економікою: Китай (38%), Бразилія та Індія (по 32%), Росія (21%). А вже за ними з великим відривом слідують країни, що є традиційними постачальниками туристів на світові туристичні ринки – США та Німеччина (показники видатків їх громадян на міжнародні подорожі у 2011 р. зросли відповідно на 5 і 4%). [12]

Для будь-якої держави  необхідно мати належний рівень розвитку готельного господарства, адже він  сприяє пожвавленню усіх суспільно-економічних контактів та зв'язків, посилює економічний потенціал регіонів, піднімає рейтинг держави, окремих її міст у світовому співтоваристві, і навпаки, нестача готелів гальмує всі ці процеси.

Не можна  оминути увагою і стримуючі фактори розвитку вітчизняного готельного господарства. Насамперед, в Україні не вистачає готелів високого класу, наявність яких є важливим фактором. Лише 18 % готелів відповідають вимогам міжнародних стандартів якості за рівнем комфорту бізнес-класу.

Отже, разом із потребою у готелях вищого класу актуальною є проблема якості послуг, що надаються. Низка готелів не є сертифікованими. Проте навіть у сертифікованих готелях кількість зірок не відповідає ні національним, ні міжнародним вимогам. Це спричинено тим, що існуюча національна система сертифікації готелів має вади. Формально в Україні застосовують європейську кваліфікацію оцінювання готелів, адаптовану до наших умов. Однак методологія оцінювання в кожному випадку інша. Не завжди враховують вимоги до якості устаткування і оснащення готелю, а також рівень підготовленості персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Сучасний стан туризму і готельного бізнесу в Україні

 

В Україні туристична індустрія перебуває в стадії становлення як самостійний сектор економіки. Завдяки ефективному використанню свого великого туристично-рекреаційного потенціалу може увійти до числа найбільш розвинених щодо туризму країн світу. Проте маючи значні обсяги туристичного обміну, які дають змогу Україні посідати за цими показниками чільні місця у Європі, наша держава має мізерні (навіть у порівнянні із нашими сусідами) надходження від туризму.

З року в рік  туристичний потенціал Закарпатської  області нарощується. Закарпаття з наближенням кордонів Європейського Союзу до України створюються можливості для перспективного розвитку туристично-рекреаційної галузі. Зважаючи на те, що туристично-рекреаційна галузь визнана пріоритетною для Закарпатської області туристичні підприємства отримують додаткові можливості у розвитку власного бізнесу. Зручне та вигідне географічно-транспортне положення, національно-етнографічна особливість, сприятлива екологічна ситуація позитивно впливає на формування її рекреаційного потенціалу та туристичних потоків Закарпаття. Близьке розташування до кордонів з країнами Центральної Європи створює додаткові можливості для розвитку в’їзного туризму в Закарпатті. Як було зазначено вище, розвиток туризму неможливий без належної матеріально-технічної бази готельного господарства. Стабільний розвиток туристичної сфери вимагає відповідного рівня розвитку готельних підприємств. Щорічне зростання кількості туристів, які відвідують Закарпаття, характеризуються позитивною динамікою ростом готельних підприємств. Згідно з статистичними даними кількість готелів області зросла (38-2005р.,61-2008р., 69-2009р.,67-2010р.). За даними Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської облдержадміністрації кількість іноземних туристів, які відвідали область зросла (8985осіб у 2007р., 10735 осіб - 2008р., 7761 особа -2009р., 8425 осіб у 2010р.) з них 65% відвідали область у групах. Основною метою подорожей для усіх категорій туристів залишається дозвілля та відпочинок (71,3% від загальної чисельності груп). З метою бізнесу, навчання, діловими і службовими цілями область відвідало 35,3% туристів і відпочиваючих. Крім того, у зв’язку з переорієнтацією туристичних потоків з країн Європейського Союзу до областей Карпатського регіону постійно зростають обсяги внутрішнього туризму. Згідно зі статистичними даними кількість організацій, що мали ліцензію на здійснення туристичної діяльності є наступні: (48-2005р., 84-2008р., 94-2009р., 112-2010р.) та кількість обслужених туристів (63.8-2005р., 77.00-2008р., 56.3-2009р., 52.1-2010р.)[9, c. 494]. Отже, проблему забезпечення туристів готелями можна назвати першочерговою.

За останній рік в області побудовано ( реконструйовано) та введено в експлуатацію 10 туристично-рекреаційних об’єктів. На сьогодні мережа готельних  закладів, туристично-рекреаційних та санаторно-курортних закладів області нараховує 328 об’єктів, в яких одночасно можна розмістити 19,6тис.осіб.

Приведення  якості туристичних послуг до міжнародних  стандартів, впровадження нових видів  і форм обслуговування має стати  пріоритетним напрямком розвитку готельної сфери, що дозволить повніше задовольнити потреби клієнтів. Для цього потрібно наблизити власників готелів до процедури стандартизації готельних послуг з метою розвитку матеріально-технічної бази готелів з урахуванням їхньої спеціалізації та міжнародних вимог до рівня комфортності проживання. Тільки за вказаних умов підприємства готельного господарства зможуть стати центрами формування туристичних потоків та розвитку суміжних підприємств.

 

 

 

 

 

 

3. Економічний аналіз готельного господарства та динаміка туристичних потоків в Україні

 

За статистичними  даними за останнє десятиріччя ситуація в туристичному секторі стабілізувалась, було зафіксовано зростання обсягів державних капіталовкладень у сферу туризму, підвищення туристичної привабливості держави та збільшення кількості іноземних туристів, які почали відвідувати Україну.

Зменшення на 25 % загальної кількості туристів, які обслуговувались туроператорами протягом 2009 р., відбулось через світову  економічну кризу, яка істотно вплинула на доходи населення та змусила до економії коштів. Незважаючи на кризу, у 2010 р. кількість туристів, які відвідали Україну, зросла на 0,8 %, а виїзний туристичний потік – на 11 %, порівняно з 2009 р.

Число українців, що подорожували за кордон у 2011 р. (близько 19,8 млн. осіб) є рекордним для України, але керівників туристичної галузі, та й держави у цілому, має насторожувати той факт, вартість послуг, наданих за кордоном, такій кількості українців поступається вартості послуг, наданих в Україні понад 21,4 млн. іноземців. [10, c.580]

Загалом аналіз туристичних потоків з країн, що є «грандами» європейського туризму  свідчить про достатньо невисокий, але стабільний інтерес до України. Звертає на себе увагу й той  факт, що хоч і повільно, але стабільно  зростає потік туристів не тільки з країн, що є традиційними «постачальниками» туристів як Німеччина та Великобританія (хоча в цілому у виїзних потоках цих країн Україна має частку значно меншу за 1%), але й таких країни як Франція, Італія, Туреччина. Стабільним є інтерес до подорожей в Україну і серед туристів з Австрії, Іспанії, Нідерландів, Швейцарії та Чехії (щорічно з цих країн приїжджає по 8-12 тис. громадян), Данії, Швеції та Норвегії (по 5-8 тис.). Відновлюється інтерес до подорожей Україною у наших країн-сусідів – Словаччини та Угорщини (в середньому в останні роки потік складає по 8-9 тис. подорожуючих). А майже 10-кратне зростання потоку туристів з Румунії у 2011 р. потребуватиме окремого спеціального дослідження.

На динаміку розвитку готельного сектору значно вплинула підготовка країни до прийому гостей чемпіонату Європи з футболу в 2012 р. Було ухвалено Закон "Про організацію і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні", згідно з яким інвесторам у будівництво інфраструктури для чемпіонату надаються пільги.

Готельний бізнес отримав величезний стимул до розвитку в липні 2009 р. з ухваленим закону про надання податкових пільг  тим готелям, які будуть введені  в експлуатацію до вересня 2012 р. Податкові  канікули були запроваджені для того, щоб спонукати інвесторів до відкриття готелів до початку футбольного чемпіонату "Євро-2012", який прийматимуть Київ, Львів, Донецьк та Харків.

Відповідно  до вимог УЄФА (Союзу європейських футбольних асоціацій), до турніру Київ повинен був мати приблизно 2000 номерів у п'ятизіркових готелях, 5000 номерів у чотиризіркових готелях і 400 – у тризіркових. Водночас, за оцінками експертів, на початок 2010 р. на ринку існує значна потреба у п'ятизірковому сегменті, який на сьогодні має лише 933 номери, і навіть більший дефіцит спостерігається у чотиризірковому сегменті – лише 1432 номери.

До проведення Євро-2012 в  Україні загалом планувалося звести 140 готелів, зокрема 54 п’ятизіркові готелі 67 чотиризіркових готелів і 22 готелі економ класу. Після закінчення чемпіонату загальна кількість готелів, яка була збудована становила 56 .

Позитивним  є той факт, що за прогнозами експертів  СОТ, до 2020р. світова індустрія туризму  буде демонструвати щорічний приріст  на 4% і більше. Такий стан речей  забезпечиться доступністю авіаперельотів, покращенням туристичної та готельної інфраструктури, покращення фінансових можливостей туристів, глобалізацією всієї економіки. Позитивні тенденції розвитку туристичної сфери тісно пов’язуються з інтенсивними інтеграційними зв’язками. Підвищенням стандартів життя масштабними інвестиціями, зростання мобільності населення.

 

ВИСНОВКИ

 

З усього вищевикладеного  можна зробити ряд важливих висновків. Попри 20-ліття держави, Україна стоїть на самому початку складного шляху  формування свого позитивного іміджу в світі. На даному етапі, коли Україна межує з Європейським Союзом, ступінь позитивного сприйняття нашої держави широкими верствами європейської спільноти може суттєво вплинути не тільки на євроінтеграційний процес, але й на швидкість його проходження. З огляду на ряд помилок у здійснюваній раніше інформаційній політиці, Україна має подвоїти зусилля, щоб подолавши всі негативи, з якими асоціюється країна, створити новий позитивний образ.