Аналіз розрахунків з бюджетом по ПДФО

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 22:39, курсовая работа

Описание работы

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Содержание

Вступ 3
1. Загальна характеристика підприємства 6
2. Економічна сутність і характеристика ПДФО 14
3. Нормативно-правова база 24
4. Аналіз структури і динаміки ПДФО 26
5. Узагальнення результатів і виявлення резервів більш ефективнішого використання 27
6. Удосконалення ПДФО у новому податковому кодексі 29
7. Зарубіжний досвід щодо аналізу ПДФО 44
Висновки та пропозиції 51
Список використаної літератури 53
Додатки 57

Работа содержит 1 файл

Курсова(Аналіз розрахунків з бюджетом по ПДФО).doc

— 277.50 Кб (Скачать)

     13) доходи, які становлять позитивну різницю між сумою внесених фізичною особою коштів до фонду фінансування будівництва та сумою коштів, виплачених цій особі з такого фонду, в разі її відмови від участі у цьому фонді, за винятком випадків, коли отримані з фонду фінансування будівництва кошти фізична особа одночасно передала в управління тому ж управителю в той же або інший фонд фінансування будівництва(1);

     14) дохід у вигляді неустойки  (штрафів, пені), відшкодування матеріальної  або немайнової (моральної) шкоди, крім:

     а) сум, що за рішенням суду спрямовуються  на відшкодування збитків, завданих платнику податку  внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

     б) процентів, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання  ним договірного зобов'язання у розмірі, встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено цивільно-правовим договором;

     в) пені, яка сплачується на користь  платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду)  внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування;

     г) суми втрат, заподіяних платнику податку  актами і діями, визнаними неконституційними, або незаконними діями органів  дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, які відшкодовуються державою у порядку, встановленому законом.

     16) сума пенсійних внесків у межах  недержавного пенсійного забезпечення  відповідно до закону, страхових  платежів (страхових внесків, страхових  премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою-резидентом  за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

     а) особою-резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

     б) одним з членів сім'ї першого  ступеня споріднення платника податку;

     в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок  за договорами довгострокового страхування  життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої  цим роботодавцем  суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, але  не вище, ніж сума, визначена  в абзаці першому підпункту  9.4.1 пункту 9.4. статті 9 розділу 4, в розрахунку за місяць за сукупністю всіх таких внесків;

     17) дохід, отриманий платником податку  як додаткове благо (за винятками,  передбаченими у статті 5 розділу 4), а саме у вигляді:

     а) вартості використання житла, інших  об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового (колективного) договору (контракту) або відповідно до закону в установлених ними межах;

     б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у цьому Кодексі  для оподаткування прибутку підприємств;

     в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

     Платник податку має право на податкову  знижку за наслідками звітного (податкового) місяця (року) виключно в одного роботодавця.

     Платник податку має право здійснювати  витрати, дозволені для включення  до податкової знижки, як самостійно, так  і за його дорученням через роботодавця  за рахунок своєї заробітної плати, що залишається після оподаткування.

     Документальне підтвердження витрат, що включаються  до податкової знижки.

     До  податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного (податкового) місяця (року) платником податку  витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).(16)

     Ставка  податку становить 15 відсотків об'єкта оподаткування, у тому числі, але  не виключно у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму.

     Ставка  податку становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

     процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий);

     процентний  або дисконтний дохід за іменним  ощадним (депозитним) сертифікатом;

     процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, утвореної відповідно до закону;

     інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

     дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю відповідно до закону;

     дохід за сертифікатом фонду операцій з  нерухомістю;

     дохід, який виплачується фондом фінансування будівництва;

     дохід учасника фонду банківського управління;

     в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.

     Податковий  агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь  платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

     Податок сплачується (перераховується) до бюджету  під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банківські установи не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. В разі прийняття банківською установою платіжних документів на виплату доходу без сплати (перерахування) податку така установа сплачує штраф у розмірі, що дорівнює сумі виплаченого доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який утримується з такого доходу, має бути сплачений (перерахований) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного звітного (податкового) періоду. (1)

     Податок, утриманий з доходів резидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

     Суми  податку на доходи, нараховані відокремленим  підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

     У разі, коли відокремлений підрозділ  не уповноважений  нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам такого відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за його місцезнаходженням.

     Юридична  особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільні рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

     Територіальні управління Державного казначейства України  в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені  кошти згідно з нормативами, визначеними  статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

     Контроль  за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної  податкової служби за місцезнаходженням  юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

     Відповідальність  за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

     Відповідальність  за своєчасне та повне перерахування  сум податку до відповідного місцевого  бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.

     Податкова соціальна пільга починає застосовуватися  до нарахованих доходів у вигляді  заробітної плати з дня отримання  роботодавцем заяви платника податку  про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або не застосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

     Перелік таких документів та порядок їх подання  визначає Кабінет Міністрів України.

     Податкова соціальна пільга до заробітної плати  державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без  подання відповідних заяв, але  з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

     Роботодавець  платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок суми доходів, нарахованих  такому платнику податку у вигляді  заробітної плати, а також суми наданої  податкової соціальної пільги:(1)

     а) за наслідками кожного звітного податкового  року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року ;

     б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця  її застосування за самостійним рішенням платника податку;

     в) під час проведення остаточного  розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини  з таким  роботодавцем.

     Роботодавець  платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати одночасно з перерахунком податкової знижки.

     Якщо  в результаті перерахунку виникає  недоплата податку, вона  стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а якщо сума такого доходу недостатня, – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.  

3. Нормативно-правова  база

 
 
  1. Наказ ДПАУ від 24.12.10 №1025 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення
  2. Наказ ДПАУ від 20.12.10 №964 Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів.
  3. Наказ ДПАУ від 24.12.10 №1024 Про затвердження форми надання Інформації суб’єктами господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)
  4. Наказ ДПАУ від 22.12.10 №980 Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби.
  5. Наказ ДПАУ від 21.12.10 №975 Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми
  6. Постанова КМУ від 29.12.10 №1227 Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги
  7. Постанова КМУ від 27.12.10 №1226 Про затвердження Порядку оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі - нерезиденту іншим нерезидентом
  8. Постанова КМУ від 27.12.10 №1243 Про затвердження Порядку отримання довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку
  9. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010 )
  10. N 2856-VI, 23.12.2010, Закон, Верховна Рада України  
    Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України

Информация о работе Аналіз розрахунків з бюджетом по ПДФО