Аудит виробничих запасів, в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю „Нива”

     Аналітичний  облік за субрахунком 231 «Рослинництво»  ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами  або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний  облік витрат можна вести за  підрозділами підприємства та  центрами витрат і відповідальності. Витрати на виробництво продукції рослинництва у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику. Приблизний перелік статей витрат у рослинництві такий: витрати на оплату, відрахування на соціальні заходи, насіння та садивний матеріал, паливо та мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, робота та послуги, витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати на утримання основних заходів, інші витрати, непродуктивні витрати (в обліку), загальновиробничі витрати. До статті «Витрати на оплату праці» включаються основна й додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у т. ч. трактористів-машиністів). У складі цих витрат враховується оплата праці за весь період - від початку виробничого процесу (підготовка грунту) до його завершення (доробка сільськогосподарської продукції в межах технологічного процесу).

 Оплата праці нараховується,  виходячи з обсягу виконаних  робіт або виходу продукції,  а також відпрацьованого часу  на підставі відповідних первинних  документів. Відображення витрат  на оплату праці відбувається  в сумарному вираженні, а затрати  праці на виробництво враховуються  в людино-годинах. Вартість натуроплати  в сукупному оподаткованому доході  обчисляються за відпускною ціною  такої продукції стороннім споживачам  у  місяці, в якому нарахували  зарплату.

     До статті  «Відрахування на соціальні заходи»  включаються:

• внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;
• внески на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням;
• внески на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
• внески на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

     До статті  «Насіння та садивний матеріал»  включаються вартість насіння  та садивного матеріалу власного  виробництва і придбаного, використаних  для посіву (посадки) відповідних  сільськогосподарських культур  та насаджень, крім молодих  багаторічних насаджень. Витрати  на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження  та транспортування насіння до  місця посіву не включаються  до його вартості, а відносяться  на виробництво певної сільськогосподарської  культури (групи культур) за відповідними  статтями витрат.

     За статтею  «Паливо та мастильні матеріали»  обліковується вартість нафтопродуктів, витрачених машино-тракторним парком, комбайнами й іншими сільськогосподарськими  машинами на роботах у рослинництві. До статті «Добрива» включаються витрати на внесені в грунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.   Витрати, на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби й розкидачі, вивезення в поле внесення в грунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і до даної статі не включаються.

     До статті  «Засоби захисту рослин» включається  вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших  хімічних і біологічних засобів,  які використані для боротьби  з бур'янами, шкідниками і хворобами  сільськогосподарських рослин.

     Витрати пов'язані  з обробкою посівів сільськогосподарських  культур та багаторічних насаджень  зазначеними засобами (крім вартості  використаних матеріалів), відносять  на відповідні культури (групи  культур) або на багаторічні  насадження за певними статтями  витрат (пальне, оплата праці тощо).

     Вартість матеріальних  цінностей, віднесена на витрати  виробництва, залежить від методу  їх оцінки. При відпуску запасів  у виробництво можна використовувати  наступні методи їх оцінки:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
• нормативних витрат.

     Матеріали  сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція власного виробництва минулих років відносяться на витрати за їх фактичною собівартістю, а продукція власного виробництва поточного року - за плановою, з коригуванням її в кінці року до рівня фактичної.

     Підприємствам  надано можливість самостійно  обирати методи оцінки запасів  при їх вибутті. Прийнятий порядок  оцінки закріплюється в наказі  про облікову політику підприємства.   У статті «Роботи та послуги» відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).

     До складу  цієї статті включають вартість  послуг власного й залученого  автомобільного, тракторного та  гужового транспорту. Витрати відносяться  на окремі об'єкти планування  та обліку, виходячи з обсягів  робіт, пов'язаних із перевезенням  вантажів (у тонно-кілометрах, умовних  еталонних гектарах тощо).

     Вартість послуг  електро-, тепло-, водо- та газопостачання  визначається з включенням вартості  відповідно електричної, теплової  енергії, води, газу, одержаних зі  сторони та вироблених на власному  підприємстві.

     Сума плати  за воду для зрошення визначається, виходячи з тарифів, затверджених  у встановленому порядку, та  обсягів водопостачання для   поливу певних , сільськогосподарських  культур та угідь, а також  для інших виробничих потреб.

     До вартості  послуг з агрохімічного обслуговування  та внесення добрив, що надані  сторонніми підприємствами та  організаціями, не включається  вартість отрутохімікатів та  добрив.

     До складу  статті «Витрати на ремонт  необоротних активів» включають:

     а) суми на  оплату праці працівників, зайнятих  на ремонтних операціях, вартість  запасних частин, ремонтно-будівельних  та інших

 матеріалів, витрачених  на поточний ремонт основних  засобів, включаючи вартість паливно-мастильних  матеріалів, використаних на ремонт;

     б) витрати  на ремонт плівкових теплиць  і парників;

     в) вартість  послуг сторонніх організацій  та власних майстерень с технічного  обслуговування і поточного ремонту  необоротних активів, що використовуються  в рослинництві.

     До статті  «Інші витрати на утримання  необоротних активів» включаються  суми, використані на їх утримання  безпосередньо у виробництві  продукції рослинництва.

     До складу  цих витрат відносять:

     а) витрати  на оплату праці персоналу,  який обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та  інших працівників, зайнятих у  технологічному процесі виробництва  сільськогосподарської продукції  тощо), механіків, сторожів, місць  зберігання техніки тощо;

     б) амортизаційні  відрахування, які прямо не відносять  на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

     У статті  «Інші витрати» відображаються  витрати, безпосередньо пов'язані  з виробництвом певної продукції  і виключені до жодної із  зазначених статей, а саме:

     а) вартість  спецодягу та спецвзуття, що видаються  працівникам, а також інших  малоцінних І швидкозношуваних  предметів;

     б) платежі  за страхування врожаю сільськогосподарських  культур, а також окремих категорій  працівників, зайнятих безпосередньо  на роботах з підвищеною небезпекою  для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;

     в) інші витрати,  що включаються до собівартості  продукції і не віднесені до  цієї та інших статей витрат.

     До складу  статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) відноситься брак у  виробництві, якими вважаються  роботи, що не відповідають встановленими  стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

     У статті  «3агальновиробничі витрати» відображаються  бригадні, цехові та загальновиробничі  витрати рослинництва. Ці витрати  обліковуються на окремому субрахунку  рахунку 91 «3агальновиробничі витрати»  й розподіляються між об'єктами  планування й обліку пропорційно  до загальної суми витрат, за  винятком вартості насіння, і  відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

     Для обліку  виробничих запасів використовуються журнал-ордери:

• № 10.1 С.-г. - для обліку витрачених запасів у виробництві;
• № 10.2 с.-г. - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних нарахувань (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків на виробництв<span cl