Характеристика поведінки витрат

      Для потреб управлінського обліку в структурі  бухгалтерії доцільно виділити:

• відділ підготовки спеціальних даних для прийняття проблемно-орієнтованих рішень
• відділ поточного планування і контролю, що включає групу аналізу.

 

     Основні принципи управління витратами вироблені  практикою і зводяться до наступного:

• системний підхід до управління витратами
• єдність методів, які практикуються на різних рівнях управління витратами
• управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу виробу – від створення до реалізації
• органічне поєднання зниження витрат з високою якістю продукції (робіт. послуг)
• недопущення поднормових витрат
• широке впровадження ефективних методів зниження витрат
• удосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат
• підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства до зниження витрат.

 
 
 

2.4. Резерви зниження витрат. 

      Контроль  за витратами на управління є досить важливим. В сукупних витратах вони в деяких галузях займають 20-30%, тому зниження цих витрат дає економічний  ефект.

      На  підприємствах повинен систематично здійснюватись попередній і поточний контроль за дотриманнями цехами, відділами і службами кошторисів витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничих та адміністративних витрат. Метою такого контролю є дотримання затверджених норм витрат і лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, інструментів та інших засобів праці; лімітів споживання і вартості різного роду робіт та послуг (ремонт основних засобів, послуги транспорту), заробітної плати обслуговуючого персоналу. Для контролю за витратами на утримання та експлуатацію обладнання доцільно розробляти нормативи витрат на ремонт і експлуатацію набільш важливих груп обладнання, і обліковувати їх фактичну величину з тим, щоб виявляти відхилення від встановлених нормативів.

      Контроль  за дотриманням кошторисів загальновиробничих витрат – одна з найважливіших функцій бухгалтерії підприємства. Такий контроль повинен забезпечити дотримання цехами норм та лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, дотримання встановлених штатів і ставок заробітної плати цехового персоналу. Особлива увага приділяється витратам невиробничого характеру – оплата простою з вини цеху працівника, вартості матеріальних цінностей, зіпсованих при зберіганні в цехових коморах, нестачі матеріальних цінностей і незавершеного виробництва. При обліку цих витрат встановлюються причини, винуватці та розробляються заходи запобігання подібним випадкам у майбутньому.

     Зниження  витрат на виробництво продукції  – складний процес, що вимагає від  трудового колективу дотримання запланованих витрат трудових, матеріальних та енергитичних ресурсів, ефективного використання обладнання, пошуку резервів економії ресурсів. 

     Зниження  витрат виробництва  на підприємстві досягають в результаті:

• застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників
• чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат від браку
• використання технологічного обладнання, особливо такого, що дорого коштує в економічно ефективних сферах та режимах
• збалансованлї експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів, незавершеного виробництва та запасів продукції
• розробки оптимальної стратегії технічного розвитку підприємства, що забезпечує раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу підприємства
• підвищення організаційного рівня виробництва, що призводить до скорочення втрат робочого часу, тривалості виробничого циклу і, як наслідок, зниження собіваротсті продукції та величини оборотних засобів підприємства
• запровадження ефективних систем внутрішньовиробничих економічних відносин, що сприяють економії всіх видів ресурсів, підвищенню якості продукції
• раціоналізація організаційної структури системи управління виробництвом а значить, скорочення витрат на управління, підвищення його ефективност

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3

Практична задача

     Задача. У гнучкому кошторисі виробничих накладних витрат підприємства передбачено 100 тис. грн. постійних накладних витрат і 26 грн. змінних витрат на одиницю продукції. Стандартний обсяг виробництва 5 000 одиниць продукції, фактичний – 6 000 одиниць при загальній сумі фактичних накладних витрат – 280 тис. грн.

      Визначити:

1) бюджетні  виробничі накладні витрати на  стандартний обсяг виробництва;

2) нормативну  ставку розподілу виробничих накладних витрат (ставку поглинання);

3) розподілені  і списані ("поглинуті") накладні  витрати у звітному періоді;

4) відхилення  фактичних накладних витрат від  нормативних всього і за рахунок  зміни окремих факторів:

     а) обсягу виробництва;

     б) нормативної ставки накладних витрат при фактичному обсязі виробництва;

     в) дотримання норм накладних витрат. 

     Розв’язок:

Бюджетні  виробничі накладні витрати на стандартний  обсяг виробництва становитимуть  суму постійних та змінних витрат на стандартний обсяг виробництва:

В = 100 тис. грн. + (5000 × 26) = 230 тис. грн.

Коефіцієнт  розподілу розраховується шляхом ділення  суми постійних та змінних витрат при нормальному рівні потужності на кількість одиниць продукції (база розподілу).

КР_с = 230 тис. грн. / 5000 = 46

КР_ф = 46 × 6000 = 276 тис. грн.

Таким чином, нормативна сума витрат при фактичному обсязі виробництва становить  276 тис. грн.

При загальній  сумі фактичних накладних витрат – 280 тис. грн. сума 276 тис. грн. вважається розподіленою, а сума 280 тис. грн. – 276 тис. грн. = 4 тис. грн. – нерозподіленою.

Таким чином, відхилення фактичних накладних  витрат від нормативних становить 4 тис. грн. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     П(С)БО 1 визначає витрати як зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

     Для збереження і покращення загальної  прибутковості підприємства керівництво  повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.

      Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.

      На  побудову обліку виробничих витрат впливає  безліч факторів, які доцільно об’єднати  в групи: загально-організаційні, обліково-організаційні  та технологічні.

     Під методом обліку витрат слід розуміти сукупність засобів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання.

     Виділяють облік фактичних (для складання  звітної калькуляції) і нормативних  витрат (передбачає складання нормативної, планової чи кошторисної калькуляції).

     На  сьогодні зростає потреба товаровиробників в інформації про витрати на виготовлення виробів та їх реалізацію, не викривлених  в результаті розподілу непрямих витрат. Таку інформацію у вигляді  даних про калькулювання собівартості продукції на основі змінних витрат надає система управлінського обліку директ-костинг.

       Стандарт-кост – система оперативного управління і контролю за ходом виробничого  процесу і витратами на виробництво, а також система аналізу причин, в силу яких утворилася різниця між стандартною та фактичною собівартістю продукції та прибутком від її реалізації.

      Своєчасний  вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод, який застосовується в різних галузях промисловості.

      Одним з головних завдань апарату управління на сьогодні є створення такої  системи управління витратами виробництва, яка б давала можливість керувати витратами на всіх етапах виробничого  циклу; відповідала б критеріям єдності підходів на різних рівнях управлінської діяльності (прогнозування, планування, обліку, калькулювання, аналізу використаних можливостей та оцінки), дозволяла встановлювати залежність параметрів зниження витрат виробництва і зростання якості продукції та її обсягів.

     Зниження  витрат на виробництво продукції  – складний процес, що вимагає від  трудового колективу дотримання запланованих витрат трудових, матеріальних та енергитичних ресурсів, ефективного  використання обладнання, пошуку резервів економії ресурсів. 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бірюкова І.К., Кодрянський А.В. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 408 с
2. Власюк Г.В. Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. - № 2. – С. 35 – 39
3. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України – К.: НІОС,
4. Вещунова Н.Л., Нейолова Н.В. Основи бухгалтерського обліку,
5. Голов С. Ф. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень //  Податкове планування. – 2006. - № 4 (66). – С. 27 – 34
6. Голов С. Ф. Класифікація витрат і методи калькулювання собівартості в управлінському обліку // Податкове планування. – 2006. - № 2 (64). – С. 25 – 31
7. Голов С. Ф. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2008. - 704 
8. Горицька Н.Г. Бухгалтерський облік та фінансовий аналіз: Практичний посібник. – К., ООО Редакція газети “Бухгалтерія. Податки. Бізнес”, 2001. – 288
9. Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства та перспективи їх вирішення в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - № 4. – С. 7 – 11
10. Драган І. О. Облік у системі функцій управління витратами // Інвестиції:
11. Козлова Е.П., Парашутин Н.В., Бабченко Т.Н., Галаніна Е.Н. Бухгалтерський облік – 2-ге видання, - М. Фінанси та статистика, 1998. – 576 с. Практика та досвід. – 2008. - № 16. – С. 30 – 33
12. Карпова Т.П. Основы управленческого учета: Учебное пособие. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 331 с.
13. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної
14. Лахтіонова Л. А. Поняття категорії «витрати» відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності // Фінанси України. – 2006. - № 8. – С. 68 – 7
15. Лень В. Управлінський облік : Навчальний посібник/ Василь Лень,. -К.: Знання-Прес, 2003. -287 с.
16. Панасик В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В., “Податковий облік” – Тернопіль: Карт-бланш, 2002 р.
17. Пушкар М. Управлінський облік : Навч. посіб. для студ. вуз./ Михайло Семенович Пушкарь,; Михайло Пушкар. -3-є вид., стер.. -Тернопіль: Карт-бланш, 1997. -163 с
18. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
19. Сук Л. Склад і класифікація витрат на підприємствах // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2007. - № 20 (197). – С. 46 – 49
20. Хенсен Д.Р., Моувен М.М., Еліас Н.С., Сєнков Д.У. Управлінський облік. / Пер. з англ. – 5-е канад. вид. – К.: Міленіум, 2002.
21. Чайка В. М. Концепція і принципи формування системи функціонального управління витратами // Агросвіт. – 2007. - № 2. – С. 33 – 36
22. Шевченко И.Г. Управленческий учет. – М.: ЗАО “Бізнес - школа” Интел – Синтез 2001. 112 с.
23. Шумило Ю. О. Уточнення теоретичної сутності категорії витрат в управлінні підприємством // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - № 3 (82). – С. 117 – 11.
24. Янковский К.П. Мухарь Н.Ф. Управленческий учет: Учебное пособие. – СПб, 2001. – 125 с.
25. www.kapa.com.ua
26. www.readbooks.com
27. www.refine.com.ua