Дослідити можливі схеми ухилення від сплати податків в автотранспортних підприємствах

Джерела інформації:

1. договір купівлі-продажу автомобіля;
2. акт прийому-передавання;
3. накладна;
4. рахунок-фактура;
5. технічний паспорт.

Одна із фінансових схем ухилення від сплати податків при  виконанні операцій з автомобільним  транспортом має прояв у реалізації фізичною особою автомобіля з використанням  можливостей спеціалізованих автомагазинів. Фізична особа – власник автомобіля (комітент) укладає угоду (договір  комісії) з автомагазином (комісіонер). Відповідно до умов угоди комісійна  винагорода автомагазину становить 1,5-2 % від вартості продажу автомобіля.

З метою ухилення від сплати податків, шляхом штучного завищення  податкового кредиту реальним покупцем автомобіля використовуються можливості фіктивних суб’єктів підприємництва. Такий суб’єкт виконує роль першого  покупця автомобіля. Проводиться  складання відповідних документів: договір купівлі-продажу автомобіля, акт прийому-передавання, накладна.

У подальшому проводиться  оформлення документів щодо продажу  автомобіля реальному покупцеві  за значно завищеною ціною у порівнянні з ціною продажу автомобіля автосалоном  в адресу фіктивному суб’єкту підприємництва. Фактично, кінцевому покупцю автомобіль продавався за цінами, які існують  на ринку продажу автомобілів. Однак, ця ціна є у десятки разів більшою, а ніж ціна продажу автомобіля фіктивній фірмі, що створює штучно можливість завищити податковий кредит з податку на додану вартість. У  подальшому штучно нарахований податок  на додану вартість та перерахований  на розрахунковий рахунок фіктивного суб’єкта підприємництва, отримується  готівковими коштами та розподіляється між учасниками такої фінансової схеми. Фізична особа – власник  автомобіля у таких схемах не приймає  участі. Організатором таких схем, у більшості випадків, є власники автомагазинів, які здійснюють комісійний продаж автомобілів.

Придбаний автомобіль за межами території України з необхідними  документами (рахунок-фактура, технічний  паспорт) ввозиться через митний кордон на територію України. На даному митному посту заповнюється відповідна митна декларація за формою МД-7. В  термін від 10 до 14 днів з моменту  в’їзду, автомобіль повинен бути доставлений  на митний пункт за місцем прописки власника для здійснення митного  оформлення та сплати відповідних платежів (митні збори, акцизний збір, податок  на додану вартість). Розміри митних зборів та акцизного збору залежать від технічних характеристик  автотранспортного засобу (марки, об’єму двигуна). Суми сплаченого податку на додану вартість залежать від вартості автомобіля. На даний час митні  органи у своїй діяльності використовують каталог німецьких виробників автомобілів  “Швакі”. Залежно від марки автомобіля, року випуску, технічного оснащення, оцінки загального стану можна встановити вартість автомобіля.

Продаж автомобіля фізичними  особами без сплати відповідних  податкових платежів та оформлення підприємницької  діяльності дозволяється не більше одного разу на рік. Ухилення від сплати податків здійснюється з розділом на п’ять  етапів (рис. 1.)

 Рис. 1. Ухилення від сплати податків

За оцінками спеціалістів, такий вид бізнесу існує більше 10 років. Раніше неоподаткований прибуток від продажу одного автомобіля становив 2-5 тис. доларів США. На даний час  такий прибуток становить 1-2 тис. доларів  США.

При виконанні операцій з  автотранспортом для ухилення від  сплати податків використовуються також  інші способи. Зокрема, це:

1) розмитнення автомобіля під виглядом неагрегатного його ввезення;

2) розмитнення автомобілів без сплати митних платежів з використанням пільговиків (дипломати, моряки);

3) розмитнення автомобіля особою, яка переїжджає в Україну на постійне місце проживання;

4) постановка автомобіля на облік у ДАІ за рішенням суду;

5) заниження митних зборів і платежів до бюджету за рахунок зміни технічних характеристик автомобіля;

6) ввезення автомобіля, отриманого у спадщину.

Створення штучної  збитковості підприємств-виробників високоліквідної продукції з  використанням “транзитних” суб’єктів  підприємництва та фізичних осіб –  суб’єктів підприємницької діяльності. У здійсненні зазначеного способу ухилення від сплати податків приймають безпосередню участь декілька суб’єктів підприємництва. Головну роль у цій фінансовій схемі відіграє суб’єкт підприємництва, який отримує безпосередньо від виробника високоліквідну продукцію (металопродукцію, продукцію хімічного виробництва (міндобрива) тощо). У виконанні зазначеної схеми приймають участь фіктивні чи транзитні підприємства або окремі підприємці, діяльність яких оподатковують єдиним податком.

Сутність зазначеного  способу ухилень від сплати податків має прояв у перенесенні податкових зобов’язань на фіктивних суб’єктів  підприємництва, які не сплачують  податкових платежів до бюджету. Суб’єкт  підприємництва через транзитне  підприємство чи через приватного підприємця, який працює за єдиним податком, реалізує продукцію із незначною націнкою чи зі збитками, сплачуючи до бюджету незначні суми податків. Фактично ж продукція лише документально оформляється через транзитне підприємство чи приватного підприємця. Із-під оподаткування отримані прибутки виводяться через фіктивні суб’єкти підприємництва. Таким чином виробник продукції, основні організатори зазначеної фінансової схеми отримують документально незначні прибутки або взагалі є збитковими. Фізичні особи – окремі підприємці до бюджету сплачують незначні суми єдиного податку (200 грн.), маючи значні прибутки. Учасники зазначеного способу ухилення від сплати податків виконують дії за злочинною змовою і є пов’язаними особами [13].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Незаконне зменшення податків - ухилення, спричиняє негативні наслідки як для економіки держави, так і  для держави в цілому. При цьому державний бюджет недоотримує кошти, що належать йому, і отже, йому доводиться обмежувати себе у витратах. Наслідком цього є призупинення реалізації деяких державних програм, невиплата заробітної плати працівникам бюджетної сфери і так далі, аж до процедури скорочення бюджету. Крім того, ухилення від сплати податків може мати серйозні економічні наслідки у вигляді порушення  законів конкуренції. Два однакові підприємства, що займаються, наприклад, виробництвом певних товарів, знаходитимуться в нерівних умовах у разі ухилення одного з них від сплати податків.

Одна із фінансових схем ухилення від сплати податків при  виконанні операцій з автомобільним  транспортом має прояв у реалізації фізичною особою автомобіля з використанням  можливостей спеціалізованих автомагазинів. З метою ухилення від сплати податків, шляхом штучного завищення податкового кредиту реальним покупцем автомобіля використовуються можливості фіктивних суб’єктів підприємництва.

При виконанні операцій з  автотранспортом для ухилення від  сплати податків використовуються також  інші способи. Зокрема, це: розмитнення  автомобіля під виглядом неагрегатного  його ввезення; розмитнення автомобілів  без сплати митних платежів з використанням  пільговиків (дипломати, моряки); розмитнення  автомобіля особою, яка переїжджає в Україну на постійне місце проживання; постановка автомобіля на облік у  ДАІ за рішенням суду; заниження  митних зборів і платежів до бюджету  за рахунок зміни технічних характеристик  автомобіля; ввезення автомобіля, отриманого у спадщину.

 

 

 

СПИСОК ВИРОКИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ.
2. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів Закон України від 11.12.1991 р. № 1963 в редакції від 06.12.2006 р. № 427.
3. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування Закон України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
4. Про ліцензування окремих видів господарської діяльності Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ.
5. Про страхування Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР.
6. Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175.
7. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від14.10.1997 р. № 363.
8. Методичні рекомендації по формуванню собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65.
9. Норми витрачання пального та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті: Наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43.
10. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин: Наказ Міністерства транспорту України від 08.12.1997 р. № 420.
11. Типові норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам автомобільного транспорту: Наказ Комітету з нагляду за охороною праці України від 20.10.1998 р. № 207.
12. Положення про форму і зміст розрахункових документів: Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.
13. В.В. Лисенко. Ухилення від сплати податків: виявлення та розслідування: монографія/ В.В. Лисенко, О.С. Задорожний, О.П. Дзісяк – К.: Істина, 2008. – 216 с.