Обік вибуття товарних запасів
Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 12:45, курсовая работа
Описание работы
Товари це матеріальні цінності, які придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результатами послуг, сама здатність до праці, земля та її надра – все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником цієї споживчої вартості. Товари формують запаси торговельних підприємств. Товарні запаси - придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу; при цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін у їх фізичну форму, вони є готовими виробами вже при закупці у постачальника.
Содержание
Вступ 3
1 розділ. . Теоретичні та методологічні основи обліку товарних запасів 5
1.1 Економічний зміст вибуття товарних запасів 5
1.2 Нормативно-правова база обліку товарних запасів 9
1.3 . Організаційно – економічна характеристика підприємства 11
2. Розділ. Облік вибуття товарних запасів на підприємстві 15
2.1 Документування обліку вибуття запасів 15
2.2 Аналітичний та синтетичний облік вибуття товарних запасів 19
2.3 Відображення товарних запасів у звітності 24
3. Розділ. Шляхи удосконалення обліку 27
Висновки 30
Список використаної літератури 32
34
Работа содержит 1 файл
na sajt.doc
— 216.00 Кб (Скачать)На субрахунку 285 "Торгова націнка" торгові, постачальницькі і збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відбивають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною і продажною (роздрібної) вартістю товарів. По кредиту субрахунку 285 відбивається збільшення суми торгових націнок, по дебету — зменшення (списання). Списання по розрахунках суми торгової націнки на реалізовані товари відбивається по дебету субрахунку 285 і кредиту субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте по всіх субрахунках сальдо рахунка 28.
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку вибуття товарів наведені нижче у таблиці.
Типові господарські операції рахунків з обліку вибуття товарів
№ оп. |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків | |
Д-т |
К-т | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
Передоплата | |||
1. |
Отримано грошові кошти від покупця |
311 |
681 |
2. |
Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ |
643 |
641 |
3. |
Відображено реалізацію товарів |
361 |
702 |
4. |
Списано податкові зобов'язання при відвантаженні товарів |
702 |
643 |
5. |
Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації товарів |
702 |
791 |
6. |
Відображено собівартість реалізованих товарів |
902 |
281 |
7. |
Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів |
791 |
902 |
8. |
Закрито розрахунки по авансах |
681 |
361 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Наступна оплата | |||
1. |
Відображено реалізацію товарів за продажними цінами |
361 |
702 |
2. |
Нараховано суму податкових зобов'язань з ПДВ |
702 |
641 |
3. |
Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації товарів |
702 |
791 |
4. |
Відображено собівартість реалізованих товарів |
902 |
281 |
5. |
Списано собівартість реалізованих товарів |
791 |
902 |
Під час зберігання власних товарів на складі підприємства здійснюється підготовка їх до продажу, сортування, розфасування, пакування та інші заходи. Усі витрати, пов'язані з проведенням зазначених робіт, у бухгалтерському обліку відображаються за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут». Виконання робіт з підготовки товарів до продажу оформляється актами. При цьому їх вартість (а також матеріалів, що використовуються під час передпродажної підготовки) включається до складу валових витрат підприємства, а сума ПДВ — до податкового кредиту. [11, 26]
Для визначення собівартості реалізованих товарів на ЗАТ «Рекорд» використовується метод ціни продажу, що полягає у застосуванні підприємством середнього проценту торгової націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари, а сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Структура продажної ціни подана у вигляді схеми (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Структура продажної ціни
Товари, які відпускають зі складу для подальшого їх продажу, оформляють накладною. В аналітичному обліку вартість товарів відображається за кредитом субрахунку 281 «Товари на складі» у кореспонденції з дебетом субрахунку 282 «Товари в торгівлі». У складському обліку на підприємстві роблять відмітку про вибуття товарів у розрізі товарного асортименту. [10]
На субрахунку 285 «Торгова націнка» підприємство відображає торгові націнки на товари при веденні обліку товарів за продажними цінами. За кредитом субрахунку – їх збільшення, за дебетом – зменшення (списання).
Торгова націнка, яка обліковується на субрахунку 285, складається з:
- торгової націнки на первісну вартість товару;
- суми ПДВ у продажній вартості товару, яку можна розкласти на 2 частини: ПДВ на купівельну вартість і ПДВ на торгову націнку. [13]
Списання суми торгової націнки з реалізованих товарів відображається за дебетом субрахунку 285 «Торгова націнка» і кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі» або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків. До звітності включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28 «Товари». На ЗАТ «Рекорд» списання суми торгової націнки шляхом коригування субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» на суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар (методом сторно). Продажна вартість товару протягом місяця списується на субрахунок 902, а наприкінці місяця, після розрахунку середнього відсотка торгової націнки, дебет субрахунку 902 зменшується на суму розрахованої торгової націнки на реалізовані товари згідно з розрахунком бухгалтерії. [7]
Отже, особливості вибуття товарів на ЗАТ «Рекорд» регулюються національними П(С)БО, чинним законодавством і мають на меті об'єктивне відображення операцій придбання, транспортування, зберігання та продажу товарів, що підтверджуються первинною документацією.
2.3 Відображення товарних запасів у звітності
Інформація про товарні запаси відображається в облікових регістрах в Журналі №5 та Відомості №5.1. Ці регістри застосовуються для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку товарних запасів.
В фінансовій звітності інформація про товарні запаси відображається в Формі №1 “Баланс” – рядок140, та Формі №5 “Примітки до фінансової звітності” – рядок 910.
В Формі №5 “Примітки до фінансової звітності” обов’язково повинна наводитись наступна інформація про запаси:
1.Методи оцінки запасів.
2.Балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп.
3.Балансова (облікова)
вартість запасів, які
4.Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу.
5.Сума збільшення чистої
вартості реалізації, за якою
проведена уцінка запасів
У формах фінансової звітності наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 “Товари”, а кредит входить до собівартості відвантажених товарів
В Формі №1 “Баланс” також наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 “Товари”. Нижче приведено фрагмент форми №1 “Баланс” у розділі, в якому наводиться інформація про товари.
II. Оборотні активи |
|||
Запаси : |
|||
виробничi запаси |
100 |
- |
- |
тварини на вирощуваннi та вiдгодiвлi |
110 |
- |
- |
незавершене виробництво |
120 |
- |
- |
готова продукцiя |
130 |
- |
- |
товари |
140 |
- |
150,00 |
Векселі одержані |
150 |
- |
- |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги : |
|||
чиста реалізаційна вартість |
160 |
- |
- |
первісна вартість |
161 |
- |
- |
резерв сумнівних боргів |
162 |
- |
- |
Дебіторська заборгованість за розрахунками |
|||
з бюджетом |
170 |
- |
- |
за виданими авансами |
180 |
- |
- |
з нарахованих доходів |
190 |
- |
- |
із внутрішніх розрахунків |
200 |
- |
- |
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
- |
- |
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
- |
- |
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||
в національній валюті |
230 |
- |
- |
в іноземній валюті |
240 |
- |
- |
Інші оборотні активи |
250 |
- |
- |
Усього за роздiлом II |
260 |
- |
- |
III.Витрати майбутніх періодів |
270 |
- |
- |
БАЛАНС |
280 |
- | |
На підприємстві
3 розділ. Шляхи удосконалення обліку
Питання вдосконалення обліку на торговельних підприємствах завжди перебуває в центрі уваги наукових і практичних працівників, що пояснюється складністю й трудомісткістю даної діяльності і її прикладним характером.
Аналіз діючої практики
показує, що на торговельних підприємствах
як в організаційному так і
в методологічному аспекті
Дослідження бухгалтерських прийомів та методів, що застосовуються на ЗАТ «Рекорд», дозволили зробити висновок, що, в цілому, облік відповідає вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку. Разом з тим, нами виявлено ряд недоліків, що потребують змінити підходи до обліку окремих питань, які вирішуються бухгалтерією підприємства. У зв’язку з цим ми пропонуємо наступні заходи по удосконаленню організації бухгалтерського обліку.
Специфікою торговельної діяльності є швидко змінний та кількісно значний асортимент товарів, що спричинює ускладнення надходження та вибуття товарів, інвентаризації тощо. Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат для підприємства, що обліковуються, на субрахунку 289 є надто складним. Крім того, облік транспортно-заготівельних витрат безпосередньо на рахунку 28 «Товари» пов'язаний зі значним ускладненням синтетичного й аналітичного обліку товарів.
ЗАТ «Рекорд» веде облік вибуття товарів за методом ціни продажу, тобто з використанням середнього відсотку торгової націнки. Показник торгової націнки дуже важливий для контролю за собівартістю залишку товарів і відображення її в балансі, а також для контролю за правильним визначенням фактичної собівартості реалізованих товарів і, відповідно, за об'єктивністю фінансових результатів торгівлі. Оскільки рівень торгових націнок на ЗАТ «Рекорд» істотно відрізняється (на одну групу товарів вона становить 10%, а на іншу – 50%), то застосування методу ціни продажу не забезпечує достовірність інформації. Для підприємства удосоналенням оцінки вибуття запасів є об'єднання товарів з приблизно однаковим рівнем націнки у групи і здійснення розрахунку середнього відсотку торгової націнки для кожної групи окремо.
Облік товарних запасів і відображення на бухгалтерських рахунках фактичної собівартості реалізованих товарів на підприємстві ускладнюється тому, що об'єднання на рахунку 28 «Товари» активних субрахунків для обліку товарів і тари з контрактивним пасивним регулюючим субрахунком 285 «Торгова націнка», суперечить положенням теорії бухгалтерського обліку.
До продажної (роздрібної) ціни товарів на підприємстві входять, крім первісної вартості товарів, суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам, та суми торгової націнки на покриття витрат і отримання доходу від торгівлі. Планом рахунків для обліку торгової націнки на товари передбачено окремий субрахунок 285 «Торгова націнка», а товари повинні списуватися з кредиту рахунка 28 «Товари» на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» за фактичною собівартістю.
На підприємстві фактична собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки, яка за розрахунком до них відноситься. Проте П(С)БО 9 не вказано, як це практично здійснити в синтетичному й аналітичному обліку, застосовуючи в обліку товарів продажні ціни.
Об'єднання на рахунку 28 «Товари» активних субрахунків для обліку товарів і тари з контрактивним пасивним регулюючим субрахунком 285 «Торгова націнка» — явище ненормальне, яке призводить до плутанини в бухгалтерських записах товарних операцій.
У зв'язку з вищевикладеним на ЗАТ «Рекорд» у робочому плані рахунків доцільно виділити субрахунки до рахунка 28 «Товари» для окремого обліку товарів кожного виду торгівлі. Оскільки на субрахунку 285 «Торгова націнка» щось подібне зробити майже неможливо, то для обліку торгових націнок доцільно використати резервним код рахунка 29 в класі рахунків 2 «Запаси».
Такий підхід до обліку товарів і торгових націнок не лише дає можливість спростити синтетичний і аналітичний облік, а й сприяє об'єктивному відображенню в бухгалтерському обліку та звітності фактичної собівартості реалізованих товарів, залишків товарів, а також фінансових результатів торговельних підприємств і організацій.
Завершений і системно перевірений облік товарних операцій і товарів є основою для бухгалтерського обліку інших операцій (розрахунків з постачальниками і покупцями, витрат, що входять до первісної вартості реалізованих товарів, торговельних націнок тощо). Тому треба створити умови, щоб облік товарів за обліковими цінами був завершений насамперед та якомога швидше й не затримував обліку інших господарських операцій.[20]