Профілактика неплідності корів в умовах господарства СТОВ «Можарівське» Овруцького району Житомирської області

5

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ  ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

Факультет ветеринарної медицини

Спеціальність 6.110101 - " Ветеринарна медицина "

Допускається до захисту:

_{зав. кафедрою акушерства}

 

 

к.в.н., доцент О.М. Чекан

 

"  "  2013 р.

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

на тему: "Профілактика неплідності корів в умовах господарства СТОВ

«Можарівське» Овруцького району Житомирської області"

 

 

 

Дипломник: Пустовойт Катерина Володимірівна Керівник:  доцент, к.в.н. Байдевлятов Ю.А. Консультанти:

1.З охорони праці ст. викладач Семерня О.В.

 

2.З екологічної експертизи професор, д.в.н. Фотіна Т.І.

 

ветеринарних заходів

 

3.З економічної ефективності доцент, к.в.н. Фотін А.І.

 

ветеринарних заходів

 

Рецензент: доцент, к.в.н. Скляр О.І.

 

 

 

 

 

 

 

Суми-2013 р.

 

6

 

_{Реферат}

 

Дипломна  робота  Пустовойт Катерини Володимирівни присвячена вивченню профілактики неплідності корів в умовах СТОВ «Можарівське» Овруцького району Житомирської області.  Тема дипломної роботи

«Профілактика неплідності корів в умовах господарства СТОВ

 

«Можарівське» Овруцького району Житомирської області».

 

Обсяг дипломної роботи 46 сторінок текстового документу та містить 9 таблиць, 30 літературних джерел.

Робота виконувалась в умовах СТОВ «Можарівське» Овруцького району Житомирської області та  кафедри акушерства Сумського національного аграрного університету протягом 2010 – 2012 років. Дослідження проводили на коровах чорно-рябої молочної породи віком 3 – 7 років, вгодованість – середня, жива маса – 340 – 450 кг.

Головою метою  проведених досліджень було виявити основні причини неплідності в господарстві СТОВ ‖Можарівське‖ Овруцького району, Житомирської області та вжити заходів щодо їх усунення.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

 

- з’ясувати стан відтворення поголів’я великої рогатої худоби та зміни його за останні три роки;

- проаналізувати основні причини неплідності великої рогатої худоби;

 

- дослідити ефективність застосування лікувальних препаратів у лікуванні гіпофункції яєчників;

- дослідити економічну ефективність застосування лікувальних препаратів

 

 

у лікуванні гіпофункції яєчників.

 

Вивчення порівняльної ефективності методів лікування корів, хворих на гіпофункцію яєчників проводилось на 2 групах корів – дослідній і контрольній по 10 голів у кожній. Більш ефективним виявилось лікування у дослідній групі.

 

7

 

_Вступ

 

Відтворення тварин – складний біологічний процес, що можливий лише при нормальному перебігу усіх його ланок, починаючи від гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку зародка  (плода),народження, вирощування, статевого та  фізіологічного  дозрівання і до  включення сформованого  організму  в розмноження собі подібних,   з подальшим продовженням цього біологічного ланцюга в нових поколіннях нащадків, впродовж усього продуктивного життя [ 4,5,29].

Неплідність – це тимчасова чи постійна нездатність тварин до відтворення собі подібних.Вона має широке розповсюдження і завдає значних збитків господарствам, а тому вирішення цієї проблеми належить до важливих та першочергових завдань керівників і власників господарств, фахівців зооінженерної та ветеринарної служби [5,6,8 ].

У вирішенні завдань поліпшення відтворення стада, збільшення виходу молодняку і підвищення продуктивності великої рогатої худоби важливе значення має виконання заходів щодо профілактики  безпліддя корів і ремонтних телиць. Без цього не можливо отримувати заплановану кількість приплоду і тваринницької продукції для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною.

Оскільки,безпліддя завдає тваринництву значний збиток,із-за недоотримання приплоду та зниження продуктивності дійного стада, витрат на годування,утримання та  лікування і осіменіння таких тварин.То у зв'язку з цим, основним завданням по відтворенню великої рогатої худоби є щорічне отримання від корови і статевозрілих телиць по теляті.

А високий рівень відтворення стада може бути при виконанні системи організаційно-господарських,  агрономічних, зоотехнічних і ветеринарних заходів, впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду з урахуванням зональних особливостей і репродуктивних технологій утримання тварин.

 

8

 

2. Огляд літератури та висновок з огляду літератури

 

_{Неплідність}

 

Неплідність—поняття біологічне і означає появу (стерилітет) або тимчасову втрату  репродуктивної здатності. Зважаючи на причини, які зумовлюють неплідність, А.П.Студенцов запропонував класифікацію, що характеризує форми неплідності самок і самців. Із форм неплідності у худоби найпоширеніші – аліментарна, симптоматична  і штучна. Аліментарна форма,неплідності  найбільш невизначена, оскільки може  проявлятися анафродизією, неповноцінністю статевого циклу, ембріональною смертністю та іншими розладами  функції  статевої  системи. Ожиріння чи  виснаження тварин спостерігають значно рідше, ніж мінеральне та вітамінне голодування організму, яке призводить до гіпофункції ендокринних залоз та розладів ендокринної регуляціїпроцесів розмноження. Важливе значення у збереженні гормональної активності яєчників і сім'яників належить йоду, нестачу якого відзначають у грунтах більшості регіонів України [7,14,15 ].

Друга проблема в етіології аліментарної неплідності корів-первісток — це грубі порушення або відсутність технології вирощування телиць, що наглядно проявляється у строках статевої зрілості, аритмії статевого циклу та вікових показниках фізіологічної зрілості, а також у кратності осіменіння до настання вагітності. Переважно після першого отелення у  таких корів спостерігають тривалу (5—6) анафродизію через гіпофункцію яєчників, спричинену аліментарною гіпотрофією, що часто призводить до вибуття зі стада перспективних молодих корів через неплідність та низьку  молочну продуктивність.

У патогенезі аліментарної неплідності важливі своєчасний і правильний запуск, оптимальна й  повноцінна годівля сухостійних корів,особливо у перший місяць після отелення. Слід зазначити, що неплідність тварин — це не хвороба, а наслідок, зокрема аліментарна — віддалений наслідок, який не залежить від теперішніх умов годівлі, утримання тощо. Для забезпечення ритмічного відтворення тварин потрібне постійне забезпечення організму необхідними поживними речовинами у кількісному та якісному

 

9

 

співвідношенні. Симптоматична неплідність—наслідок гінекологічних захворювань, які за етіологією можуть бути інфекційного, паразитарного і незаразного походження. Більшість хронічних захворювань органів статевої системи самок є наслідком акушерської патології, зокрема патології родів та післяродових ускладнень [18,20,21 ].

До інфекційних  хвороб  відносять вібріоз,  інфекційний ринотрахеїт (генітальна форма), інфекційний   фолікулярний   вестибуловагініт, міхурцевийвестибуловагініт  та ін.  Трихомоноз і хламідіоз вважають інвазійного походження. Найпоширеніші запалення статевих шляхів, шийки матки  і  матки незаразного походження, хоча при бактеріологічному дослідженні ексудату з піхви чи матки завжди виявляють скупчення різних форм організмів. У процесі розвитку  запалення слизової оболонки піхви, шийки матки і матки змінюється середовище та порушується фізіологічна функція статевої  системи, що  в кінцевому результаті призводить до неплідності тварин.

Гінекологічні  хвороби діагностують за  результатами загального клінічного, вагінального і ректального досліджень, а також бактеріологічного дослідження запального ексудату з обов'язковим визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків та сульфамідних препаратів. Слід зазначити, що основним джерелом передачі інфекційних та  інвазійних гінекологічних захворювань є вирощені  у селянських господарствах плідники, яких використовують для природного парування самок.

При виявленні гінекологічного захворювання потрібно поставити діагноз й визначити походження хвороби (інфекційне чи інвазійне) і лише після цього вибирати методи терапії та профілактики. [18,20 ].

Препарати підбирають, виходячи з даних діагнозу і розвитку хвороби. Метою лікування є відновлення фізіологічної функції ураженого органа та репродуктивної здатності тварини.

Причиною симптоматичної неплідності самок також є функціональні розлади яєчників, до яких відносять гіпо- і дисфункцію, жовте тіло, кістозне переродження та аліментарна гіпотрофія. Порушення генеративної та

 

10

 

гормональної функцій яєчників, що проявляються переважно анафродизією або гальмуванням овуляції, не можна вважати хворобою, а більше наслідком захворювань    матки, гіпофункції  ендокринних залоз  (щитоподібна, надниркові)  внаслідок  мікроелементозів  та  авітамінозів.  Етіологія й патогенез функціональних розладів яєчників вивчені найменшою мірою, тому їх часто вважають за хворобу і безрезультатно лікують. Затримання (персистенція) жовтого тіла в яєчнику трапляється переважно у корів, хворих на субклінічну  форму  або перехворілих  на  ендометрит,  коли слизова оболонка матки не  синтезує необхідну кількість простагландину. Діагностують  персистенцію  жовтого тіла  дворазовим   ректальним дослідженням яєчників з інтервалом 20—25 днів і лише після цього, виключивши вагітність, застосовують синтетичні простагландини.

Кісти яєчників бувають фолікулярного та лютеїнового походження і є наслідком розладів ендокринної функції корів (також агалактії), відсутності йоду в кормах, а значить і в грунтах.Кісти фолікулів можуть викликати німфоманію у корів, а кісти жовтого тіла — анафродизію. Для лікування доцільно застосовувати препарати йоду. Ефективна пункція кісти через дорсальну стінку піхви і введення в її порожнину 5—10 мл розчину Люголя для припинення секреторної активності  фолікулярних клітин. Гіпо- і дисфункція яєчників розвивається на грунті аліментарної гіпотрофії, переважно у корів первісток, і є віддаленим наслідком грубих порушень або відсутності технології вирощування телиць, осіменіння фізіологічно незрілих тварин [22,23,24 ].

Після отелення у них починається лактогенез і пригнічується генеративна функція яєчників, яку можна відновити лише через 5—6 міс при повноцінній годівлі й належних умовах утримання. Тваринам середньої вгодованості при масі тіла 400—450 кг застосовують 800— 1000 ОД гонадотропіну для збудження реакції яєчників на дію власних гормонів гіпоталамо-гіпофізарної системи з наступною нормалізацією їх  циклічної функції та відтворної здатності корів.

Вчений А. Ю. Тарасевич запропонував такі причини неплідності.

 

11

 

1. Екстрагенітальні - вік, ендокринна система, нервова система, інфекційні, інвазійні хвороби.

2. Інтрагенітальні - аномалії яєчників /фолікулярні кісти, персистентне жовте тіло, кісти жовтого тіла/ аномалії циклу запліднення, імплантація, аномалії матки, німфоманія, анафродизія.

3. Екзогенія - аліментарні фактори, світло, клімат і т. д.

 

Між причинами і виникненнями неплідності спостерігається три варіації зв’язку

1. Причина при однакових умовах негативно відзначається на неплідності одних тварин і не діє на інших.

Наприклад при неповноцінності годівлі у одних тварин виникає неплідність, а інші нормально відтворюються.

2. Декілька  різних причин викликають одинакові характерні ознаки неплідності. Наприклад: неплідність від  неповноцінної   годівлі  може виникнути при поганому зберіганні кормів, обробці і т. д., неправильному використанні.

3. Одна причина в конкретних умовах викликає різні зміни в організмі морфологічного характеру і проявляється вона в неплідності, інша - ні. Визначення причин неплідності відіграє велику роль, але потрібно не тільки їх визначати але  і усувати.В господарствах зустрічаються змішані форми неплідності. Наприклад: аліментарні і кліматичні, експлуатаційні та штучно набуті, симптоматичні та вроджені.Всі випадки неплідності - це відхилення від норми [20,23,24].

На фермах необхідно враховувати категорії поголів’я:

 

-вагітних тварин;

 

-невагітних, тобто які в післяродовому періоді неплідні.

 

Двійні у корів зустрічаються у 5-20%, трійні у 1 з 37 тисяч, а чотири у з 310 тисяч. У світовій літературі є інформація про народження  6 телят.

Відомий випадок коли у матці забитої корови, яка народила нормальне теля було знайдено 15 недорозвинених телят.

 

12

 

Штучно набута неплідність — наслідок несвоєчасного або неправильного штучного осіменіння самок, а також використання сперми, що не відповідає вимогам Держстандарту. При цьому відзначається  ритмічне повторення статевого  циклу після осіменіння тварини. Для з'ясування  конкретної причини неплідності перевіряють роботу техніка  штучного осіменіння, умови зберігання  сперми та визначення активності сперміїв після її розмороження. Особливу увагу приділяють вибору оптимальних  строків і техніці введення сперми коровам.

Слід зазначити, що штучне осіменіння тварин — складна й відповідальна операція, яку повинен виконувати досвідчений фахівець після спеціальної підготовки.